Вийшовши з кімнати нарад, Батько опустив плечі.

«Хвиля і Семи Зірковий Герой... Треба постаратися».
«Саме так».
«Завдяки Мотоясу сил у нас достатньо, але...»

Батько збентежено перевів погляд на представників Сільтвельта.
Так, у такій ситуації, коли саме перебування в загоні Героя дає чималу владу, доводиться ретельно обирати, кого брати в супутники.
Тому Батько й узяв до свого загону пані філоріял від цього Мотоясу.
Пані філоріял — безпечна сила, що тримається разом зі мною.
Сакуронька, схоже, дуже прив'язалася до Батька, та й з іншими пані філоріял у нього добрі стосунки.

«Якщо покликати чоловіка — ще запідозрять у гомосексуальності, а якщо жінку — є ризик нападу...»

Батько тихо пробурмотів.
А, до речі, серед кандидатів були родичі представника породи Шусаку та родичі того старого з породи Ґенму.

«Гаразд, розвиток супутників почнемо вже після Хвилі».
«Зрозумів».
«Еклер теж поїхала поговорити з королевою Мелромарку... Тож наразі треба готуватися до чергової Хвилі та шукати зниклого Героя Кігтів».
«За донесеннями Юкі, слідів досі немає».
«Ага. Люди Сільтвельта теж розслідують, що то був за монстр, який прикидався Героєм Кігтів... Кажуть, схоже на якусь потвору, запечатану в якійсь країні, але то чужа територія, тож до кінця не з'ясувати».
«А як щодо того, щоб цей Мотоясу вирушив на розслідування?»
«Можливо. Якщо Хвиля вщухне — можливо, й попрошу. Зрештою, саме Мотоясу впорався з тим монстром».

Його ж убив Бріонак самотужки.
Це спис, отриманий у святилищі пані філоріял.
Коли стискаєш цей спис, до тебе долинають невиразні почуття, спрямовані на того лиса-монстра.
Певно, цей Бріонак і був створений, щоб уразити ту потвору.

«Тренуємо шикування! Усі!»
«««Є!»»»

На тренувальному майдані Сільтвельта Юкі стоїть попереду й готується до Хвилі.

«Ого... Скільки ж тут філоріялів...»

Батько, спостерігаючи за тренуванням пані філоріял під проводом Юкі, не стримав вигуку.
Пані філоріял, яких скупив цей Мотоясу, добре ростуть.
Уже навіть у замковому дворі затісно.

«Чи не заважаємо ми тренуванням людей замку...»
«Що ви таке кажете? Юкі та інші — чудові пані філоріял».

До тренувань із Юкі та її подругами долучаються й вояки Сільтвельта.
Вони відрізняються від людей — можуть звіріти й рухатися дуже хитро.
До речі... у селі Батька теж були напівлюди, що вміли перетворюватися.
Пам'ятаю пса, який перетворювався на свиню.
Він дуже полюбляв страви, які готував Батько.

«Якщо шикування відпрацьоване, то з наступною Хвилею проблем не має бути».
«Саме так!»

Так підготовка до Хвилі неухильно просувалася.
Тієї ночі, як я чув, Батько впорядковував список учасників на Хвилю.

Наступного дня...
У небі було видно, як до нас наближається дирижабль.
Поруч летить щось схоже на літак.

«О, у цьому світі є літаки? Може, на тому дирижаблі летить Семи Зірковий Герой, який керує Шільдфріденом і Фоблеєм?»
«Нам доповіли саме так».

У небі вершники на крилатих ящерах несли варту, а дирижабль причалив на площі біля замку.
З дирижабля почали виходити люди, і поступово стало гамірно.
Згодом Батько й я чекали на аудієнцію в Тронній залі замку.

«Що за людина цей Семи Зірковий Герой?»
«Кажуть, він геній. Ще змалку опанував магію, а також провів реформу паперової справи».

Голова породи Шусаку пояснює Батькові.
Я теж потроху починаю згадувати.
Але лише біографію, не більше.

