«Ну, нас же врятували, тож я не маю права багато казати. Рен, Іцукі, ви теж так думаєте, правда?»

«...Це все ж набагато краще, ніж поводитися недолуго, думаючи, що станеш сильним завдяки знанням з гри».

«З цим я згоден. Тож у підсумку нам лишається лише метод перебору?»

«Саме так! Якщо так, то коли Наофумі ослабне, Гаеріон підкрадеться і заповнить порожнечу в його серці!»

«Гаеріон, припини, бо потім будуть проблеми».

«Якщо Наофумі зробить з Гаеріон щось веселе, тоді не робитиму!»

Ох... Батько зітхнув.
Не треба створювати зайвих проблем!

«Та гаразд. Отже, після острова Карміла відроджується Дух Черепахи з Чотирьох Духів, а коли його переможемо, доведеться битися з Феніксом і Цілінем?»

«Саме так! Ін-Лун запечатаний у тілі Імператора Драконів, і печатку можна зняти будь-коли. А можна й не знімати».

«Це зрозуміло, але...»

«До речі, про Духа Черепахи — у першому світі ми з Реном та Іцукі зняли печатку, спираючись на знання з гри».

Я пояснив обставини, за яких ми кинули виклик Чотирьом Духам.
І як ми ганебно програли.

«То він відродиться, навіть якщо ми з Іцукі не зніматимемо печатку?»

«Саме так. Минулого разу було саме так».

«Хм... Було б добре, якби можна було запобігти цьому заздалегідь... Схоже, найшвидше — заздалегідь дізнатися час і влаштувати засідку в місці зняття печатки, щоб прикінчити його там».

«Спосіб перемоги вже відомий».

Достатньо випустити Бріонак на повній потужності зсередини печери, прицілившись у ядро Духа Черепахи, — і він загине з одного удару.

«Зрозуміло. Тоді Фенікс і Цілінь — легка прогулянка... чи не так? А що далі?»

«Великих подій значно поменшає. Хіба що активізація в лісі Норсферато».

«...До речі, мені стало цікаво».

Батько підняв руку.

«Що таке?»

«Подій активізації загалом три?»

«За всі цикли, про які я чув, — три. Але про гірський хребет Драукір я дізнався лише в цьому циклі».

«Тоді, можливо, існують і невідомі явища активізації... чи не так?»

«Можливо, в межах часу, який Мотоясу може провести в цьому паралельному світі, це так?»

«Так? Ти пояснюєш це саме так?»

На слова суперника Батько та інші перевели погляд.

«Жодного переміщення між світами немає. Цей світ просто відкотився назад».

«Суперник так стверджує, але я йому не вірю».

Я певен, що навіть у світі, де мене вже немає, Батько та інші живуть повноцінним життям.
Так для мене більше втіхи.

«...Нічого не вдієш. Нехай буде по-твоєму».

Суперник на цьому легко поступився.
Дивно. Я думав, він ще довше опиратиметься.

«Повернімося до теми. Тоді краще якомога довше тримати печатку Духа Черепахи. Хтось, хто знається на магії, разом з Гаеріоном можуть випередити Духа Черепахи, посилити печатку й накласти міцний бар'єр. Це стримає його певною мірою».

«Справді? Тоді, якщо йдеться про знавця магії, спробуймо запитати в того Покидька, Героя Посоха. Попросимо королеву та Мелті».

«А, той, що отримав посох від королеви Мелромарку й помер. Зрозуміло... У найгіршому разі...»

«Гаеріон?»

«Нічого».

Поведінка суперника дивна.
Невже вона знову в тічці? Цей вічно збуджений дракон.

«Відкладімо тему Духа Черепахи та Чотирьох Духів і повернімося до розмови. Явищ активізації три? Королева каже, що три. Мотоясу, Рен, Іцукі — ви теж можете додати знання з гри?»

На запитання Батька я згадую.
Скільки разів в історії Emerald Online відбувалися події активізації — рятівні заходи для новачків.

«Чотири».

«Є чотири місця».

«Я чув, що було чотири рази».

...Усі замовкли.

«Хм... Давайте впорядкуємо хронологію».

Батько записав на папері періодичність явищ активізації.

«Я чув від королеви, що цього року активізації відбуваються з дуже коротким інтервалом — це вкрай рідкісне явище. Якщо це моє припущення, то світ таким чином посилює свою бойову міць, готуючись до Хвиль».

