«Таке перебільшення»
«Вирости прийомним дитям дракона, навчатися бою під захистом героя... Одне лише минуле вже складає цілу історію. У майбутньому вона могла б навіть стати одним із Семи Зоряних Героїв»

Це не зовсім помилково.
Адже помічниця зрештою стала Семизоряним Героєм Батога.
Щоправда, вона сердито бурчала, що її використали як щит, і дуже цим обурювалася.

«Якби її вбили... можливо, вона б вивчила меч і стала грізним мечником-магом? Ні, вона ж дівчина — велика чарівниця... Відьма — теж непогано звучить»
«...Кро це сподобалось би. Можна це використати як щит? Скажімо, що вона — істота з іншої долі, Меч-дракон, чи щось таке...»
«Рене... що за дитина»

Невже помічниця палатиме помстою на такому шляху?
У будь-якому разі, гадаю, вона пішла б шляхом мага.
З розмов про суперника я пригадую, хоч і дуже смутно, що в циклі, де ми лишилися в Мелромарку, Рен вийшов з-під контролю, і помічниця наклала на нього прокляття, щоб зупинити.

«Ні, Кро теж філоріял. Тоді таке минуле неможливе»

Кро, певно, драконів... гадаю, вона їх ненавидить.

«Але рішучість покластися на Іватані-сама я ціную, проте це досить егоїстично. Чи варто було так легко погоджуватися?»
«Той дракон, схоже, в глибині душі переймається. Він планує таємно змінити подобу й приєднатися до нас»
«Що? Справді?»
«Так. Він попросив прийти на те саме місце пізніше. А, і Вінді-тян про це не кажи»
«Ого!»
«Кіле, ти мусиш мовчати. Ти ж такий балакучий»
«Зрозумів, братику! А, Рафталії-тян та іншим можна сказати, так?»

І знову цей сценарій?
Було таке, що він вселявся в яйце суперника чи щось подібне, щоб стежити за нами.
Тож цілком можливо, що він спробує вселитися в уже вилупленого суперника. Чи зможе — не знаю.

«Батьку! Дракон не потрібен!»

Якщо вже помічниця — то хай, але батьки суперника нам не потрібні!
До того ж зараз саме той період, коли суперник цілком може бути в гнізді. Якщо він наблизиться до мене, і суперники розмножаться — це буде катастрофа.
А ще в нас є Рафмі, яка вже зараз така ж проблема, як суперник.

«Я розумію, чому Мотоясу-кун і філоріяли проти. Але якщо вже так вийшло, що він попросив... Ну, якщо він мирно житиме в селі Лари, а не в цирку, то, мабуть, можна»
«Іватані-сама, якщо раби вже назавжди оселяться в тому селі, то чи не можна взагалі не відбудовувати його?»
«Тео, не кажи таких безглуздих речей. Це не піде на користь ні Шіон, ні Рафталії-тян»

У вавкомана рідне місто — сусіднє.
Він не розуміє, чому те місце таке важливе, і просто думає про ефективність.

«...»

Вавкоман мовчить, але видно, що з пропозицією кроля він не згоден.

«Так, вибач, Шіон»
«...Не переймайся. Я знаю, що це величезне прохання»
«А, повернувся»

І тут, ніби нічого не сталося, з'явилася Рафмі.
Вона спокійно зазирнула в карету, а тоді з таким виглядом, ніби все вже знає, повернулася до Батька.

«Гей. Ти ж, мабуть, щось знала?»

Рен із підозрою допитує Рафмі.

«Якщо питаєш, чи маю я якісь здогадки — то так, маю»
«Чому мовчала?»

Рен, сповнений ворожості, дивиться на Рафмі й піднімає меча.

«Хм, Азот. Невже ти думаєш, що я базікатиму в такі моменти? Я не настільки неотесана»
«Якби ти сказала, не було б такого галасу!»
«Тож я й попередила село про всяк випадок, щоб не здіймали зайвого шуму»
«А, то ось чому все було так тихо»
«Кх...»
«Я думала, що результат урешті проясниться. Це було в межах очікуваного. Сент-Вінді приєднується»
«Стривай, що за ім'я! Що з нею станеться, що вона отримає таке ім'я? Кажи!»
«Секрет Сент-Вінді — це...»

