«Ігл Пірсінг Шот!»

Іцукі прицілився точково в Батька.
Здається, це був навик із пробивною здатністю.
Міцна оборона Батька стає марною перед такими навиками — це клопітлива атака.
Але Батько застосував метод підсилення, який я йому пояснив, і до того ж, певно, наділив щит здатністю відхиляти такі неприємні навики.

«Ейр Ванвей Шилд!»

Батько створив щит, що відхиляє напрямок, і відбив пробивний навик Іцукі.

«Іцукі! Будь ласка, вислухай мене. У нас немає часу на війну!»
«Годі вже!»

Схоже, Іцукі доведеться трохи побити, щоб він замовк, але не вбити.
Поки він не зрозуміє, хто зверху, він не слухатиме.
Хоча, можливо, якщо він зазнає поразки тут, то почне слухати Батька.
Нехай він на власні очі побачить, яка прірва між нашими силами.
Але не можна застосовувати надто потужні навики, бо вб'ємо його.

«Саме так. Це священна війна».

Папа підняв фальшиву зброю й увіткнув її в землю — і перед нами розверзлася тріщина.
Усі змогли ухилитися, але з-під ніг Батька вибухнула магма.

«Ох!»

Батько захистився щитом.
Жодної подряпини.
До речі, навик, що викликав тріщину, називається «Ерс Ігнішн».
У часи гри це був навик, що випадково створював тріщини навколо користувача й завдавав шкоди.
Схоже, якщо зосередитися на напрямку, можна спрямувати його лише в один бік.

«Що ж, настав час вигнати звідси злого демона Щита... Всі, починайте заклинання суду!»
«Не поступайтеся мелромаркцям! Ми теж починаємо ритуальне заклинання!»

Представник породи Шусаку та Юкі-тян почали виголошувати підтримувальне ритуальне заклинання в тилу.

«Наофумі, ти гаразд?»

Сакура-тян підбігла до Батька.

«Так, усе нормально. Сакура-тян, теж будь обережна».
«Сакура трохи розлютилася».

Сакура-тян прийняла стійку, яку часто використовує Філонька.
Коу завдає ударів ногами по мелромаркських солдатах і змітає їх, мов кеглі в боулінгу.

«Хайкуікку — суторайку».

О? Атака Сакури-тян схожа на Філоньчину, але відчуття інше.
Вона на шаленій швидкості пронеслася крізь мелромаркських солдатів, що стояли на шляху до Папи.
І помах за помахом відкидала їх, ніби струшувала сміття з крил.

«Мотоясу, шлях відкрито».

Щойно Сакура-тян озирнулася, мелромаркські солдати, захлинаючись кров'ю, попадали на місці.
Ну, це природно, адже атака пронеслася на шаленій швидкості й розтрощила всіх, хто стояв на лінії.

«Дякую».

Найнебезпечніший ворог тут — Папа.
Треба прикінчити його зараз.
Щойно я зробив крок уперед, із тилу мелромаркського війська прибуло підкріплення.

«О, мої мелромаркські підкріплення! Знищте демонів Щита й Списа!»

Але підкріплення... атакувало мелромаркське військо.

«Щ-що?! Чому?! Чому мої мелромаркці б'ють своїх же братів?!»
«Хрю?!»

Голоси Покидька й Червоної Свині зірвалися — вони не могли повірити своїм вухам.

«Тому що ви — не мелромаркське військо!»

Вершник на коні разом із літнім чоловіком породи Ґенму прокладав собі шлях крізь мелромаркських солдатів і рухався до Батька.
О, це ж...

«Е-Еклер!»
«Вибач. Я запізнилася з підмогою».
«Як ти тут опинилася? Ти ж мала піти у Фобрей!»
«Звісно, я поїхала й розповіла королеві Мелромарку все: стан країни, обставини прикликання героїв і свавілля короля».

Покидько, схоже, спостерігає за цим здалеку — він кричить із роздратуванням у голосі.

«Ти, Еклер! Як у тебе язик повернувся привести мелромаркське військо, зраднице?!»
«Я вже казала. Ви — не мелромаркське військо! Ви просто секта! Я передаю слова королеви й оголошую!»

Еклер розгорнула пергамент і високо підняла кристал із записом.
Із кристала з'явився образ королеви.

