«Хм... помітили, значить. Чи варто було перестаратися? Правопорушень побільшало, тож я залагоджував різні справи, але тіла бракувало»

«Що це означає?!»

«Нічого особливого. Лафмі розділялася, вдавала з себе Рена й вирішувала проблеми в різних місцях. Ну, у Героїв є засоби миттєвого переміщення...»

У документах, які показав Батько, описувалися подвиги Рена, але місця подій збігалися в часі, і в усіх них Рен нібито все вирішив.

«Ну, є ж і злочинці, що прикриваються моїм іменем, тож багато хто сприймає це як плітки Мелромарка й не звертає уваги»

«Самозванців багато, але коли один і той самий вирішує проблеми — це вже підозріло. Отже, це пані Лафмі...»

Іцукі теж зітхнув, ніби погоджуючись.

«Не обов'язково було вдавати саме мене! Могла б і Іцукі вдавати й усе вирішувати!»

«Не робила, бо ліньки. Тепер ти, Азоте, найбільший Герой у світі»

«Анітрохи не тішить!»

«Хм... отже, тобі не подобається слава, яку ти не заслужив... А мені трохи заздрісно, бо в мене сама лише погана слава»

Поганої слави в Батька в Мелромарку — безліч. Буквально всі нещастя світу — провина Героя Щита, і мешканці Мелромарка думають так несвідомо. Навіть Хвилі — провина Героя Щита, так вважають у Мелромарку. Що за злий бог? Це ж справжня сутність червоної свині. Арк називав себе мисливцем на богів, для вірян — немов єретиком, але він зовсім не такий. Він карає богів, що чинять безглуздя, і рятує людей. Він звільнив мене, скутого безглуздим світом.

«У газеті є фото й малюнки... але поруч із Реном майже завжди хтось один із його супутників, тож помітити легко»

Рен висунув руку з пір'я Луни, погортав газету й затремтів.

«Ага, я розділявся й брав із собою по одному супутнику, коли діяв як Азот»

«Ви, гади!»

«Тобто... Ренів тепер четверо?»

«Недооцінюєш, Героє Щита. Забув про Куро»

«А, так... п'ятеро»

П'ятеро Ренів підтримують мир у Мелромарку.

«А-а, Часовий Мандрівник і Абсолютний Бар'єр! Чорний Кіготь, Куро, разом із Темним Святим Героєм відчула Мить Долі й прибула!»

Куро прибігла, несучи на собі Рена. Як завжди, сипле мудрованими словами.

«Пес-компаньйон теж тут! Весело з Луною!»

«Зовсім не весело!»

Рен скавчить. Чи не занадто галасливо?

«Куро, тобі весело? Вона часто з тобою грається?»

«Так! Темний Святий Герой разом із Чорним Кігтем ведуть боротьбу, щоб повернути світ Сутінків Богів Розпаду в темряву!»

«Як би це сказати... дуже клопіткий філоріял»

«Ха-ха... Але з нинішнім Іцукі Куро, мабуть, могла б порозумітися»

«Даруйте. Він справді клопіткий. Досить і самого Рена»

«Гей! Тьху... Я не збираюся брати участь у цих забавках!»

«Бо зараз Луна не дає тобі спокою, так?»

Іцукі, сидячи на плечах у Батька, глузливо хихотів із Рена.

«Іцукі! Ах ти ж!»

Рен обурено гавкає.

«Годі, годі... Постався до Рена з розумінням, Іцукі»

«Тебе всі люблять, тож ти щасливий»

«Це ти називаєш щастям?!»

Хоч і каже так, але якщо згадати супутників Іцукі, то Рену справді легше.

«Пане Рене! Ви кликали?»

І ось супутники Рена юрбою збираються навколо. Звісно, серед них і ті, хто вдав Рена, — Лафмі. Представник — як завжди, той, що з Шоколадних земель. До речі, другий за рангом у команді Рена — з аристократів. І як йому вдається ховатися від очей Іцукі?

