Ось так, наступного дня.

«Юкі-тян. Сьогодні обмін супутниками з Реном».
«Ті чорні пані, так? Там був філоріял на ім'я Блек Тандер... Цікаво, що було б, якби ми влаштували змагання зі швидкості».

У цьому циклі Юкі-тян — гонщиця.
Мабуть, щойно бачить філоріяла, їй нестерпно хочеться позмагатися.
До речі, Фреон-тян такого інтересу не виявляє.
Схоже, причина в тому, що вона не бігає, а літає.

«Слухай, слухай, Коу хоче піти погратися до Лафу».

Коу підріс і став ангелом.
Відразу прив'язався до старшої сестри й каже, що хоче піти погратися.
Але цього разу мета — обмін супутниками.

«Трішки потерпи й сходи з Юкі-тян на полювання з Реном. Після того можете робити що завгодно».
«Зрозуміло!»
«Зроблю все, як накаже пан Мотоясу».

Після цього я звертаюся до мудреця, який доглядає за пташенятами філоріялів разом із Юкі-тян та іншими.
Пташенята філоріялів весело цвірінькають.

«Герою Спису, я вилупив чимало, але цього достатньо?»
«Так, добре. Щойно обмін супутниками завершиться, я вирощу всіх філоріялів одразу».
«Хо-хо-хо... Хотів би я так сказати, але їх забагато, і я трохи непокоюся. Не певен, чи зможу доглянути за всіма».
«Повірте в Юкі-тян. Тоді філоріяли виростуть вільними, як їм заманеться».

До речі, чи не варто заодно виростити й Луну-тян?
Певно, Батько зустріне її, щойно почне освоювати нові землі.
Можна вирощувати їх разом, але й виростити заздалегідь не буде гріхом.

«У Героя Спису вправна рука у вихованні. Я вже бачив Фреон і Блек Тандер... а також Юкі та Коу, тож помилки не буде».

Тож я залишив філоріялів на мудреця й вирушив.

І ось я лишив справу на Юкі-тян та інших, а сам прийшов до кімнати, де живуть супутники Рена.
Постукав і зайшов до кімнати, де були супутники Рена та Блек Тандер.

«Ласкаво прошу, Мисливцю за коханням <Тайм Драйв>. Ти поведеш тих, кому бракує темряви, замість мого побратима, Темного Мечника <Шадоу Сейнта>».

Блек Тандер зустрів мене.
Натомість супутники Рена дивилися на мене з підозрою.

«Герою Спису... прошу, добре до вас ставлюся. До речі, дозвольте запитати: я чув, що саме Герой Спису познайомив Рена з цим Блек Тандером».
«Саме так».
«Що ж ви наробили...»

І, здається, погляди супутників Рена стали гострішими, але мені байдуже.

«Тож негайно вирушаймо на полювання. Блек Тандер, ти все розумієш?»
«Так... Я покажу тобі іншу сагу, відмінну від нашої — Хроніки Темного Хороброго <Дарк Брейв>, Героя Спису! Ну ж бо, покажи цю чорну кігтеву міць!»

Блек Тандер, як завжди, на піднесенні.
Тож ми вирушили на полювання.
Втім, як і коли я брав із собою старшу сестру, суть не змінилася: я вбиваю монстрів і піднімаю рівень супутників Рена.

«Еймінг Лансер X! Бріонак X! Гунгнір X! Ліберейшн Фаєр Ай X! Ліберейшн Фаєр Шторм X! Ліберейшн Проміненс X! Ха-ха-ха! Слабкі! Занадто слабкі!»
«В-ва-а-а-а-а!?»
«О-острів випалюється дощенту!?»
«Блек Тандер і так був міцним горішком, і Фреон, той філоріял, теж билася як монстр, але це не йде в жодне порівняння!»
«І Рен, і Герой Лука з'їхали з глузду! Г-Герою Щита! Зупиніть їх!»

І чомусь супутники Рена просять допомоги.

«Тремтіти від такого бою... Схоже, попереду ще довгий шлях».

Блек Тандер дивився на супутників Рена холодним поглядом.

