«Що це означає?»

Батько підійшов із запитанням до мене.
Тож я, цей Мотоясу, чесно відповім на питання Батька.

«Схоже, у мого часового відкату існувала часова межа — коли час перевищив момент смерті в першому світі, відкат спрацював знову».
«Он воно що...»
«Стривайте. То в якій ми зараз ситуації?»

Рен та Іцукі підійшли й питають.
Саме про це я й збирався розповісти.
Це відчуття метушні через дрібниці — саме те, що буває в циклах, де Рен та Іцукі стали союзниками.

«Це ще не до кінця зрозуміло, але Герой Списа знову почав відкачувати час, і іноді він повертається у світи, які вже мали зникнути».
«Тобто ви повернулися в наш поточний цикл... так?»
«Добре, що ти швидко схоплюєш. Схоже, Хвилинна стрілка Драконового Годинника Героя Списа стала справжньою».
«Он воно що... А ти, Ґаеріон, змогла скористатися відкатом, як і казала?»
«Так! Ґаеріон приєднувалася до різних циклів і зустріла того першого Наофумі, дикого Наофумі, про якого казав Герой Списа».
«Он як. І яким він був?»
«Дикий Наофумі був цундере і товаришував із Рафу».
«Он як-о»

Старша сестра Оні-сан усміхнулася, почувши розповідь Оні-сан.
Вона радіє, знаючи, що можливі події стали фактом.

«Якось дивно, коли кажуть, що я цундере...»

Батько ніяковіє.
Схоже, він розуміє, як довго тривав наш шлях через цикли, і ставиться до нас дуже м'яко.

«І ще, Ґаеріон, ти казала, що полюватимеш на цноту Наофумі під час відкатів — твоя мрія здійснилася?»
«Іцукі... знову цікавишся дивними речами...»
«Хі-хі... Ґаеріон виросла, переживши цикл, де ви були взаємно закохані».
«А, он воно що»
«Сам запитав, а відповідь така легковажна...»
«То скільки ви плануєте залишатися в цьому світі?»
«Це поки невідомо. Ми ще на етапі дослідження».

Поки Рен та Іцукі захоплено розмовляють із суперницею, я поговорю з Батьком.

«Схоже, там у них жвава розмова, тож я розповім вам усе тут, Батьку».
«Гаразд, зрозумів».

Трохи відійшовши від гурту суперниці, я зустрічаюся поглядом із Батьком.
Це Батько з часів подорожі до Форбрея.

«Хм, мені казати "з поверненням"? Мотоясу».
«Саме так. Я повернувся».
«Я радий, що те, що мало зникнути, більше не зникло».
«Батьку, за попередні цикли я дізнався багато різного».
«Он як... І що ж саме?»

Батькові варто пояснити все чітко.

«Ну... Найбільше відкриття — що Сакура-тян була Філонькою».
«А, я так і думав. Зіставивши всі умови, я припускав, що це так».
«М-м-м?»

Поруч Сакура-тян нахиляє голову.
Це звичний обмін репліками, коли Сакура-тян поруч під час відкату.

«Сакура-тян — це Сакура-тян. Тож не варто думати надто глибоко».

За всі ці світи я ще дужче зміцнив свою любов до Філоньки.
Навіть якщо в цьому світі я не зустріну Філоньку — це нормально.
Понад усе, навіть якщо їхня сутність одна, Сакура-тян — це Сакура-тян.

«М-м-м?»
«Цікаво, ти не кажеш, що хочеш перетворити Сакуру-тян на Філо».
«Коли я допитував суперницю, то питав, чи можна відкачуватися разом із Філонькою, але вона сказала, що це неможливо, і не дала мені місця».
«Ну... Схоже, Ґаеріон — особливий випадок. Як і ти, Мотоясу».

Батько криво всміхається.

«І що, була якась корисна інформація?»
«У нових циклах, що почалися, навіть якщо Рен та Іцукі помруть, відкат не спрацьовує! Тож обмеження стали легшими!»
««Що-о-о?!»»

Я обертаюся на голоси — Рен та Іцукі, які мали розмовляти із суперницею, підійшли до нас із приголомшеними обличчями.
Овва? Хіба ви не були зайняті розмовою із суперницею?

