«Мотоясу, опритомній!»

Коли я отямився, Батько тримав мене ззаду, заломивши руки. Чому це мене тримає Батько?

«Мотоясу, ти набагато сильніший за мене, тож якщо втратиш розум — буде клопітно!»

Батько має невдоволений вигляд, і це чомусь викликає ностальгію.

«Ой? А чому це я опинився в захопленні в Батька?»
«Ти ж кинувся на філоріяла, що з'явився. Та ще й з криком "Великий філоріял!" учепився в нього...»
«Це прикрий промах. Але я не міг стриматися»
«Зітхання...»

Батько, бачачи, що я заспокоївся, затулив мені очі.
Перед очима темрява.
Але я відчуваю присутність і запах філоріялів навколо...

«Чому Батько затуляє мені очі?»
«Мотоясу, ти не пам'ятаєш? Щойно ти ніби отямився, а потім знову кинувся на великого філоріяла... на легендарного філоріяла»
«Годі... Кітамура, стримайся. То Юкі, з якою метою ці істоти зібралися?»
«Вони прийшли кинути нам виклик»
«Хм... Хочуть, щоб ми визнали їхню силу? Кітамура, схоже, ти щось знаєш. Розкажеш?»
«Певно, майбутній Батько розповідав. Якщо здобудеш визнання силою, то отримаєш право стати наступником великого філоріяла»
«Це щось на кшталт ритуалу зміни поколінь?»

Саме так, великий філоріял — це філоріял серед філоріялів.
Можна сказати, істота, що стоїть на вершині філоріялів.
Якщо Філонька та Юкі — королеви філоріялів, то він — справжня королева.
І визнання великого філоріяла дає не лише статус.

«Також дозволяє отримати особливе підвищення класу»
«Що? Тоді можна розраховувати на посилення бойової могуті. Спробувати — непогана ідея, чи не так?»
«Але спершу, Батьку, зніміть пов'язку! Я хочу негайно обійняти великого філоріяла!»
«Хм... Мотоясу, вибач»

Ой? Батько затулив мені вуха.
Нічого не вдієш. Ловитиму тихі звуки, що все ж доносяться.

«Завдяки тому, що Іватані стримав Кітамуру, легендарний філоріял не втік. Юкі, Коу, Сакуро, спробуйте кинути виклик по черзі»
«Якщо, ставши сильнішою, я здобуду визнання пана Мотоясу, то докладу всіх зусиль»
«Це цікаво! Спробую!»
«Сакурі достатньо вміти захищати всіх...»
«Хіба ти зможеш захистити всіх, якщо не станеш сильнішою? Схоже, треба просто здобути визнання сили, тож старайся»
«Зрозуміло!»

Схоже, Батько переконав Сакуру.
Але так я нічого не бачу.
Цей Мотоясу хоче, втративши розум, пірнути до великого філоріяла!

«Тоді по черзі. Спочатку, мабуть, Юкі?»
«Гаразд»

А далі я вже погано чув.
Згодом кілька разів пролунав звук, схожий на вібрацію повітря.
Оскільки це був наказ Батька, цей Мотоясу, ледве стримуючи бажання подивитися, витримав час, що здавався вічністю.
І коли я вже почав дрімати... Батько зняв пов'язку.
Філоріялів навколо вже не було.
Озирнувшись, я побачив, що Юкі та інші лежать, знесилені.

«Це було неймовірно»
«Так, Юкі та інші трималися гідно. Але той легендарний філоріял був надто сильним»
«І цікаво, ким же є Мотоясу, від якого цей філоріял намагався втекти, не озираючись...»
«Не кажи. Сумно стає»

Я підбіг до Юкі та інших, щоб оглянути їх.
Схоже, лікувальна магія не потрібна.
У всіх на голові з'явилися корони з пір'я.

«Сакура переклала: легендарний філоріял, пані Фіторія, визнала всіх як кандидаток на спадкоємицю. А далі, каже, та, що покаже найкращий ріст... у кого найшляхетніші прагнення, зрештою й успадкує титул»
«Великий філоріял...»
«Мотоясу ж подобається Філо, правда? Не можна. Це буде зрада»
«Але ж немає жодних підстав для порівняння. Майбутній Батько казав, що можна товаришувати і з іншими, окрім Філоньки»
«Це я рекомендував зраду?!»
«Цей Мотоясу має намір зробити щасливими всіх філоріялів порівну. Це не зрада. Вершина — Філонька. Друге місце — великий філоріял. А решта — просто філоріяли»
«Якщо це не зрада, то що?.. Годі. Від спілкування з Кітамурою втомлюєшся. Юкі, ставай жіночнішою, щоб Кітамура звернув на тебе увагу»
«Так... пане Еклер»

Юкі, хитаючись, підвелася й кивнула.

«Я виснажена, але це було весело!»

Бадьоро відповів Коу, а Сакура тим часом мирно сопе.

«О... Сакуро. Якщо спатимеш у такій позі, відлежиш шию»

Батько ніжно розбудив Сакуру.
Це було дуже прикро, але результат відрізнявся від того, коли цей Мотоясу зустрів великого філоріяла разом із Ку та іншими.
Схоже, здібності Юкі та інших зросли.

