«Я з попереднього циклу, так... Цікаво, яким же я там був»
«Це був Батько, який розповів Рену та Іцукі про інтриги королівства ще до того, як на нього звели наклеп, відкинув їх і попрямував до Фобрей»
«Вражає. Щоправда, зараз таке провернути було б складно»

 Хочеться багато про що поговорити, але що ж нам робити далі?
 Треба впорядкувати те, що необхідно зробити після порятунку Батька.
 Які ще важливі проблеми потребують першочергової уваги... Треба згадати.
 Тигриця промайнула в думках... але, мабуть, здалося.
 Саме так. Наступним треба врятувати старшу сестру.
 Зрештою, кажуть, що спосіб зустрітися з нею існує.
 Здається, що стосовно подруги старшої сестри ситуація стала доволі небезпечною.
 Отже, треба поспішати.
 Наявними ліками швидко не вилікувати... Але так чи інакше, це треба зробити.
 Спитаймо в посланця Сільтвельта.

«Насамперед, є одна справа, яку я хочу зробити. Чи не могли б ви роздобути ліки? Це терміново, тож за лікування я заплачу пізніше»
«Що ви збираєтеся робити?»
«Порятунок життя, яке буде втрачене найближчим часом, і людей, до яких інакше буде складно дістатися»
«Тобто це те, що через знання майбутнього не можна відкладати. Гадаю, у таких випадках найкраще діяти якомога швидше. Що думаєш?»
«Оце так Батько! Саме так!»

 Адже ми в ситуації, коли не можемо розраховувати на підтримку королеви чи когось іншого.
 Кажуть, що не можна діяти за оптимальним планом, тож не покладатимемося на королеву, а попросимо посланця Сільтвельта про мінімальну допомогу.

«Зрозуміло. Тоді я зв'яжуся з тими, хто може допомогти в країні»

 І ось посланець Сільтвельта вирушив на переговори, попрямувавши в темні закутки столиці Мелромарка.
 Посланець Сільтвельта багато з ким поговорив.
 Поки ми були з ним, час відновлення порталу минув.

«Тоді вирушаймо негайно»
«Мені теж варто піти, правда ж?»
«Саме так»

 До речі, Батько посилений разом із Кро, тож йому не страшні якісь там атаки.

«Кро, я хочу, щоб ти теж пішла з нами як охоронець»
«Зрозуміло-о»

 Далі... я повернувся обличчям до посланця Сільтвельта.

«Ти теж підеш?»
«Так. Я не знаю, що саме там станеться, але я взяв на себе обов'язок супроводжувати Героя Щита»

 Оскільки ми примусово скасували поїздку до Сільтвельта, він, певно, не заспокоїться, доки не побачить усе на власні очі.
 Втім, судячи з досвіду попередніх циклів, він зрозуміє, якщо показати йому стан старшої сестри та інших.

«Добре. Але... треба ж комусь залишитися наглядати за рештою філоріялів»
«Не хвилюйтеся. Мої підлеглі про них подбають»
«Це втішає. Втім, ми скоро повернемося, тож усе буде гаразд. Вирушаймо»

 І ось, підготувавшись, я негайно перенісся до маєтку вельможі у великому місті, де тримали старшу сестру.
 Непомітно прослизнув у режимі приховування.
 Цього разу з нами Кро, тож Батько з іншими їхатимуть у неї на спині.
 Маєток квадратний, із внутрішнім двором.

«Кро, перелети через стіну й приземлися у дворі»
«Зрозуміло-о. Нао, тримайтеся міцніше»
«Гаразд. Покладаюся на тебе»

 І ось, завдяки Кро, ми приземлилися у внутрішньому дворі.
 Завдяки поєднанню "Списа невидимості" та "Вогняної міражі" ми тихо проникли всередину.

«Хе-хе-хе... Безшумний Асасин проник у надра Світлого Ордену в темряві»

 Це свідчить про те, що Кро — такий самий філоріял, як і Чорний Грім.

«Як би це сказати... Кро, коли говорить, то досить колоритна»
«Саме так»
«Мото, тут є Обранець Долі Кро?»
«На жаль, тут його немає»

 Знайомити з Реном ще зарано.

