«Бу-бу-бу, бу-бу-бу-бу!»
«"Сповнений сили більше, ніж за життя. Саме я гідний правити світом!"? Досить! Невже ти здатна лише на те, щоб робити людей нещасними?!»

Батько нарешті зірвався.
Він дивиться просто нищівним поглядом.
Навіть Батько має свою межу терпіння.

«Бу-бу-бу, бу-бу, бу-бу-бу-бу-бу!»
«Вона поглинула навіть володаря демонів... Ти справді людина?! Ваша Величносте, хто така принцеса Малті насправді?!»

Еклея питає в королеви.
Справді, надто вже вона живучa.
Може... вона й у минулому циклі ховалася в підземних каналах?
Хм-м, я все одно збираюся її вбити, але треба подумати, як саме.

«Не знаю. Але з дитинства в ній було багато підозрілого. Можливо, це і є її справжня сутність...»
«Ні, не так. Певно, навіть у стані привида вона вчепилася в якогось покидька, вплинула на його посох і здобула силу. А далі, використовуючи різні засоби, влаштувала революцію й посилилася?»

Адже вона ж свиня.
Пам'ятаю, коли вона пішла війною на землі Батька, то теж обплела всіх інтригами, готуючи переворот.

«Бу-бу-бу-бу!»
«"Я пожеру всі душі цього світу"?! Всі, ця істота небезпечніша за Хвилю! Знищімо її якомога швидше!»
«Розумію, але... я б'ю зброєю проти нежиті, а їй хоч би що!»
«Т-так, але!»

Іцукі й Рен, і я теж, для годиться, б'ємо привида червоної свині зброєю проти нежиті.
За законами цього світу чи ігор, це мало б діяти.

«Всі!»

Тут гукає Батько.

«Що таке?»
«Я здалеку бачу: цей привид принцеси... поповнює душі прямо на місці, коли отримує удар!»
«Знову цей фокус?! Скільки можна!»

Іцукі й Рен, прикриваючись, відступають до Батька.

«Мотоясу! Ти теж!»
«Бу-бу, бу-бу-бу-бу-бу!»

Червона свиня хапає мене за комір своєю моторошною рукою.
Вона неймовірно холодна.

«Твоїми жалюгідними атаками не погасити мій палкий запал!»

Червона свиня добре володіла вогняною магією.
І я теж майстер вогню... Але вогонь може злитися з вогнем, а може й знищити його.
Аж моторошно стає, коли згадую, що ми колись об'єднували сили.
Я вклав силу в спис і відкинув руку червоної свині Бріонаком.

«Вона живиться навіть душами живих... Як перемогти чудовисько, що пожирає душі в зоні, яка стрімко розширюється...»
«Це місце вже стало її територією! Як її перемогти, якщо вона черпає безмежну силу?»
«Має бути якийсь спосіб. Вона поповнює сили, але має бути удар, який стане для неї вирішальним...»

Батько й Іцукі напружено згадують усе, що знають з ігор.
До речі, світла магія на неї діє, і червона свиня не може нормально нас атакувати.

«Хіба зараз не час для ритуальної магії на кшталт "Святилища"?»
«Вже розгорнуто»

Королева підняла посох і разом із нареченим та Еклеєю продовжує читати заклинання.
Тому навантаження зменшилося.

«Ми теж робимо!»

Пані філоріял на чолі з Юкі теж промовляють Санктуарій.

«Ґаеріон теж не відставатиме!»

Суперниця разом зі своєю помічницею та кротом промовляє схожу магію.

«У будь-якому разі, це лише захист»
«Схоже, місячний щит Наофумі-сана посилює дію нашої магії, але бракує засобів для атаки»
«Проти привида демона все, що діє, лише розсіюється й одразу відновлюється. А сильні навички через властивості просто проходять крізь неї»
«Бу-бу-бу, бу-бу-бу... бу-бу!»
«Ми якось тримаємося, але... вас не дивує, що скелети й зомбі сунуть на нас? З-за меж замку!»

Дивлюся, куди вказує Батько, — і справді, нежить мчить до замку з неймовірною швидкістю.
Ого, там і рештки різних монстрів.
Це що, тут пекло якесь?

«Здається, цей привид прикликає інших привидів, пожирає їх і стає вдвічі сильнішим...»
«Треба швидше її прикінчити, але нема чим. Навіть портал для відступу, схоже, не працює»
«Глухий кут?»
«Стій! А що як покликати одного з чотирьох духів, про яких розповідав Мотоясу? Може, через зв'язок душ вона його пожере!»

Батько переводить погляд на суперницю.
А, вона ж онде.

«Розпечатати Ін-Луна?»
«Якщо так зробити, Ґаеріон-тян...»

Саме так. Якщо суперниця перетвориться на Ін-Луна й пожере душу червоної свині, ми її доб'ємо.
Ось і все вирішення.

«Ґаеріон не проти! Якщо можу захистити Наофумі та інших, мені не страшно!»
«Ні!»

Помічниця обіймає суперницю й хитає головою.

«Можливо, це теж доля. Як Володарка Драконів, я готова пожертвувати собою заради світу!»
«Бу-бу-бу-бу!»

