«Супер-дерево чи якийсь гриб, що може вирости велетенським... Але все одно схоже на отруйний гриб»
«Ти що, так любиш гриби, Іцукі?»
«До речі, у грибах є поживні речовини, але немає калорій, тож під час виживання вони не найкраща їжа»
«Наофумі, ти теж знаєш якісь дивні дрібниці. Це мисливці тебе навчили?»
«Ні? Я це з інтернету дізнався. Тож просто поверхнево знаю»

Батько в нас ерудований.
Безсумнівно, він зможе вижити де завгодно.

«Якийсь надто агресивний брат із луком, еге ж»
«Він пережив у цій країні чимало тяжких випробувань. Кіл, не міг би ти допомогти йому порозумітися з усіма?»
«Зрозуміло. Якщо він натерпівся лиха, то всі ми через таке проходили, тож зможемо поговорити»

Схоже, Батько попросив Кіла запросити Іцукі в коло рабів, і вони всі разом поділилися своїм досвідом.
Схоже, через наслідки катувань в Іцукі прокинулося почуття товариськості до рабів Батька.

«Отже, Іцукі теж тут оселиться. Ти ж знаєш, що Наофумі влаштовує циркові вистави в країні?»

Рен якось надто по-дружньому кладе руку на плече Іцукі, який нарешті зліз із кролячого чоловіка.

«Візьмеш участь в одному номері. Та не хвилюйся, це просто ходіння по канату»
«Рене... що ж ти за людина. Це не той номер, у якому можна випускати Іцукі в такому стані... Якщо дозволити йому це недбало, невідомо, що він витворить у глядацькій залі»
«Що?! Іцукі, що б не сталося, поводься тихо»
«Рене, що ви взагалі зі мною збираєтеся робити!»

Навіть Іцукі, здається, відчув недобре і відверто виявив небажання.

«Тоді нічого не вдієш! Вперед! Луно! Зроби з Іцукі пухнастика!»
«Ура!»

Луна, отримавши наказ від Рена, підхоплює Рена й Кіла.

«Ого?! Луно, ти що, слухаєшся брата з мечем?»
«Гей! Не нас із Кілом! Зроби це з Іцукі, який там стоїть! Гей! Луно, слухай сюди-и-и!»

Луна, тупаючи, обіймає Рена й Кіла, треться об них щокою, а потім міцно притискає до себе й іде геть.

«Куди ти нас тягнеш! Швидше! Швидше обійми Іцукі-і-і!»

Оце так він спробував зробити з Іцукі щита.

«Рене... мені вже якось шкода його»
«Що взагалі відбувається... Схоже, його дуже пестять»
«Луна — філоріял, якому дуже подобаються Рен і Кіл...»
«А хіба на нього не нападав той чорний?»
«Кро-тян... пішла за Лафмі, яка перетворилася на Рена. Тепер вона діє разом із командою Рена»

Батько пояснив Іцукі поточну ситуацію з Реном.

«Он воно що. Схоже, у Рена справді розкішні проблеми...»
«Ти ж не думаєш, що Герої мають страждати порівну?»
«Не думаю-у»

На це нещире «не думаю-у» від Іцукі Батько глибоко зітхнув.

«Те, що я звинувачував пана Наофумі, — я розумію, що саме я був найбільше винен. Не скажу, що це кара. Просто я заздрю Рену»
«Мабуть, у сусіда трава зеленіша...»
«Хтозна»
«Хм-м»

Тут підтюпцем підбігає Ко.

«Усі вже поговорили?»
«Так, закінчили. Він розповів, що пережив дуже тяжкий досвід»
«Он воно що-о»

Коли Юкі, яка досі мовчала, пояснила ситуацію, Ко підійшов до Іцукі, опустив голову й почав уважно роздивлятися його.

«Що таке? Чи не збираєтеся ви, як Рен, зацікавитися мною й викрасти? Я цього не дозволю»

До настороженого Іцукі Ко, дивлячись на його розрізаний навпіл хвіст поглядом, сповненим жалю, стурбовано простягає крило й питає:

«Ти в порядку? Той хвіст, напевно, дуже болів, так?»

