«Батьку, що скажете?»

«Ну, навіть якщо ми діятимемо спільно, важливо розуміти, на що ми здатні. Можна було б з'ясувати це в бою проти монстрів, але спаринг теж непоганий варіант».

«...Якщо Герой Щита дозволить».

«О! У дикого Офумі теж часто були схожі сутички!»

Суперниця промовила це, спостерігаючи за нами.
Справді, у селі Батька ми часто тренувалися.

«Бій між Панею Пандою та Леді-Лицарем!»

«Гаеріон-тян знає Ласу та Еклер у майбутньому, так? Що там було?»

«Хм... Леді-Лицар у майбутньому начебто не брала участі в сутичках. Взагалі-то, у неї був артефакт з іншого світу».

«Он воно як, з іншого світу...»

«До речі, був цикл, де Панда стала Героєм Кігтів».

«А, тобто Ласа теж може стати Героєм Зброї Семи Зірок, якщо достатньо посилиться?»

«Можливо. Ну, Гаеріон теж цілиться в це».

«Кігті — це зброя Філоньки!»

«Якщо в цьому циклі дати їх Сакурі й отримати серію Драконового Годинника, було б цікаво».

Гух!? Тобто в будь-якому циклі це Сакура-тян!?
Філонька — Сакурі-тян!?
Це ж вийде заборонена Вічна Сакура-тян!

У-у... Я люблю Сакуру-тян і як пані філоріял, але це означає, що вона може стати істотою, яка зітре Філоньку з існування.
Треба добре подумати, інакше я зверну на небезпечний шлях.
Мусимо бути напоготові!

«Можливо, я трохи упереджений, але Еклер-сан рухається так швидко, що може легко заплутати Ласу-сан».

Справді, стиль бою Еклери заснований на швидкості.
Вона методично коле супротивника коротким мечем, доки той не впаде.
Спершу я думав, що це аристократичний стиль, але в ньому немає жодного зайвого руху — таке не можна недооцінювати.
У сенсі ударів, що колють, у нас із нею є щось спільне.

«У фізичній силі Ласа-сан, схоже, має перевагу... Але як воно буде? Елмеро-сан теж, здається, покладається на один потужний удар, чи не так?»

«Так, я розумію, що через свою расу я повільна. Але якби я лишила свої недоліки недоліками, то не мала б такого прізвиська».

«Тобто вона вже має контрзаходи проти швидких супротивників... Що ж, цікаво, чим усе скінчиться?»

Найманець — це професія, якою можна займатися лише маючи видатні бойові здібності.
Як сказав Слон, слабких місць бути не повинно.
Хм, схоже, це буде непередбачуваний бій.

«То Гаеріон-тян знає прийоми обох?»

«Я пам'ятаю лише Леді-Лицаря, а на цьому етапі не знаю. Про Панду знаю тільки те, що вона використовує бамбук».

«А, до речі, прізвисько Ласи-сан — Бамбуковий Гай. Чому Бамбуковий Гай? Вона начебто може викликати бамбук магією».

«А, Герой Щита не знає бойового стилю Ласи».

Відповідаю, спостерігаючи за обома, що з нетерпінням чекають на бій.
А я знаю.
Бо вона стріляла в мене магією у ванній.
Ну, і до того я бачив це в минулих циклах.

«Бій триває, доки один не опиниться на межі нездатності битися, або доки обидва не задовольняться результатом, гаразд?»

«Так, без питань».

«Мені не до вподоби лицарські методи, тож я покажу тобі справжній бій найманця. І не скаржся, якщо програєш».

«Звісно. Покажи мені все, на що здатна».

«Тоді... Починаємо...»

Еклера та Панда стали в стійки й почали свердлити одна одну поглядами.

««Почали!»»

Бій розпочався з одночасного вигуку обох.
Еклера одразу ж рвонула вперед, а Панда, відстрибнувши назад, почала читати магію.

«М!?»

Панда перекотилася, уникаючи атаки Еклери, що переслідувала її з мечем напоготові.

«Ого, та ти швидка. І крок гарний. Тобто ти не просто декоративна лицарка?»

«Мовчи! Ти швидша, ніж я гадала. Тоді я прискорюся ще більше».

