«Самі жінки...»
«І всі як одна красуні...»
«Я знав, але... ці важкі злочинці, невже вони...»

Солдат, який зустрів Батька та інших, віддав честь і відповів:

«Так! Зараз ми виконуємо вирок скидання рівня для банди фальшивого героя Такта, який видавав себе за героя!»

Ми й самі дещо чули про цю історію. Коли я розповів, що поплічники Такта можуть влаштувати заворушення, Свинячий король наказав скинути їм рівні.

Кажуть, Свинячий король сплів цілу павутину інтриг, щоб вони не втекли й не стали залишками банди. Він також запровадив інформаційну блокаду: поплічникам Такта та всім, хто міг бути з ним пов'язаний, по черзі надсилали листи від імені Такта, викликаючи їх до різних відділків. Ті, хто тут зараз, — це ті, хто минулої ночі був у маєтку Такта.

«Але... їх тут чимало»
«Хіба він не тягнув до себе кожну симпатичну дівчину без розбору?»
«Справжній гарем... І всі як один потрапили в пастку. Я думав, вони спробують чинити опір через різницю в рівнях»

Коли Іцукі пробурмотів це, солдат віддав честь і пояснив:

«Так! Тим, у кого рівень високий, скидання зробили ще до того, як подіяли ліки й вони отямилися. Тепер, коли з ними закінчили, ми займаємося тими, чий рівень не перевищує ста»

«Тобто з ними можуть впоратися навіть звичайні солдати?»

«Ми пояснили, що якщо вони чинитимуть опір — Такт помре, а їхні родини постраждають. А оскільки зараз на тому екрані видно, що відбувається з Тактом, вони не опираються, і вирок виконується без проблем»

Солдат указав на пристрій, встановлений біля Драконового Годинника, на якому транслювалося зображення Такта, що корчився від болю в гаремі. Схоже, щойно свиня починає опиратися — Такт одразу страждає. Солдати раз у раз повторюють, що втеча означає смерть.

«І головні винуватці цього — ми... Ми справді жахливі...»

«Але якби не герої, цей фальшивий герой захопив би країну. Можливо, це виглядає жорстоко, але те, що вони зробили, — дуже тяжкий злочин, і принаймні за законами Фобрея та Священної Церкви Чотирьох це неприпустимо»

Це особливе ставлення цього світу. Саме тому, що героїв тут вшановують мало не як богів, покарання для фальшивок таке суворе. Церква Трьох Героїв, до речі, часто прикидається фальшивками, щоб дошкулити.

«Я зрозумів... але це ж повнісінько заручники»

«Але погодься, якби вони почали буянити — було б клопітно»

Дорогою сюди охорона була така щільна, що врятувати їх неможливо. Оскільки страта відбувається таємно, ніхто не прийде цим свиням на допомогу. А якби й прийшли — нас би викликали. О, тож саме тому ми тут і потрібні.

«Лише спробуйте наблизитися до гарему без дозволу — і Такту кінець!»

Тим часом Такт на екрані корчився й кілька разів мало не помер, і щоразу свині верещали. Схоже, хтось із тих, хто здогадався про змову, спробував урятувати Такта — і провалився. Рабська печать абсолютна, тож урятувати Такта, якому поставили печать, яку практично неможливо зняти, буде дуже важко.

Той, хто наблизився без наказу Свинячого короля, помре — це цілком закономірно. Гадаю, замах на самого Свинячого короля матиме той самий результат. Тож свиней по черзі забирають, скидають рівень і на ношах запхують у клітки для перевезення.

«Хрю! Хрю-хрю-хрю-хрю!»

Раптом свиня жовтувато-бурого кольору, побачивши нас, Сакуру-тян і Батька, попри зв'язані руки, силоміць розірвала ланцюги, підбігла й, горлаючи, замахнулася на удар.

Що це таке? Жити набридло?

Батько перехопив свинячий кулак і закрутив руку. Чудовий рух. Щоправда, оскільки в Батька навіть больовий прийом зараховується як атака, він тримається на межі — притискає свиню до землі та фіксує її.

«Е-е? Сакура нічого не робила-а?»

Сакура-тян схилила голову, не розуміючи слів свині. Хто це взагалі така?

«Що ви зробили з моїм братиком! Я знаю, що це ви винні! Ану...»

