Але... того дня сталася Хвиля.

«Ну що ж, далі буде дедалі більше клопоту»
«Пан Наофумі першим став сім'янином...»
«Хочеться влаштувати весілля. Пишне. А наступним, мабуть, Іцукі?»

Іцукі, схоже, чудово ладнає зі свинею-переслідувачкою, яка вже оговталась.
Свиня-переслідувачка, що мала природний хист, вражала своїми успіхами навіть Іцукі.
Кажуть, те, що він навчав її енергетичному прискоренню сам на сам, дало свої плоди.
За словами Іцукі, її схильність до енергетичного прискорення просто неймовірна.

«Т-так... Мабуть, варто розглянути шлюб із пані Лісією»
«А от Рен, схоже, від таких справ ще далекий»
«Хм! Я просто не марную час на любовні дурниці, як дехто»

Ха-ха-ха, давно не бачив Рена в такому поганому гуморі.

«А в Мотоясу Філо так і не знайшлася... А як щодо почуттів Юкі?»
«Моє серце належить Філоньці, а Юкі — моя донька»
«Я не здамся!»
«Ого, Юкі теж не відступає. Але поки ми тут балакаємо, час уже близько»
«Саме так!»
«Ну що ж, подолаємо сьогоднішню Хвилю й боротимемось, доки світ не стане мирним!»

На заклик Батька відповіли зібрані воїни та пани філоріяли, і настав час початку Хвилі.
Але коли Хвиля почалася й нас перенесло в інше місце — просто перед очима з'явилися цифри.

０１：３０

Це відчуття... Я його пам'ятаю!

«Що?! Одна година тридцять хвилин?! Що це за обмеження часу?!»

Досі Хвилі можна було завершити одразу після появи.
Але я це пам'ятаю!
З тріщини Хвилі з'явилися постаті.

«Вороги?!»
«Люди?!»

Батько та інші здивовано вигукнули, побачивши їх.

«Схоже, вони б'ються з тими, хто за тріщиною Хвилі»
«Якщо пригадати спогади з першого світу, там наші союзники мали б воювати з ворогами!»
«Союзники?!»
«Так казали Батько та його супутники з першого світу»
«Оце так новина, і саме зараз!»
«Але ж це гарна новина, хіба ні?»

Однак цифри перед очима зменшувалися з жахливою швидкістю.
Схоже, година з тридцятьма хвилинами — це не так уже й багато.

«Це і є світ після оновлення?»
«Давай швидше почнемо»
«Знаю»

Група позаду намагається розширити тріщину Хвилі, роздираючи її руками.

«Не дозволю! Всі, вперед!»

Ми відповіли на заклик Рена й кинулися вперед.
З підтримкою Батька ми непереможні!

«««Нова сила, дарована богинею, — просто читерство!»»»
«Який же дратівливий вигук!»
«Яке там читерство! Годі дуркувати! Схоже, ці типи — підлеглі того, хто називає себе богом. Переродженці»
«Тоді ніколи церемонитися!»
«Цього разу я не програю! Бріонак X! А тепер — Прицільний спис X!»

Я завдав по них превентивного удару.
Випаруйтеся від мого найсильнішого, максимально посиленого удару!

«Овва»

Переродженець, якого я вже бачив раніше, виставив руку вперед.
Мій навик уперся в стіну.

«Швидше. Хоч це й Абсолютний бар'єр, довго він не протримається»
«Невже він прийняв навик пана Мотоясу без жодної подряпини?!»
«Обмежений абсолютний бар'єр?! У моєму світі теж є така здатність»
«Що це за здатність?!»
«Невже незрозуміло? Він створює бар'єр, який неможливо зруйнувати жодними засобами. Поки він існує, жодна атака не пройде»
«Тьху... Невже він блокує навіть наші, максимально посилені атаки?!»

Це вже занадто!
Ми долали Хвилі, наші атаки проходили проти всіх ворогів, з якими ми билися, — і раптом таке?

«Недолік у тому, що вони самі теж не можуть атакувати. У моєму світі це одна з найвищих здатностей. Найвищий рівень дозволяє тримати його постійно»
«Тьху...»
«Але... я чув, що проти безперервних атак він уразливий! Наблизьмося й зруйнуємо його!»
«Зрозумів! Вперед!»