Червона свиня, мовляв, не дам вам цього зробити, намагається атакувати нас.
Схоже, вона зрозуміла, що в нас є небезпечний для неї козир, тож щосили намагається вбити суперницю: і магією, і психічними атаками, і прикликанням нежиті, і демонів, і атаками крізь стіни, і висмоктуванням душ — усього намагається.
Але потрійний захист, зокрема від Батька, ледве-ледве тримає удар.
Суперниця тим часом розкриває крила й, здається, готується відділитися від свого батька.

«Бу-бу, бу-бу-бу!»
«А-а, годі! Ви ж не вгамуєтесь! Сидіть і мовчіть!»

Чесно кажучи, я вже розлютився, бо не можу прикінчити її одним ударом.
Ну все, поки суперниця не зробила свою справу, я зроблю з червоної свині боксерську грушу!

«Бріонак X! Прицільний спис X! Метеоритний спис X! Великий млин X! Визвольний протуберанець X!»

Ого! З кожним ударом червона свиня відлітає назад, і мені стає легше.

«Мотоясу-кун! Не витрачай сили даремно!»
«Ха-ха-ха! Жертв від цього менше не стане! Тож я просто експериментую!»

Овва? Щойно я вийшов за межі бар'єра Батька, як SP почало танути з жахливою швидкістю.
Ну звісно, я ж душа. І відповідно швидкість регенерації червоної свині зросла.
Її поле має ефект висмоктування.

Тоді ось це!
Я змінив спис на Списа Пожирача Душ.
У Батька, здається, є імунітет до висмоктування.

У мене теж є!
А ще в цього Спису Пожирача Душ є особлива здатність — "Пожирання душ".
Тож я відберу назад витрачене SP і закидаю її навичками без кінця!

«Лунатичний Вирок X!»
«Бу-бу-хі--?!»

Овва? Від удару в груди червона свиня відлетіла ще далі, ніж раніше.
І до того ж не регенерує.

«Мотоясу-сане! Що це за зброя?!»
«Це зброя з монстра на ім'я Пожирач Душ, що вийшов із Хвилі»
«Пожирач душ... Он воно що! Це ефективніше, ніж зброя, заточена проти демонів!»
«Ого! Справді, тут є особлива здатність "Пожирання душ" — атака проти духів»

Але мені зовсім не хочеться пожирати душу червоної свині.

«Так чи інакше! Якщо можна обійтися без жертви Ґаеріон-тян, Мотоясу-куне, бийся щосили, не обираючи засобів!»
«Зрозумів! Прицільний спис X! Бріонак X! Метеоритний спис X! Блискавичний спис X!»

Я обрушив на привида червоної свині серію ударів без жодної паузи.

«Бу--бу-хі! Бу-хі... бу-хі-бу-хі... бу-бу-бу-бу-у»

Поки я її молотив, червона свиня почала верещати й удавати з себе слабку.

«Не розумію, що вона каже»

Я щосили встромив спис їй просто межи очі.

«Е-ем... Вона ніби отямилася й плаче, благаючи більше не бити...»
«Бреше. Коли Малті так каже, це майже завжди брехня»
«Сестра не вміє каятися. Коли вона показує слабкість або благає про пощаду — це певно, щоб когось обдурити»
«Саме так. Людина, яка так вправно вдає сльози, не отямиться й не стане іншою»

Схоже, королеви добре знають характер червоної свині.

«Бу-бу-бу, бу-бу-бу-бу»
«"Навіть привидом я допомагатиму всім"? Вибач, але ми тобі не віримо. До того ж, схоже, саме ти була закулісним режисером цього безладу в країні»
«Слухайте, слухайте. А чого це в неї очі бігають?»
«Це ж плач із грою»
«Слухайте, слухайте. Чого це вона бреше?»

Пані філоріял прокинулася цікавість.
А отже, вона точно щось бреше.
Як тоді з Іцукі.

«Тобто Ґаеріон не мусить ставати Ін-Луном?»
«Схоже, що ні»
«Слава Богу...»
«Ага, слава Богу»
«Справді, слава Богу...»

Суперниця, помічниця й кріт радіють разом.
Суперниця, ніби заспокоюючи, лиже помічницю й крота.

«До того ж навіть Олткрей, який вас обожнював, відвернувся від вас. Для вас уже немає порятунку. Малті... ні, величезний привиде, що загрожує державі...»
«Бу-хі! Бу-бу-бу-хі-і-і-і-і-і-і-і-і-і!»
«Ого. Показала справжнє обличчя. "К-х... Я вас усіх... безжально вб'ю, разом із душами. Більше я не думатиму про наслідки. Навіть саму пам'ять про існування цієї країни... зітру вибухом душ"! Мотоясу-куне!»
«Тоді я вб'ю навіть її душу! Проривний спис X!»
«Бу-хі-і-і-і-і-і-і-і-і-і-і--...»

Ось так я вдруге за цей цикл знищив червону свиню.
Я випустив Проривний спис зі Спису Пожирача Душ і розніс її разом із душею!