Том 1 — Розділ 1229 : Тіньовий воїн
«Що там сталося?»
«Вуф?»
«Г-герой Списа вчепився у Філо! Покличте Героя Щита!»
Навколо лунають збуджені голоси, але я нарешті торкнувся справжньої Філоньки.
Хе-хе-хе... Нарешті я прорвався крізь перешкоди Рафмі.
«Що ви робите...»
«Луна теж не відстане!»
«Луно! Відчепися-ласка! Не притискайся щокою-ласка!»
«А ви тут що робите?»
Іцукі підняв здивований голос і, побачивши, як Луна так само, як і я, обіймає Рена, промовив ті самі слова.
«М-Мотоясу-куне!? І ти, Філо!?»
«Господарю-ласка! Цей чоловік зі списом учепився в мене-ласка! Не відчепиться! Не відчепиться!»
«Хм, Рафмі?»
«Що?»
Рафмі з'явився перед нами.
«Хіба ти не мав захищати Філо від Мотоясу?»
«А, вже настав безпечний період, тож двійник більше не потрібен».
«Безпечний? Але Філо в жахливому стані, хіба ні?»
«Гей! Філо ж опирається! Припини вже!»
«Ні-і!»
І Філонька відкинула мене ногою.
Вона сховалася за спину своєї нареченої.
«Філонька зовсім не опирається!»
«Ні-і!»
«Ні-і!»
Це салют! Ні-і!
«Герою Списа, якщо ще раз учепишся у Філо — не пробачу!»
«Мел, дякую!»
К-ха... Наречена стала між нами, наче стіна.
«Заспокойся, Мотоясу-куне».
«Я абсолютно спокійний».
«Хм? Кітамура вчепився у Філо—»
«Це було щось неймовірне—»
«Пухнасто—»
Інші пані філоріяли теж не розуміють суті.
Саме так. Це обійми кохання.
«Рафмі, а ти не міг би продовжити захист? Бо через таку гостру реакцію Мотоясу-кун ризикує стати ненависним для Філо».
«Не можу. Моя заміна вже прибула. Мелті-принцесо, захищати й виховувати Філо — тепер твій обов'язок».
«Ого... То ти збирався просто скинути все на Мелті-тян?»
«До того ж, якщо поруч буде загроза у вигляді Героя Списа, це запобігатиме сакура-фікації. Проблему вирішено».
«Тікаймо, Філо! Всі!»
«Так! Філо тікає!»
Філонька посадила наречену собі на спину й побігла.
«А, стривайте—!»
«Усі за мною! Наздоганяймо, захищаючи Мел!»
Філонька попереду, а за нею побігли всі пані філоріяли.
«А, Філонько-ласка! Стривайте-ласка!»
«Т-так не можна просто відпустити їх... А, знаю! Мотоясу-куне!»
«Що таке?»
Коли я зібрався бігти навздогін за Філонькою, Батько вийшов переді мною й заступив шлях.
Якби це був хтось інший, я б проігнорував і перестрибнув, але це ж Батько.
Що сталося?
«Хм, наздоганяти Філо — це добре, але хіба тобі не варто подбати про Юкі-тян?»
Батько вказав на Юкі-тян, яка наглядала за пані філоріялами як лідерка. Я повернув обличчя... Хі! Юкі-тян дивиться на мене з моторошною аурою!?
«Бачиш? Приділи увагу й Юкі-тян».
«Ю-Юкі-тян. Це непорозуміння. Філонька та її наречена так весело гралися, що я просто захотів приєднатися до їхніх перегонів. Я й з тобою пограю в наздоганялки».
Не можна доводити Юкі-тян до хворобливого стану.
Застосувавши всю свою чарівність, я огорнув себе сяйливою аурою, трохи розстебнув одяг і поклав руку на обличчя Юкі-тян.
«Мотоясу-сама... Справді! Юкі теж наглядала за всіма як лідерка, але хоче гратися разом!»
