«Так. У мене схожа ситуація. Є кілька особин трохи вищого зросту. І відповіді в них доросліші».

«Отже, у пана Наофумі теж таке трапилося. А у вас, Мотоясу?»

«Усі філоріяли — однаково чарівні янголи».

Рен та Іцукі дивляться на мене з певним прищуром.
І що таке?
Хіба є якісь претензії до філоріялів?

«Якщо я доповім замість Мотоясу-куна, то всі діти, за якими він доглядає, мають вигляд маленьких дівчаток і хлопчиків».

«Чим зумовлена ця різниця?»

«Хм... Принаймні особини вищого зросту мають вищий рівень розуміння, так би мовити, командних здібностей. Вони схильні брати на себе керівництво іншими».

Рен та Іцукі, схоже, погоджуються з аналізом Батька й кивають.

«Я хвилювався, що не впораюся з такою кількістю, але філоріяли, які виглядають старшими, розуміли мої вказівки, тож воювати було легше. А, звісно, Кох і Сакура були ще кращими».

«Можна назвати це лідерством. Але, можливо, через те, що Еклер віддавала накази, мої виглядали радше як наслідування Еклер і допомога їй».

«А як було у вас, Батьку?»

«Ну, було кілька пташок, які допомагали мені як асистенти? Якщо рахувати загалом, то особини вищого зросту — це десь десята частина? Здається, це частіше трапляється серед тих, хто має сильне почуття відповідальності».

Ого, отже, філоріяли можуть відрізнятися залежно від середовища.
Це дуже повчально.

«До речі, за словами заводчика, для перегонових філоріялів залізне правило — раніше починати годувати їжею, що прискорює ріст ніг».

«Власне... пане Наофумі, ми з Реном помітили дещо...»

«Якщо є якась інформація, кажіть».

Іцукі підняв руку.
Що таке?

«Це стосується філоріялів, за якими ми з Реном доглядаємо. Щодо кольору очей є певна статистика...»

«Щось не так?»

«...Можливо, це збіг, але є кілька особин з однаковим кольором очей. Звісно, більшість має колір, що збігається з кольором хутра».

«Можливо, варто вважати їх родичами? Принаймні, є певна закономірність у розподілі».

О? З розмови Батька я дещо пригадав.

«Батьку, до речі, коли я вперше купив Сакуру, і в наступному циклі — колір її очей відрізнявся».

Справді.
Коли я реєстрував Сакуру, її очі були кольору сакури, а коли Батько зареєстрував її — очі стали блакитними.

«Це факт, який не впізнаєш без циклів. Невже навіть зареєстрований господар через печать монстра впливає на це?»

«Стривайте... Здається, коли я розмовляв із заводчиком, він казав щось подібне. Щось про те, що для того, щоб стати заводчиком перегонових філоріялів, потрібен талант... Можливо, він мав на увазі саме це?»

Батько переглядає документи, які, схоже, отримав від виробника філоріялів.
Перегортає сторінки.
Знайшовши потрібну інформацію, він показує її нам.

«Ось! Експеримент із відмінностями, що виникають, коли майже рівноцінних братів-філоріялів виховують різні господарі. Схоже, результат показує певні зміни».

«Якщо подумати, Герої вирощують їх з особливим розвитком, тож зміни залежно від зареєстрованого господаря — це природно».

«Так... Але, можливо, те, що Мотоясу отримав ту Філо...»

Рен хотів продовжити, але замовк.
Що таке? Хоче сказати, що це неможливо?
Я не здамся!

«Мотоясу-кун і не збирається здаватися, правда ж? Принаймні, ми ведемо розслідування з центром у Мелромарку, і є гіпотеза, що Філо могла народитися завдяки особливому методу виховання».

«Схожа на Сакуру... але колір і характер зовсім інші...»

«До речі, Наофумі. Серед філоріялів, які ангелізувалися, чи є такі, у кого колір волосся відрізняється від того, що був у формі філоріяла?»

Рен питає Батька.
Батько, збентежений цим зауваженням, хмуриться й переводить погляд на Іцукі та мене.
Іцукі похитав головою.

«На жаль, серед філоріялів, яких виховав я, не було жодного, у кого б колір волосся в ангельській формі відрізнявся від кольору пір'я».

Так, і в мене так само.
Якщо добре подумати, Філонька була єдиною істотою, яка поєднувала в собі риси, відсутні в інших філоріялів.
Це просто одкровення.
Те, що Філонька — скарб, не підлягає сумніву, і це найкращий доказ!

