«……А, трохи провітрю голову. Хочу повернутися до намету, тож дозвольте відкланятися»
«Гаразд. Разом із Теодором»
«І Вольфа теж варто взяти з собою»
«Звісно. Покладаюся на тебе»

Щойно Батько дав дозвіл, як помісь ящеролюдів уклонялася й разом із Вольфом та кролелюдом покинула таверну.

«……Щось сумно стало. Я теж повелася не по-дорослому. Вибач, Наофумі-кун»
«Та ні. Я просто думаю, що всім вам довелося нелегко»

І попри те, що країна Мелромарк пережила таку катастрофу, вона спокійнісінько собі гризеться внутрішніми чварами. Це доказ того, що на шкоду напівлюдям і звіролюдям дивляться крізь пальці. Просто дивина. — саме так Батько пробурмотів, коли пізніше розмовляв зі мною.

«Я розумію, що в пані Садіни теж є свої думки. Певно, і в Шион є на те причини»
«Авжеж. Достатньо трохи поговорити з Шион-тян, щоб зрозуміти, що вона щось носить у собі»
«Я вже навчився багато чого зчитувати, але було б добре, якби вона сама розповіла»
«О-о?»
«І ви, пані Садіно, теж»
«Звісно ж. Наофумі-кун. А Мотоясу-кун хіба не хоче випити зі старшою сестричкою?»

Ого, тепер ціль перемкнулася на мене!? Як на мене, пити зі старшою сестричкою старшої сестри — це занадто. Я навіть із пандою вже наливаюся.

«Батьку, я хочу, щоб ви порозумілися зі старшою сестричкою старшої сестри»
«Еге ж, еге ж. Пані Садіно, годі вже розважатися, споюючи всіх до нестями. Я складу вам компанію»
«Саме так! Батько дуже стійкий до алкоголю, і він не поступиться старшій сестричці старшої сестри!»
«Це правда, він міцний. То влаштуймо змагання? А до речі, є причина, чому ти називаєш мене "старшою сестричкою старшої сестри"?»
«Бо ви старша сестричка старшої сестри»

Батько тут криво всміхнувся.

«Мотоясу-кун називає Рафталію-тян старшою сестрою. Тож оскільки ти її старша сестра, то для нього ти — старша сестричка старшої сестри»
«О-о»
«У Мотоясу-куна на все є свої причини. Повіриш, якщо скажу, що він прибув із майбутнього? Те, що Рафталію-тян врятували, — теж завдяки Мотоясу-куну»

І Батько, пояснюючи все старшій сестричці старшої сестри, пив із нею далі.

«Батьку. Якщо можливо, я хочу, щоб ви стали дуже близькими зі старшою сестричкою старшої сестри. Це принесе лише добрі плоди»

Було б чудово, якби він устиг зійтися з нею й розпрощатися з цнотою, поки не прибув суперник. Хоч я й відправив його в інший світ, але не можу відкинути ймовірність, що цей суперник знайде спосіб дістатися сюди. Він прийде, я відчуваю, що він точно прийде. Як суперника я його поважаю й не можу недооцінювати. Він обов'язково з'явиться. Треба щось робити, а Батько зі старшою сестричкою старшої сестри поводяться надто неквапливо. Може, якби я привів панду, це б їх підштовхнуло? Ні, панда теж доволі некваплива. Що ж зробити, щоб Батько нарешті розпрощався зі своєю цнотою?

«О-о»
«Чим більше старша сестричка старшої сестри пізнає глибину Батька, тим більше вона перейметься його чарівністю»
«Ну, що там про чарівність...»
«Тож пийте більше, обмінюйтеся келихами! Нехай ще вина принесуть!»

Лясь-лясь! — я плеснув у долоні, замовив ще вина й узявся зміцнювати зв'язок між Батьком і старшою сестричкою старшої сестри. Смаки Батька я вже знаю напам'ять, тож мушу простежити, щоб він знайшов собі пару.

«С-стій, Мотоясу-кун. Чого це ти так наполегливо підштовхуєш?»
«Та не так уже й наполегливо. Ану ж бо, старша сестричко старшої сестри, пийте більше»
«О-о, ну тоді пригощуся»
«Батьку, гайда! Напоїть старшу сестричку старшої сестри до нестями!»
«Щось воно не те...»

І я почав тягати їм вино цілими бочками. Коли свого не вистачало, тягав із інших крамниць, аби вони пили без зупину.

«Мотоясу-кун, мені вже ніяково від такої кількості. Он у працівників обличчя побіліли!»
«Ану ж бо, погнали! Старшій сестричці вже весело!»

Старша сестричка старшої сестри ввійшла в азарт, змагаючись із Батьком, який навіть не зморгнув. Її настороженість потроху зникла. Саме так. Якщо Батько проведе ніч із п'яною старшою сестричкою старшої сестри, зникне в нічному місті, а вранці повернеться, — усе точно складеться. Точно!

