……?
Що це означає?
Свиня, що була разом із Корою, запустила магію в Кору та решту свиней.

«Хрю!? Хрю-хрю……?»
«Що?»

Батько, Рен та Іцукі — усі ошелешені.
Кора, що ледве підвела голову, також витріщила очі на цю зухвалість.

«Хрю-хрю-хрю-хрю!»

Свиня, що зрадила, має дещо кращий вигляд, ніж решта.
Чимось вона нагадує Червону Свиню.

«Хрю-хрю-хрю-хрю, хрю-хрю-хрю-хрю-хрю, хрю-хрю, хрю-хрю-хрю-хрю, хрю-хрю-хрю-хрю-хрю!»

Та свиня-зрадниця щось швидко-швидко белькоче.
Батько глянув на спантеличену Кору, потім повернув погляд до решти свиней.
А тоді ця свиня, з якоїсь причини, наступила на Кору, що лежала долі.
Що це таке? Це дуже схоже на те, що Червона Свиня робила з Тактом у першому світі.

«Ти зраджуєш нас!»

Кора щось вигукує.
Це…… мій травма, яку загоїла Філонька, трохи починає нити.

«Хрю-хрю-хрю, хрю-хрю-хрю-хрю»

Не можу стриматися.
Свиня верещить так, ніби вона зовсім не винна, а я спокійно наближаюся до неї з усмішкою.
Свиня реагує на мою усмішку й кидається на мене.

«Хрю-хрю-хрю…… Хрю!?»
«Я не розумію жодного слова, але зрадники мають умерти!»

Схоже, Батько та інші теж не заперечували.

«Бріонак X!»
«Хрю-ю-ю……!?»

Буря списа ще на перезарядці.
Тож я зніс її Бріонаком.
Спостерігаючи за Корою, що безсило впала, я повертаюся обличчям до Батька та інших.

«Тож, Батьку й Іцукі, що таке поцілунковий буст?»
«Що? Повертаєшся до цього? Е-ем, ну…… у моєму світі в гальграх, романах та інших творах про надздібності іноді трапляється таке: коли головний герой цілує особу протилежної статі, надздібності тієї особи посилюються. Схоже, у світі Іцукі це теж існує».
«Так, категорія — сексуальний буст. Надздібність, що тимчасово підвищує здібності».

Отакої, така здатність існує.
Це саме те, що я хотів би мати в минулому.

«Справді, якби ми билися з початковою швидкістю, нас би заскочили зненацька».

Рен кивнув із обличчям, що не знає, як реагувати.

«Тобто в цьому світі існує техніка підвищення здібностей через поцілунки?»

Якщо так, я хочу поцілувати Філоньку.
О! Це не можна.
Я ж чесний чоловік.
Доки світ не стане мирним, я хочу підтримувати з Філонькою здорові стосунки.

«Але навіть з урахуванням усіх циклів, я вперше чую, щоб поцілунки підвищували здібності».
«Хто зна? І пробувати якось не хочеться……»
«Щось сумно стає».
«Наофумі, у тебе ж навколо повно різних людей, чому б не спробувати?»
«Рене, ти справді так думаєш про моє оточення?! Вони ж усі діти! Краще сам спробуй з Еклер!»
«Чому я маю пробувати з Еклер!»

Батько та інші почали безплідну суперечку.

«До речі, сексуальний буст буває різний — від найпростішого до найвищого рівня. Найнижчий — поцілунок, а найвищий——»

Тут Іцукі замовк, не договоривши.
Чого це він соромиться?

«Зручна здатність».
«Переваги є, але це була не дуже бажана здатність».
«А-а…… ну, навіть якщо здібності посилюються, навряд чи є ситуації, коли треба йти від поцілунків аж до…… кхем. До такого».
«Так, навіть якщо її визнавали надздібністю, багато хто її приховував».

Уявляю собі світ Іцукі.
Урочисте відкриття академії для надздібних.
Коли я представляюся в класі, що б я сказав, якби мав цю здатність?

«Я — Кітамура Мотоясу! Моя надздібність — сексуальний буст!»

