— Тоді, нехай Фіро першою Підвищить Клас.
— Ура-а!
Фіро прийняла форму почвари та торкнулася Піскового Годиннику Епохи Драконів. В мить, коли Фіро його торкнулася, пісок засвітився, пускаючи хвилю у місці дотику.
— Тоді ми розпочинаємо ритуал Підвищення Класу!
За вказівкою королеви, солдати оточили пісковий годинник, та вилили рідину у рівці підлоги, що нагадували магічне коло. Повільно закривши очі, Фіро розкрила обидва крила.
Пісковий годинник засяявши слабкий світлом, передав це світло магічному колу на підлозі. Стоячи посередині, Фіро теж засяяла.
— А тепер, можеш вибрати своє власне майбутнє.
— Ах, я щось бачу-у… — сказала Фіро із заплющеними очима.
Переді мною теж появилися різноманітні пункти, але я відмовився від усіх.
— А-а! Так багато усього появилося! Що б мені вибрати-и…. – радісно сказала Фіро із закритими очима, вибираючи можливості свого розвитку. Я маю право і самому вибрати, але вважаю що вирішувати долю життя Фіро може тільки сама Фіро.
Поки я роздумував, чубрик на голові Фіро, який перетворюється на Ахоґе, коли вона в формі людини, раптом засвітився.
— Га?
Раптовий спалах яскравого світла осліпив мене. На мить у мене заболіла голова, але пару разів кліпнувши, я знову подивився на Фіро.
Її зовнішній вигляд дещо змінився? Фіро все ще була у формі Королеви Філоріалів, але її ріст став меншим.
Фіро яка раніше була трохи вищою за мене, тепер стала нижчою у порівнянні зі мною.
Через це, тепер на спині Фіро ледь-ледь поміститься лише одна людина. Чубрик став більш розкішним. Тепер він схожий на міні корону… якось так.
— Схоже ти успішно провела Підвищення Класу.
— Значить після Підвищення Класу зменшується ріст?
— Знаєте… я не змогла нічого вибрати…
Коли я збирався перевірити її силу, Фіро в формі людини підійшла до мене, говорячи так, наче ось-ось заплаче.
— Щось трапилося?
— Я хотіла навчитись плюватися отрутою, але все само вибралося. До того ж вибрався варіант, який раніше був недоступний.
Фіро колись часто воювала з сильними почварами із подібними здібностями, тому вміння плюватися отрутою було для неї обвіяне романтикою.
Не хвилюйся, ти й так будь-кого можеш заплювати своєю отрутою[1].
— Я бачив як у тебе засяяло ахоґе.
— Бу-у…
Рафталія спробувала заспокоїти розчаровану Фіро.
— Наступною йде Рафталія.
— Г-гаразд. Хоча у мене стосовно цього неприємне передчуття.
Рафталія як і Фіро, торкнулась Піскового Годинника. Солдати таким же чином наповнили магічне коло і воно засяяло. І переді мною так само ж появилися пункти вибору.
Раптом ахоґе Фіро розділилося на дві частини, і одне з них прилетіло в мою сторону, прямо перед очі. Ахоґе розчинилося перед очима, і в меню появився ще один пункт. Світло крізь мене пролетіло до Рафталії.
— Кя-я?!, – закричала Рафталія.
Потім стався яскравий спалах, з густим димом схожим на туман. У Фіро все було дещо по-іншому.
Коли дим розвіявся, я побачив кашляючу Рафталію, що з нерозумінням на нас дивилась. Але все ж таки…
— Ти дуже зменшилась.
— А?!
Там стояла Рафталія, виглядаючи точнісінько так, як і при першій нашій зустрічі. Тепер одяг на ній виглядав дуже незграбно, настільки, що навіть рук з під рукавів не було видно.
— Що трапилося?!
— Схоже у тебе скинувся фізичний розвиток.
Так ось чому Фіро стала меншою. Значить тепер вони виглядають на свій вік… Людська форма Фіро зовсім не змінилась, тому за неї я не хвилююся, але у Рафталії зовсім інша справа.
— Так, у напівлюдей що швидко виросли є подібні проблеми… але я думаю що на бойові здібності це не вплине, – додала Королева.
— Я старалась стати такою як пан Наофумі, а тепер все це стало безглуздим!
— Те що ти Рафталія, стала маленькою, не має значення.
— А-а? Сестричка зменшилась?
— Саме так.
Фіро підійшла до Рафталія та стиснула їй руку.
— Якщо ти стала такою маленькою, тоді ти вже не старша сестричка.
— Я все ще твоя старша сестра!
— Тоді приємно познайомитися, Рафталія![2]
— З поверненням, Рафталія. Коли будемо повертатись, зайдемо в таверну і я замовлю тобі той обід з прапорцем.
— У-у… Тепер Пан Наофумі ще більше відноситься до мене, як до маленької…
— Ти про що говориш, Рафталія?
— Га?
— Ти ж… і так маленька, ні?
— Нічого більше не хочу чути!
Рафталія образилась та горячи від обурення, спробувала піти геть, але через свій незграбний одяг, спотикнулась та впала.
— Ауч!
— Так… Може зміниш одяг, бо в цьому складно ходити? Я тобі підберу щось нове.
— Ні, не треба! Не поводьтесь зі мною як з маленькою!
— Це так смішно! Хі-хі-хі, – засміялась королева, дивлячись на нас.
Що ж, Рафталія у цьому віці викликає у мене посмішку, коли я згадую як намагався тоді замінити їй батьків.
Результат: Рафталія стала маленькою дівчинкою.
Примітки:
[1] – Написання слів “плюватися отрутою” в японській також може означати жахливу поведінку.
[2] – Тут використовувався гонорифік -чян, я просто його видалив. Якщо хтось не зрозумів, то це слова Фіро. Юсаґі не часто коментує ким були сказані деякі слова.