Продовжуємо циркові вистави та торгівлю рабами.
Так минали дні, майже всіх подруг старшої сестри вже зібрали, і коли ми чекали на повернення королеви, час другої Хвилі добряче наблизився.
А що я робив тим часом? Ходив до філоріяльного відлюдника, щоб він приглянув за Юкі-тян.
Я хвилювався, що червона свиня могла вже вкрасти яйце Фреон у відлюдника, тож домовився трохи заздалегідь.
З попередніх циклів відомо, що відлюдник схильний думати радше в бік Мелромарка, але при цьому дуже дбає про філоріялів.
Він поміркований, але до напівлюдей і звіролюдей ставиться з певним побоюванням.
Звісно, він не схвалює жорстокості, але вони його трохи лякають — і саме тому він так береже філоріялів.
Цього разу я відрекомендувався тим, що ми влаштовуємо цирк із паном філоріялом, сказав, що Юкі-тян цікавиться перегонами, ми потоваришували, і він віддав нам яйце Фреон.
Запрошення зробили через спокійніший бік цирку — Зелтбуль, тож домовилися, що він прийде подивитися, коли все владнається.
І ось коли я приніс яйце Фреон додому...

«О, ти знову купив яйце філоріяла, Мотоясу?»
«Чи не забагато їх у тебе?»
«Тільки не роби так, щоб Луна розмножувалася, чуєш?»

Іцукі та Рен мені докоряють, але я їх не слухаю.

«Це Фреон-тян. Як і Філонька, вона вже має бути поруч, тож хочу підготуватися до її виховання»
«О, її треба виховувати якось особливо?»
«Можна сказати й так, але як подивитися...»
«Якщо хочеш усе як завжди, найбезпечніше буде повторити той самий шлях»

— каже Лафмі, висуваючись.
Ех, я все розумію.
Але ж Фреон-тян не обов'язково відтворювати ту саму ситуацію, що й Філоньку, хіба не так?
Так я думаю.
Навіть якщо час зміниться, Фреон-тян лишається Фреон-тян, чи не так?

«Ну, час зафіксуємо, і їжу даватимемо якомога ближчу до оригіналу. Але в попередньому циклі час був інший, а Фреон-тян не змінилася»

У попередньому циклі проблему Хвиль уже було вирішено.
І тоді Фреон-тян лишилася такою самою. Іцукі тоді добряче опирався.

«За моїми розрахунками, треба домішувати монстрів із Хвилі в їжу. Можеш відмовитися, але скажи, Герою Списа, ти в попередніх циклах робив інакше?»
«Кх...»

Прикро, але справді: Фреон-тян вилупилася саме під час Хвилі, і їй давали те, що тоді здобули.
Можливо, це необхідний елемент для відтворення ситуації Філоньки.
Те, що Луна-тян була білою, теж підтверджено розрахунками Лафмі.

«Тобто вона особливий філоріял, так? І яка вона?»
«Секрет Фреон — першого філоріяла, якого виростив Герой Списа, полягає в...»

Лафмі знову говорить загадками.
Батько, Рен та Іцукі вдають, що не чують, мовляв, не збираємося з ним гратися.

«Гей. Якщо не слухатимете уважно, я нашкодую»
«З вами так нудно, сер»
«Це і є я! Отож, слухайте уважно. Цього разу я спеціально вам розповім»
«Та ви зазвичай взагалі нічого не кажете!»
«Тому я й кажу, що відповім. Слухайте»
«Гаразд-гаразд. То що воно за Фреон таке?»
«О, той, кого я віддав Герою Списа, уже знає і частково розповідав, тож Юкі приблизно розуміє — це філоріял, який літає»

Цей Лафмі розбовкав усе.

