«Ну от…»

Ох, Батько відсахнувся від мене, коли я нахилився до нього з обличчям.
І, як на зло, він підхопив мого суперника й піднявся з ним у повітря за вікном.

«Тоді я з Ґаеріон-тян повернуся першим і допоможу з підготовкою Лісії та інших. Іцукі, а ти… щось робитимеш із Мотоясу-куном у школі?»
«Нізащо! Заберіть Мотоясу-сана додому як слід!»
«Ну… він у якомусь дивному режимі. Певно, відчуває атмосферу академії й поводиться, як у себе на батьківщині, хіба ні?
Можливо, за якийсь час він адаптується?»

«Не хочу! Якщо Мотоясу-сан тут, то точно станеться ще якась дивна подія! Більше жодних дуелей, темних змагань чи магічних битв! Мотоясу-сан, повертайтеся додому!»

Овва? Батько відповідає холодно.
А, розумію. Йому більше до вподоби образ старшої сестри, аніж старшого брата? Тоді я діятиму як надійна старша сестра.

«Тоді я вберуся в жіночу сукню й поведу Батька та Іцукі як надійна старша сестра!»
«Звідки в тебе такі ідеї? Мотоясу-кун знову вийшов з-під контролю… Мабуть, краще повернутися до села».
«Серйозно, заберіть його!»
«Але, Іцукі, будь обережний із ночівлею в школі. Стережися, щоб свині не напали зненацька».
«Так-так».
«Щоб Нью-Намбу не вистрілив —»

Іцукі вистрілив у мене зі швидкістю, тож я ухилився, біжучи по стіні.

«Ха-ха-ха! Дробовик Іцукі в мене не влучить!»
«Тьху! Ухилитися — це принизливо. Я тебе не відпущу!»

Швидка стрільба — фірмовий прийом Іцукі, але я на крок попереду!

«Якщо подумати, ця перестрілка між Мотоясу-куном та Іцукі виглядала б вражаюче на відео».
«Можна спробувати зробити з них акторів бойовиків».
«А… навіть якщо він не вміє говорити з жінками, з таким обличчям, як у Мотоясу-куна, він би став популярним. Просто кажи заготовлені репліки. А на роль героїні… можна взяти Юкі-тян? А Іцукі не знімався б, а режисерував».
«Що ви там плануєте?! Швидше забирайте Мотоясу-сана додому! Господи…»
«Гаразд-гаразд. Мотоясу-кун, ходімо додому».
«Зрозумів!»

Отак ми з Батьком і повернулися до села.

«Що ж, ми повернулися, але Батько все одно втомлений».

Коли Батько пішов перевіряти підготовку до вступу Ліски та інших, я вирішив діяти самостійно.

«Юкі-тян, ти тут?»

Зайду до кімнати Юкі-тян у селі й попрошу допомогти з планом.

«Пане Мотоясу! З поверненням!»

Юкі-тян, як-не-як, бере участь у різних перегонах, здобуває перемоги, а ще стала ідолом у світі перегонів філоріялів — співає й танцює.
Коли Юкі-тян у селі, вона відпочиває й займається своїми справами.
Незабаром великі перегони, тож вона втомлена.

«Юкі-тян, я вирішив узятися за справу Іцукі. У тебе є плани на сьогодні ввечері? Не напружуйся».
«Усе гаразд. Пан Мотоясу, здається, ходив із Наофумі-сама перевіряти, як там Герой Лука».
«Саме так. Батько й Іцукі казали, що я можу не приходити, але якщо я насправді добре виконаю їхню роботу, то зможу показати, що я здібніший за суперника».

Під час кулінарного змагання суперник не з’явився, але Рен і сам Батько забрали собі всю славу.
Тож тепер я зберу інформацію й роздобуду корисні підказки на випадок схожих ситуацій.
Не можна, щоб суперник завжди забирав собі всі лаври.

«Я все почула!»

Тут прибігла Філо-тян.

«Філо-тян, ти ж мала допомагати Фреон-тян. Що сталося?»
«Так склалося, що Філо не може брати участі в цій справі, але я вболіватиму! Дуже-дуже вболіватиму!»
«Просто вболіватимеш?.. Що це означає?»

Юкі-тян нахилила голову, але від підтримки в мені ще більше зростає мотивація.