«Цього разу в нашій країні немає жодного угруповання, що називає себе мелромаркським військом. Моє мелромаркське військо не пошкодує сил, щоб разом із Сільдвельтом знищити цих розбійників... І водночас я оголошую: ми ворогуємо з армією Сільдфріден!»

Образ королеви зник разом зі словами.

«Щ-що... Нісенітниця! Дружина зрадила мене?! Не може бути! Не може бути!»
«...Королева Мелромарку оголосила, що ви — самозванець, який видає себе за Мудрого Короля. Справжній Мудрий Король досі перебуває в замку Мелромарку. Мені доручено схопити самозванця й доставити його на батьківщину».

Покидько видав звук, сповнений невіри, і заверещав:

«Це вона самозванка! Солдати Мелромарку й послідовники Трьох Героїв! Знищте фальшиве мелромаркське військо!»
«О-о-о!»

Чути бойові вигуки.

«...Нічого не вдієш».

Еклер стала поруч зі мною й прошепотіла:

«Пане Кітамура, прошу вас. Доведіть своєю божественною силою, що світові ніколи воювати».

Але водночас, здається, в Іцукі щось змінилося.

«Ось так, Іцукі. Тепер зрозумів, хто правий?»

Коли Батько звернувся до нього, Іцукі відступив на крок і розгублено заметушився.

«У-у... Ні! Як сказав король Олткрей, зло — це ви! Я відправлю вас на той світ!»

Дурень, і край.
О, за спиною Папи завершується магія.
Я, Мотоясу, швидко прослизну крізь шлях, який відкрила Сакура-тян.

«Ти — фальшивий Герой Списа. Тяжкий твій гріх — використовувати ім'я Бога... В ім'я Бога — згинь!»

Папа, тріумфуючи, запустив Бріонак.

«Хм».

Але це ж усього лиш фальшива зброя.
Сила жалюгідна.
Я відбив його списом, відхилив убік і спрямував у послідовників Трьох Героїв, що виголошували ритуальне заклинання.

«А-а-а-а-а-а-а!»
«ХРЮ-Ю-Ю-Ю-Ю-Ю-Ю-Ю-Ю!»

Які приємні крики свиней.
Папа витріщився на мене, не вірячи власним очам.

«Тепер зрозуміло? Тебе тут не чекали».

Я схопив Папу за комір, жбурнув угору й випустив заряджений навик списа.

«Бріонак X!»
«Г-гх... Б-Боже...»

Я перетворив Папу на вуглинку разом із його фальшивою зброєю.
Побачивши це, послідовники Трьох Героїв оніміли.

«Папа так легко...»
«Н-ні, Папа просто вдає! Він зараз повернеться! Моліться, всі!»

І вони почали якусь молитву втечі від реальності.

«Моліться скільки завгодно, якщо вірите, що молитва творить дива».

О? Якщо подумати, Іцукі, що б'ється з Батьком, — позаду.
Справжнє мелромаркське військо та фальшиве мелромаркське військо з Трьома Героями чітко розділені.
Тоді їх легко знищити.

«Пане Кітамура, мені наказано взяти живим лише головного, хто видає себе за Олткрея. Якщо він помре, Семизіркова зброя полетить і викриє, хто справжній. Це загрожує існуванню держави Мелромарк. Розумію, що це несправедливо, але... прошу».
«Зрозумів! Еймінг Лансер X!»

Я вклав у спис усю свою свідомість і випустив навик.
Спрацювала функція мультизахоплення — цілі по всьому ворожому війську засвітилися.
Завершивши захоплення, я випустив навик по широкій площі й прошив наскрізь фальшиве мелромаркське військо та послідовників Трьох Героїв.

«Г-г-г-ха-а-а-а-а-а-а-а-а-а!»

Еймінг Лансер, сяючи, мов метеори, обрушився на поле бою й привів фальшиве мелромаркське військо до знищення.

«Ейрст Джавелін!»

Решту лишилося просто скосити.

«Ритуальна магія: "Тайфун!"»

Саме тоді ритуальна магія, яку виголошували Юкі-тян та інші, набула форми й добила рештки фальшивого мелромаркського війська.
Сільдвельтське військо теж добре б'ється — фальшиве мелромаркське військо вони лишили справжньому мелромаркському, а самі б'ються з армією Сільдфріден.
Лишився тільки Покидько в головному таборі.
Видно, як він, оточений солдатами, онімів.

«Ще не все! Ми ще не програли!»

Іцукі, не вгамовуючись, готує навик.