«За підтвердженими даними, моя донька Марті зараз зникла безвісти, і навіть звісток про те, що вона попрямувала до Форбрей, немає».

«Страшно, що вона може таємно перетнути кордон і зустрітися з ним».

«Тому ми не збираємося послаблювати пильність. Ми віримо словам пана Іватані та пана Кітамури».

Що ж, проблем бути не повинно. Свиноматки вже немає серед живих.
Проблема в тому, щоб використати Такта.
Чи вдасться нам упоратися з ним?
Чесно кажучи, думаю, це буде складніше, ніж із Реном чи Іцукі.
Коли я схилив голову набік, Батько невпевнено криво всміхнувся.

«Вони кажуть, що надішлють сюди Семи Зіркових Героїв... Мені тривожно, але Герой Списа ж не вчинить якоїсь дурості, правда? Ситуація ж серйозна».

«Хм-м».

Щось мені це не подобається.
З цим типом неможливо порозумітися.
Чи не в небезпеці життя тих Семи Зіркових Героїв, яких він приведе з собою?
До того ж, коли ми були в Сільдвельті, у нього вже було три види зброї.
Тобто двоє вже, певно, мертві, хіба не так?

І тут я помітив представника Сільдвельта. Варто поговорити тут? Мабуть, слід уточнити.

«Кажуть, що Герой Кігтя з Сільдвельта теж прибуде?»

«Так. Надійшло повідомлення, що Герой нашої країни теж буде присутній».

Це вкрай підозріло.
Можливо, краще вбити його одразу при зустрічі — так буде безпечніше.
Батько пояснює ситуацію представнику Сільдвельта.
Той дивиться на мене з підозрою, але я не брешу.

«Раз це слова Героя Списа, якому довіряє сам Герой Щита... що ж, повіримо. Тоді зв'яжуся з ними —»

«Стривайте, прошу тримати це в таємниці, доки не прибудуть Семи Зіркові Герої».

«Розумію ваш намір, але хотілося б перевірити».

Старий із породи Ґенму звертається до Батька.
Це природно.
Не можна ж допустити, щоб інформація про нас дійшла до Такта чи його поплічників.
Хоч би як ми його використовували, цю інформацію передавати не можна.

«...Ви ж мали війну з Мудрим Королем, правда? Чи доречно питати в іншої сторони "а ви не підозрілі?"»

«Можливо. Але Семи Зіркові Герої нашої країни — це, так би мовити, обличчя держави... Навіть якщо це слова самого Героя Щита, що рівний богу, нам буде складно діяти без підтвердження».

«Я розумію. Гадаю, буде зустріч, тож ви зможете бути присутнім там. До того часу тримаймо це в таємниці».

«Схоже, якийсь монстр із чудовою здатністю до перевтілення прикидається Героєм Кігтя».

Я розповів про лисицю, яка вдавала Героя Кігтя, використовуючи Звірячий Спис.
І про те, що та лисиця — поплічниця Такта.

«Якщо цей спис зреагує — це точно доказ».

Якщо Семи Зіркові Герої прибудуть, я сам із ними розберуся.
Звісно, поки що дамо їм волю, але якщо зроблять хибний крок — знищу.

«Тоді ми підготуємо все, щоб таємно зв'язатися з королем Форбрея».

«Що ви збираєтеся робити?»

«Якщо виникнуть проблеми, представники Мелромарка та Сільдвельта об'єднають зусилля, щоб Форбрей угамував ситуацію, перш ніж втрутяться Сільдфріден та інші сили».

«Це безпечно?»

«Так, сприймайте це просто як запобіжний захід».

У королеви теж, схоже, є якийсь план.
Принаймні, поки не прибудуть Семи Зіркові Герої, похід проти Духа Черепахи та Фенікса відкладено.
Батько хоче використати того типа — тож бажано владнати все мирно.

«Тоді... щоб бути готовими до операції в будь-який момент, ми з Мотоясу відкриємо портали якомога ближче до Фенікса та Духа Черепахи».

«Зрозумів».

Після цього ми з допомогою пана філоріяла вирушили шукати місця для підготовки до операції.

Наступного дня.
У небі над Мелромарком з'явився дирижабль.
За ним летіло кілька літаків.