«Слухайте сюди. Ви теж приєднуєтеся до бою й промовляєте... "Згоріть у полум'ї темряви"... Доки ви цього не зрозумієте, вам не судилося вписати свої імена в Хроніки Темного Хороброго <Дарк Брейв>».
«Ми взагалі не розуміємо, про що ви!»
«Поверніть нам Рена! Ми дорожили тим незграбним, але щирим Реном!»
«Послухайте! Рен, який через почуття відповідальності не давав нам ризикувати — як ви могли зробити з ним таке! Цього ми вам ніколи не пробачимо!»

Супутники Рена висловлюють невдоволення.
Але якщо вони й далі віритимуть у того Рена, їх чекає смерть, тож хіба зараз не кращий варіант?

«Знову за своє... Темний Мечник <Шадоу Сейнт> став таким, бо звільнив свою темряву й серце. Той Герой Меча, якого ви так любите — лише гнітюча оболонка, яку Темний Мечник <Шадоу Сейнт> вдягав через силу... Якщо ви справді дбаєте про Темного Мечника <Шадоу Сейнт>, то поверніть цю теплу турботу туди, звідки вона прийшла — у світло».

Блек Тандер холодним тоном повчає супутників Рена.
І в цьому є сенс.
Чесно кажучи, Рен, який пішов зі мною в перший світ і в Фобрей, здавався мені трохи надірваним.
Цього циклу Рен сповнений життя й виглядає щасливим.
У наступних циклах я обов'язково познайомлю Рена з Блек Тандером.
О? Здається, Рен, який пішов у перший світ і Фобрей, хитає головою, але це ж скромність.
Адже в циклі, коли старша сестра прийшла по нього, Рен весело грався з Куро-тян, іншою формою Блек Тандера.

«Я теж тримаю себе в руках і дбаю про те, щоб Рен, який стримується, міг лишатися собою!»
«Герою Спису... та як ви можете!»

О? Супутники Рена дивляться на мене, наче на кровного ворога, але хіба це важливо?

«Я неодмінно поверну Рена... Усі, зараз час терпіти».
«О-о!»

І, схоже, супутники Рена згуртувалися ще більше.
А, звісно, у важливих битвах, як-от проти володаря острова, я використовував увесь свій досвід і вів практичний бій.
Бо немає сенсу, якщо я сам усе рознесу.
Я наслідував Батька, бився разом із ними в координації.
Ну, супутники Рена були ще надто слабкі, тож я переважно допомагав.
Важливість того, щоб приймати удари, а не ухилятися, Батько вже пояснив, тож мені довелося навчати їх інших хитрощів, і це було нелегко.

До речі, Блек Тандер навчав їх, як практично приймати бойову стійку після фінального удару й продовжувати бій.
Тож обмін супутниками з Реном завершився без проблем.

Коли я повернувся до готелю... о? У лобі чекали Батько з іншими та Рен.

«О, чоловіче зі списом — вітаю-у».

Х-хі! Філонька вже тут!

«Вітаю вас, панно».
«Угу!»

Філонька дивиться на мене з таким виглядом, ніби ось-ось лусне від цікавості.
Тут варто дати їй гостинець і звільнити собі дорогу.
Я тут же зробив камабоко списом і віддав їй.

«Що це?»
«Камабоко».
«А, пам'ятаю, воно було в тій страві, що господар колись готував! Дякую!»

Сказавши це, Філонька взяла камабоко й почала їсти.
Потім я підійшов до Батька, який розмовляв у лобі зі старшою сестрою та іншими.
Блек Тандер обмінявся з Реном поглядом, мовчки підійшов і став поруч.

«...Мотоясу».
«Герою Щита!»

Ще до того, як я встиг звернутися до Батька, супутники Рена кинулися до нього.

«Цей чоловік перетворив острів на випалену пустку!»
«Е-е... Я розумію ваші почуття. Острів Кальміра — дивовижне місце: навіть після такого нищівного удару за кілька днів монстри знову аж кишать».

Старша сестра зі співчуттям погоджується зі словами Батька та супутників Рена.

«А-а... щось таке чув. У центрі острова знявся стовп вогню, і звичайні авантюристи злякалися й утекли... Винуватець — Мотоясу. Мабуть, варто запровадити попередження на островах, куди він іде».