Ми стрімко кинулися на ворога.
Звісно, ми атакуємо силами цілої армії!
Невже вони це витримають?

«Хрю-ю-ю-ю-ю-ю-ю!»

Свині навколо переродженця щось верещать.
Заткніться й здохніть!

００：５４

Час швидко спливає!
Треба швидше знищити їх!
З пам'яті спливли тьмяні спогади.

«Метеоритний спис X!»

Щоб пробити їхній бар'єр, я випустив Метеоритний спис.
Він летить у бар'єр, мов падаюча зірка.
Але траєкторія мого списа не може пробити стіну.

«Метеоритний меч X!»

Рен також випустив свій навик.
Трохи інша на вигляд зірка полетіла вперед.
Це мав бути його фірмовий меч, від якого, як вважалося, немає захисту.
Але навіть він не зміг пробити бар'єр.

«Повний вибух X!»

Іцукі, прицілившись із рушниці, випустив лазер світла, що не поступався моєму Бріонаку.
Невже це прорве бар'єр?!

«Гр-р...»
«Ще трохи! Ще трохи — і прорвемо! Не припиняйте атаку!»
«Зрозумів!»

Ми всі разом атакуємо бар'єр ворога, використовуючи свої фірмові навики та магію.

«Овва, прикро, але не можу лишити все на тебе!»

Інший переродженець, схоже, союзник того, підняв руку перед бар'єром — і наші атаки відхилилися вбік.

«Тьху... Це було небезпечно»
«Непогані атаки. Ні, навіть дуже сильні. Але якщо вони не влучають — я їм не супротивник»

Який же він дратівливий!
Я вас точно прикінчу!

«Чому ви розширюєте Хвилю?!»
«Так! Яка ваша мета?!»

Рен та Іцукі звернулися до них із запитанням.

«Хіба не ясно? Щоб скерувати світ правильним шляхом. Ну, щось на кшталт оновлення»
«Оновлення?!»
«Ви ставитеся до цього, як до гри?!»

І ось тут мої спогади з першого світу збігаються з теперішнім.
Так... Я пам'ятаю цих типів.

«Саме так. З ними я вже бився в першому світі. Навіть із підтримкою Батька, Рена, Іцукі, власників Зброї Семи Зірок та багатьох інших — нас не вдалося їх зупинити»
«Невже пан Мотоясу тоді програв?!»
«Здається, це було трохи інакше»

Так.
Здається, коли час минув... і світ змінився через Хвилю... мої спогади про те, що було далі, досі туманні.

«Я програв ворогові, який з'явився після цього! Це лише розігрів — треба швидше завершити Хвилю!»
«В'язниця Щита X!»

Так, Батько, використовуючи свій розум, намагається виштовхати ворога, але ворогів забагато, і ми потроху опиняємося в глухому куті.
До того ж вони якось справляються з нами, хоча ми мали бути максимально посилені.

«Зрозумів!»

Рен підібрався до самого бар'єра... і цей рух я теж пам'ятаю.

«Плаваючий меч!»

Він створив меч просто всередині ворожого бар'єра й змусив його шаленіти.

«Не вийде!»

Ворог перехопив меч, і почалася дуель на клинках.
Тьху... Через відсутність власників Зброї Семи Зірок наш тиск слабший, ніж у першому світі.
Здається, тоді той, із косою, що зреагував на атаку Батька, завдав удару навиком, але зараз він не з'являється.
Утім, нам усе ж удалося зруйнувати бар'єр нашими посиленими атаками.
Тоді це було десь о ００：１８, а зараз ще ００：３５.

«Так! Всі, добиваємо!»
«Овва, не забувайте про мене!»

З найдальшої тріщини з'явився ще один ворог і створив кілька шарів бар'єрів іншого кольору.
І що це таке?
У повітрі літають якісь папірці й заважають нам.

«Тьху! Геть із дороги!»

Рен, Іцукі та Батько разом зі мною змітають бар'єри.
Цього разу бар'єр слабший за попередній.
На відміну від того часу, тепер я сильніший, тож пробити його — легко!

«Не заважайте! Виконаємо це завдання — і отримаємо нову силу»
«Отримаєте?»
«Чого, не знаєте? Звільниться прикликання фірмового навику»

Я ніби чув про це, але не знаю!
Воно нам не потрібне.