Після того я продовжив посилювати якості Юкі-тян, і вже надвечір того дня міг із гордістю сказати, що вона стала значно сильнішою.
Навіть, можна сказати, трохи перестарався.

«Ґуа!»
«Ґуа-ґуа!»

Юкі-тян та інші весело бавляться між собою.
Вони вже достатньо сильні, щоб з легкістю, мов погладжуючи, знищувати Гілдогів-фамильярів, що з'являються звідусіль.
Вони ще в процесі росту, але сили вже достатньо.
Вони якраз переходять із другої форми — круглої та милої — до третьої.
І все одно я відчуваю, як палке бажання бігти й битися передається від пані філоріялів.
Я кладу боси-дропи та подібне в мішки на спинах кожного з пані філоріялів і підвішую їх.

«Що ж, усі! З цим запалом рушаймо допомагати Батькові та іншим!»
«Ґуа! Ґуа! Ґуа!»

Чомусь усі пані філоріяли, окрім Юкі-тян, віддали честь і побігли.
Схоже, вони вже вирішили, до кого з них підуть.

«Що ж, тоді, Юкі-тян. Зберемо дропи для тих, хто стане підлеглими Батька та інших».
«Ґуа!»

Юкі-тян, ніби відповідаючи на мій наказ, віддала честь і пішла за мною.
Раз уже так, то, може, зберу візок для пані філоріялів?
Так і минув той день, і ввечері я ліг спати разом із Юкі-тян у стайні, яку підготував готель поруч із місцем полювання.
Цікаво, чи Батько, Рен та Іцукі зараз теж пішли на прокачку разом із відправленими до них пані філоріялами?

Наступного дня я знову бився в глибині місця полювання.
Дропів уже, мабуть, назбиралося достатньо. Я розібрав босів та інших монстрів як гостинець, завантажив у щойно зібраний візок і вже опівдні прибув до центрального готелю.
Візок для пані філоріялів зайняв більше часу, ніж я очікував.

Юкі-тян тягла чотири візки й виглядала задоволеною.
А, до речі, завтра опівдні мала бути зустріч.
Батько та інші ще ніхто не повернувся.

«Якщо подумати про завтрашній день, то це буде клопітно».
«Ґуа?»

Юкі-тян нахилила голову.
Від сьогоднішнього вечора до завтрашнього ранку пані філоріяли мають перетворитися на ангелів.
А отже, треба приготувати одяг.
Я не забув про це. Я навіть спитав у нареченої, але обладнання для перетворення магічної сили на нитки в готелі Драу-Кюа гір було трохи застарілим.
Трохи тривожно.

«Поки ще є час, рушаймо по закупівлю!»
«Ґуа!»

Очі Юкі-тян, яка зрозуміла, що можна бігти, засяяли як ніколи.
Саме так.
На ногах Юкі-тян швиденько дістанемося й через портал провернемо закупівлю!
Обладнання трохи громіздке, але не може бути, щоб я не зміг його привезти.

Тож я залишив саморобний візок на графа-гіда, а сам із Юкі-тян вирушив по обладнання для перетворення магічної сили на нитки.
Того вечора в горах Драу-Кюа народилася нова легенда про перегони.
Новий рекорд часу!

Наступного дня, опівдні.

«А, Мотойсу-кун, з поверненням!»
«Куе!»

Юкі-тян уже виросла до форми філоріял-королеви.
Вона вже могла б перетворитися на ангела, але, схоже, хоче змінитися разом з іншими пані філоріялами.
Чи то відчувши мій намір, я вже заздалегідь зробив нитки, а потім і тканину на обладнанні.

«Я щойно чув чутки: кажуть, якийсь привид чи чудовисько на шаленій швидкості пронеслося дорогою, що веде в ці гори».
«О, он як? І такі чутки ходять?»
«Ага. Кажуть, учора кілька людей бачили. Ще навіть не стемніло, а щось біле... пролетіло повз на шаленій швидкості».