«Я звикла до боїв... опа»

Панда підбила руку Еклери ногою й, зробивши сальто назад, відстрибнула далеко.
Незважаючи на зовнішність, вона напрочуд спритна.

«Ще не все!»

Еклера, чию руку з мечем підбили, плавним рухом відновила рівновагу й кинулася в погоню.
Вона швидко зреагувала на майже раптову атаку Панди.

«Ти весь час тримаєш дистанцію. Я думала, ти віддаєш перевагу розмашистим боям кігтями, але виявляється, ти маг, що вміє битися в ближньому бою?»

«Для того й існує цей бій, хіба ні? Ну ж бо, зможеш побачити всі мої козирі?»

Скрегіт! Кігті Панди та меч Еклери зіткнулися в клінчі.
Кігті Панди виявилися твердішими, ніж я очікував.
І щойно я так подумав, кігті Панди почали тьмяно світитися.
Схоже, вона посилює їх магією.

«То тримайся!»

«Я, що є джерелом сили, наказую. Прочитай істину ще раз, велика рослино. Пронзи того, хто впав у глупоту!»

«Цвайт Фут-Бамбук Спайк!»

Панда сильно тупнула ногою, і з землі вистрілили бамбукові пагони.

«Ха!»

Еклера, відштовхнувшись від клінчу, трохи відступила, відбила бамбук, що вистрілив, і знову вдерлася в простір Панди.

«Мені казали, що ти найманка, але, бачу... тобі до вподоби раптові атаки».

«То сувора лицарка зараз читатиме мені лекції про підлість?»

«...Ні. Я чула про це раніше, тож просто захоплююся тим, що існують такі методи атаки. Кажуть, ті, хто з'являться далі, — саме втілення підлості. Ці знання можуть стати в пригоді».

«Можеш базікати скільки завгодно згори вниз, але якщо нічого не вмієш — це марно! О-ля!»

Панда з розмаху повела рукою.
Еклера пригнулася, уникаючи удару, й штрикнула мечем просто в перенісся Панди.

«Ой!»

Але та ухилилася.
Обидві уникнули атак одна одної.

«І це теж ухилиш! Не думай, що зі мною можна так поводитися».

«Тоді я теж зроблю раптову атаку».

«Немає сенсу попереджати про це, хіба ні?»

«Справді? Фаст Шайнінг!»

Бах! — перед очима Панди на мить спалахнуло яскраве світло.
До речі, я колись чув, що Еклера трохи вміє користуватися світловою магією.
Не такі ілюзії, як у старшої сестри, що поєднує світло й темряву, а просто випромінювання світла.

«У... Яка ж ти лицарка, що вміє навіть такі підступні штуки»

Панда, попри те, що засліплена магією Еклери, спритно перекотилася й відбила переслідувальний удар меча.
Вона вже не раз перекочується.
Дивний спосіб ухиляння.

«Годі вже недооцінювати мене».

«Тоді й ти вкладай більше сили. Що це за рухи, якими ти стримуєшся!»

«Я теж пройшла через примусове підвищення рівня з Кітамурою-доно та філоріялами. Я також тренувалася з Кітамурою-доно, тож боюся, що можу перестаратися».

А, ну так. Ми тренувалися з Еклерою не лише в дорозі до Сільтвельта, а й після прибуття.
Здається, я навіть навчив її дещо про використання енергії?
Це було так давно, що я вже не певен.

«Годі ставитися до мене зверхньо. Я тренувалася, щоб вижити, і мій рівень доволі високий».

«Он воно як. Тоді... годі вже, покажи мені свою справжню силу. Та магія, яку ти таємно читаєш і якій потрібно багато часу на активацію, — твій козир, так?»

«Ха... тобто ти все бачиш. Якби я впала, не використавши її, це було б ганьбою!»

Еклера, наче йдучи на поступки, дає Панді час активувати магію.
Вона хоче побачити її козирі.

«До речі... Шановні Герої, ми так і не пояснили, чому Ласа має прізвисько Бамбуковий Гай».

Слон, що досі спостерігав за боєм Панди та Еклери, звертається до мене й Батька.

«Бо вона використовує магію, що викликає бамбук? Щось на кшталт мага-воїна».

«Саме так. Принаймні Панда точно не чистий маг».