«А, Мотоясу. Пані Фіторія передала це тобі як подарунок»

Батько дав мені корону з пір'я великого філоріяла.
Я, не вагаючись, вдихаю її аромат.

«Ні... не те. Кажуть, якщо вставити в зброю, відкриється серія філоріяла»
«Оце так!»

Це спосіб зібрати серію філоріяла, про яку майбутній Батько мені не розповідав.
Але як же це прикро.
Якщо вставити такий розкішний скарб у спис, його, можливо, більше ніколи не вдасться отримати.
Звісно, завдяки циклам, можливо, вдасться отримати знову... але цей Мотоясу не може вставити це пір'я в спис!

«...Не вставиш?»
«Це буде скарб»

Вдихнувши аромат, я кріплю пір'їну між держаком списа та наконечником... як прикрасу на хвостовику.
Тепер я відчуватиму, що воюю разом із філоріялом.
Понад усе — це пір'я, дароване великим філоріялом.
Воно, безперечно, стане силою, що захистить мене, Батька та всіх нас.

До того ж, якщо Батько вже отримав цю серію, то мені немає сенсу її використовувати.
Як товариш, я лише посилюватиму ріст Юкі та інших.

«Мотоясу... я вже не раз це казав, але ти неймовірний у багатьох сенсах. Ще жодного разу я не переконувався в цьому так, як сьогодні»
«Так»
«Авжеж»

На слова Батька Еклер і посланець Сільтвельта кивнули.
Хіба я зробив щось дивне?
Запам'яталося, як Батько та інші зітхнули.

Так ми й рухалися далі в кареті, яку тягнули Юкі та інші, що стали сильнішими, прямуючи до Сільтвельта.
У цих краях трапляються монстри, яких я ще не вставляв у спис.

«О, це ж Герой Щита та Герой Списа»

У місті, де ми зупинилися, нас зустрів великий гурт напівлюдей.

«Ми прибули з Сільтвельта, щоб супроводжувати героїв. Ваша подорож, певно, була важкою. Ходімо ж, разом із нами до країни»

У супроводі кількох десятків напівлюдей і звіролюдей ми рушили.
Батько, схоже, нервує — виглядає з карети на військо Сільтвельта, що йде поруч.

«Іватані, я розумію твої почуття, але заспокойся»
«Т-так, але... коли думаю, що станеться, якщо вони нападуть усі разом...»
«Справді, важко сказати, скільки разів на нас нападали під час цієї подорожі. Посланцю, їм можна довіряти?»
«Так. Проблем немає. Щоправда, тривожить, що від Шільдфрідену досі немає жодної звістки...»

Обережність важлива.
Але якщо лише перейматися, то не зрушиш із місця.

«Якщо щось станеться, цей Мотоясу розкидає всіх»

Так, з'єднавшись із військом Сільтвельта, ми благополучно в'їхали до Сільтвельта.

«До речі, коли буде Хвиля?»
«Хвиля в Мелромарку... здається, десь за тиждень?»
«Он як... Тоді ж було досить небезпечно, правда? Адже вас прикликає саме до місця Хвилі?»

Справді, було небезпечно.

«По дорозі було одне місце в одній країні. Якщо вірити розповіді Кітамури, варто було б зупинитися там і зареєструватися»
«Було таке? Тоді можна було б заїхати й підвищити клас Юкі та іншим»
«Якщо відхилятися від маршруту, то багато небезпек. Тим більше, вбивці не зникали, і не можна виключати, що там могли бути пастки»
«З-зрозуміло»
«До того ж у Драконовому Годиннику є ритуал скидання рівня. Невідомо, що станеться, якщо підвищувати клас у країні, якій не можна довіряти»
«Зрозуміло... А що? У Сільвельті теж є такий?»
«Кажуть, що так. Але, чесно кажучи, я не надто добре в цьому знаюся. Мова інша, хоча для повсякденного спілкування вистачає...»

А, до речі, у зброї героїв є функція перекладу.
Писемність Сільвельта я не вивчав від Батька, тож читати не можу.
Усне спілкування якось виходить, але з письмовим буде складно.

Раптом я визираю з карети.
Хм... Щось у очі впадають джунглі та будівлі в китайському стилі.
Враження «дикої країни» — якраз доречне.
Схоже, є й напівлюди, що вміють літати. Порівняно з Мелромарком, тут справді багато відмінностей.

«То коли ж буде Хвиля в Сільвельті?»
«Кажуть, минула Хвиля була за два тижні після Хвилі в Мелромарку»

Пояснив посланець Сільвельта.

«Тоді виходить, Хвиля була якраз тоді, коли нас прикликали»

Посланець перемовляється з напівлюдьми, що їдуть поруч із каретою.
Потім знову повертається до Батька.

«Кажуть, що наступна Хвиля в Сільвельті, за попередніми оцінками, буде за три тижні»
«За три тижні, значить... Питання в тому, наскільки сильнішими ми зможемо стати до того часу»
«Так, але, Іватані, тебе, можливо, попросять з'являтися на різних офіційних заходах?»