«Тож? Що сталося з тим магічним лихом?»
«Нам складно пояснити деталі. На місці відповідальний розповість про ситуацію»
«Тобто ситуація така, що пояснень людини, яка не знає всіх подробиць, недостатньо?»
«Зрозуміло. Інститут монстрів — це ж місце Рато? Якщо там щось сталося... Маю недобре передчуття»

Батько втомлено почухав волосся.
Тож ми вирушили на філоріялах.
Місце, куди ми дісталися, — це інститут головного лікаря, який уже поглинали буйні рослини.

Дивно, чи не так?
Навіть якщо це аномалія біопланти, я передав головному лікарю зразок, з якого усунули всі небезпечні властивості.
І ще — чому лози не зелені, а тілесного кольору?

«А, Рато!»

Батько помітив головного лікаря, який евакуювався, зістрибнув із Сакури й підійшов.
Схоже, він у безпеці.

«Давно не бачились... чи то пак, ні? Герою Щита»
«Мабуть, так. Тож... що тут сталося? Які втрати?»

На запитання Батька головний лікар із роздратованим виглядом глянув на густий ліс тілесних щупалець.
Хм, судячи з цієї реакції, винуватець — не головний лікар.

«Це залишки інституту гомункулів. Вони звинувачують мене в тому, що їхній відділ розформували, тож із злості покрутили рослини, які ви позичили героям і які зберігалися під суворим наглядом»
«Що? Це той біоплант, про який розповідав Мотоясу?»
«Дивно. Це ж рослина. Вона може пофіолетовіти, але не стати тілесного кольору»
«Ось у цьому й проблема. Ті з інституту гомункулів насильно змішали купу різних препаратів і врешті вбудували туди елементи гомункула»
«Тобто... основа — біоплант, але через усі ті модифікації він перетворився на монстра-гомункула?»
«Схоже на те»

Головний лікар зітхнув.

«Охорона була недбалою»

Рен сказав це з відвертою іронією.
Втім, я з ним згоден.

«Охорона була суворою. Якби не внутрішній зрадник, нічого такого не сталося б»
«То це теж жертва фракції Такта... чи варто так вважати?»
«Не менш небезпечна фракція, ніж Три Священні Герої»
«Ну, те, що вони захопили мій інститут і проголошували, що Четверо Священних Героїв — помилка, було ще нічого, але потім на них напали збожеволілі експериментальні зразки»
«Ой...»

Ситуація, на яку боляче дивитись.
І, схоже, вона поступово поширюється.

«А що з монстрами з твого інституту, Рато?»
«Я випустив їх одразу після інциденту. Зараз вони тихо сидять в іншому місці. Мі-куна... я одразу сховав у капсулу»
«То що нам робити? Просто стерти все з лиця землі?»
«Там повно різних хімікатів, тож краще уникати фізичного впливу. Якщо вони викличуть дивні мутації, тоді вже...»

Клопітно.
Може, проігнорувати поради головного лікаря й стерти все, як минулого разу?

«Здається, у рецептах препаратів був гербіцид? Що як використати його?»
«Він уже більше не рослина, тож навряд чи буде ефективним. Але краще, ніж нічого»
«Тоді, можливо, треба знайти ядро, яке десь тут є, і знищити його?»
«Якби ж то... До речі, перед вашим прибуттям були дослідники, які пішли на розвідку...»

Головний лікар дістав кристал із записом.
І показав нам відео.
Там були люди, чиї тіла зрослися зі щупальцями; вони стогнали й корчилися від болю, заповнюючи весь простір.

«Ой...»

Іцукі скрикнув.

«Щ-що це таке?!»
«Я щось таке бачив у старій грі... це ж...»
«Це те саме "розсадник"?!»
«Після цього запису дослідники, відчувши небезпеку, усі повернулися. У деяких почали деформуватися частини тіла. Варто лише доторкнутися — і все. Мутація настільки агресивна, що невідомо, коли вони почнуть розкидати спори й поширюватися вибухово»

Головний лікар показав на намет.
Батько — фахівець із лікування, тож Рен та Іцукі підштовхнули його й зазирнули всередину.

«Ого...»

Батько теж скрикнув від подиву.

