Батько, який глибоко замислився, підняв обличчя й відкрив рота.

«Скільки коштує філоріял, якщо купувати напряму?»
«……Доросла особина — від 200 срібняків. Залежить від пір'я та породи. Так»
«Якщо доросла особина стільки коштує, то пташеня мало б бути дешевше. А якщо рахувати лише ціну яйця, без витрат на вирощування… то це вигідно?»
«Ні-ні, там у ящику лежать і інші яйця також»
«Зрозуміло…… Це ж лотерея. А скільки коштує летючий дракон?»
«За ринковою ціною, якщо витягнути щасливий квиток, це еквівалентно 20 золотим»
«А яка ймовірність? Мене цікавлять лише яйця дракона»
«Для цієї лотереї ми підготували 250 яєць. І серед них — одне»

Батько глибоко замислився.
Один шанс із 250…… Це досить жорсткі коефіцієнти.
Втім, дракони нам не потрібні.

«На яйця накладено сильну магію, щоб їх не можна було відрізнити за виглядом чи вагою. Покупці спершу погоджуються з можливістю програшу, а вже тоді купують»
«Добра торгівля»
«Так, ті, хто виграє, обов'язково лишають нам своє ім'я та беруть участь у рекламі»
«Хм, але ж імовірність…»
«Якщо придбаєте десять штук, зможете обрати одне яйце з цього ящика, де гарантовано є виграш. Так»
«Схоже на гру з донатом…… Але ж їздового дракона там точно немає, правда?»
«Так. Але там гарантовано щось вартістю від 300 срібняків»

Батько безсило опустив плечі.
Пошепки пробурмотів щось про «комп-гачу».

«Хм-м……»

Потім він обернувся до мене.

«Мотоясу, підійди-но»

Батько поманив мене рукою.

«Що таке?»
«Ти, можливо, не зрозумієш, але, швидше за все, я в майбутньому саме тут спробував цю яєчну лотерею. І, судячи з моїх припущень, саме там я витягнув Філо»
«Чому ви так вирішили?»

Чому, маючи можливість обрати Філоньку… він обрав те, де може бути порожній квиток?
Я зовсім не розумію.

«Навіть якщо це порожній квиток — це ж торгова точка, якою керує торговець монстрами. Я точно подумав би, що можна виростити навіть непотрібного монстра й продати. Ось щойно ціна на Кіля стрибнула вгору, і якби в мене був раб, якого я тримав би з тієї ж причини, і мені щойно сказали б те саме — то тим більше»

Батько зробив паузу й знову вказав на лотерею.

«Тож я ризикнув би заради шансу підсилити бойову міць дешево… Якби в мене не було грошей і лише один союзник — я міг би так вчинити»

Он воно що. Тобто Батько, найімовірніше, отримав Філоньку саме через лотерею.
Це було для мене несподіванкою.
Можливо, торговець монстрами не зарахував пана філоріяла до числа яєць у лотереї.

«Хм…… Тоді я заплачу не 100 срібняків, а 200, але приберіть з лотереї все, окрім філоріялів і драконів»
«Це…… На жаль, навіть для Героя це неможливо. Так»
«……Хм, тоді давай укладемо угоду»
«Що ви маєте на увазі?»

Батько прошепотів щось торговцю монстрами.
І вказав на Сакуру.

«Сакуро, перетворися на форму монстра»
«Е-е? Сакура не хоче тут перетворюватись…… А, але Наофумі назвав Сакуру просто на ім'я, тож Сакура постарається»

Бух! — і Сакура перетворилася на Королеву філоріялів.
Торговець монстрами аж очі витріщив від подиву.

«Ось так. Що скажеш? За 100 срібняків не покажеш мені лотерею лише з філоріялами та драконами? Якщо з яйця вилупиться філоріял або дракон — я регулярно звітуватиму тобі про це. Цінуй цю інформацію низько чи високо…… Що ти обереш?»

Торговець монстрами трохи подумав, а тоді кивнув.

«Зрозумів. Тоді я приберу з лотереї всі яйця, окрім філоріялів і летючих драконів. Так!»
«Сакуро, вже годі»
«Угу!»

Сакура повернулася у форму янгола.
Як і очікувалося від Батька.
Якщо не можна грошима — продає інформацію й домагається свого.
Мені б таке й на думку не спало.
Яйця в лотереї монстрів одне за одним прибирають.

«Ось, тепер це лотерея лише з філоріялами та драконами. Так»

Батько підкликав мене до лотереї, яка тепер мала чимало порожніх місць.
Він хоче, щоб я визначив, чи є серед них Філонька.
Але я не пам'ятаю запаху Філоньки в дитячому віці.
Утім, я спробую звузити коло за тими запахами, що знаю.