«Ще... кажуть, він доклав зусиль, аби відтворити транспортні засоби, що нібито існували в минулі епохи».
«Он як... Бувають же такі люди. Хоча, якщо Героїв регулярно прикликають, то цілком природно, що хтось створить дирижаблі чи літаки».
«За наявності крилатих ящерів це не такий уже й складний спосіб пересування».

Голова породи Шусаку тихо пробурмотів.

«Ну, можливо. Якщо рахувати витрати, то в цьому світі дешевше покладатися на драконів».

Відчувши настрій співрозмовника, Батько продовжив саме так.

«Але ж це мрія — перевозити багато людей! Літати на дирижаблі в іншому світі!»
«Як накажете, Герою Щита».

Голова породи Шусаку віддав честь.

«Тоді наша країна негайно почне дослідження літальних технологій».
«Я не про те... Ай... знову я ляпнув зайве».

Батько бурмоче, що припустився помилки.

«Його величність, Герой Батога, прибув!»

Голосно вигукнув вартовий, двері Тронної зали відчинилися, і ввійшов Семи Зірковий Герой.
...Цього разу Бріонак не реагує.
Легкою ходою до нас наблизився якийсь чоловік.

Доволі вродливий, чи не так?
Біляве волосся, блакитні очі — щось спільне з Філонькою.
На ньому куртка та джинси — смак непоганий.
Щоправда, трохи дивно виглядає, але у Фоблеї, здається, саме така мода зараз.

«Мене звати Такто Арсахорн Фоблей, Герой Батога. Прошу любити й шанувати».

Ставши на одне коліно й схиливши голову в подобі салюту, Герой Батога привітався, ведучи за собою кількох свиней-слуг.

«Хрю!»

Позаду нього якась свиня з рогами, схожими на драконячі, щось белькоче.

«Що навіть представник Шільдфрідена завітав до нашої країни... Сільтвельт прийме загін Героя з усією можливою гостинністю».

Голова породи Шусаку промовив це, вдаючи гостинність.

«Вельми вдячний. І... одразу до справи — я хотів би зустрітися з Героєм вашої країни...»

Сказавши це, Герой Батога перевів погляд на мене й Батька.
Відчувши атмосферу, Батько зробив крок уперед.

«Я — Іватані Наофумі, Герой Щита. Приємно познайомитися».

Мені теж варто продовжити.
Так само ступивши крок уперед, я промовляю з легким салютом:

«Я — Мисливець за коханням, Кітамура Мотоясу!»
«Мотоясу, ти як завжди. Ем, він — Герой Списа. Трохи дивний, але дуже сильний, тож можеш на нього покластися».
«...Зрозумів. Приємно познайомитися».

Герой Батога зробив паузу й кивнув.
Погляд у нього якийсь підозрілий.

«Той дирижабль — це ти відтворив? Вражає, що в іншому світі є дирижаблі».
«А... Це не так уже й складно. От виробництво палива — клопітно».

Закінчивши привітання, Герой Батога відповів дещо грубувато.
Батько з цієї відповіді трохи розчаровано зітхнув.
Схоже, відповідь була не зовсім такою, як він очікував.

«Ну то що? До приходу Хвилі я хочу розслідувати ту потвору... того монстра, що прикидався Героєм Кігтів. Можна?»

Голова породи Шусаку кривиться від зухвалого тону, але співрозмовник — Герой іншої країни, до того ж із добрим родом, тож поводитися з ним абияк не можна.
Неохоче він віддає наказ підлеглим.

«Тоді сюди, будь ласка».
«А нам можна піти з вами?»

Коли Батько запитав, Герой Багога зиркнув на нас скоса.

«Немає потреби. Не варто турбувати панів Чотирьох Священних Героїв».
«Т-так...?»

Свині мають при собі вогнепальну зброю, і це дуже неприємно.
Що це? Якесь погане відчуття, яке, здається, ось-ось згадаю, але ніяк не можу вхопити.
Що буде, якщо я знешкоджу їх превентивним ударом?
Батько ж мене насварить, тож утримаюся від атаки без вагомої причини.

«До речі, того, хто вдавав із себе Героя, здолав...»
«Це був я!»