Коли я заглибився в ці роздуми, Батько стурбовано мовив:

«...Коли світ стане мирним, Мотоясу-кун знову зациклить кудись?»
«На жаль, цього я й сам не знаю»

Бо коли настає мир і я насолоджуюся цими днями, то непомітно для себе знову опиняюся в циклі.

«Чому Мотоясу-кун знову зациклив?»
«Це для мене самого загадка»

Якщо подумати, то я зовсім не наблизився до розгадки того, чому взагалі відбуваються ці цикли. Щоправда, колись старша сестра казала, що я зациклюю на основі свого бажання знову побачити Філоньку. Мабуть, для цього є якась причина, але я просто продовжуватиму вірно йти за своїм коханням.

«Батько з цього світу, коли я зациклював минулого разу, дали мені чимало порад»
«Так, згадую... Я поспішав устигнути попросити про різні речі, бо думав, що ти зациклиш»

Він радив повторювати шлях першого світу. ...Якщо подумати, поради Батька з цього світу були напрочуд влучними. Адже я хотів зустріти Філоньку. Якби я краще зрозумів те, що казав Батько, то не розгнівав би старшу сестру й зміг би возз'єднатися з Філонькою.

«...Можливо, Мотоясу-кун знову зациклить кудись. І в тому паралельному світі ти, певно, допоможеш мені, що там бідує»
«Звісно. Для цього Мотоясу допомагати Батькові — це місія»

Це обіцянка, дана Філоньці. Адже я маю привести світ до справжнього миру.

«Ха-ха, наступний я, що бідує... Якось сумно від цього»
«Не треба сумувати. Я завжди поруч із Батьком»
«Так... мабуть, що так»

І Батько, трохи сумно спершись на терасу, дивився на міську панораму.

«Наофумі! Я вдома!»

Суперниця у подобі дракона приземлилася в саду з неба над Сільдвельтом. Хтось вліз у таку чудову атмосферу.

«Ґаеріон-тян, з поверненням. Ти ж ходила провідати Віндію-тян?»
«Саме так. Заодно віднесла молодшого братика для старшої сестри»

Суперниця називає молодшим братом дракона з першого світу, що мав те саме ім'я, що й вона. Вона, здається, вистежила його, обійшовши ринок та інші місця. І віднесла того самця-дракона, молодшого брата Суперниці, помічникові в її рідному домі.

«Тепер старша сестра має бути в набагато кращому гуморі»
«Хм... чи це так? І взагалі, як там Віндія-тян?»
«Здається, вона помирилася з батьком. А ще, коли світ стане достатньо мирним, Ґаеріон офіційно стане її опікуном і приїде сюди для соціального навчання»
«Це ж чудово»
«Ага! Тоді, Наофумі, вже час переговорів. Давай готуватися до виходу»
«Знаю»
«Тоді чекатиму!»

І Суперниця, прибравши драконячу подобу, зайшла в замок. Яке ж воно галасливе створіння.

«Коли я вперше поїхав оглядати Сільдфріден, то думав, чим усе це обернеться... Але справді, завдяки старанням Ґаеріон-тян усе владналося»
«...Неприємно це визнавати, але так»

Сільдфріден зараз відбудовується, маючи за голову того дракона. Дворяни, що вірили в реставрацію Такто, підняли білий прапор і, як я нещодавно чув, пожертвували все своє майно. А оскільки це захід, який влаштовує він, то шоу пана філоріяла теж мають успіх. Цей факт справді існує.

«Вражає, Ґаеріон-тян... Я б точно так не зміг»
«Ви переоцінюєте його»

Він же дракон.

«...Ґаеріон-тян може разом із Мотоясу-куном мандрувати між різними світами, так?»
«Так. Він — паразит, що живе в моєму списі»

Від самих спогадів нудить. Чому я маю зациклювати разом з отим створінням? У наступному циклі треба докласти зусиль, щоб не наближатися до драконячих яєць. Треба довести, що він непотрібний.

«Та годі тобі... Мотоясу-кун, тобі було б легше, якби ти трохи визнав Ґаеріон-тян. Бо ж... він товариш, з яким можна разом проходити цикли»
«Якщо зациклювати з кимось, то хай це буде Філонька»

Чому я маю проходити цикли разом із ним щоразу! Це ж сексуально домагаючий дракон, що постійно полює на Батька! Досить уже, зникни!

«Хм-м...»

Батько криво всміхається на мою відповідь.

