«По-перше, те, що ти, будучи Героєм Бича, володієш аж чотирма одиницями зброї... я вже готовий поступитися. Решту Героїв Семи Зірок, схоже, вже ліквідовано»

«Поверни, злодію! Ти вкрав мою зброю!»

«Стоп, це ти перший намагався її вкрасти, хіба ні? До того ж, маючи чотири одиниці зброї Семи Зірок, ти щонайменше трьох убив. Якщо я злодій, то ти — грабіжник і вбивця!»

«Заткнись! Я — обраний!»

Шкода.
Обраний — це Батько.
Батько Філоньки, легендарний Герой Щита.
Немає у світі істоти, яку світ любив би більше, ніж Батька.

«Я чув, що ти перероджений. Розумію, чому ти вважаєш себе особливим, але зараз немає часу на такі марні суперечки»

«З-звідки ти знаєш?! То ти такий самий, як і ті!»

Ті?
Що він має на увазі?
Батько теж здивовано глянув на мене.
Я похитав головою — мовляв, на жаль, не розумію.

«Про що ти? Хто такі "ті"?»

«Не вдавай із себе дурня! Всі, перетворіть його на решето!»

Щойно Такт підняв руку, свині націлили на нас свою вогнепальну зброю.

«Метеорний Щит X! Послухай мене!»

Град куль летить у наш бік, але Батьків Метеорний Щит відбиває їх усі.

«Що?! Але цього замало!»

Такт переводить погляд на своїх свиней-поплічників.
Водночас вони забирають у них зброю і намагаються стріляти самі.

«Поверни зброю Такта! Вона має сенс лише в його руках! Те, що такі нікчемні герої, як ви, тримають її, — це безглуздя!»

«Саме так! Хто бере чуже — той злодій!»

«Тягати з собою філоріяла — гидота! Ніколи не пробачимо! Злодюга!»

«Злодій, злодій... Ви більше нічого не вмієте казати?! До того ж, якщо ви знали, що Такт тримає зброю інших героїв, у вас немає жодного права таке казати!»

Невже вони думають, що найсильніші з тактових свиней проб'ють захист Батька?
Це неможливо.
Ваші дрібноцівочні постріли навіть не подряпають Батька.

А от останнього — лишити живим не можна.
Що буде, якщо Ко чи Юкі-тян постраждають?
Скільки б таких, як ти, життів не склали — не повернути тієї рани в серці.

«Поверни, гаде! Як ти посмів забрати в мене зброю! Це моя сила!»

«Ка-жу-ж-бо! Це не твоя сила. І взагалі, який сенс воювати між собою, коли світ у небезпеці!»

«Заткнись! Я правий, злодюго! Я найсильніший!»

«Чекай! Ти серйозно таке кажеш?! Відібрав зброю в інших героїв, сховав її, привласнив — і ти правий? Ти взагалі при своєму розумі?!»

Свині Такта по черзі атакують Метеорний Щит Батька.
Та кулі, випущені зі стволів, падають додолу, розбиваючись об бар'єр Щита.

«Неможливо! Мої соратники, усі вище 200 рівня, стріляють свинцем — і він це витримує?! Я обов'язково заберу цю силу собі!»

«Не "заберу собі"! Слухай, нам треба об'єднатися і виступити проти Духа Черепахи та Фенікса, інакше людям у всьому світі загрожує лихо!»

«Я ж сказав — найсильніший я, і я все вирішу! Тож повертай! І зброю давай сюди! Цей світ — мій! А ви, Чотири Священні Герої, — джерело всіх бід!»

«Саме так! Світ належить Такту!»

«Та що це за банда грабіжників-убивць така?!»

Такт разом з іншими щосили рубає Батька.
Навряд чи знайдуться істоти, до яких слово "дурень" пасувало б більше, ніж до цих.
Вони настільки дурні, що, здається, перебувають на протилежному полюсі від самого поняття інтелекту.

«Всі! Щойно прорвемо цей бар'єр — заберемо його зброю! Тоді наша перемога!»

«««Бу-у-у!»»»

Навіть Батько, примружившись, роздратовано насупив брови.
Ну ж бо, спробуйте прорвати бар'єр.
Та навіть якщо прорвете — забрати зброю Батька неможливо.

«"Світ мій"... Він справді такий, як казав Мотоясу. З ним усе зрозуміло...»

«З ним годі говорити»

«Братику, ці типи, може, небезпечніші за Духа Черепахи? Вони ж серйозно думають про завоювання світу»

«Діти, які виросли, так і не подорослішавши... Невже поруч не було жодного, хто б їх зупинив?»

«Того, хто спробував би їх зупинити, напевно вбили. Пані Мелті казала, що дурні правителі саме так і чинять»

Я згоден з аналізом Юкі-тян, а також Кіля та панди-звіролюда.
Приблизно так воно і є.
Певно, усіх, хто намагався їх застерегти, вони повбивали.
Як і сказав Кіль, вони небезпечніші за якогось там Духа Черепахи.

«О-О-О-О-О-О-О-О-О-О-О-О-О-О-О-О-О-О-О-О-О-О!»

Такт із таким криком відчайдушно довбає Метеорний Щит Батька.
Та Щит навіть не здригається.

«Що за "о-о-о"... Ну то що робимо? Вони ж уже атакують»

«Тоді дозвольте мені»

Я випростав руку горизонтально перед Тактом, зігнув ліву ногу й стрибнув на одній правій.
Поза, ніби я — пан філоріял, що грайливо підстрибує.
І голосно промовив:

«Такте, які ж у вас зараз почуття? Коли намагаєшся відібрати зброю в іншого, а відбирають у тебе самого — що ви відчуваєте?»