«А, це сестра Такта»

«Схоже на те»

О, он воно що. Якщо її зараз ведуть — значить, вона теж причетна до злочинів. Через неї Сакура-тян постраждала, тож я міг би власноруч її прибити, але Батько сказав, що не варто навіть бруднити руки. Тож я стримаюся. На неї чекає доля гірша за смерть. Якби це був Батько з першого світу — він би не дав їй легко померти.

«Наофумі-сан, чому ви повторюєте її слова?»

«Мотоясу-кун однаково не зрозуміє»

«Зрозуміло»

Яка ж щира доброта від Батька! Пригадую, він так само робив, коли ми були в Сільтвельті. Мотоясу, зворушений добротою Батька, аж сльози навертаються!

«Від доброти Наофумі в Гаеріона аж серце мліє!»

«Він собі зайвий клопіт бере»

«Е-ем... м-може, я?»

Суперник, помічниця й кріт — кожен реагує по-своєму.

«Не звертайте уваги»

Батько обернувся й відповів. Але проблема не в цьому. Сестра-свиня Такта знову буянить. Невже вона не розуміє, що чим більше буянить — тим голосніше лунає стогін Такта, який корчиться від болю?

«Хрю-хрю-хрю! Хрю-хрю!»

«Мій братик сильний, добрий, він великий Герой Семи Зірок, винахідник і захисник справедливості! Його не можна карати! Це ви точно схитрували!»

Що вона верзе? Навряд чи знайдеться хтось більш зарозумілий і сповнений пожадливості, ніж він. Батько не раз намагався порозумітися з ним по-доброму, але так нічого й не вийшло. Якби з ним можна було хоч трохи домовитися й побудувати спільний фронт — я б іще подумав, але факт лишається фактом: нічого не вийшло.

Та й у першому світі він розбушувався, оголосивши про завоювання світу. До того ж легковажив Хвилями. А що було далі... Пам'ятаю, що ми перемогли, але спогади трохи тьмяні.

Коли ми були в Сільтвельті, він, здається, намагався напасти на нас у помсту за вбиту лисицю, яку перевтілили в одного з його поплічників-Героїв Семи Зірок. По-перше, як він сміє, коли сам приховував убивство Героя Семи Зірок?

По-друге, коли Чотири Духи відродилися й світ опинився в небезпеці, і ми всі готувалися разом кинути виклик Духам, він скористався метушнею й напав на нас. Якби він тоді хоч трохи прислухався й допоміг із Духами — можливо, прожив би довше, але він і слухати не хотів.

І що характерно — вони завжди, мов заїжджену платівку, палять залпами. Спробуєш відібрати зброю — починають верещати "поверни!", спробуєш викрити їхню сутність — лізуть у бійку грубою силою. Безнадійні створіння.

«Якщо коротко відповісти на твоє запитання: твій брат зовсім не такий сильний, добрий, великий, чудовий і не захисник справедливості, як ти думаєш. Усе, що ми зробили, — це розповіли перед людиною, вищою за твого брата, про його злочини»

Батько знизав плечима й відповів із легким роздратуванням.

«Хрю! Хрю-хрю-хрю!»

«Це не брехня. Хіба не бачиш, що є докази? Твій брат — людина, яка легко вбиває невинних заради власної вигоди. Більше того, він убивця, що вбив обраного героя, який існує, щоб захищати світ»

«Хрю! Хрю-хрю-хрю-хрю! Хрю-хрю!»

«Врятуєш брата й повбиваєш нас? Не вийде. Хіба твій брат не казав: бій — це якість, кількість і стратегія? Ти ж із ним погоджувалася»

Абсолютно вірно.

«У якості, зокрема й у силі, ми, Чотири Священні Герої, вищі. Кількості у вас немає, бо ви пішли проти цілої країни. А щодо стратегії — ми просто викрили злочини твого брата, і ось результат: вас карають. Це навіть не стратегія — це просто його злочини. Якщо хочеш когось звинувачувати — звинувачуй брата»

На обличчі Батька, який це промовляв, читалося розчарування. Справді, ми брали участь у бою з Тактом і його захопленні, але все, що сталося після, — це наслідок лише його власних учинків.

«А якщо скажеш, що ти нічого не знала й сама постраждала, — можливо, країна ще допоможе? Он, як ті люди»

У напрямку, куди показав Батько, якісь свині верещали й жбурляли сміття в екран із Тактом. Хоча, звісно, таке їм не пробачать.

А потім ці свині почали битися між собою. Навіть між собою вони ворогують — аж моторошно.