Я думав, що її називають Бамбуковим Гаєм, бо вона володіє бамбуковою магією.
В усіх минулих циклах було так само.

«Ні, справді, магія Ласи — це магія рослин, але чи достатньо це характерно для прізвиська? Скоріше за все, ні. Тоді її називали б Бамбуковою Чаклункою».

«То чому Бамбуковий Гай?»

«Тому що...»

Та перш ніж Слон устиг пояснити, Панда завершила читання магії.
Схоже, це доволі складна магія.
Вона вже на межі напівхорової магії.
Не така могутня, як старша сестра старшої сестри, але Панда теж чимала силачка.

«Я, що є джерелом сили, наказую. Прочитай істину ще раз, бамбуку, стань гаєм!»

«Драйфа Бамбук Філд!»

Панда розвела руки й розірвала створену магічну кулю — і з гуркотом землі навколо стрімко виросла безліч бамбукових стебел.

«Магія широкого радіусу! Але цього замало!»

Еклера ухилялася, відбивала й розтинала бамбук, що виростав із магії.

«Це твій фірмовий прийом?»

«Ні. Було б нудно, якби ти впала від такого».

«То що ж це?»

«Ну, дивись уважно, чи зможеш устояти проти мене в такому стані».

Панда стрибнула до найближчого бамбука.
Вчепившись у стебло, вона почала літати навколо, використовуючи пружність зігнутого бамбука як катапульту.

Вона рухається в кілька разів швидше, ніж досі.
Миттю опинилася за спиною Еклери й пішла в атаку.

Це як у вибивного м'яча, де одна людина грає проти всіх.
Ухилятися мусить Еклера, а Панда постійно в атаці.

«Що!? Така атака теж існує!? Якщо це влучить, буде не просто боляче»

Еклера, обернувшись, підстрибнула й ухилилася від атаки Панди.

«Оце фірмовий стиль Ласи — швидкісне пересування бамбуком і важкі удари з прискоренням».

«Викликати бамбуковий гай, а тоді використовувати бамбук для атак і пересування... Це спосіб вирішити проблему недостатньої швидкості. Розумно».

«До того ж бамбук, який створює Ласа, дуже міцний, його важко зламати».

«Тож достатньо просто знищити сам гай».

До того ж, дивлячись на обличчя Панди, видно, що вона витрачає магічну енергію на підтримання магії.
Я б перетворив усе на море вогню або зніс Бріонаком, але Еклері це не під силу.

«Ну, найманці не стають сильними лише завдяки одному прийому. Це лише одна карта в арсеналі Ласи. Вона не прив'язана до бамбукового гаю».

«Тобто вона не часто розгортає його заново, якщо його знищують?»

«Так. Іноді вона взагалі не входить у гай, а просто випускає здалеку безліч бамбука, щоб проткнути ворога. Схоже, зараз вона вирішила, що це не спрацює, тож хоче втерти носа супротивнику, який покладається на швидкість».

Поки ми так розмовляли, Панда безперестанку атакувала Еклеру з усіх боків.
Проте Еклера, яку спершу заплутали, поступово звикла до рухів і тепер, мов тореадор, ухилялася на волосину від ударів.
Еклера вклала в меч світлову магію.
Вона збирається завершувати.

«Ось воно! Ха!»

І вона змахнула мечем, переслідуючи Панду, що відстрибнула після атаки.
Панда, зрозумівши, що удар влучить, ударила кулаком об землю, змінила траєкторію й приземлилася.
Кілька шерстинок Панди злетіли в повітря.

«Ого, ти вже так швидко навчилася реагувати? Вражає!»

«Важливо не дивуватися, що б не вилетіло. До того ж... схоже, у тебе був ще один прийом».

«Ти кажеш, що читаєш мої рухи, але ж ти не помітила, що я намагалася вдарити тебе бамбуком у відповідь?»

«Я й не думала, що ти будеш такою незграбною. Але цей майданчик для тебе і зручний, і водночас незручний, правда? Схоже, цей бамбук обмежує твої рухи».

«Так... Іноді мене саму кидає об власний бамбук, тож це клопітно».

Бах! — Панда ляснула в долоні, і бамбук разом зник.
Звісно, це ж бамбук, створений магією.