Сказавши це, Батько пильно дивиться на Юкі-тян і тицяє в неї пальцем.

«Це не Юкі-тян».
«Е... ну, мабуть. Мотойсу-кун же теж мав бути на місці полювання».
«Мене там не було. Учора вдень я з Юкі-тян перетнув перевал, щоб дістати обладнання для перетворення магічної сили на нитки».
«Ну, це... якщо вам із Юкі-тян було весело, то хай».

Батько мовчки примружився й глянув на мене з ошелешеним виглядом.
Саме так.
Вирощувати пані філоріялів — завжди весело.

«А як у вас справи?»
«Хм? Ну, все нормально. І я, і Ліфана-тян, і Рафталія-тян — усі достатньо виросли. Спочатку під наглядом Мелті-тян потроху працювали, але скоро прийшла Сакура-тян, і рівні злетіли вмить».
«Це чудово».
«Методи посилення майже всі випробував, звільнених щитів багато, тож зараз більше зайнятий їх обробкою».

О, ну тепер можна видихнути.
Якщо вони так посилилися, то Батькові та іншим навряд чи щось загрожує.
Я весь час переживав, що їх можуть атакувати вбивці з Трьох Героїв, перероджені чи переміщені.

«Ну, кілька авантюристів прийняли Сакуру-тян за небезпечного монстра, але то таке».
«А де зараз Сакура-тян?»
«Зараз вона з Мелті-тян».
«Наофумі-сама~»

До нас якось нерівною ходою підійшла подруга старшої сестри.

«А, Ліфана-тян. Ти в порядку? Кажуть, біль росту сильний».
«Усе гаразд. Правда ж, Рафталія-тян?»
«Т-так. Просто кістки хрустять...»
«Це не схоже на "усе гаразд"... А температура є?»

Батько кладе руку на лоб старшої сестри.

«Хм... Температури немає, тож, мабуть, усе нормально?»
«Т-так».

Старша сестра, трохи зніяковіло, але все одно змушено посміхається.
Не хоче, щоб про неї хвилювалися?
Мені здається, чи між нею та Батьком є якась дистанція? Може, здається?

«До речі, я чув від Мотойсу-куна, але коли бачиш на власні очі — усе одно вражає. Таке миле пташеня росте з шаленою швидкістю й стає людиноподібним».
«У цьому й полягає чудовість пані філоріялів».
«Інший світ — дивовижний».

І тут приходить наречена.
А за нею... висока доросла форма Сакури-тян іде з сонним обличчям.

«А, Мотойсу!»
«Так».

Юкі-тян, побачивши, що Сакура-тян уже перетворилася на ангела, завмерла, а потім умить перетворилася разом зі світлом.
Змагається з Сакурою-тян?

«Ви надто швидко змінилися! А, я ж хотіла сказати перше слово пану Мотойсу, а воно вирвалося само!»

Юкі-тян тицьнула пальцем у Сакуру-тян, а потім, ніби шкодуючи, обернулася до мене.

«Усе гаразд. Я запам'ятав перше перетворення Юкі-тян на власні очі».
«Якесь дивне формулювання...»
«Пане Мотойсу... Учорашній біг був дуже приємним часом. Я хочу й надалі бігати більше».
«Звісно. Я подбаю про те, щоб Юкі-тян мала середовище, де зможе бігати досхочу».

Минулого циклу Юкі-тян теж із задоволенням брала участь у перегонах філоріялів.
Цього разу теж планую її залучити.

Хоча, сама Юкі-тян казала, що перегони проти Сакури-тян, Коу та інших філоріялів, яких ми виростили, цікавіші, ніж самі перегони.
Цього разу ще й Куро-тян є.
Як подумати, минулого разу ми зациклилися, так і не встигнувши з'ясувати, яка в неї індивідуальність, тож хочеться проаналізувати й Куро-тян.