«Отже, Юкі-тян. Сьогодні вночі я проникну в школу магії. Хочу, щоб ти сиділа в безпечному місці поруч із цією стрічкою з вбудованим мікрофоном і перекладала мені свинячу мову в реальному часі».

Рен та Іцукі не дали мені свої таємничі бейджі, тож я замовив у технічній лабораторії Фобрей схожий підслуховувальний пристрій.
Це навіть покращена версія їхнього бейджа з додатковими функціями.
Якщо ним добре скористатися, можна вести розвідку в академії, повній свиней.
Але якщо просто ховатися й збирати інформацію, то її буде обмежено, тож я проникну ще й у маскуванні.

«Оскільки Філо-тян не може допомогти, я можу покластися лише на серйозну Юкі-тян».
«Зрозуміло! Ця Юкі зробить усе можливе, щоб допомогти пану Мотоясу!»

Юкі-тян відповіла з величезною радістю на моє прохання.

«Отже… почнімо з…»

Коли я збирався приготувати маскувальний одяг, спина Філо-тян відкрилася — не в режим мікрофона, а з кількома руками назовні.

«Допоможу з пошиттям! Який одяг потрібен?»
«Ну, звісно…»

Я швидко накидав дизайн для цієї місії.
Філо-тян підготувала відповідну тканину й вправно розкроїла її.

«Філо може допомагати Фреону… сяяти філоріялам! Це для мене дрібниці! З Героєм Списа ми створимо будь-який одяг!»
«О-о! Чудово!»

Др-р-р! Швейна машинка Філо-тян — і мій задуманий одяг готовий за мить.

«Гаразд, починаємо операцію! Юкі-тян, переходимо до бойового тесту! Кве!»
«Кве!»
«Кве!»

Тож я вдягнув готовий одяг, ретельно замаскувався й… спершу повернувся до школи магії.

Глуха ніч, коли все спить… Ні, не зовсім.
Це вечірній час перед сном у школі магії.
Я залишив Юкі-тян чекати біля входу й пішов до шкільного двору граційною ходою.

«Як же чудово, пане Мотоясу! Юкі теж хоче навчитися ходити так само граційно, як ви!»

Юкі-тян тестує мікрофон, звертаючись до мене, що йду через двір.

«Це не так уже й складно. Стара майстерність, як-то кажуть».

Так я прямую коридорами до кімнати Іцукі в академії.

«О…»

Я минув студента, але він не зчинив галасу — лише подивився на мене.
Хе-хе, навіть таке зухвале проникнення не викликає підозр. Легше, ніж із «Клоакінґ Лансом».
Завернувши за ріг… свині, попри пізню годину, не повертаються до гуртожитку, а рохкають.
У школі магії використовують доволі розвинені технології, тож уночі в приміщеннях можна вмикати світло.
Я граційно рухаюся далі.

«Рох-хря, ро-ро-ро—»
«Хрю…»

Свині, що розмовляли, побачивши мене, замовкли й, як і той студент… ні, кинули на мене неприємний погляд.
Ігнорую й проходжу повз.

«Ой? Хто це? Але… так. Дуже вродлива», — почув жіночий голос удалині.
«Дякую за переклад».

Відповідаю Юкі-тян пошепки.
Що ж… ось і кімната Іцукі.
Кхе-кхе… Стукаю в двері.

«…Так. Господи… Не знаю, котра це вже людина, але хто там? Якщо питання з уроків чи враження про музику — відповім завтра на занятті…»

Іцукі відчинив двері, тож я відійшов трохи й підняв руку у вітанні.

«Герою Лука, дякую, що завітали до школи магії. Сьогодні вас, певно, турбували численні студенти, тож я не наважувалася звернутися, але вирішила прийти й привітатися».

Граційно піднявши спідницю, я вклоняюся чемно.

«Е-ем, так… І що вам від мене треба?»
«Цієї ночі я хочу допомогти вигнати нерозумних сви— істот, що замишляють щось лихе проти Героя Лука. Тому я й звернулася до вас».

Ледве не сказав «свиней».

«А… Тепер ви з тих, хто вдає з себе друга?..»

Підозрілість Іцукі зросла.
Саме так, продовжуй.