Дирижаблів два... так.
Кіль, трохи збуджений, показує пальцем і гукає Батька.
Ми з тераси замку спостерігаємо, як дирижаблі приземляються на луці.

«Братику, братику! Неймовірно! Окрім драконів і руди Ейвейк, таке теж існує!»

«Так, дирижаблі в іншому світі — це якось зворушливо. Хоча й відчуття дивне».

Але ж ми викликаємо людей з іншого світу, тож нічого дивного, правда? — пробурмотів Батько.

«Мелті, ти бачила дирижабль раніше?»

«А, так. Чула, що це транспорт, розроблений у Форбреї. Бачила один на етапі будівництва. А випробувальний політ спостерігала здалеку».

«Он як...»

«Форбрей, кажеш. Я там була колись, але такі вишукані штуки не в моєму смаку».

Панда-звіролюдина примружилася, дивлячись на дирижабль.

«Ларса ж найманка. А яке воно, Форбрей?»

«Та країна — справжній плавильний казан рас, там не занудьгуєш. Так чи інакше, це центр світу».

«Схоже, цікава країна...»

Оскільки я розповів Батькові про події з майбутнього, він знає про темний бік Форбрея.
Так, на поверхні це розвинена країна.
Там немає тієї сільської патріархальності, як у Мелромарку.
Хоча, якщо порівнювати з Японією, це все одно смішно.

«Торгівля активна, і так чи інакше нові технології здебільшого з'являються саме у Форбреї. Але мені вже набагато більше до вподоби Зелтбул».

«Це ж країна найманців, так?»

«Саме так. Точніше, це країна, яку створили найманці, і водночас країна торговців. Теж плавильний казан рас, але в іншому сенсі, ніж Форбрей. Там мені спокійніше».

Кожному своє, як то кажуть.
У Зелтбулі процвітають азартні ігри.
Це країна, де люди збираються з інших причин, ніж у Форбреї, який розвивається завдяки новітнім технологіям.

Якщо питати, де можна заробити більше грошей — то, безумовно, у Зелтбулі.
Там є темні гільдії, є колізей.
А ще там проводять перегони, де біжить пан філоріял.
Обіг зброї у Зелтбулі теж більший.

А Форбрей — це країна, де продають нові види зброї.
Якщо згадати часи, коли це була гра, — там у крамницях продавали нововведену зброю.
Наприклад, вогнепальну.

«Бу-у!»

«Що? Пані Елені більше до вподоби Форбрей? Чому?»

«Бу-у».

«А... ну так, салони краси. Так, це в дусі пані Елени».

Пригадую, та ледача свиня справді ходила зі Свиноматкою до салону краси.
У Форбреї, певно, і ці технології розвинені.
Можна сказати: Форбрей — це мистецтво, Зелтбул — це інстинкти.

«Хм-м?»

Сакура дивиться на дирижабль.

«Щось відчуття неприємне...»

«Відчувається якась загроза».

У почту Такта входить дракон.
До того ж, як кажуть, найсильніший — Володар Драконів. Тож суперник відчуває його присутність навіть здалеку.
Юкі та інші теж відчувають щось недобре.

«І що? Що нам тепер робити?»

«Надійшло повідомлення, що ми одразу зустрінемося з Семи Зірковими Героями та проведемо нараду. Після цього одразу вирушимо».

«Одразу? А як же аудієнція тут?»

Минулого разу нас теж викликали схожим чином.
Варто посилити пильність.

«Річ у тім, що Форбрей перевершує нас за могутністю, тож багато залежить від їхнього настрою».

«Ми мусимо виявити повагу до Чотирьох Священних Героїв, але вони сказали: "Краще використати час на порятунок людей, ніж на аудієнції". Тож вийшло так, як є».

«Ну... мабуть, так. Тоді ходімо. У будь-якому разі, Семи Зіркові Герої не мають жодного способу перемогти нас, тож усе буде гаразд».

Крутити ними, як заманеться, для нас зараз — простіше простого.
Це гарна нагода оцінити, наскільки розвинені їхні розвідувальні можливості.
З неприємним передчуттям ми разом із представниками Мелромарка та Сільдвельта попрямували до дирижабля.