Том 1 — Розділ 670 : По черзі
«А, так. Було чимало клопотів»
«Буф-ф-ф, я чув про це. Кажуть, Мелромарк зазнав величезних збитків»
«Так, я не очікував, що Церква Трьох Героїв зайде так далеко. Невідомо, чи впоралися б ми без Героїв»
«Буф-ф-ф, схоже на те. Церкву Трьох Героїв визнано єрессю в усьому світі, тож їм уже не дихнути»
Щось у Свині-короля слина тече.
Спочатку вони конфіскували свиней Такта, тепер черга за свинями з Церкви Трьох Героїв.
Клопітливі вони, однак.
«І ще... Жінок, яких привели Герої, теж відправили до мене»
«А, так... Виживших монахинь із секти Трьох Героїв відправили до Вашої Величності, так?»
«Буф-ф-ф, саме так. Хоча їх не так уже й багато»
Тут Рен щось пошепки каже Батькові.
«Чи не забагато ти собі забрав?»
Батько підніс палець до губ, мовляв, це секрет.
Ну, Батько ж не знає всіх подробиць.
Він, певно, думає, що це просто покарання — видати заміж за неприємних людей.
«У цьому світі такі дивні покарання. Певно, там щось не дуже приємне, тож просто пропустімо це повз вуха»
Свиня-король теж чемно чекає, поки Батько й Рен перешіптуються.
Непомітно стримана свиня.
Усе-таки король свиней.
«Тож, Герою Щита. Ви ж чули від Героя Списа про відеокристал із моїми жінками...»
«М-мені ніколи! Немає часу на любовні втіхи, та й мені вистачає!»
Батько якось ненароком переводить погляд на Еклер.
Овва? То вони в таких стосунках?
Еклер трохи невдоволено нахмурила брови.
Свиня-король переводить погляд на Рена та Іцукі, але ті обоє рішуче хитають головами й дивляться на Еклер, ніби благаючи про порятунок.
«Буф-ф-ф, он воно що. Усе-таки Герої! Зі мною можете потоваришувати! Як щодо сьогоднішньої ночі разом?»
«Відмовляюся!»
«Щ-що він там зрозумів!?»
«Що він узагалі втямив!»
«Невже...»
Овва? Батько, здається, щось зрозумів.
Зблідлим обличчям він дивиться на Еклер, Рена та Іцукі.
«Т-ти щось зрозумів?»
«Схоже, король думає, що ми по черзі з Еклер...»
«Іватані-доно»
Еклер робить зауваження, і Батько замовкає.
Рен та Іцукі теж, схоже, зрозуміли.
Я тим часом тримаю Юкі-тян і Коу за руки й спостерігаю за всім цим.
«Буф-ф-ф, ну що ж, тоді Герої отримають наступне завдання. Хоча, по суті, це робота з утихомирення Хвиль у різних країнах»
«Так, ми плануємо пересуватися між країнами та налагоджувати портальну мережу»
«Герої — працьовиті. Тоді сподіваюся, що ви візьметеся й за іншу роботу, якщо матимете час. А я вже піду. Бу-хі-хі-хі-хі»
І ось так Свиня-король завершив свої справи й повернувся до розваг зі свинями Такта.
Міністри з табору Свині-короля, як виявилося, раді, що король розважається, тож робота просувається гладко, і вони нам подякували.
Але що то був за фінальний крик?
«Він сказав "Бу-хі-хі-хі!" — хрю-хі-хі!»
«Сакуро-тян, не можна так передражнювати!»
Батько робить зауваження Сакуро-тян.
Справді, пані філоріял, яка так верещить... Але я все одно її приймаю!
Однак Батько та інші проти, і Рен з Іцукі теж приєдналися до зауважень.
Коли ця тема вичерпалася, Батько сказав:
«Той король, схоже, вміє робити справи, коли треба, але, якщо чесно, він надто вже перебирає з хтивощами...»
На слова Батька майже всі присутні кивнули й зітхнули.
«Саме так. Мене взагалі виставили повією Іватані-доно та інших!»
Еклер схрестила руки з невдоволеним виглядом.
Саме так!
Батько не стане западати на когось із таким цукерковим ім'ям!
«Вибач, серйозно. Я не мав такого на увазі...»
«Перепрошую...»
«Ай, та хіба ми могли б до Еклер руку прикласти? Вибач»
«...Цікаво. Чомусь це теж ображає»
Еклер має дивний вираз обличчя.