«Щось Мотоясу-сан дивиться вдалечінь, ніби йому відкрилося одкровення. Що робитимемо? Можливо, перед нами стоять якісь невидимі умови?»

«Можливо... Якщо ми не зрозуміємо умови, за яких колір волосся в ангельській формі відрізняється від форми філоріяла, то навіть знайшовши ту Філо, вона може не стати такою».

І тут Батько тихо щось пробурмотів.

«...А може, якщо Сакура виконає ці умови, вона стане тією Філо...?»

Я це почув!
Ні!
Сакура — це Сакура, а не Філонька!

«Слухай, Мотоясу-кун, за всі цикли хіба не було жодної особини, у якої колір волосся в формі філоріяла й ангельській формі відрізнявся б?»

«Хіба Мотоясу-сан із його пам'яттю може це знати?»

«Коли справа стосується філоріялів, він запам'ятовує навіть запахи. Можливо, він щось знає?»

Поки Батько говорив, я згадував Філоньку.
Ах, Філонько... Де ж ти?

Невже Батько виховав Філоньку так, що вона відрізнялася від інших філоріялів?
Він створив Філоньку як єдиного у світі янгола.
Філонька була рідкісним видом!

Переповнений емоціями, я обмірковую питання Батька.
Серед численних філоріялів, яких я зустрічав, чи були такі, чий колір волосся в ангельській формі відрізнявся від форми філоріяла...

Зростом вона була така ж маленька, як Юкі та інші.
Очі — глибокого темно-синього кольору, мов нічне море. Волосся — сріблясте, шовковисте й блискуче.
Воно сяяло, вбираючи сонячне світло.
Кольори були зовсім не схожі на звичайних філоріялів.

Я згадав, що була одна така філоріялка!
Так, та, що мала неймовірну пристрасть до Кіла!
Та, що зазвичай говорила лише одне-два слова...
Тоді Батько дивувався кольору її волосся!

«Це була Луна!»

«А, була така? З кольором, відмінним від форми філоріяла».

«Була!»

«І що? Що за особина і де ти її придбав?»

«Це та, яку я купив, коли Батько силоміць зробив так, щоб у лотереї яєць монстрів від торговця монстрами з Мелромарка були лише яйця філоріялів! Чомусь, коли вона ангелізувалася, колір її волосся відрізнявся».

«Коли це було?»

«Приблизно в той самий час, коли я купив Філоньку, після першої Хвилі в Мелромарку».

Тут Батько та інші замовкли.
Справді, дивно, чому саме Філонька й Луна такі особливі.

«Може, це пов'язано із зірками?»

«Якщо це залежить від фаз місяця, то нам потрібен ворожбит».

«Це все заплутаніше... Якщо це раціон, то треба було б годувати їх чимось незвичайним... Щось було?»

«Хіба було щось особливе? Я годував їх тим самим, що їли ми».

«Судячи з того, як Мотоясу-кун виховує своїх, раціон у них інший? Хм... Не знаю».

Батько та інші замислено мукають.

«А чому б просто не придбати яйце тієї Луни, коли повертатимемося з острова Карміла? Ви ж зможете впізнати його за запахом?»

«Запах я запам'ятав! Вона ж була така любителька всього милого».

«Он воно що. Любителька милого, значить».

«Філоріяли справді дуже різняться характерами».

«Так. Це надто глибоко... Ну, мабуть, як і люди — скільки людей, стільки й характерів».

Батько, Рен та Іцукі знесилено зітхають.
Вони так багато дослідили для мене, я вражений.

«Гаразд, поки ми на острові, давайте помірно займатися вихованням філоріялів і підвищувати їхній рівень. Вважайте, що ці зусилля полегшать нам бій із Хвилею».

«...Так. Виховуватимемо їх, думаючи, що вони стануть підмогою в бою з Хвилею».

«Якщо різниця залежить від порцій їжі, це цікаво. Мені теж захотілося поговорити з заводчиком. Завітаю до нього пізніше».

І на цьому збори завершилися.
Філоріяли неухильно збільшують свою кількість.
Я заснув у раю — кораблі для філоріялів, який підготував Батько.
Як же я сумую за фермою філоріялів у першому світі.
Як згадаю, там було багато дорогих мені пташок із тієї ферми.
Так і минула сяюча ніч на острові Карміла.

До речі, Ку, Марін і Мідорі теж тут, але вони трохи тихі.
Можливо, як і передбачав Батько, середовище впливає на характер.
Коли я доповів про це Батькові, він записав, що візьме це до уваги.

«Мабуть, варто вважати, що характер певною мірою залежить від середовища».

Це запам'яталося мені найбільше.