«Я думаю, Ґаеріон-тян хороша людина...»
«Батьку, не дайте себе обдурити. Він напевне щось замислив»

Пильність — це важливо. Хоча, оскільки Батько з цього світу вже втратив цноту, яку той дракон прагнув забрати, то й надто пильнувати не варто.

«О, мені вже час виходити. Сьогодні зможу поговорити з Ґаеріон-тян, тож спробую порозумітися з Мотоясу-куном ще трохи»
«Ми як вода й олія. Навіть у Батька навряд чи вийде»
«Аха-ха... Чекай і побачиш. Мотоясу-кун сьогодні знову доглядає філоріялів, яких вирощував Такто?»
«Так. Хотілося б, щоб їхні душевні рани швидше загоїлися...»
«Мотоясу-кун, у цьому ти справді молодець. Ну, я пішов»

І так Батько, ведучи за собою Панду та інших, разом із Суперницею вирушив на переговори з Мелромарком та лідерами різних країн. Йшлося, здається, про врегулювання питань, пов'язаних із діяннями Покидька.

Мудрий Король опинився там, бо, як виявилося, Такто, взявши в заручники королеву та нареченого, примушував його допомогти здолати нас. Звісно, Сільдвельт знав, що це брехня, але завдяки заступництву Батька та Суперниці вирішили це пробачити. Утім, навіть якби почали розслідування, сама викрадена королева підтвердила б цю версію, тож Сільдвельт вирішив відступити.

Для громадськості виходить, що Мудрий Король, маючи родину в заручниках, таємно співпрацював із нами, щоб здолати Такто. Нудотні політичні ігри.

Що ж, Покидьок свого часу отримає по заслугах. Ку-ку-ку... Адже в мене є той інструмент, який, можливо, колись знадобиться...

З такими думками я ліг спати.

...

...

...

Я лежав у ліжку, свідомість потроху відпливала... і в світі снів почув чийсь голос.

«Герою Списа, Герою Списа... Ви чуєте мій голос?»

Хто це? Голос здається знайомим. Жіночий голос... Жінок, яких я можу впізнати й які не є свинею чи паном філоріялом, обмежено. Але це не голос Еклер і не старшої сестри. То хто ж це?

«Це я. Атла»

О, це ж тигрівниця. Але чому тигрівниця з'являється в моєму сні?

«Цього разу я прийшла з проханням»

Он воно що, з проханням? У першому світі тигрівниця, захищаючи своїм тілом Батька та пана філоріяла від Фенікса, заслужила мою вдячність. Якщо це в моїх силах — я виконаю будь-що.

«Тоді, коли наступного разу зациклите, зробіть так, щоб я посіла місце Рафталії»

Хм. Гадаю, це можливо... але відчуваю, що старша сестра з першого світу знову на мене розгнівається.

«Усе гаразд. Не варто зважати на якусь там Рафталію»

Хм-м... Так, справді! Старша сестра, хоч і буває суворою, насправді дуже добра. Вона напевне пробачить, якщо Батько й тигрівниця возз'єднаються й будуть у закоханому захваті.

Зрозуміло. Якщо буде нагода, я влаштую так, щоб тигрівниця й Батько стали парою.

«Тоді прошу»

Після цих слів усе стихло. Я міцно заснув.

— Але про те, що сталася подія, яка для мене була неймовірним шоком, я дізнався... наступного дня.

Наступного ранку я, побачивши дивний сон, приєднався до Батька та інших, усе ще сонний. І тут...

«А, я розповім усе як було! Ґаеріон хотіла підкорити Наофумі, але непомітно для себе була підкорена! В-ви, мабуть, не розумієте, про що я, але Ґаеріон і сама не знає, чому так сталося... Я збожеволію!»

Суперниця, сидячи за сніданком у Сільдвельті, бурмоче це й перебуває в стані прострації. Поруч із нею, намагаючись її заспокоїти, сидить Батько з розгубленим обличчям. Панда, Еклер і Зоу теж здивовано дивляться на Суперницю, що в прострації. Що ж сталося?

«А, Герой Списа!»

Суперниця помітила, що я поруч, підвела голову й із безпрецедентно розгубленим виразом обличчя кинулася до мене.

«Що сталося?»
«А, я розповім усе як було! Ґаеріон хотіла підкорити Наофумі, але непомітно для себе була підкорена! В-ви, мабуть, не розумієте, про що я, але Ґаеріон і сама не знає, чому так сталося... Я збожеволію!»

