«Вольф, що ти робив учора? Ти ж не ходив до Іватані-сама, правда?»
«Вчора була черга Сіон, я ходив на нічне патрулювання, і до того ж ми з Тео вчилися — ти забув? Вольф?»

Кролячий чоловік, почувши відповідь Вольфа, замислено підпер підборіддя рукою.

«То все ж таки це був сон... Але, хм...»

Недостатньо добре Рафмі замела сліди!

«Про те, що я перетворився на жінку, кажи хіба що вві сні, Тео»
«Вольф! Перетворився на жінку!? Не треба цього робити»

Хм? Батько глянув на Вольфа.
Що це він верзе таке?

«Іцукі! Наофумі! Мотоясу! Не ігноруйте мене-е-е-е-е! Ви-и-и-и!»

— почувся вереск Рена, якого пестила Луна-тян, на тлі сутички між батьком суперника та його помічницею.
Навіть кролячий чоловік і Вольф уже просто ігнорували це.
Звичайна справа.

«Причина невідома, але Іцукі, добре, що хвіст загоївся»
«Це частина тіла, якої в мене спочатку не було, тож мені байдуже»
«А ти зможеш літати, обертаючи хвоста?»
«Наофумі-сан, за кого ви мене маєте?»
«Ну, Мотоясу-кун крутить списом, як гелікоптер, от я й подумав, може, Іцукі теж так зможе»
«Не рівняйте мене з тим незрозумілим типом!»

До речі, Батько питав Іцукі, який став білкою, чи не може він літати за допомогою хвоста.
Але насправді запам'яталося, що він літав за допомогою вогняного дихання.
До речі, пригадую, що Батько з першого світу сподівався, що з хвостом раф-раси можна буде зробити гелікоптер.
Пані теж дивилася, чи не зможе вона літати.

«Ну, кажуть, білячий хвіст існує для лазіння по деревах і стрибків, тож сподіваюся, ти навчишся ним добре користуватися»
«Так-так. Але... те, що він раптом виріс саме тут, дуже неприродно...»

Промовляючи це, Іцукі хоч і насторожився через відростання хвоста, але глибоко досліджувати не став.
Ну, досліджувати — марна справа.

«О? Хвіст загоївся?»

Коу помітив хвіст Іцукі, підійшов і зацікавлено роздивляється.
Батько, бачачи це, кілька разів переводив погляд між Коу та мною.

«Так, чомусь загоївся. Тепер задоволена?»
«Добре!»

Коу сяє усмішкою, радіючи за Іцукі, наче за себе.
Так-так, саме так. Тому я й вилікував його.

«...Схоже, ви добра людина. Хай вона й надалі росте... ні, тут навіть хвилюватися не варто...»
«Тепер треба бути обережним, щоб знову не поранитися»
«Так. Втім, того, хто таке вчинить, я без вагань проткну наскрізь. Ви теж полюєте на мій хвіст?»
«Я не їстиму»
«Тобто їсти збираєшся»

Іцукі й до Коу ставиться вороже.
Коу й думки такої не має, а він так грубо!
Він надто підозрілий, як і Батько, який не зміг його врятувати.

«А, але Філо казала, що хвіст Рафталії-тян виглядає смачненько, тож Кавасумі теж може сказати, що смачненько»
«Зрештою, це ж філоріял. Я дам відсіч»
«Думаю, все буде добре. Ермело й Ріфана навчили її, що не можна»

Слон і подруга пані — люди, які добре виховують Коу.
Тож можна не хвилюватися.

«Ріфана сказала: якщо хочеш їсти хвости, дай мені курячих крилець — і всі аж затремтіли»

Подруга пані відповідає так само, як пані, яку виховав Батько, що не зміг її врятувати.
Мабуть, це необхідний обмін для виховання пана філоріяла, але звучить моторошно.
Але це м'якший метод, ніж гнівити Батька, тож терпимо.

«А, але останнім часом Філо якась замислена, тож може й не сказати такого»
«У будь-якому разі, треба бути напоготові. Я захищатиму пані Емію та інших»
«Угу. Усе буде добре, Коу захистить!»
«Покладаюся на вас. Що б не сталося, треба зробити так, щоб таким добрим людям нічого не загрожувало»
«О-о. Будемо старатися разом із Кавасумі»

Ось так Коу тепер постійно чіпляється до Іцукі.

«Іцукі, я теж хочу, щоб ти захистив мене від Луни!»

Рен, якого тримала на руках Луна-тян, щось вигукує.
Луна-тян просто милується Реном і Кіром.

«Тут уже не гамір, а справжній гармидер...»
«Так. Чи не могли б герої поводитися трохи тихіше?»
«Причина — філоріяли, вольф»
«Це Рен та Іцукі галасують, от що»
«...Виправляюся, вольф»

Кролячий чоловік і Батько мовчки перезирнулися й кивнули.
Іцукі та Рен зранку надто галасують.
Навіть якщо вони у формі фей-морф, це вже занадто.

«Отже, сьогодні вранці моя черга, тож треба гарно попрацювати з приготуванням їжі. Мотоясу-кун, умов Луну-тян і звільни Рена. Вольф і Тео — ранкова перекличка з іншими дітьми, і ще...»

Отак вранці за вказівками Батька метушня швидко вщухла.
Бо це ж наказ Батька... Але вмовити Луну-тян було нелегко.

А потім настав час після обіду.

«Гей, Мотоясу-кун»

Шоу почнеться ввечері, тож часу ще багато. Усі зайняті своїми справами чи тренуваннями. Саме тоді Батько покликав мене.
До речі, Іцукі, за пропозицією Батька, пішов полювати на кротів у Зелтбул, щоб підвищити рівень.
Юкі-тян допомагає філоріялам, які виступають у цирку, тренуватися.
Зараз вони зі Слоном на уроці співу.
А може, він прийшов вивідати, чи я Усауні?
Що робити? Навіть Батькові не можу розповісти, поки не настане час.

«Так. Що сталося, Батьку?»
«Слухай, я не знаю, чи Мотоясу-кун у курсі, тож хотів, щоб ти пішов ізі мною перевірити»
«Зрозуміло»

Хоч я й не зрозумів, про що мова, я пішов за Батьком...
А там була Філонька! І поруч, сидячи на камені перед Філонькою, була Рафмі.
Ця Філонька справжня? Чи це Рафмі?

«Зазко, зазко?»
«Мало зневаги. Додай маленьке "а"»
«Заазко, заазко?»
«Добре»

Клац! — Рафмі клацнула пальцями, і шматочок шоколаду полетів до Філоньки, яка його з'їла.

«Ура!»
«Ану, тренуйся ще. Тепер кажи так, ніби зневажаєш співрозмовника»
«Зрозуміло-о-о! Заазко, заа-азко!»
«Добре, так тримати»
«Що ви тут робите-е-е!»

З усіх людей — навчає Філоньку якоїсь дурні!
Те, що вона допомогла вчора замести сліди перед кролячим чоловіком, — це добре, але чого вона навчає Філоньку!

«А, то Мотоясу-кун справді не знав. Я помітив, що Рафмі-тян почала вчити Філо-тян якихось дивних витівок»
«Рафмі! Чого ти навчаєш Філоньку!»