«Справді. Коли стільки збігів — це вже не випадковість».

«Саме так. Можна вважати, що час підлаштовано так, щоб Герої могли стати сильнішими якомога швидше».

«Саме так! У фрагменті Імператора Драконів теж є знання про активізацію».

«То де ж може бути четверте явище?»

«Не знаю...»

«Можливо, в незабраних фрагментах».

На слова Іцукі Рен і Батько погодилися.

«Якщо рахувати від гірського хребта Драукір, то виходить приблизно двомісячний цикл?»

«Драукір, острів Карміла, ліс Норсферато...»

«Але після Норсферато... немає...»

Суперник замовкла.
А, точно, після того справді є те.

«Щось є?»

«За логікою Героя Списа, термін перебування Героя Списа вже близький до кінця».

«Хм... Цьому, мабуть, нічого не вдієш. Питання в тому, чи існує четверте явище, чи ні?»

Батько розклав мапи різних країн, складаючи світову мапу.

«Отже, я звірив усе, що почув від Мотоясу, з мапою. Ось гірський хребет Драукір, острів Карміла біля узбережжя Мелромарку, ліс Норсферато в сусідній з Фобрею країні. А тепер, усі. Де в грі відбувалися решта подій активізації... де були такі собі поліцейські дільниці, які відкривали НПС?»

«Оазис у пустелі».

«Пустеля».

«Саме пустеля».

...Знову збіг.
Хоча невідомо, наскільки знання з гри тут працюють.

«Тож, враховуючи почуте від Мотоясу, зникнення документів через війни, які влаштовує той геній, і зміни в ситуації в різних країнах, спричинені переселенцями... Можливо, четверте явище десь існує?»

«Чому тебе так турбує четверте?»

«Ну, це така собі геймерська натура... Навіть якщо активізації там не було, ми можемо отримати якусь інформацію, правда?»

«Магію, яку можна отримати в місцях активізації».

«Так. За логікою, це має бути магія під назвою Ліберейшн? Я зараз вивчаю метод драконових жил від Гаеріон, але хіба Рен та Іцукі не хочуть перевірити це теж?»

На слова Батька Рен та Іцукі згідно кивнули.

«Слушно. Заради досвіду йти туди сумнівно, але заради перевірки — справді варто».

«Так... Але пустеля...»

Дивлячись на світову мапу, ми перевіряємо.
Великих пустель у світі чимало.

«У грі де саме це відбувалося?»

«За сюжетом, здається, ось тут».

«У нас ось тут».

«Ось тут».

І ми вказали на різні пустелі.
Овва? Чи це випадковість, але пустеля на шляху з Шільтвельта до Фобреї, що лежить між обома країнами, лишилася незазначеною.
Хоча, є невелике зміщення.
Скоріше, це пустеля вздовж Шільтвельта.
Минулого разу ми обійшли цю пустелю, прямуючи до Фобреї.

«...Якась неприродна прогалина».

«Ага, відчувається щось штучне».

«Раптом планка піднялася. Тоді давайте звузимо пошук: міста в місцях активізації... пустелі, де колись могло бути місто... ні, місця, які перетворилися на пустелю, і перевіримо їх».

«Хм... У фрагменті Імператора Драконів є спогад, що тут ніби була якась країна».

І суперник, як на зло, вказав саме на ту пустелю, яку ми не позначили.

«Справді?»

«Так. Дуже слабкий спогад, але там були схожі руїни, які називали Святилищем Дракона. Схоже, їх щось зруйнувало. Досі існує лише святилище філоріялів».

«Смутно пригадую, що ми ходили туди в першому світі».

А, так, то був рай.
Починаю згадувати.
Ми ходили туди прибирати разом із Батьком.

«Тоді завтра розслідуємо це детальніше. Королева, схоже, добре знається на історії, і в нас є до неї кілька справ, тож розпитаємо й про це».

«Розслідування втраченої історії».

«У цьому є щось романтичне. Якщо ми знайдемо зникле місце активізації, це буде велике відкриття, чи не так?»

«Зрозуміло!»

Якщо ми знайдемо місце активізації, це означатиме, що з'явиться середовище, де можна швидше виростити пані філоріял.
Немає жодних причин не шукати!