«Чому ви розповідаєте такі речі Наофумі-сану подалі від нас!»
«Саме так, саме так!»
«Жодної причини немає. Ви, здавалося, були захоплені розмовою із суперницею, тож я просто звітував Батькові першим».

Рен та Іцукі з напруженим виглядом обходять Батька й кажуть, щоб я не ставав у них на лінії вогню.

«Ти ж не вбивав нас у попередніх циклах просто тому, що тобі було лінь із нами возитися?!»
«Навіть Герой Списа не заходив так далеко».
«Якось я розумію твої почуття, але це вже зайва підозра».
«Бо з Мотоясу-саном таке було б цілком можливо! Особливо мене — він міг би прибрати одразу після призову, мовляв, "ти дратуєш", і запустити "Метеоритний спис"!»

Це ж Рен.
А Іцукі — Бріонак.
Хіба я не робив це кілька разів ще до зустрічі з цим Іцукі?
Я подумав було... але чи варто казати?

«А-а... До речі, цього хлопця він уже прибив із помсти ще до того, як потрапив у цей цикл. Він зробив це, знаючи, що час відкотиться».
«Тобто ви вбивали нас ще до того, як поговорили з нами!»
«Саме так, саме так!»

Рен та Іцукі надто збуджені.
До речі, це той цикл, де Рен та Іцукі найбільш енергійні.

«І ще — те, що ти повернувся, означає, що ти приєднаєшся й до продовження циклу?»
«Саме так. Я не вбивав Рена та Іцукі, якщо не було крайньої потреби. Просто іноді вони вмирали самі, коли я їх ігнорував. Безславно загинули від рук такого нікчеми, як Такуто».

Я згадую той прохід, де вони обоє загинули від рук Такуто.

«Від того типа...»
«Його вже ліквідовано. Це буде стрілянина по трупу, але я хотів би помститися за нас із того циклу».
«Не вийде, тож змирися. Стрілянина по трупу нічого не дасть».

Рен заспокоює Іцукі.
Які ж ви м'якотілі... Це зовсім не так!
Такуто й усі, хто з ним пов'язаний, помруть жахливою смертю.

«За спостереженнями Ґаеріон, він не вбивав Героя Меча та Героя Лука з помсти, тож можете не хвилюватися».
«Саме так. Навіть без цього я знайшов спосіб порозумітися з Реном та Іцукі».
«Це добре. Але... як вам удалося порозумітися з нами, такими впертими...?»
«Еге ж. Пробач, але ми не розуміємо, поки не облажаємось. Ми впевнені у своїй правоті... Як ти зміг на нас вплинути, якщо навіть побиття вщент не допомогло б?»
«Рен та Іцукі, ви знову самобичуєте...»

Батько здивовано дивиться на Рена та Іцукі.

«Он як, у вас справді веселі розмови».
«Їм це справді подобається?»

Хі-хі-хі... Це велике відкриття.
Я зрозумів, як легко приборкати і Рена, й Іцукі, тож мої труднощі зникли.

«Спосіб такий: познайомити Рена з Фреон-тян, а Іцукі — з Блек Тандером, Куро-тян».
«Це хто такі?»
«Ніколи про таких не чув. Схоже, це філоріяли».
«Це особисті філоріяли, що ідеально пасують Рену та Іцукі».
«Тобто ти нарешті знайшов наших філоріялів?»
«Я трохи хотів такого».
«Вони потоваришували, подякували Мотоясу й почали тобі вірити?»

Ну, щось таке.
Рен і Іцукі з Темного Святого Героя та V3 — саме такі.

«Наофумі-сан, ви занадто наївні. Це ж ми».
«Чому ви знову самобичуєтесь...»
«Послухавши ваші розповіді, ви серйозно думаєте, що ми просто так послухаємось, якщо потоваришуємо з філоріялами? Ні. Не послухаємось».
«О, він це прямо заявив».
«Ну... У словах Героя Списа здебільшого немає помилок».

Суперниця з ошелешеним обличчям щось бурмоче.