«У-у...»

Ого, п'яна слониха стогне.

«Тримайся, слонихо. Я тебе понесу. Повертаймося до наших»
«У-у... Я не можу... щоб Ко та інші бачили мене в такому вигляді...»

Отакої, навіть у такому стані слониха думає про Ко та інших. Не бажати, щоб вони розчарувалися, побачивши її п'яною, — це справді гідно й мужньо.

«Зрозумів, слонихо. Тоді цієї ночі я відведу тебе в інше місце. А ви, Батьку, решту беріть на себе. Хочу, щоб ви спокійно насолодилися приємним вечором зі старшою сестричкою старшої сестри й повернулися аж уранці. Так, проведіть ніч разом в одному ліжку в заїжджому дворі»
«Ні, стривай, чого це ти вже такі конкретні деталі розписуєш?»
«Старша сестричка старшої сестри зараз у подобі косатки, але вона вміє набувати й напівлюдської форми, тож я хочу, щоб ви помилувалися її вродою»
«О-о?»

Батько якийсь ошелешений, але я хочу, щоб він як слід порозумівся зі старшою сестричкою старшої сестри. Утім, знаючи його сором'язливість... цієї ночі навряд чи щось вийде. Скільки ж у найшвидшому з минулих циклів знадобилося, щоб він зійшовся зі старшою сестричкою старшої сестри? Мабуть, найшвидше було тоді, коли він не зміг урятувати її від наклепу, і вона посіла місце старшої сестри. Так чи інакше, з огляду на минуле, важливо підганяти наполегливіше, перевіряти старанніше й устигнути все, поки не прибув суперник. Здається, дух списа щось бурмотів про те, щоб я сам її повалив, але геть із тим! Драйв-режим, бррум-бррум!

«То ми рушили, слонихо!»
«У-у... Перепрошую...»
«Ага. Мотоясу-кун, Ермело-сан. Тоді бувайте...»

І ось так я повів слониху в місце, де вона могла спокійно відпочити. Дорогою до мене чіплялися ті, хто вважав мене самозванцем, але я їх паралізував і взяв у полон. Оце так і назбирав грошей на сьогоднішнє вино.

Наступного ранку я кілька разів питав Батька, чи втратив він нарешті цноту, за що був змушений просидіти в позі сейдза цілу годину, вислуховуючи нотації. Старша сестричка старшої сестри, схоже, дуже припала душею до Батька, і відстань між ними скоротилася проти вчорашнього. Це означає... якщо від Батька важко чогось дочекатися, то, можливо, швидше буде попросити старшу сестричку старшої сестри.

Саме так я й подумав.
Утім, старша сестричка старшої сестри — та ще штучка... вона просто так не погодиться на наші обставини. Складна проблема. Це якраз той випадок, коли людина вже задоволена тим, що має? Згадуючи, як Батько освідчувався старшій сестричці старшої сестри, схоже, велику роль відіграло те, що вона вважала старшу сестру загиблою й була в розпачі.

Хотіти стати опорою для ослаблої старшої сестри, на яку можна покластися... Це дуже в дусі Батька — така ніжність. Кажуть, тоді старша сестричка старшої сестри була справжнім звіром. Схоже, вона збожеволіла від горя за втраченою старшою сестрою та від любові до Батька. Тому й хотіла дитину — як доказ їхнього кохання. Здається, це розповідав Іцукі.

І навпаки, коли Батько страждав від наклепу, стосунки зі старшою сестричкою старшої сестри зав'язалися швидше. То невже нещастя справді поглиблює кохання? Складна тема... Нещастя... але чому зі старшою сестрою таких стосунків майже ніколи не виникало? Конкретно — як у першому світі з Батьком. Зі старшою сестричкою старшої сестри натяки на стосунки були, а зі старшою сестрою — ні.

«Мотоясу, далі не можна» — здається, хтось шепоче мені, і я згадую, як мало не отримав по голові молотом від старшої сестри. Хм... Так чи інакше, Батько мусить розпрощатися з цнотою. Інакше він може впасти в отруйні тенета суперника.

«Та кажу ж тобі, я вже не націлююся на нього. Пора вже запам'ятати»

Це мій внутрішній суперник щось там белькоче, але я йому не вірю! Ти ж колись заволодів цнотою Батька, тож твоя провина тяжка!

«Гей, Мотоясу-кун, ти мене слухаєш? Годі вже перейматися моєю цнотою, гаразд?»
«Зрозумів. Але, Батьку, не ставтеся до цього надто легковажно»
«Еге ж, еге ж»

От же ж... Батько просто пропустив повз вуха. У такому разі лишається сподіватися на старшу сестричку старшої сестри.