«Ти ч—»

Батько аж замовк від моїх слів.

«А-а! Це ж весело! Ко теж хоче!»

«Чудово. Давайте разом»

Ко стає поруч зі мною й звертається до Такта, в якого аж обличчя почервоніло.

«А ну скажи, що відчуваєш? Ко цікаво! Розкажи-і!»

«Пф! Блін... не можу стриматись! Ха-ха-ха-ха-ха!»

Батько аж пирснув і схопився за живіт.
Я продовжую заради його усмішки.

«Т-И-Щ-О-З-А-Б-Р-А-В-С-Я-А-А-А-А-А-А-А-А-А-А-А-А-А-А-А-А-А-А-А-А-А-А!»

Лютий крик Такта, з якого аж пара валить, розлігся навколо.
Саме час.

«Ну що ж, гарне личко ви показали. Тож тепер ви вирушите на той світ»

«Га? Мотоясу, це ж—»

Жартуючи, я тим часом завершив заклинання й активував магію.
Цього разу, щоб не втік, уб'ю всіх одним ударом.

«Ліберейшн Флейм Флоор X!»

Це магія, що замикає простір у вогняну сферу, де не виживе ніхто, окрім як за Батьковим бар'єром.
Зазвичай це магія підсилення вогняної магії, але якщо розгорнути її з високою щільністю — вона перетворюється на атаку, схожу на запікання в печі.

Радіус — уся ця кімната.
Один удар, що випалює все у вказаному місці.
Я подбав про те, щоб дирижабль можна було переробити, наскільки це можливо, і водночас цього разу вже не дав свиням утекти.

«Щ-гя-а-а-а-а-а-а-а-а—»

Кімната миттєво спалахнула вогнем, і Такт випарувався в мене на очах.
Тепер можна не боятися ударів у спину.
Якщо королева й представник Сільтвельту діятимуть як слід, а представника Шільдфрідену я вже прибрав, війни можна уникнути.
Серед поганих новин — хоч тут усе склалося добре.

«А-а... Розумію, що перебрав, але вони стріляли з вогнепальної зброї на високих рівнях, тож самооборона має спрацювати»

Батько з приреченим виглядом дивиться на простір, що палає.

«І взагалі... Вони, схоже, сприймали нас за якогось боса, з якого випадає зброя, якщо перемогти? Ну, знаєш, як в екшн-іграх буває? Хоча... Мотоясу, ти ж не знаєш, що це таке»

«Змісту гри я не знаю, але сенс ваших слів розумію. Саме так усе й було»

«Навіть у такий момент думає про те, щоб відібрати чужу зброю. І про що він думав? Спочатку говорить про відібрання як про належне, а коли в нього самого відібрали — кричить "злодій"... Як ти й казав, Мотоясу, нікчемна людина»

«І тактика в нього одна-єдина. Викликає всіх, масований обстріл і разом із тим — фірмовий скіл»

Тому я й заблокував його методи заздалегідь.
А він, схоже, планував відібрати зброю вже після масованого обстрілу.

«Ну... Він же не зациклюється, як ти, Мотоясу, тож це не дивно? Якби ситуація була іншою, він, певно, діяв би інакше»

Батько глибоко зітхнув.
Невже?
Досі все було за одним і тим самим шаблоном.
Певен, якби був наступний раз, він би знову атакував так само.
А якщо так — то якщо буде наступний раз, непогано було б і нам атакувати першими.

«Я думав, якщо домовитися, він може погодитися співпрацювати...»

«Це неможливо. Такт не визнає нікого сильнішого за себе. У його голові лише одне — будь-що здолати сильних»

«Судячи з його реакції, не посперечаєшся... А?»

Батько примружується, вдивляючись у палаючу кімнату.
Я теж дивлюся.
І ось там коливається якась тінь, наближаючись до нас.

«А-а... Які дурні... Наші мрії... Такт... Зникли за одну мить, мов бульбашка...»

Це, схоже, дракон, якого тримав Такт.

«Це Володар Драконів!»

Райвал стає в захисну стійку за спиною Батька.
Асистентка тулиться до Райвала, тремтячи.
Що ж, саме існування в цьому вогні такої щільності — уже диво.

«Ви ще живі? Тоді швиденько вирушайте на той світ!»

Якщо я вас прикінчу, то зможу провести ритуал прориву меж, тож умирайте вже.
Я вклав силу в спис і прицілився — і саме тоді.
Ми побачили, як тіло дракона Такта поступово роздувається.

«Б-братику! Від нього йде моторошний тиск!»

«Еге ж. Такої гнітючої аури я ще не відчував. Добий його швидше!»

Кіль і панда-звіролюд схвильовано прошепотіли.

«Мені вже... байдуже! Ви, хто зруйнував наші з Тактом мрії, — якщо я зможу вас убити... то які засоби, які методи — не важливо!»

«Бріонак X!»

Я випустив фінальний Бріонак у дракона Такта.
Та в останню мить дракон Такта на очах роздувся, і я з Батьком почули знайомий звук — *ба-бах!*

Перед очима з'явився блакитний пісковий годинник із викарбуваною цифрою 10.

※ Відповідь на зауваження в розділі відгуків.
Серед поплічників Такта є істоти, які виглядають не по-людськи.
А саме: Володар Драконів, грифон, дев'ятихвоста й звіролюди.