І ось… під час мандрів цирковий караван прибув до східного села біля підніжжя гори, де мешкає батько суперника.
　Кажуть, що тут работоргівля майже не ведеться, але ярмарок влаштовують у малих масштабах із благодійною метою, чи то так.
　До речі, є ймовірність появи батька суперника, але, за чутками, це один із торговельних шляхів у Мелромарку, де проходить доволі багато людей.
　Це село, де багато людей, опанованих жадібністю, але, схоже, вони навіть не усвідомлюють цього, поки Рен не вб'є батька суперника.
　Радше це село, яке хоч і зле в глибині душі, але ззовні виглядає мирним.

«Хм… у цій місцевості іноді бувають напівлюди, тож програма не обов'язково має бути суто мелромаркською»

　Батько, перевіряючи карту релігійного розподілу країни, отриману від ледачої свині, схоже, впорядковує зміст вистави для всіх.
　Звісно, ми вже привіталися зі старостою східного села й отримали дозвіл провести цирк у селі.
　Кажуть, що село теж пожвавішало від прибуття цирку. До того ж, схоже, вони хочуть влаштувати свято, щоб розвіяти похмуру атмосферу після Хвилі.
　Час від часу трапляються села, які влаштовують свято, користуючись нагодою прибуття цирку.
　Оце так дух — «саме в такі часи треба веселитися».
　Треба стежити, щоб Рен не пішов і не прикінчив батька суперника тут, просто щоб убити час.
　Пан філоріял теж трохи напружений, відчуваючи драконівський дух у вітрі з гір.

«Рене, не можна йти в гори! Якщо необережно вб'єш дракона, почнеться моровиця, і в цьому селі буде багато жертв»

　Схоже, Рен і не збирався тут прикінчувати батька суперника, тож село особливо не пожвавішало.

«Заткнись. Не командуй»

　Рен упирається.
　Якщо він спробує піти вбивати дракона, я зупиню його без розмов.
　Цього разу теж Спис Сну.

«Люно, якщо Рен спробує піти в гори, можеш робити що завгодно»
«Зрозуміло-о»
«Гей! Припини, дурню! Кхм… Не піду я, гаразд, не піду!»

　Рена можна залишити на Люну.
　До речі, виступи Рена та Кіля відбуваються лише один раз на кожне місто чи село, де проводиться захід.
　Якщо місце змінюється, можна виступати знову.
　Цирк триває кілька днів, а потім рушає до наступного міста чи села, тож вистави повторюються.
　Але у східному селі це навряд чи станеться.
　Так чи інакше… якщо не йти в гори, то безпечно.
　Нічим не примітне село.

«О-о, сьогодні теж цирк! Братику! Що мені робити?»
«Хм…»

　Батько переводить погляд то на Кіля, то на Крота.
　Кріт теж, завдяки турботі батька, поступово почав заспокоюватися.
　До речі, ми також шукаємо родичів Крота, яких виставили на продаж як рабів.

«Кілю, знаєш що? Пограйся з Імією, гаразд? Потім підемо до Лафталії та інших»
«Гаразд! Мечник-братику, якщо тобі нудно, давай гратися разом!»
«Мені не нудно!»
«Тоді Люна піде гуляти з милашками! Ходімо куди завгодно, тільки не в гори!»

　Люна хоче піти на прогулянку з Кілем та Реном.
　Вони іноді гуляють разом.

«Сьогодні я вже достатньо наполювався, тож усе гаразд»

　Люна та Кіль зустрілися з Реном неподалік від села й повернулися разом.
　Тож потреби Рена були задоволені.
　До того ж, Еклея та Рен останнім часом тренуються разом.
　Схоже, все почалося з того, що Еклея запросила самотнього Рена на тренування.
　Вони, схоже, товариші по неговіркості з Алігатором, і час від часу мовчки вправлялися.
　Точніше, здавалося, що Алігатор дивився на Рена зі співчуттям.
　Залежно від циклу, вони могли бути ворогами, але, можливо, насправді вони добре ладнають?
　Поки відбувалися такі розмови, Кіль разом із Реном, Кротом та Люною почали гратися за наметом, що будувався.
　Звісно, пан філоріял теж приєднався до гри.
　Слон, як опікун, теж наглядав за ними з відстані, де міг бачити.

«Ва-а… як весело-о»
«Візьміть і нас!»
«Агов! Давайте всі гратися!»
«О-о, яке миле маля! Хочеш сушеного м'яса?»
«О? Даси мені? Дякую!»
«Мені не треба! Не годуйте мене!»
«Мечник-братику, ну ж бо, давай разом поїмо»
«Гей, Кілю! Ти розумієш? Нас зараз тримають за собак!»