«Зовсім ні. Я підтримую не Героя Лука, а Ге— Героя Щита та філоріялі— ів. Якщо хтось у нашій академії вчинить щось неподобне проти Героя Лука, це зруйнує шанси на візит Героя Щита, тож я хочу допомогти».
«Ви фанатка Наофумі-сана… Але ж у нього дружина й діти, хіба ні?»
«Бути коханою — не єдина мета. Я дуже хочу, щоб він відвідав академію. І заради цього не пошкодую зусиль».
«Хм… Ну, якщо ви так чесно відповідаєте, то це допомагає. Але що саме ви збираєтеся робити?»

Іцукі питає, наче не розуміючи.

«Щодо цього… Іцукі, твоя пильність занадто слабка».

Тут я вимикаю функцію зміни голосу в мікрофоні й роблю зауваження.

«Що?»

Іцукі ошелешено дивиться на мене після раптової зміни голосу.

«Свині — це підлі істоти, які вигадують будь-які причини, аби наблизитися й напасти. Кажуть, що допомагають з іншою метою? За цим стоїть бажання напасти на тебе, прикидаючись другом. Це типовий прийом тих, хто вдає, що захищає скривджених, а сам — таємний ватажок!»
«Ні… я не про те. Цей голос і манера мовлення… Невже Мотоясу-сан!?»

Іцукі отямився й показує на мене пальцем.

«Саме так! Як тобі? Моя жіноча сукня й техніка зміни голосу».

Мій теперішній вигляд — майже точна копія маскування, яке я використовував, коли вступав до академії, повної свиней, приховуючи, що я чоловік.
Волосся я й так відростив, тож розпустив його й уклав блискучим кондиціонером, наніс макіяж, а плечі тримаю максимально вузько.
Плечі трохи підняті, але це можна пережити.
Груди зафіксовані бюстгальтером у прийнятній формі.
А форму для студенток цієї академії я пошив разом із Філо-тян і тепер граційно в ній іду.

«Ні… Якщо придивитися, то видно, що це Мотоясу-сан, але що ви таке?! У вас що, техніка маскування, що не поступається Тіні?!»

А, Тінь-свиня.
Та тварюка перевтілюється в подобу нареченої, але я її впізнаю.

«Що це за таємничий талант чи здатність?! Здається, я щось таке чув, але якщо ви так можете, то вас справді не помітять. Що сказати… Чесно, я вражений».

Іцукі задоволено киває.
Ну як?

«А де Наофумі-сан?! Він теж тут, щоб пожартувати? Ґаеріон-сан! Годі вже з мене глузувати!»

Іцукі озирається навколо, використовуючи навички та магію виявлення, щоб знайти схованих.

«Батька й суперника тут немає! Я сам, за власною ініціативою й без попередження, прийшов зробити тобі зауваження!»
«Я стежив, щоб ніхто не сховався, крім Ґаеріон-сан чи героїв, а ви заходите просто з парадного… Чому ви так ускладнили?.. Ні, ви ж казали, що повернетеся й зробите це!»

Іцукі, зітхаючи, раз у раз кидає на мене погляди.
Що це за погляди такі?

«Ви вищий за мене, але я думав, що до мене прийшла найвродливіша дівчина, яку я бачив у житті… а це он воно що…»

Іцукі знесилено опускає плечі, але це брак пильності.

«Ось бачиш, Іцукі, твоя пильність слабка. Якщо свиня приходить до дверей — відчиняй і без розмов придушуй! А ще прибути в день призначення без посередництва викладача — це одразу фол!»
«Чому я маю вислуховувати нотації від вас, злочинця?!»
«Свині прослизнуть у будь-яку щілину! У гіршому випадку вони буквально витягнуть тобі кулі з Нью-Намбу!»
«Замовкніть! Ох, годі… Чому ви не привели Наофумі-сана?! Ні, ви ж прийшли без узгодження. Колись я вас серйозно застрелю!»
«Юкі на зв’язку!»

З мікрофона лунає голос Юкі-тян.

«Хм… Ви що, намагаєтеся набрати бали, не турбуючи Наофумі-сана, як під час вербування в Темний кулінарний світ?»
«Кажи що хочеш. Ну як? Те, що ти не міг перевірити раптовою перевіркою на прихованих, я оце допомагаю тобі, перевдягнувшись».

У питаннях академічного життя мені немає рівних.

«А ви, власне, чому, потрапивши в цей світ, стали Героєм Списа?»

Гух… Іцукі, гад… Він влучив у моє найболючіше місце.

Новий твір «Скидання володаря монстрів» також прошу вашої підтримки.