Щойно Рафмі зібралася відповісти, Рен розвернувся й вирішив ігнорувати її.

«Гей, що за ставлення! Відповідай!»
«Ти все одно не скажеш! Тож я просто не звертаю на тебе уваги!»
«Нічого не вдієш. Третя Мелфіло, Сент-Вінді»
«Що за гасло, ніби нова героїня з дитячого аніме з'явилася. Що таке Мелфіло?»
«Мелфіло — це...»

Вона знову почала тягнути з відповіддю, ніби навмисно дражнячи.

«Гаразд, ти все одно не збираєшся казати. У підсумку я нічого не зрозумів, і з твоїх слів видно, що ти гірша за Мотоясу-куна, Рафмі-тян»

Може, мені варто розповісти все?
Вона була воїном справедливості разом із Філонькою та її нареченим.
Але перетворення відбувалося за допомогою компакта, розробленого суперником, тож не скажу, що мені дуже хочеться це пояснювати.
А, хоча сцена перетворення Філоньки — справді чудова.

«"Гірша за Героя Спису" — прикро чути. Це герої всі разом винні, що так легко хочуть спойлерів. У житті немає прохідників. Майбутнє прекрасне саме тому, що воно невизначене!»
«Я розумію, що ти маєш на увазі, але в твоєму випадку проблема в тому, що ти знаєш і все одно дражниш...»
«Я дечого й не знаю. Зрештою, дракони зазвичай не приєднуються ось так»

Ну, я знав, що в помічниці є батьки-дракони, але не думав, що помічниця прийде погратися в село, приваблена веселою атмосферою цирку.

«Різниця в тому, як ми зустрілися... Схоже, в оригінальній історії Рен наробив лиха, і якщо подумати, що Вінді-тян тоді чекала куди гірша доля, то, мабуть, так навіть краще»
«Радше, якщо зважити, що він пішов рятувати її, думаючи, що її викрали монстри, — це досить незвичайна зустріч»

Піти в гори рятувати когось, думаючи, що її викрали монстри, — це навіть зворушливо.
Рен має хист подобатися молодшим.
Він завжди піклується про тих, хто молодший.

«Мотоясу-кун, хотілося б, щоб ти трохи більше розглядав можливості...»
«Я думав, він ще глибше забився в нору»
«Ми скільки завгодно можемо говорити про відповідальність, але це нічого не вирішить. Мотоясу-кун, потерпи цього разу»

Кх... Отже, якщо суперник і справді прийде, я не зможу наблизитися й муситиму триматися якомога далі.

«Схоже, сили стабільно зростають... Ні, хоча я не певен, що дракон, якого так відлупцювали, стане добрим союзником»
«Радше це виглядає так, ніби прибуває наглядач за Вінді-тян. Я також домовився, що вони платитимуть за її утримання»
«Работорговець, який отримує платню за догляд від дракона — дивний досвід. З цього можна книжку написати»

На слова кроля Батько лише криво всміхнувся.
Так чи інакше, інцидент у східному селі почав ущухати.
Кх... Ось чому я не хотів сюди наближатися.

І ось настала глибока ніч... До місця зустрічі з батьком суперника прийшли Батько, я, Рен, а також обрані Батьком Вольф, вавкоман і кріль — саме чоловіки.
Пані філоріяли мали лишитися вдома, тож вони чекали.

«Дивно, що навіть Рен прийшов»
«Якщо все вийде, можливо, Кро та Луна перестануть до мене чіплятися. Судячи з їхньої реакції, хочу попросити про співпрацю»
«Що б не сталося, вони будуть гратися з Кро-тян і Луною-тян»
«Я ж сказав — ні»

Рен теж не з тих, хто легко здається.
І що він взагалі очікує від батька суперника?