«««««Ха!»»»»»

Лафмі, що вдавали Рена, у п'ятьох синхронно прийняли манірну позу.

«Ну... коли п'ятеро однакових збираються разом, це вже більше схоже на жарт»

«П'ятеро Ренів, так. З цього можна зробити історію»

«Ага. Оригінальний пес Рен — на підхопленні... Рен разом із Куро — номер один, далі номер два, потім номер три...»

«Це добре, але... хіба в якомусь старому аніме чи манзі не було такого? Семеро близнюків чи восьмеро?»

«А, так, здається, у якомусь аніме, яке я знаю, був ремейк, і воно стало хітом. А що, коли Рен повернеться, спробуєте стати ідолами вшістьох? Якщо кожен покаже свою індивідуальність, може, й сподобається?»

«Або як гравці, що наслідують героя відомого аніме й копіюють його вигляд...»

«А, таке буває. Рен і справді схожий на таке. Азот... ні, навряд чи звідти»

«Мовчати, всі! Ви зовсім збилися з теми! Це ім'я не з аніме!»

Рен у гніві скавчить, визираючи з-за грудей Луни. Виявляється, він дбає про своє ім'я. Здається, воно походить від меча Азот. Кажуть, від "рен" — алхімія — і меча алхіміка.

«Ну, з таким справжнім Реном буде важко, еге ж? Він милий, але... а, от якби він сам не міг виходити на люди, а замість нього діяли копії — вийшла б кумедна комедія. Як історія про героя, якого замінюють копії-роботи»

«Годі! Повертайся зараз же, Лафмі! Інакше Наофумі нескінченно базікатиме про свої отаку-теми!»

«"Отаку-теми" — це образливо»

«Добре»

Лафмі підкорилася наказу Рена, і п'ятеро двійників зібралися в одному місці. Тоді Батько відкрив рота.

«Щ-що?! ...Рени!?»

Із дзвінким "бух!" двійники Рена злилися в диму в одного.

«Рени зливаються один за одним! І ось — Король Рен!»

Це жарт, зрозумілий лише Батькові. Чекаємо на пояснення.

«Наофумі! Що це за відсилка?!»

«Ну... коли вони зібралися в одного, я згадав одного слимака з однієї гри. Лафмі ж спочатку була монстром із Шоколаду, рідкого типу, так?»

Щось... у голові спливає дизайн, який я бачив колись в Японії. Отакі незвичайні монстри бувають. Ну, думаю, це дуже в дусі Лафмі — таке злиття.

«Наофумі! Скільки ти ще знаєш таких жартів?!»

«Хм... влучно сказано. Тоді назвімо цю форму Королем Азотом»

«Безліч фальшивих Ренів, король серед Азотів — тому Король Азот! Звучить як щось від запеклого задрота-геймера! До речі, Рен, коли грав у ігри, він і справді був таким?»

«Мовчати-и-и-и! Гр-р-р! Сотня Мечів!»

Рен із працею витяг меча з пір'я Луни й жбурнув у Лафмі, яка назвалася Королем Азотом. Але та легко ухилилася.

«Ха... Невже ти думав, що така атака досягне Короля Азота?»

«О, вишуканий ухил!»

Куро знову відзначилася з назвою.

«Ви всі — досить уже»

Рен випромінює вбивчу ауру, скавчачи.

«Ну, якщо ми й далі будемо дражнити Рена, він нас справді вб'є. Лафмі, проведеш Мелті?»

«Так. Я вже все владнала. Щодо розшуку — я знайшла спосіб усе залагодити»

Лідер супутників Рена стурбовано звертається до нас.

«Я був у шоці. Раптом Герої Щита, яким я довірив пана Рена, опинилися в розшуку, а ще надійшло замовлення на порятунок другої принцеси»

Потім лідер супутників звертається до Рена.