«Батьку, цього типа лишіть мені».

«Що? Ну... ти ж мене врятував. Гаразд, покладуся на тебе, Мотоясу».

«Довіртеся мені. А ви, королево, беріть на себе решту».

Чи то королева зрозуміла мій задум, чи ні, але вона тихо кивнула. І вчасно: до дворянина, що шмагав старшу сестру батогом, хтось прийшов, тож він перервав катування й попрямував до сходів... повз нас. Невже він настільки дурний, що не помітив нашого приховування?

Тільки слабаків і може знущати. Справжній сильний ніколи не здається. І слабкий, і сильний мають битися на повну. Так, як я. Інакше це неповага до супротивника.

«Батьку, будь ласка, займіться лікуванням старшої сестри».

«Гаразд. Оце мазь, а це — ліки для пиття».

«Діятимуть одразу, як у грі».

«Он як... Цей світ і справді інший».

Я передав Батькові ліки, які замовив у королеви. Він підійшов до старшої сестри й зняв кайдани важелем.

«Тримайся! Зараз я тебе вилікую».

«В-ви...»

«Не про це зараз. Дай мені зосередитися на твоєму лікуванні. А, ваша величносте, якщо ви володієте магією, то не могли б допомогти зціленням?»

«Краще я...»

Не звертаючи уваги на порятунок старшої сестри, я рушив сходами за дворянином. Звісно, швидким кроком. Скоро відправлю його на той світ.

«Хе-хе-хе... Хочу швидше побачити, як вона розчавиться від розпачу. Треба підготуватися. Та дівчина, що була з нею, скоро здохне, то й добре».

Он воно що, гидко всміхається. Що ж, я теж у передчутті. Тік-так, тік-так... Щойно дійдеш до кінця цих сходів — це буде твій кінець.

«...?»

Щойно він помітив, що двері до підвалу... двері, які мали бути замкнені, зламані...

«Га-а-а!?»

Я проштрикнув йому груди списом зі спини. Схоже, він не зрозумів, що відбувається. Смикається, борсається.

«Ось, відчуваєш, як це — бути нанизаним і висіти в повітрі? Тобі подобається?»

«Т-ти... х-хто ти такий!?»

«О, ще й говорити можеш. Рівень у тебе, бачу, трохи вищий?»

«Назви своє ім'я!»

«Я — месник за старшу сестру! А, і це теж знадобиться. Тиша, Спис X!»

Я застосував навичку з ефектом мовчання й потягнув дворянина, що пручався, підвішеним у повітрі, до внутрішнього двору.

«—!? !!»

Він уже не міг говорити й пручався, але потроху почав знесилюватися. Я, зберігаючи приховування, стрибнув на дах і, тримаючи його в повітрі так, щоб вартові не помітили, зібрав силу для навички.

«Тож помри! Бріонак X!»

«————...!»

Я запустив Бріонак високо в небо й добив його. Від Вибухового Спису вартові могли почути шум. А це — найкраща атака, звук якої можна погасити магією. Дворянин без жодного звуку, непомічений ніким, перетворився на порох і зник. Гідна смерть для мерзотника.

«Ну що ж».

Приземлившись у дворі, я попрямував до підвалу. Може, я надто перестрахувався, прибравши його таємно? Якби подумати, то варто було лише вбити дворянина — і захист старшої сестри став би простішим.

«А, Мотоясу!»

Батько саме виходив із підвалу, несучи на спині когось схожого на старшу сестру.

«Нарешті вдалося врятувати. А той дворянин?»

Я відповів, піднявши великий палець.

«Готово!»

«Що? Тобто...»

«Ну... це заслужена кара».

«Так. Скажу чесно, це той випадок, коли вбивство — єдино правильне рішення. Скільки ж там кісток було в тій камері...»

«Аж моторошно. У манзі чи аніме — інша справа, але щоб таке творилося насправді... Мене зараз виверне...»

«Після ранкової сцени я ніби загартувався... чи що?»

Ой-ой? Вони в такому ж настрої, як Батько минулого разу. Певно, пізнали темряву цього світу й прокинулися від сну. Тепер Рен та Іцукі теж стануть нормальними.

«Старшу сестру вдалося завербувати? Тоді нам більше не треба хвилюватися про вартових. Тікаймо швидше».

«Справа в тому...»

