«Хм... А яке б ім'я хотіла ти, Кро?»

Батько питає у Кроньки.
Схоже, Кроньці подобаються круті назви.
Я не розумію, що в них такого гарного, але, певно, це справді чудово.

«Тоді Нао буде... Абсолютний Броненосець-Щит, а Іцукі — Удар Без Пощади!»
«Я приймаю цей виклик!»

Іцукі з роздратуванням зиркнув на Кроньку.
Ха-ха-ха, цілком гідне Іцукі ім'я.
Я хотів засміятися, але він глянув на мене так, що я промовчав.

«Та годі тобі... Кронько, ти ж обираєш дуже своєрідні імена»
«До речі, у першому світі Іцукі мав прізвисько "Досконалий-Прихований-Праведник". Кожне слово означає: досконалість, приховування, справедливість»
«Це круто! Тоді відтепер ти — Досконалий-Прихований-Праведник!»
«Чому знову "Удар Без Пощади"?! І взагалі, що це за "Досконалий-Прихований-Праведник"?»
«Кажуть, це був його псевдонім на рингу в Зельтбурі»
«Наскільки ж я зіпсувався в першому світі?!»

Іцукі скуйовдив власне волосся, стримуючи гнів.

«Кучері-кучері!»

Коу з захватом дивиться на волосся Іцукі.
Боюся, що так воно знову стане таким, як минулого разу.

«Який незвичайний смак...»
«Ой годі! Пане Наофумі, зробіть щось! Придумайте Кро таке ім'я, щоб їй стало соромно!»
«Ну що ж... Стоп, чому я маю це робити?! І чому я поводжуся як твій підлеглий? До того ж, вона лише зрадіє, якщо я щось придумаю»
«Але ж ви явно зацікавилися...»
«Шякінь!»

Кронька підняла лікоть під дивним кутом, затуляючи праве око долонею, і прийняла круту позу.
На обличчі — вираз цілковитої впевненості в перемозі.
Здається, я десь таке в аніме бачив.

«Чому філоріял, який прийшов до мене, виріс таким характером...?»
«Судячи з дослідницьких записів, які чув від Мотоясу, на це впливає середовище після народження... Можливо, вона просто вирішила, що поведінка Рена — це круто?»
«До речі, пане Рен, ви ж пестили Кро, коли вона була пташеням, лише тому, що вона чорна. Це ваша провина!»
«Її господар — Мотоясу, а не я! Замовкни, Досконалий-Прихований-Праведнику!»
«Ви теж туди ж!»

Я теж не знаю всіх тонкощів формування характеру.
Але те, що Рен опікав Кроньку, коли вона була пташеням, — це факт.
Кронька запам'ятала це, прив'язалася до Рена, і, почувши його слова та ненароком кинуті фрази, вирішила, що це його улюблене.

«Хм...»

Батько, подруга старшої сестри та наречена разом схрестили руки, роздивляючись панів філоріялів.

«Які ж своєрідні діти зібралися»
«М-м?»

Сакуронька стала за спинами нареченої та Батька, ніби охороняючи їх.
Юкі — поруч зі мною.
Коу — біля подруги старшої сестри та Іцукі.
Кронька бавиться з Реном і Кілем.
Ще кілька рабів стоять, але вони повністю в тіні.
Радше старша сестра надто непомітна.

«Рафталіє, тримайся бадьоріше»
«Я-я в порядку!»

Сакуронька обіймає старшу сестру ззаду, і та протестує.
Так, іноді в неї все ще прослизає натягнута посмішка.
Хоча частота значно зменшилася.

Отак ми побалакали з панами філоріялами, а потім попросили їх перетворити магічну силу на нитки й виткати тканину для одягу.
Кронька захотіла крутий одяг, тож доведеться попітніти.
Може, візьмемо за зразок одяг Батька з першого світу?

Після того ми, Герої, провели спільні тренування для відпрацювання взаємодії.
Я пояснив Батькові та іншим усе, чого навчився в минулому циклі.
Про високу здатність Іцукі до підтримки з тилу, про те, що Рен боявся влучити в мене, про міцність Батька та його стиль бою.
Ми провели навчальні бої з монстрами, використовуючи трохи ослаблену зброю.