А я тим часом пограюся з Юкі-тян та іншими?
«Мотоясу-кун повністю поза грою»
«Ну... Достатньо одного погляду на Мотоясу, щоб зрозуміти, який він»
«Ніколи не думав, що колись заздритиму Мотоясу»
Овва? Здається, на мене звернули увагу.
Тоді я прикладу пальці до підборіддя й приверну увагу.
Ще зроблю той рух, який тренував, — блиск зубів.
Блиск!☆
«Який же ви чарівний, Мотоясу-сама!»
«Припини, Мотоясу. Бісить»
«Бісить»
«...Коли це роблять мовчки — це якось...»
Овва? Батько та інші трохи невдоволені.
Я зовсім не намагаюся їх дратувати.
«Це правда! Наофумі — ціль Гаеріон, тож не можна казати, що він має стосунок до Еклер!»
Тут суперниця заявляє про себе з якоюсь загадковою самовпевненістю.
«Хм? Про що це ви?»
Сакуро-тян нахиляє голову.
Якщо я зараз не зреагую, Батька заберуть!
«Сакуро-тян! Ми маємо захистити цноту Батька — дивимося на суперницю вороже!»
«Гаразд!»
Мені теж приєднатися?
Хм? Суперниця починає блимати очима.
Якщо я приєднаюся, вона влаштує спалах.
Хм... Що ж робити?
«Мотоясу-кун, ти знову збираєшся на змагання поглядів, але це небезпечно, тож не треба, гаразд?»
«Зрозумів. Але суперниці я Батька не віддам»
«Ага, звісно. Віндіє-тян, зупини Гаеріон-тян»
«Добре. Ходімо, Гаеріон»
«У-у... Сестричко, Гаеріон не відступиться від Наофумі!»
Суперниця слабка перед помічницею.
А от та, що всередині, справді непомітна.
«Слухайте... Здається, уся моя злість кудись випарувалася»
«Тож візьмімося за наступну роботу. Треба, як казав Наофумі-сан, налагодити портали, щоб миттєво пересуватися між країнами»
Тут якийсь тип, схожий на міністра, піднімає руку й втручається.
«Щодо цього питання... Скористайтеся потягами та літальними апаратами, конфіскованими в угруповання Такта. Вони доставлять вас до місця призначення значно швидше, ніж пересувні монстри»
«Дякуємо. То тут є потяги»
«Га...»
І тут усі філоріяли, включно з суперницею, застигли з ошелешеними обличчями.
«У Гаеріон забрали роботу!»
Вона притискає долоні до щік і протестує, ніби її вразило.
«Мотоясу-сама! Невже нас звільняють!?»
Овва? Ми ж і в минулому циклі користувалися транспортом, конфіскованим у Такта.
То чому така реакція?
Сакуро-тян узагалі не розуміє.
«Чому це так!? Гаеріон-тян теж втомлюється, правда ж? Тож якщо є щось, чим можна скористатися, треба користуватися!»
«Це питання гордості Гаеріон!»
«Гордості...»
«У Форбрей ж є потяги, то чому вони так тримаються за роль транспорту?»
Іцукі питає Юкі-тян.
Чого тут питати такі очевидні речі?
«Звісно ж! Потяги — наші вороги!»
«Філоріяли...»
«Хм? Справді?»
«Судячи з реакції Сакуро, це, найімовірніше, індивідуальна особливість»
«Хм?»
«Коу-сан теж такий самий. Схоже, це тільки Гаеріон-сан і Юкі-сан»
Складна проблема.
Але ж минулого разу суперниця так не галасувала.
Хм, може, Батько якось заздалегідь її переконав?
«Гаеріон, не вередуй»
«Чому! Чому! Але Наофумі має возити Гаеріон!»
Суперниця намагається переконати помічницю, протестуючи.
Повний провал.
«Хоча Гаеріон возитиме все одно Наофумі... чому»
Вона ще й милується собою!
Та я її зараз приб'ю!
Я вже було зібрався вкласти силу в спис, але Батько та інші, проігнорувавши суперницю, пішли далі.
«Ну що, тоді рушаймо готуватися до Хвилі»
Схоже, всі думають однаково — поза грою лишилися тільки суперниця, я та Сакуро-тян.
«М-м-м! Я не дозволю!»
«Не ігноруйте мене!»
«Я теж не дозволю!»
І я побіг за Батьком та іншими.