Батько зітхає.
Хіба є якась проблема?

«У глибині острова мало людей, тож можна битися скільки завгодно?»

Ну, мабуть, такі вже звичайні авантюристи, що приходять в активні зони, — слабкі.
Усі попередні цикли це підтверджують.
До речі, за аналізом Батька з першого світу, без героя вбивати боса острова невигідно за рівнем.
Для авантюристів, які не отримують краплі, це справді невигідно.
А от старша сестра старшої сестри чи Панда-клас упоралися б без особливих труднощів.
Старша сестра старшої сестри та інші — одні з найсильніших у цьому світі.
Ще є стара зі стилю Хенген Мусо.

«Можливо, але про всяк випадок. Схоже, на цьому коло замкнулося».
«Батько обмінювався супутниками з Іцукі. Щось сталося?»

Обмін із Реном минув без проблем!
Проблема — старша сестра.
Пам'ятаю, у першому світі Іцукі стримувався, і через це вона розлютилася.

«Ні? Ну, я поговорив із загіпнотизованим філоріялом, але нічого підозрілого... Хіба що їхній запал виснажує. І ще я попередив, що якщо вони ще раз звалять на мене свої клопоти, я не пробачу. Схоже, ефекту мало, тож не знаю, що з цим робити».

Батько кілька разів перевіряє, чи не загіпнотизували його самого старша сестра та старша сестра старшої сестри.

«Але навіть на літаючому філоріялі я не можу вичавити з нього всю міць».

Батько, схоже, іронізує над собою: мовляв, якщо лише тримати оборону, багато чого не зробиш.

«Наофумі-тян буквально щит. Коли на нас нападають, з тобою поруч — порятунок».

Справді, коли старша сестра старшої сестри б'ється з Батьком, вони діють схоже.
У морському бою старша сестра старшої сестри має мобільність, що не поступається Фреон-тян, легко ріже навіть сильніших монстрів, а атаки ворога відбиває, ховаючись за Батьком, і завдає смертельних ударів.

«Ага, звісно».
«Я теж б'юся мечем, тож із Фреон-сан може бути складно координуватися».
«З тактикою "вдарив і втік" можна щось придумати, але перевагу польоту не використаєш повністю... Ще є Лісія, яку вбрали в костюм. Вона теж бідолаха».
«Ліска, а не Лісія».
«Її так прозвали, наче якогось монстра... Ну, принаймні краще, ніж мене».
«Що краще?»

Я не зовсім розумію, про що Батько.
Тепер дивлюся на старшу сестру.
Вона відповідає розслаблено.

«Особливих проблем не було... Хіба що майже такий самий, як Герой Меча».

О, Іцукі теж не зробив нічого, що розлютило б старшу сестру.

«Це теж через загіпнотизованого філоріяла? Що було б зазвичай, Мотоясу?»
«Старша сестра розлютилася б до краю».
«Тоді лишається тільки радіти».
«Через це? Ну... точніше було б сказати не "розлютилася", а "виснажилася"».

Якщо зіставити з враженнями Юкі-тян, Іцукі більше не стримується задля похвали.
Це точно.

«Хлопець із луком сказав, що Філо добре би зігралася з Мель-тян у "Мармул Бласт"».
«Він і в цьому розуміється... Ну, Філо й Мелті — удвох вони! Можливо, спрацювало б... Хоча не знаю, чи погодиться Мелті».

Батько розуміє, про які токусацу знає Іцукі.
А! Здається, добрий Батько казав, що коли Сакура-тян і її наречений стануть ідолами, їм варто співати й танцювати саме так!
Це справді дуже їм пасувало.
Он воно що, Іцукі теж глибоко розуміється на ідолах.
Варто буде запросити його, коли Філонька стане ідолом!

«Іцукі-тян, ти казав старшій сестрі, що вона "добрий монстр". Що це означає?»
«Ну... за логікою Іцукі, Садіна — це роль монстра. Лафталія... я не знав, як її класифікувати, тож просто поводився з нею як вийде».

Батько пробурмотів «ну й добре», а старша сестра сказала, що їй зовсім не приємно.
Так чи інакше, обмін супутниками завершився успішно.