Суперниця сказала те саме, що й раніше. Каже якісь незрозумілі речі. Те, що Батька вже підкорили, — це ж очевидно. Адже Панда вже забрала цноту Батька.

«Фу-у... Ґаеріон уже з самого ранку повторює це»

Сакура-тян теж із розгубленим обличчям пояснює мені ситуацію.

«Ґаеріон-тян, ти з трофейною дружиною теж так, але де ти навчилася таких фраз?»
«Герой Лука з першого світу жартома так казав!»
«Іцукі... Він і справді був кумедним. Шкода, що я не встиг із ним поговорити»

І Батько дивиться в далечінь.

«Що ж сталося? Я зовсім не маю здогадок»

Юкі-тян, що прийшла з нами, і Коу, що був біля Зоу, теж схилили голови. Суперниця виглядає трохи істеричною.

Це ж те саме. Якщо я правильно пам'ятаю... це схоже на реакцію Суперниці після того, як вона дізналася, що старша сестра й Батько провели разом веселу ніч. Схоже, сталося щось настільки шокуюче, що вона вражена.

«Якщо ви збожеволієте, то чому б вам просто не померти?»
«Мотоясу-кун, було б краще, якби ти трохи підігрував Ґаеріон-тян...»
«А, я розповім усе як було! Ґаеріон хотіла підкорити Наофумі, але непомітно для себе була підкорена! В-ви, мабуть, не розумієте, про що я, але Ґаеріон і сама не знає, чому так сталося... Я збожеволію!»
«Тож заспокойся!»
«Як я можу заспокоїтися?! Ґаеріон і сама не розуміє, чому все так!»
«Але ж ти сама цього хотіла...»

Від слів Батька Суперниця почервоніла до самих вух і замотала головою. Згодом вона, ніби схаменувшись, звернулася до мене.

«Герою Списа, Ґаеріон, можливо, мала серйозну помилку в думках! Це точно, безсумнівно! Це істина!»
«То що з того?! Прибери своє нахабне обличчя, це огидно, відійди!»

Я відштовхую Суперницю, що наблизилася, і повертаюся до Батька. Батько має здивований вигляд.

«Стривай. Супернице, тобто що ти зробила?!»
«А, я розповім усе як було! Ґаеріон хотіла підкорити Наофумі, але непомітно для себе була підкорена! В-ви, мабуть, не розумієте, про що я, але Ґаеріон і сама не знає, чому так сталося... Я збожеволію!»
«Це я вже чув! Відповідай чітко!»
«Ка-жу-ж-бо! Чомусь Ґаеріон спала разом із Наофумі!»
«Чомусь... Тобі це було настільки неприємно?»

На слова Батька Суперниця миттю підняла великий палець.

«Не неприємно! Я щаслива, що моя заповітна мрія здійснилася! Але це одне, а інше — окремо, я просто вражена різницею між уявою та реальністю!»
«Схоже, якась складна проблема»
«Вона сама собі її ускладнює, хіба ні?»
«Може, поясниш по порядку? Те... що можна розповісти. Схоже, що тема стосується інтимних речей»

На слова Еклер Суперниця кивнула.

«Учора ввечері Ґаеріон із Наофумі, попиваючи, багато про що говорили. У якийсь момент Ґаеріон сп'яніла й подумала, що бачить бажання, де мрія й реальність перемішалися. Але вранці прокинулася — і все було точнісінько як у тому сні, і я не можу це осмислити»

...Що?
Це створіння про що говорить?
Тобто це означає... отаке?!

«Ну й що. Ти просто скаржишся, що все сталося так, як ти й уявляла після того. Не лякай нас»
«ПАНДО! Стривай! Ти що, бачила, як Суперниця й Батько лягли разом?!»

Твоя роль — захищати Батька від Суперниці, то чому ти просто пропустила це?!
Сакура-тян часто ходить до свого нареченого, тож охорона має бути надійною!

«Ну що мені казати... Якщо Герой Щита згоден, то я не втручатимуся»
«Взагалі-то... Ґаеріон-тян наполягала, що вона не п'яна... І сама запросила в хорошій атмосфері, тож я й ліг із нею...»
«Ґаеріон думала, що коли робитиме це з Наофумі, то Наофумі, який не може відмовити, буде дуже неохоче, і Ґаеріон майже силоміць його візьме! Повертаю титул Мисливця за коханням! Мене саму з'їли!»

Г-у-у-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а