«Це запис кількагодинної давнини. До того було чути стогін, але тепер він стих, тож шансів на виживання майже немає...»

Вони еволюціонували ще агресивніше, ніж оригінал.
Від біопланта вже не лишилося й сліду.

«Т-тож, спершу дамо Іґдрасиловий еліксир тим, хто ще живий...»

За вказівкою Батька солдати швидко принесли ліки.
Добре, що вони були підготовлені.
Намет наповнило світло, і зсередини почулися полегшені зітхання.

«А... вилікували, значить»

Натомість головний лікар виглядав трохи розчарованим.

«Хіба є проблема в тому, що ми вилікували їх?»
«Є, і чимало. Хоч відділ і розформували, але серед них є чимало тих, кого не визнали фракцією Такта. Якщо скажуть, що ми дали їм померти...»
«Але ж люди на тому записі — це лише початок, правда? І ви кажете, що треба врятувати всіх?!»
«Навіть якщо чекати на наказ короля, він зараз спить, хіба ні? Скільки шкоди наробиться, поки ми чекатимемо, доки він прокинеться?»
«...Тобто ми мусимо діяти, щоб не допустити більше жертв»
«Саме так. Втім, фізичні атаки спричинять хімічну реакцію. Гербіцид майже не діє. Тоді лишається магія?»
«Бажано саме вона. Але ритуальна магія для придушення вже застосовувалася, і вона майже не подіяла. Магічний захист у них доволі міцний»

Аналітичні здібності головного лікаря вражають.
Недарма він лікар Філоньки.

«І ще. Поки що вони базуються на людській плоті, але в деяких місцях уже проявляються риси монстрів. За скільки годин вони почнуть самостійно рухатися?»
«То, може, я спалю їх магією?»

Таку будівлю моя магія перетворить на попіл за мить.

«Спалити — це ж вогонь, так? Бажано безперервно застосовувати кілька різних магій»
«У цьому є сенс?»
«Якщо мутація настільки агресивна, то місця з високим захистом від вогню виживуть і почнуть прискорено розмножуватися»
«Це ж як із вірусами та антитілами, так? Ті, що мають стійкість до антибіотиків»
«Тоді Мотоясу — основний, а я та Іцукі одночасно...»

Батько ж не може використовувати бойову магію.
У таких ситуаціях це трохи незручно.
Втім, Батько та інші вже чимало навчилися про магію в цьому світі й певною мірою оволоділи нею.

Завдяки благословенню суперника навчання йде успішно.
Щоправда, до застосування Ліберейшн вони ще не дійшли.
Але енергетичний буст вони вже опанували, тож лишилося зовсім трохи.
Іцукі трохи відстає.

«Чи впораємося з Драйфою?»
«Стривай, якщо йдеться про магію, то в нас є фахівець»

Батько, схоже, щось зрозумів.

«Я швидко повернуся, тож давайте чиїмось порталом. До Мелромарка»
«А, зрозуміло! Попросимо королеву Мелромарка!»
«І з погляду використання комбінованих стихій посох — Зброя Семи Зірок — легко впорається»

Рен та Іцукі багаторазово кивнули.
Тож ми порталом перенеслися до Мелромарка й пішли до королеви.
Щоправда, її не було на місці, тож довелося трохи зачекати.

«Вибачте. Я теж діяла заради цього світу...»

Королева вибачилася, але це ми прийшли без попередження, тож радше нам мало бути соромно.
Важко було уявити, що у Фобреї складеться така ситуація.

«Ні-ні, ваша величносте, ви ні в чому не винні»
«Саме так. Тож, коротше, усі герої, окрім Наофумі, і всі, хто добре володіє магією, разом запустять магію по тому інституту»
«Сподіваюся, спрацює...»
«Іншого виходу немає»
«Справді... Колишня фракція Героя Батога ніколи не робить нічого путнього»

Клопітно... Треба було розпитати Батька з першого світу, як вони вирішували ці проблеми.
Чи не можна якось покінчити з цим одним ударом?

«Ал-Драйфа, магічний буст X!»

О, це перша магічна підтримка Батька, яку я чую.
На нас опустилася підтримувальна магія.
Якщо глянути на статус, то до параметра магічної сили додалося значне посилення.