Батько каже, що серед трьох рабів кролячий чоловік найшвидше підвищує рівень.
　Поки гібридний ящір на рівні 25, кролячий чоловік уже дістався 33-го.
　Мабуть, це через різницю рас чи щось таке? — вирішив я.
　До речі, Батько разом із Куро та іншими філоріялами ходив убивати монстрів, значно підняв рівень, провів усі методи посилення, тож тепер навіть ритуальною магією його не здолати.
　Але... рівень росте швидко, а характеристики розвиваються погано. Магічний хист до всіх стихій... так, схоже на Ліску.
　Щоправда, характеристики ростуть краще, ніж у Ліски, чи не так?
　У того майже нічого не росло аж до 80-го рівня. Те, що хоч трохи росте, — вже краще.
　Якщо рівень росте швидко, то підняти характеристики через покращення хисту — простіше простого.

«...Не все вирішує рівень»
«Так, я розумію. Просто зараз намагаюся вивчити магію»
«Повертайся до бойових тренувань»
«...Так»

　Кролячий чоловік киває з якимось складним виразом обличчя.
　Хм? Може, справа в тому, що коли він заміняв старшу сестру, поруч не було з ким себе порівнювати, тож він просто махав кинджалом у ближньому бою?
　А тепер, коли поруч є гібридний ящір і Вольф, він обмірковує свою роль і вирішив опанувати магію?
　Можливо, старша сестра залежно від циклу теж іноді не користується мечем, а покладається переважно на магію.

«Не кривіться так. Я не збираюся вічно відставати від Сіон»

　Кролячий чоловік із кривою посмішкою піднімає руку, ніби відповідаючи на сподівання гібридного ящера, але раптом рука сіпається в судомі, і з неї різко стирчить шерсть.

«Ой... боляче... ахаха. Незграбно вийшло»

　Кролячий чоловік збентежено посміхнувся, коли суглоб вигнуло.
　Так чи інакше, час від часу частини тіла мимоволі змінюються, наче від нападів.
　Гібридний ящір спостерігав за цим звірінням.

«Звіролюдина, так... Не вміти це контролювати — тяжко»
«Так, але останнім часом симптоми значно покращилися. Пан Іватані щодня робить мені масаж»

　Ось, — кролячий чоловік показує руку, яка повернулася до нормального стану після нападу.
　Рука повернулася на місце, не зламавшись.
　До речі, раніше він не міг користуватися однією рукою, а тепер може обома.

«Хотілося б вилікувати це радикальніше або хоча б значно полегшити симптоми. Тоді Тео зможе вільно рухатися, і, можливо, ріст характеристик теж із цим пов'язаний»

　Батько пробурмотів так.

«Мені й зараз достатньо. Навіть більше — я вважаю, що мені пощастило з оточенням»

　Відповів кролячий чоловік.
　Гібридний ящір теж зітхнув, ніби погоджуючись.

«Пане Герою, щось сталося?»

　Тут до намету зайшов посланець Сільтвельта й запитав у Батька, який відпочивав.

«А, питаю, чи не знають у Сільтвельті, як лікувати хворобу Тео? Було б добре, якби існував якийсь спосіб»
«Здається, це спадкова недостатність звіріння?»
«Так»
«Бачте... у Сільтвельті панує закон джунглів, і турботі про тих, хто слабший від народження, приділяється недостатньо уваги»
«Тобто таких досліджень не проводять?»
«Ні, навіть якщо щось слабке, завжди є можливість, що воно компенсує щось інше, тож не можу сказати, що їх зовсім немає. Просто загалом у нас... прийнято ставити на силу, і розумні стратеги рідко...»
«Кажуть, прийомний батько слона був генералом, який славився розумом. Здається... його звали Джейнон»

　Я часто забуваю, але про слона, який товаришує з Ко та філоріялами, пам'ятаю добре.