Судячи з запаху, там є й яйця, куплені минулого разу.
Відкидаючи їх, я виокремив кілька яєць.
Я непомітно вказав на них, і Батько, повагавшись, обрав одне яйце.

Але ж не всі?
Коли я глянув на нього, Батько похитав головою.
І тихо сказав, що якщо їх буде забагато — зараз буде важко.
Що ж, щодня добувати їжу справді нелегко.

Зрозумів.
Цей Мотоясу стримається.

«Тоді візьму оце. А оці два…… і ось ці — притримай, я куплю пізніше»
«Зрозумів. Так»

Ось і бронь готова.
Як і очікувалося від Батька — без промаху.
Порівняно зі мною, який скупив усе й так і не отримав Філоньку, різниця у вміннях очевидна.
Якщо він притримає їх, шанс, що хтось забере Філоньку, різко впаде.

«Оскільки ви вже володієте філоріялом, ви, певно, розумієте умови контракту. Так»
«Ага»

Батько кладе яйце в інкубатор, який надав торговець монстрами, і забирає його.

«Якщо воно не вилупиться — я прийду вимагати неустойку»
«Навіть якщо вам дістанеться порожній квиток, ви не впадете просто так — я схиляю голову перед таким вправним у переговорах Героєм!»

Схоже, торговець монстрами й справді вподобав Батька.
Порівняно з тим, як він поводився зі мною, настрій зовсім інший.
Але я, Кіль і Сакура розуміємо, що Батько вже близький до межі.
Його хода трохи хитка.

«Навіть якщо це була усна домовленість — я справді прийду. Якщо відхрестишся — мій раб, Герой Списа, влаштує тут бійню»
«Герой — раб? Хіба Герой не може бути рабом?»
«Он як? Хм…… Раб — це не лише той, кого зв'язали магією. Цей хлопець робить усе, що я скажу. Правда ж?»
«Саме так. Якщо Батько накаже — я негайно перетворю це місце на руїни»

Якщо Батько накаже — цей Мотоясу забере яйця пана філоріяла, а цей намет спалить дотла.

«Он воно що, он воно що! Навіть Герой — раб, майстерність Героя Щита перевершує всі мої уявлення. Так»

Батько передав торговцю монстрами 100 срібняків.
Отак ми придбали нове яйце, схоже на пана філоріяла.

«Фух…… Усе одно не звикну. Цей чоловік…… як торговець — з ним можна говорити, але ближче підходити не хочеться»
«Братику, як ти взагалі з ним справляєшся»
«Він не важка людина, але оце от…… відчуття, ніби якщо з ним зблизишся — затягне в глибину. Моторошно»
«Он воно як? Зі мною він тримав якусь дивну дистанцію»
«Ну…… то ти, Мотоясу»

Батько кивнув із таким виглядом, ніби щось зрозумів.
Що це означає?

«Він ніби добрий, але від нього мороз по шкірі!»
«Це відчуття — правильне»
«Хм-м…… Є в ньому щось неприємне»

Сакура теж це відчувала.
Але те, що це надійна крамниця, — підтверджено словами Батька з майбутнього.
Втім, є й інші добрі місця, де можна придбати пана філоріяла.

«Якщо подумати — так, він справді відрізняється від тих торговців, що відверто зловмисні. Оцей»
«Справді? Я ніколи не був рабом, тож не дуже розумію»

На відповідь Кіля Батько запитав.
Про работорговця?
Так, я чув, що в цій країні є така професія, ще коли намагався врятувати старшу сестру.
Після того як сестра мене насварила, я теж трохи дослідив це питання.

У країні Мелромарк існує практика поневолення напівлюдей.
Я трохи заходив і до інших крамниць, окрім того торговця монстрами.
……Як би це сказати, різниця в поводженні з рабами між тим торговцем монстрами та іншими работорговцями — безсумнівна.

«Там, де я був, поки братик мене не купив, був один тип, який шмагав мене батогом, хоч ми обоє напівлюди! Не знаю, чи я був улюбленцем, чи залежаним товаром, але работорговець наказав — і він із посмішкою мене бив»
«Фу-у……»

Раби в того торговця монстрами хоч і без особливого запалу, але я не помічав, щоб їх шмагали батогом як видовище просто в крамниці.
У нього є кілька кремезних охоронців, а в інших работорговців цю роль виконують раби-напівлюди.
Можливо, у нього є певні принципи.

«І це було не в того работорговця»
«Тоді, можливо, той работорговець запобігає встановленню ієрархії серед рабів? Мовляв, жорстокість — це прерогатива покупців…… і він це розуміє……»
«Він не добрий, але й не скажеш, що поганий — якийсь моторошний тип»
«Не сперечатимусь»

І на цьому розмова Батька та Кіля завершилася.