«Така реакція означає, що тут щось є. Що за підступ?»
«Це —»

І тут суперниця та я пояснили, що сталося, коли Рен та Іцукі зустріли Фреон-тян і Блек Тандера.
Я збираюся зробити їх такими ж щасливими, як Рена та Іцукі з того світу.

«Та це ж просто промивання мізків і маніпуляція нами!»

«Маніпуляція» — як це образливо.
Ви діяли за власним бажанням і водночас почали слухати нас!
Я жодного разу не віддавав вам наказів.

«Який там "спосіб порозумітися"! Ви зробили з нас маріонеток!»
«Саме тому в цьому циклі я теж піду по Фреон-тян і Блек Тандера! Юкі-тян, мені потрібна твоя допомога, щоб зустрітися з мудрецем».
«Я не зовсім розумію, але гаразд!»

Я підкликаю Юкі-тян, яка слухала нашу розмову трохи осторонь.
Поруч із нею — Сакура-тян...
Ах, у цьому циклі Філоньки немає. Як прикро.

«Що означає "саме тому"!»

Хто встиг — той з'їв!
Портал... Схоже, він ще під впливом Хвилі й не працює.
Нічого не вдієш.

«Юкі-тян, тримайся міцно, щоб не впасти з моєї спини».
«Так! На спині пана Мотоясу!»

Взявши Юкі-тян на спину, я перемикаю режим!

«Режим драйву!»
«Щ-що?! Він перетворив спис на колеса... Що це таке?!»
«Ц-це...!?»

Юкі-тян скрикує від подиву.
Дорослій Юкі-тян дуже сподобалося, тож я впевнений у собі.

«Вжи-и-и-их!»

Здіймаючи хмару пилу, я щодуху біжу до зони дії порталу.
Заразом назбираю м'ясо монстрів, що валяється довкола, як їжу.

«Людина-мотоцикл?!»
«Х-хтось, зупиніть Мотоясу! Сотня мечів X! Метеоритний меч X!»
«Саме так! Він і в цьому циклі збирається промити нам мізки й маніпулювати! Злива стріл X! Орлиний пронизливий постріл X!»

Ого! Чомусь Рен та Іцукі женуться за мною, випускаючи навички!
Цей світ із повним посиленням — їхня швидкість і міць неймовірні.
Але я не можу тут програти!
Відбиваючи атаки, що летять, за допомогою Флоат Ланс, я мчу щодуху й утечу за межі зони!
Вжик-вжик!

«Що це за їзда?! Це виглядає як жарт із якоїсь онлайн-гри!»
«У світі Іцукі теж усього потроху є... Я бачу те саме. Куди ж це він зібрався, Мотоясу?»
«Він почав таке робити після того, як знову почав відкачувати час. Це вже звичне видовище».
«Ц-це... чудово...»

Юкі-тян похвалила мій стиль їзди.
Щоправда, вона менш енергійна, ніж доросла Юкі-тян, коли ми зустріли Фреон-тян.

«Хтось! Нехай навіть філоріял! Візьміть нас і женіться за Мотоясу!»
«Я не програю! Фу-ха-ха-ха! Фреон-тян і Блек Тандер чекають на мене!»

І ось за мить Рен, Іцукі та Батько зменшилися на обрії, а я, діставшись зони дії порталу, перенісся до мудреця.
Там я показав мудрецю Юкі-тян, провів переговори, отримав Фреон-тян, завербував Блек Тандера, як слід виховав їх і повернувся до Батька та решти.
Мудрець чув про шаленство Мелромарка в цьому циклі й прийняв мене прихильно.
Мудрець є мудрець.
Фреон-тян і Блек Тандер росли вільно й щасливо.

«Я повернувся! О? А де Рен та Іцукі?»

Повернувшись на базу, я одразу хотів познайомити Рена та Іцукі з Фреон-тян і Блек Тандером, але їх ніде немає?

«Обидва втекли».

Батько разом зі старшою сестрою Оні-сан сказали це з ошелешеним виглядом.
А за тиждень потому Рен та Іцукі повернулися.
Іцукі чомусь був у навушниках.
А Рен одягнув товсті декоративні окуляри й змінив обладунки на непоказні.