«Саме так! Тож, Юкі-тян, спробуй наздогнати мене-ласка!»
«Так!»
Ось так: переслідуючи Філоньку, я зможу розвіяти моторошну ауру Юкі-тян.
«Тож рушаймо!»
«Їду-ласка!»
Хе-хе-хе... А-ха-ха-ха... Я біжу за Філонькою зі швидкістю, якої Юкі-тян не може наздогнати.
«Щодо техніки Мотоясу-куна поводитися з Юкі-тян, я міг би багато чого сказати... Але годі, Юкі-тян. Думаю, тобі варто скоротити дистанцію з Мотоясу-куном ще більше, тож тримайся!»
«Зрозуміла-ласка!»
«Господи... При такій ситуації — і таке витворяє».
«У Мелромарку було б складно, але тут доволі мирно. Мелті-тян швидко прийняла портал, тож можна дозволити собі трохи розваг, поки не прибула Рафмі-тян як двійник Рена».
Поки Іцукі й Батько так розмовляли, я промчав повз них разом із Юкі-тян.
Філонько-ласка!
Моє переслідування почалося. Я мушу тікати від Юкі-тян, яка біжить із моторошною аурою.
Після того, як ми досхочу награлися в наздоганялки.
Ми всі повернулися до Мелромарку. Батько, тримаючи Іцукі на плечі, насупив брови й звернувся до Рафмі, залишивши Рена на піклування Луни.
«І ось що... Я вже давно підозрював через те, що ти двійник Рена... і свідомо заплющував очі на деякі доповіді. Рафмі-тян, можу запитати?»
«Що? Що там про Рафмі? Кажи!»
Рен, почувши, що розмова зайшла про його двійника Рафмі, втрутився в розмову.
«Ну, тобто... Я чув доповіді про те, як герої діють у країні. Скоріше, я боявся, що Іцукі накоїть стільки лиха, що воно вдарить і по нас, тож це було просто додатковою причиною, чому я доручив своїм людям збирати інформацію».
Іцукі, вдаючи, що нічого не знає, сидів на плечі Батька й дивився в небо.
Ти надто часто проникаєш у маєтки аристократів і крамниці работорговців, куди б не пішов.
Ти, хто через свою мізантропію робиш усе, що заманеться, але при цьому твої витівки чомусь завжди виявляються порятунком для людей — що це таке?
«І до чого тут я... Рафмі! Відповідай!»
«Що саме ти хочеш знати? Я не можу відповісти, поки не почую, про що саме йдеться».
Рафмі теж відповідає з незрозумілим виразом — то чи вдає, чи справді не тямить.
Батько легенько зітхнув, потім швидко пробігся очима по документах у руках... Це ж газета країни, так?
Відкрив рота.
«Це газета, де записано подвиги Рена в країні. У Мелромарку рейтинг Рена зараз зростає як на дріжджах — кажуть, він найвищий серед усіх героїв».
«У-у...»
Рен, зніяковівши від того, що прославився не власними діями, щось мимрить собі під носа.
«Схоже, наступна винагорода буде чималою. Ну... частину нагород із гільдії Рафмі-тян жертвує нам».
«Ти про це хотів запитати?»
«Ні... Бачиш, у газеті хвалять, що він бере на себе безліч різних замовлень і вдень і вночі самовіддано працює заради миру в Мелромарку...»
Мене турбує багатозначна поведінка Батька, тож я теж зазираю в документи в його руках.
Іцукі так само з плеча Батька крадькома зазирає в папери.
Щось тут не так?
Відчуваю, що мої клітини мозку теж ось-ось дійдуть до відповіді, якщо подивлюся на документи.
А... Зрозумів.
«Рафмі-тян... Скільки ж Ренів діє в країні?»
«Що!?»
Щойно я дійшов до відповіді, як Батько поставив те саме питання Рафмі.
Рен повернув обличчя до Рафмі.