Я хотів, щоб старша сестра теж повоювала, але вона лише спостерігала.
Більше ентузіазму виявляли подруга старшої сестри та Кіль... Ох, як же далеко та старша сестра з першого світу.
Чи так само важко їй повернути той величний образ, як і Філоньці?
Втім, коли вона бавилася з панами філоріялами, то виглядала щасливою.

«Схоже, у Ліфани, Рафталії та Кіля з компанією болять м'язи через ріст»

Наступні кілька днів минули досить спокійно.
Старша сестра та інші ввійшли у фазу росту через підвищення рівня, і через різкий стрибок їм важко битися, тож вони відпочивають у готелі.
Вони часто голодні, тож це клопітно.

«Усі так багато їдять»
«Наофумі, ти не приготуєш щось?»

До речі, ми їмо те, що дають у готелі.
Так, я теж сумую за стравами Батька.

«А хіба готельна їжа не нормальна?»
«Але раби часто згадують твою кухню. Кажуть, було неймовірно смачно»
«...Може, то Рен та Іцукі хочуть поїсти?»

На питання Батька і Рен, і Іцукі відвели погляди.

«Ну, це інший світ, тож якщо міряти японськими мірками, деякі страви трохи прісні й не зовсім до смаку»

Батько зітхнув.

«До речі, у минулому циклі і Рен, і Іцукі були рабами кухні Батька. Щойно щось — одразу просили приготувати»

Так, саме тому минулого разу Батько й казав, що не варто їх занадто балувати.
Але після того, як вони скуштували його страву, і Рен, і Іцукі тепер знають, що він чудово готує.

«Це зрозуміло»
«А тут хіба не дивна їжа?»
«Ага, кажуть, ота кров'янка, що подають щовечора, — місцевий делікатес»
«Оце вже занадто...»
«Вона набридла, та й занадто важка...»
«Їсти можна, але відгонить кров'ю»

Тобто вони радяться з Батьком, чи не можна щось із цим зробити.

«Е-ем...»

Старша сестра підняла руку.

«Якщо можна, я допоможу... Просто... я нічим не корисна»

Овва? Що це?
Старша сестра раптом нагадала мені Крота.
Чому ж?

«Рафталія теж навчилася куховарити від мами, правда ж?»
«Так. І я хочу хоч чимось допомогти»

Судячи з того, що я чув, останні кілька днів старша сестра просто сиділа без діла.
Ну, Батько ж сказав, що їй достатньо просто бути поруч, тож нічого не вдієш.

«Зрозуміло. Тоді сьогодні готуємо разом — я та Рафталія»

Рен та Іцукі стиснули кулаки від задоволення.

«Якщо кров'янка набридла, то, мабуть, варто зробити овочі... Або рибу»
«Я вмію готувати рибу. Море було поруч, тож ми часто її їли»
«Добре. Тоді зробимо разом»

Батько, певно, спеціально підлаштувався, щоб старша сестра могла показати, на що здатна.
Але... чи була старша сестра такою?
Батько з іншими пішли за покупками.

«Слава Богу. Рафталія... вона виглядала так, ніби їй не по собі...»
«До речі, ви ж почали вчитися читати й писати, правда?»
«Так... Мелті дуже терпляче нас навчає. Якщо через біль у м'язах не можу битися, то хоч навчуся читати. Вона сказала, що пізніше навчить нас магії»
«Магія... Нам теж треба вивчити»
«І Рен, і Іцукі не дуже люблять навчатися»

Минулого разу з читанням і письмом теж було не швидко.
Від моїх слів Рен та Іцукі насупилися.

«Хіба не має бути якогось уміння на кшталт "розуміння мови іншого світу"?»
«Авжеж...»
«Немає такого»

Від моєї відповіді і Рен, і Іцукі глибоко зітхнули.
До речі, під час перебування тут ми планували опанувати магію.
Навіть якщо це буде просто мелромаркське письмо, без нього магію не застосуєш.