«Зрозуміло-о»

 Ми продовжили рух у режимі приховування до підвалу маєтку.
 По дорозі трапилися замкнені двері, але ми, звісно, просто зламали їх і пройшли.
 Однак тут Кро зупинилася.

«Кро, що сталося?»
«Відчуваю щось неприємне»
«Філоріяли дуже чутливі»
«...Розумію, що місце тут не з найкращих. Це, мабуть, одне з тих мерзенних місць мелромаркців»

 Посланець Сільтвельта, схоже, знає, про що йдеться.
 Кро, яка відчула неприємний дух і трохи нахмурила брови, усе ж рушила далі.
 Інші філоріяли не наблизилися б, але Кро... Чорний Грім — це філоріял, який не лякається таких місць.
 Згадаймо: Чорний Грім без жодних вагань наближався до Хо.
 А от Арка він трохи боявся.

 Втім, після поради він почав розмовляти й з Арком.
 Пригадую, як він дуже збуджено вболівав, коли бачив, як Арк ховається в темряві ночі й з'являється за спиною супротивника.
 До речі, Арк казав, що Чорний Грім хотів би володіти темною магією, але не може — і це його засмучує.
 А ще, схоже, улюблене заняття Чорного Гріма — везти на спині постарілого Рена, гордо мчачи вперед.
 І ось так ми тихо просувалися далі...

«Так і знав, це...»

 Посланець Сільтвельта затулив рота.
 Він відчув сморід.
 Ми пішли далі... І там висіла старша сестра.
 Щоправда, вельможі не було.
 Схоже, катування зараз не відбувалося.
 Просто в цей час його не було на місці.

«Це...»

 Батько онімів.
 Це старша сестра в дитячому віці, у розпалі катувань.

«...Знущатися з такої дитини так жорстоко — ці мелромаркці...»

 Посланець Сільтвельта міцно стиснув кулаки й нахмурив брови.

«У-у...»

 Кро, схоже, сильно вражена жахливим станом.
 Те, що вона судить, лише побачивши все на власні очі, — це, на мою думку, сильна риса Кро, Чорного Гріма.
 Я розрізав замок на клітці.
 Зі скрипом відчинив двері, зайшов усередину й вимкнув режим приховування.
 Зняв блокувальний важіль і почав знімати ланцюги, якими була зв'язана старша сестра, що була в напівнепритомному стані.

«Ти як? Тримайся»

 Батько підтримав старшу сестру й допоміг їй лягти.

«Якщо зігріти, стане краще? Зігріти Кро своїм пухом?»

 Кро тихенько сіла поруч зі старшою сестрою, що лежала, і накрила її своїм пір'ям.

«А-у...»

 Вона слабша, ніж у тому циклі, коли я показував королеві все на власні очі.
 Я надто довго зволікав.

«Ви...»
«Не про це зараз. Спочатку дозволь мені зайнятися твоїм лікуванням. Слухай, вилікуй цю дівчинку»
«У мене є подруга, якій ще гірше, ніж мені»
«Я знаю. Ліків у нас обмаль, тож спершу займуся зовнішніми ранами»

 Я випустив навколо "Зцілення Визволення Вогню X".
 Трохи тривожно, але подруга старшої сестри теж має бути тут, і вона хвора.
 Для ран і хвороб ефект різний, але відновлення життєвої сили також очікується, тож для першої допомоги це спрацює.
 Оглянувши камеру, я побачив і подругу старшої сестри.

«Ха... ха...»

 Дихання нестабільне.
 Якщо не відновити життєву силу, становище буде критичним.

«Це жахливо...»
«Ці ліки дамо цій дівчинці»
«Так»

 Я взяв ліки від посланця Сільтвельта й спробував дати їх подрузі старшої сестри... але вона настільки виснажена, що в неї немає сил навіть ковтнути.
 У таких випадках є один спосіб.

«Мото, дай-но ті ліки-і»

 Кро перетворилася на подобу ангела, взяла в мене ліки, набрала їх у рот і влила до рота подрузі старшої сестри.
 О, я саме так і збирався зробити, але Кро не вагається.
 До речі, філоріяли часто так годують своїх пташенят, тож жодних вагань у неї немає.

Різниця між Кро та Чорним Громом