　Сільські діти, приваблені святковою атмосферою, приєдналися до гри з Кілем та паном філоріялом, і, схоже, Кіль та Рен отримують частування.

«Діти скрізь швидко знаходять друзів»

　Якщо б моровиця поширилася, дітей у цьому селі, здається, стало б значно менше.
　У селі, опанованому жадібністю, найслабші падають першими.

«…Якби ж то люди й напівлюди могли просто дружити…»

　Еклея разом з Алігатором і батьком спостерігала за дітьми, які гралися разом.

«Особливо Кіль у цьому вправний, тож якщо він і далі так спілкуватиметься з усіма незалежно від вистави, у майбутньому це йому стане в пригоді»
«Так…»

　Справді, Кіль без страху говорить із будь-ким, тож він добре підходить для роботи продавцем.
　Так підготовка до цирку просувалася без проблем, і село дедалі більше наповнювалося святковою атмосферою.
　Кажуть, що з навколишніх сіл теж збиралися люди, почувши про прибуття цирку, тож було доволі людно.
　Звісно, цирк мав величезний успіх.
　Було б добре, якби вистава у східному селі пройшла без проблем… але я зовсім не очікував, що тут станеться одна пригода.
　Це сталося вночі, коли цирк і свято йшли якнайкраще.

«Братику, братику, лихо!»

　Кіль прибіг до батька, який саме обговорював із дітьми та паном філоріялом, що після вистави підуть подивитися на святкування села.

«Що сталося, Кілю?»
«Дівчинку, з якою ми гралися, викрав монстр!»
«Що?!»

　Усі, хто був поруч, разом подалися за Кілем, який показував дорогу.

«Хрю»

　Я бачив, як ледача свиня, видаючи байдужий звук, повільно попленталася до представника села.
　Схоже, вона вирішила взяти на себе роль доповідача, а не пошукового загону.
　Кіль привів нас на околицю села.

«Гей! Якщо не поспішимо, буде небезпечно»
«Але Ама, нам казали не ходити в гори»
«Зараз не до того! На кону життя дитини!»

　Рена стримувала Люна.

«Рене, що тут відбувається?»
«Наофумі, і ти тут, Мотоясу… Ви що, не чули від Кіля? Одну дитину викрав монстр. Треба негайно рятувати»
«Цирк щойно закінчився, так? Усі вже розходилися, але дівчинка пішла за село, і там з'явився монстр і забрав її»
«Тоді зволікати не можна»
«Але нам казали не ходити в гори, і цей філоріял ще й дзижчить, що треба спершу порадитися з вами, бо там тхне драконом»

　Це ж доповідь, порада, зв'язок. Важливо доповідати, радитися та підтримувати зв'язок.
　Але… чутка про те, що сільську дитину викрав монстр, тривожна.
　До речі, Слон та інші були окремо від дітей, бо готувалися до вистави.

«Хм… Це схоже на стандартну подію з гри, чи не так?»
«Можливо. Але зараз не до того!»

　Рен погодився з бурмотінням батька.
　І, звісно, поруч стоїть Лафмі.
　Ти ж, певно, щось відчуваєш, правда?
　Мені здається, що він мовчки спостерігає за розвитком подій.
　Але якщо я зараз почну його чіпати, він може все перевернути догори дном, тож я не звертатиму уваги.

«Життя людини — понад усе, так? Тоді швидко рятуймо дитину. Мотоясу»
«Зрозуміло! Хоча, чесно кажучи, у мене тут є обмеження, тож треба бути обережним»
«Щось сталося?»
«Ну… якщо я зроблю щось необережне, у мене може з'явитися могутніший природний ворог, ніж Лафмі»

　Краще уникати зустрічі з суперником.
　До того ж, це гора, де живуть дракони. Якщо я наближуся до якогось яйця, і в ньому оселиться суперник — це буде катастрофа.

«Схоже, Мотоясу тут теж важко діяти… У будь-якому разі, всі! Розділімося й шукаймо дитину!»
«Е-ем»

　І ось, окремо від Кіля, Кріт несміливо звернувся до батька.

«Іміє, почекай тут. Усе буде добре»
«Т-так»

　Батько нахилився й усміхнувся стурбованому Кроту.
　Кріт приєднався нещодавно, тож він ще не достатньо посилений.
　Але… справді, якщо подумати, він точно схожий на старшу сестричку в дитинстві.
　Теперішня сестричка ще мала, тож коли вони поруч, видно, що реагують на батька однаково.
　Тож ми всі разом вирушили в гори.