І тут я згадав Ко з того циклу, коли Батько вирушив у Сільдвельт і став жертвою суперника заради мене, який докладав зусиль до відбудови Сільдфрідена.
Здається, у тому циклі Ко виріс добрим — він хвилювався за загублене біляче звіролюдину й допомагав йому повернутися до батьків.
Це все тому, що слон навчив Ко співчуття.
Якщо подумати, то він хвилюється за Іцукі через те, що той білка.
Щоб той самий Ко хвилювався за Іцукі... Це щось неймовірне. Був же цикл, де Ко аж надто цікавився кудлатим волоссям Іцукі й урешті отримав догану від Батька, а тепер він здатен відчувати до Іцукі співчуття — це чудовий розвиток.
Як-не-як, слон — хороший слон.

«Ну, було боляче, аж думав, що помру, але зараз уже не болить»
«Але ж тобі було тяжко. Ти добре тримався, попри біль. Молодець»

Ко погладив Іцукі по голові.
Справді, зовсім інша реакція, ніж у того Ко, що вирушав до Фобрея.

«Не ставтеся до мене як до дитини!»
«Хм-м? Але ж хвіст...»

Ко дуже непокоїть відірваний хвіст Іцукі, і щоразу, коли він його бачить, він до нього звертається, тож Іцукі почав вважати його набридливим.

«Тож Іцукі лишається тут... Але ж на нього оголошено розшук, тож що нам робити? Якщо щось станеться, було б добре, щоб він ховався. До нас справді часто приходять із перевірками»

Тригерівська секта постійно стежить і приходить перевіряти, чи немає в наметах людських рабів.
Зазвичай їх швидко продають, тож нікого немає.
А Іцукі зараз — розшукуваний злочинець, на якого розіслано прикмети.
Втім, його вважають білячим звіролюдом, тож навряд чи його зможуть точно впізнати.

«З мене буде користь як із союзника. За потреби я сховаюся в тому вашому безпечному притулку, пане Наофумі»

І ось так до нас приєдналися Іцукі, Ліска й кріт.
Ліска теж почала діяти так, щоб влитися в караван: вона вдягла сукню покоївки, доглядає за Іцукі, а вночі, використовуючи зібрану інформацію, підтримує вилазки Іцукі.
Так минуло три дні, і оскільки Іцукі дуже дратувала турбота Ко, я вирішив теж докласти рук.

Глуха нічна пора, коли все спить.
Переконавшись, що Батько та інші міцно сплять, я пробираюся до куточка тимчасового намету каравану, до ліжка, виділеного Іцукі... і заходжу всередину, пі-інь!

Я перетворився на Усауні й, використовуючи клоакінговий спис тощо, дію стелсом.
Час від часу раби виходять на варту, тож треба бути обережним.
Дорогою...

«Хі-хі-хі... Який милий»

Я став свідком того, як Луна, тримаючи сплячого Рена, несе його до ліжка Кіла.
Схоже, його знову спіймали й тягнуть. Там мали бути батьки суперника та помічник, але цієї ночі перемогла Луна.
До речі, Батько попросив лягати спати раніше, тож він уже відпочиває.
Цієї ночі на підмозі був крокодилячий чоловік.

«Доброго вечора, пі-інь»

Отак я дістався до ліжка Іцукі. Ліжко Рена теж поруч, але Луна його забрала, тож воно порожнє.

«М-м... м-м-м, а-а-у... у-у...»

Чути дивне бурмотіння Іцукі крізь сон.

«Перепрошую, пі-інь»

Пошепки провокую Іцукі.
Думав, якщо він різко схопиться, то трохи з ним пограюся, але він міцно спить.
Хе-хе... Якби це був Батько з першого світу, він би миттю схопився.
Іцукі, а ти не занадто розслаблений?
О? У моїй голові Батько з першого світу каже: «Я ж нічого не говорив, не бреши».
І справді. Я сказав це дуже тихо, майже беззвучно.
Агов, Іцукі, Усауні, якого ти шукаєш, стоїть просто перед тобою, пі-інь. Якщо ти не прокинєшся від чуття, буде зле, пі-інь.
Я скорчив кумедну пику, але Іцукі й не збирався прокидатися.