І тут я помітив, що поруч із Батьком стоїть старша сестра, підтримувана ним, і дивиться на мене знизу вгору. О? А кого це несе Батько на спині? Це не старша сестра, а порося. З вухами й хвостом — певно, людиноподібне порося. Вуха круглі, хвіст довгий і тонкий. ...Що за людиноподібне порося?

«Їх було двоє. Ця дитина дуже знесилена. Життя їй, схоже, врятуємо, але вона знепритомніла від полегшення, що прийшла допомога».

Тобто через портал її важко перенести? Але... я не дуже розумію, хто з них старша сестра. Судячи з вигляду, та, що поруч із Батьком, схожа на єнота чи на старшу сестру в молодшому віці. Вона трохи брудна, тож важко визначити.

«Ріфано, ти як!?»

Та, що, на мою думку, є старшою сестрою, звертається до Батька. Та, що в нього на спині, — інша людина.

«Усе гаразд. Вона випила ліки, дихання стабілізувалося. Тож даваймо щонайшвидше звідси».

«Пане Кітамуро, дякую вам за донесення про цю справу. Якщо ви зайшли так далеко, решту проблем я зможу владнати сама. Але зараз найважливіше — якомога швидше згортатися».

«Зрозуміло! Тоді пробиваємо стіну й тікаємо з розмахом!»

«С-стій! Мотоясу?»

«Що ви збираєтеся робити!?»

Я наставив спис на стіну біля підвалу й крикнув.

«Вибуховий Спис X! Бріонак X!»

БА-БАХ! Я пробив стіну, а потім і огорожу, зробивши прохід. Далі просто тікаємо через нього — і все.

«Ого... Який грубий метод...»

«Тож, усі, швидко».

Королева дала команду.

«Що за!?»

Схоже, вартові почули шум.

«Швидко згортаємося».

«Це якийсь надто силовий відступ».

«Здається, я на власні очі побачив, як сила перемагає все».

Рен та Іцукі з дещо здивованими обличчями йдуть за мною. А, вартовий монстр нас помітив, але не наближається. Зрозумів, що не впорається? Вартові, схоже, хотіли погнатися, але ми вже втекли й забились у завулок міста. Незабаром оголосять тривогу, але на той час ми вже втечемо через портал.

Та навіть якщо нас знайдуть, королева своєю владою все залагодить. Адже можна сказати, що це була таємна інспекція королеви. Я застосував зцілюючу магію на рабині, що знепритомніла на спині Батька, і завербував її магією пробудження.

«Бу... бубу...?»

«Отямилася? Ми ще тікаємо, але я не можу втекти, поки ти не погодишся на запрошення в партію. Розумію, що прошу неможливого, але не могла б ти?»

Батько звертається до неї з відчаєм у голосі.

«Ріфано, тримайся!»

«До речі, ця дівчина — старша сестра... її звати Рафталія, правильно?»

Я звертаюся до тієї, кого вважаю старшою сестрою.

«Так. Я... Рафталія».

Як би це сказати... у неї трохи моторошна усмішка. Схоже, вона силує себе. Ця натягнута посмішка викликає в мене дискомфорт. Але щось підказує, що вона справді старша сестра.

«А ця... істота... хто вона?»

Небезпечно, небезпечно. Ледве не сказав «свиня». Якби вона запідозрила — усе пропало. Адже мені ще треба, щоб старша сестра дозволила заручини з Філонькою.

«Це моя подруга! Будь ласка, врятуйте її!»

О, подруга старшої сестри. Тобто вона не свиня, а людина. О? Здається, у моїй пам'яті Кіл протестує. Вона ж не перетворюється на свиню, як Кіл.

Батько дає ліки дівчині, що отямилася. Трохи сильніші за звичайні ліки. Королева теж усе передбачила. Вона вся в поту й крові, трохи брудна, але Батько, не звертаючи на це уваги, доглядає її. Він справді добра людина.

«Думаю, вона вже в порядку. Лишилося лише погодитися на запрошення в партію — і можна тікати».

«Ріфано... так? Будь ласка. Просто прийми запрошення, яке ми тобі надіслали».

«Д-добре...»

Пінь! У розділі партії з'явилося повідомлення про приєднання нового учасника.

«Тоді тікаємо! Портал Списа!»

Я миттю застосував навичку телепортації й завершив утечу.

Цей персонаж уперше з'явився в короткому оповіданні першого тому книжкової версії та в другому томі манґи, і його зовнішність та характеристики вже визначені. Однак оскільки про нього майже нічого не розповідається ні у веб-версії, ні в книжковій, тут ми розглядаємо його як нового персонажа.