«Ого... Це ж круто, так? А, тобто серед філоріялів є такі, що літають»
«Вони вимерли. Але якщо використати її гени, можна навчити літати й інших філоріялів! Вона — ключ до цього»
«Це справді вражає»
«Якщо вона літає, то може стати головною атракцією цирку, ні?»
«Фреон-тян я на поталу публіці не віддам. Я пообіцяв відлюднику»

Про цирк я розповів.
Але перед тим як отримати яйце, я пообіцяв відлюднику, що ніколи не зроблю з уміння Фреон-тян літати видовища.
Відлюдник дуже переймається долею Фреон-тян, тож боявся, що її використають для такого.
Звісно, я поважатиму волю Фреон-тян, але літання на публіку не виставлятиму.
Хоч і прикро вчитися в суперника, але вміння літати — це техніка, яку за бажання зможуть опанувати всі філоріяли.

«Я б сказав, що гріх не скористатися»
«Тебе з Кілем показують, а їй не дозволяєш — якось несправедливо»
«Рен, ти надто злопам'ятний»
«Мовчи»
«І що, вона просто вміє літати?»
«Ні! Герою Лука, цей філоріял у поєднанні з тобою дасть дуже цікавий результат. Це я гарантую. Ля-ля-ля, чекай із нетерпінням»
«Щось мені підказує, що добром це не скінчиться»
«Ти якось підозріло багато тримаєш у таємниці... Ну та гаразд»

Час вирощувати Фреон-тян уже близько.

«До речі, Хвиля ж близько, так? У Мелромарку теж щось відбувається — схоже, посилили мобілізацію, і в селах та містах неспокійно»
«Світ у небезпеці, тож це природно, хіба ні?»
«Можна й так сказати. Але від Лафмі-тян, яка відіграє роль двійника Рена, я чув, що замовлень на охорону порядку по всій країні дуже багато»
«Так. Схоже, військ для підтримання порядку вже бракує»
«І Хвиля, і злочинність зростає. У работоргівлі теж — мені работорговець передав замовлення: хочуть закупити рабів із печаттю, щоб використати їх як військо для охорони порядку. Просив зібрати напівлюдей і звіролюдей, здатних воювати»

Схоже, з'явився попит, так?
Їх зв'язують печаттю монстра, право власності передають солдатам, а ті стоять у тилу й командують — раби стають розхідним матеріалом у бою.

«Схоже, Сіон та інших хотіли купити саме тому, що вони виглядають як ті, хто може воювати»
«У попередніх циклах я про таке не чув»

У Мелромарку бракує солдатів?
Не те щоб такого взагалі не було, але щоб Мелромарк настільки потребував людей, що мусив призивати рабів як бойову силу — такого не траплялося.
А, хоча, здається, Батько в першому світі розповідав, що серед напівлюдей і звіролюдей є ті, хто служить солдатами в Мелромарку.
Вони приїжджали в землі Батька й спілкувалися з ним доволі дружньо.
Окрім вихідців із земель Еклер, багато хто через різні зв'язки з людьми в Мелромарку зрештою йде в солдати.

«Схоже, ситуація серйозна — із кожного села й міста забирають чималу частку людей... Ну, через це й відвідувачів цирку поменшало, тож ми вже трохи в мінусі»

— пробурмотів Батько збентежено.

«Судячи зі слів Мотоясу й Лафмі-тян, у інших циклах такого не було... Цікаво, в чому причина»
«Не знаю»
«Ну... навряд чи це через нас, але, кажуть, був випадок, коли за одну ніч зникли всі солдати й генерал у фортеці»
«Я чув про це. Коли я ще був дурним, мене відправили розслідувати це за завданням. За словами тих, хто вижив, то була ніч жаху, коли люди зникали одна за одною... Кажуть, там був і родич Марда. Судячи з того, що він родич Марда, то був нікчемний тип. Сам Мард найголосніше його обливав брудом»
«Якщо це не якісь сумнівні чутки з третіх уст, а Іцукі справді розслідував це за завданням... то це правда...»

Іцукі додає, що, на його думку, копчені не переймалися долею зниклого родича.
Отже, такий інцидент у фортеці справді був.
Я не знав.
Ой? Батько в моїй пам'яті показує пальцем і каже: «Це ти винен!» — але це не я.
То була інша фортеця, і тоді я просто покарав тих, хто хотів нашкодити Батькові.