«Джейнон?.. Так, справді, це був розумний стратег, що прославився в минулих битвах. Елмело — лицар, якого виховав той стратег... Не дивно, що він освічений для вихідця з Пуханту. Тепер зрозуміло»

　Саме так. Родина слона — дурні м'ясоголові.
　Це дрібнота, яку слон може здолати однією лівою, якщо захоче.

«Я теж не фахівець, тож не можу сказати напевно, але відомо, що деяким для звіролюдяності потрібен високий рівень. Також є випадки, коли хист розкривається після клас-апу»

　Здається, тигролюд зміг стати звіролюдиною саме завдяки підвищенню рівня.
　А ще хист розкривається після клас-апу... Згадав!
　Старша сестра стала звіролюдиною раси Раф через клас-ап.
　Відчуваю, ніби старша сестра сердиться: «Не згадуй зайвого», — але це, певно, просто здається.
　Батько гладить її, і вона має цілком задоволений вигляд.
　Філонька вривається до Батька й старшої сестри, щоб теж приєднатися.
　Я теж хочу приєднатися.
　Оце так!

«Клас-ап, здається, можна зробити з 40-го рівня. Тобто, можливо, якщо сильно підняти рівень або зробити клас-ап, він зможе контролювати це?»
«Не можу сказати з певністю. Бачте... клас-ап надають лише тим, кого схвалила держава, тож не можна роздавати його направо й наліво»

　Посланець Сільтвельта каже це з таким відтінком, що лікування через клас-ап — це вже занадто.

«У Мелромарку це платно й потрібен дозвіл, так? Здається»
«Батькові дозвіл не дадуть»
«А-а... так. Мабуть, що так»

　Враховуючи становище країни, дозволу не буде, доки не прибуде королева.

«Прикро, що в умовах збитків від Хвиль таке відбувається»

　Гібридний ящір випльовує ці слова.

«Саме так! Коли насувається лихо на кшталт Хвиль, годі й думати, що в чварах є якась честь. Чому вони не можуть зрозуміти, що це свавілля, гідне лиходіїв із казок?»

　Абсолютно правильно.
　Згоден зі словами кролячого чоловіка.

«...Навіть якщо зробити клас-ап, не факт, що станеш звіролюдиною. Не було б тоді клопоту»

　Продовжує гібридний ящір.

«Сіон, ти маєш досвід клас-апу?»

　Коли Батько запитав так, гібридний ящір відвернув обличчя.
　Вираз такий, ніби він не хоче, щоб у це лізли глибше.
　Буває ж і скидання рівня. Може, гібридний ящір теж переживав скидання рівня?
　Тобто він хотів стати звіролюдиною, але не зміг?
　Але... у попередньому циклі гібридний ящір ставав звіролюдиною.
　Тобто зараз не може?
　Хм... якщо він уже був, то може, але казати про це не обов'язково.
　Якщо Батько порадиться зі мною, тоді й відповім.

«...Тож щодо лікування хвороби Тео — виходить, що способи це підвищення рівня та клас-ап?»
«Складність у тому, що не можна сказати напевно. Є ризик, що недостатність звіріння може погіршитися»
«Справді?»
«Так. Звіролюдяність — це серйозна зміна, і відомі випадки, коли людина підкорялася інстинктам і втрачала себе»

　Посланець Сільтвельта дивиться на Вольфа.
　А, до речі, Вольф підкоряється звіриним інстинктам.

«Гав»

　Він досить запальний.
　Можна сказати, що він поводиться спокійно лише завдяки тому, що Батько його приручив.

«Також часто трапляється, що частина тіла застигає у звіриній формі, тож треба бути обережним»
«...Так. Тео, виходить, носить у собі бомбу, тож треба бути обережним»
«...»

　Кролячий чоловік стиха стискає кулак із досадою.
　Видно, що він нетерплячий.
　Гібридний ящір мовчки кладе руку йому на плече, ніби кажучи: «Не переймайся так».
　Гарне ставлення.
　Треба старанно вдосконалюватися, щоб бути корисним Батькові.