……Якби це були свині, мені б узагалі не було соромно.
А якби це були пані філоріял та інші?
У-у-у-у-у! Я такого не витримаю-ю-ю!

«Яке ж це втілення ницих пожадань!»
«Саме так…… Якщо з партнером усе складається добре, то чудово, але сама надздібність — якщо використовувати її в особистих цілях, тебе заарештують, а для придушення злочинів із надздібностями…… ну, її просто відмовляються використовувати».
«Але ж фізичні здібності теж підвищуються…… може, воно й непогано?»
«З іншого боку, навантаження на організм велике……»

Отже, у світі Іцукі є багато обмежень.

«У результаті ти лишився сам, але Юта…… ні, стривай. Фудзіїдера Юта, так? Доведеться тебе затримати й розпитати».
«О? Щось з'ясувалося?»

Я вражений цим раптовим одкровенням.

«Так. Людина, яку щойно вбив Мотоясу, мимохідь виказала секрет. Він не Такт, але ця людина, схоже, прибула з Японії іншого світу, як і ми».
«Він був невідомого походження, познайомився з тією добре вбраною жінкою, яку вбив Мотоясу, і діяв як авантюрист. Схоже, лише та, що зрадила, була дворянкою».
«Щоправда, щодо Героя Метальних Снарядів нічого не ясно. Кажуть, попередній власник був із цього світу».

Дивно.
Якщо цей тип убив і забрав зброю Семи Зоряних Героїв, то той мав би бути з іншого світу, як і ми.

«Так чи інакше, схоже, він або відібрав те, що використовували як козир, або намагався підлаштуватися, зливаючи інформацію».
«Це було дуже огидно».
«Ага. Добити союзника, а потім казати "я жертва" — це вже занадто……»
«У-у…… у-у-у……»

Батько піднімає Кору, яка чомусь плаче.

«Перший був…… ну, це не те, що можна вибачити просто словами, але вибач…… Однак, оскільки ви прийшли нас убивати, я більше не поступлюся. Скажи, чому в тебе були Метальні Снаряди, і чому ти в іншому світі, якщо тебе не прикликали?»
«……Якби не ви, якби не ви—— усе б не зайшло так далеко!»

Кора анітрохи не кається.
Ну, трохи я її розумію.

«Ми вже зібрали достатньо інформації, тож добити її?»
«Чому ти завжди так!»
«……Якби вона здалася, ми б, звісно, не вбивали…… окрім одного».

Рен і Батько дивляться на мене.
Коли на мене так дивляться, я соромлюся.
Починаю крутитися.
О? Мене проігнорували.

«Навіть якщо ви не знали її сили, ви мали зрозуміти це під час першої сутички. Чому ви продовжували?»
«Мовчи! Не заважайте моєму сяючому життю, де я стану найсильнішим і створю гарем!»
«……Я знаю людину, дуже схожу на тебе».

Батько дивиться на Кору з виразом, у якому і розчарування, і гнів.

«Чому б тобі не зізнатися, звідки в тебе сила відбирати Метальні Снаряди і як ти робиш поцілунковий буст? Я не зроблю тобі нічого поганого».
«Пфе! Ви ж і самі знаєте! Одного дня я повертався додому, мене збив вантажівка, а коли я отямився, переді мною був Бог—— у-у……」

Щойно Кора почала пояснювати, як схопилася за голову й застогнала.

«Г-г-г-г-а-а-а-а! Щ-що…… голова розколюється, розколю……»
«Що? Стій! Ти!»
«Мотоясу!»
«Це не я!»
«Тоді що, в біса, відбувається……»

Тим часом Кора корчиться від болю, тримаючись за голову.
Від чого вона страждає?

«Г-г-а-а-а-а-а-а-а——»

Почувся гидкий хрускіт, і голова Кори розлетілася.
А тоді ми побачили, як щось…… засяяло там, де стояла Кора.
Що це?
Здається, щось схоже на душу, як коли з'являвся привид Червоної Свині, теж розлетілося на шматки.

«Вона щойно померла……?»
«Щ-що це означає?»

Батько та інші розгубилися.
Я справді не розумію, що відбувається.