Перелетівши порталом до Сільтвельта, ми попрямували до Пісочного Годинника Дракона.
Звісно, я не знав, де він знаходиться, тож Батько розпитав перехожих і з'ясував розташування.
Як і в Мелромарку, він стоїть у будівлі, схожій на церкву.
Минулого разу Батько провів клас-ап для Юкі та інших.

Якщо герой має супутників, то навіть велике крило філоріяла спрацьовує.
Але зараз у нас його немає, тож буде інший клас-ап.

«Перепрошую... ми хотіли б провести церемонію клас-апу...»

Увійшовши до церкви з Пісочним Годинником Дракона в Сільтвельті, Батько звернувся до працівника за стійкою.
Схоже, тут, на відміну від Мелромарка, віряни не причетні до цього.

«Рекомендаційний лист є?»

Країна з сильним расовим розмежуванням, тож і ставлення тут відверте.
Залежно від ситуації, вбити його за таке ставлення до Батька — непоганий варіант.
Неповага до Батька карається смертю.

«Ем...»

Батько передав працівникові рекомендаційного листа від посланця Сільтвельта.
Спочатку працівник машинально пробігав очима по написаних рядках, але потім витріщився на Батька з недовірою.

«Г-герой Щита... пан?»
«Так. Для підтвердження ось це теж знадобиться?»

Батько поплескав щитом перед стійкою, а заразом і вимовив заклинання.
Повітряний щит.

«Цього ще недостатньо?»
«З-зрозумів! Тоді перед клас-апом до нашого замку—»
«Вибач, але я інкогніто. Думаю, верхівка країни знає про це»
«Т-так... нам саме так і наказали. У цьому листі написано, що ви зараз здійснюєте великий подвиг, змінюючи ту країну зсередини...»
«Саме так. Тож я не можу з'являтися відкрито. Коли все владнається... розумієш?»

Ми таємно проводимо тут клас-апи та підвищення рівнів.
Тож були пропозиції таємно зустрітися з керівництвом, але Батько, остерігаючись необережних висловлювань, відмовився навіть від цього.

«Д-добре... зрозумів. Ми докладемо всіх зусиль, аби виконати бажання Героя Щита»
«Вибач за клопоти»
«То хто бажає пройти клас-ап?»
«Ну, Кіре»
«Бу!»

За вказівкою Батька Кір зробив крок уперед і без жодного страху підняв руку.

«Тоді сюди, будь ласка»
«Бу, бу?»
«А, Кір же не розуміє мови Сільтвельта... Я забув, бо переклад через силу Щита працює. Він каже підійти сюди»

Після того Батько перекладав слова працівника для Кіра.
Коли Кір торкнувся Пісочного Годинника, той засяяв тьмяним світлом, і почався клас-ап.

«Кіре, якщо заплющиш очі, то, гадаю, побачиш. Я не можу сам вирішувати, яким буде твоє майбутнє, тож обери сам»
«Бу... Бу!»

До речі, Батько завжди лишає вибір класу самій людині.
Я теж, наслідуючи Батька, давав їм повну свободу.
Тож клас-ап Кіра завершився без проблем, і Сакура з Юкі теж успішно пройшли клас-ап.

«Ось іще трохи посилилися. До Хвилі залишився тиждень... докладемо зусиль, щоб стати сильнішими»
«Так!»
«Бу!»
«Докладемо зусиль!»
«Ану ж! Ми ще не зупиняємося!»

Оглянувши супутників після клас-апу, Батько оголосив, і вони вирушили на підвищення рівнів до самого часу повернення до карети.
Я ж займався закупівлею матеріалів для посилення Батька та збором ресурсів, які Батько вигідно продасть у Сільтвельті.
Оскільки рівень Сакури підвищився, зараз Юкі старанно служить мені за транспорт.

Накопичувати тут гроші має сенс.
Окрім того, що деякі методи посилення потребують коштів, я збираюся скупити всіх філоріялів, коли всі проблеми владнаються.

Адже отримання грошей від країни має свої межі.
Важливо накопичувати якомога більше, щоб знайти Філоньку.
Забути про це — величезна помилка.
Наступного дня Кір і Юкі лишилися вдома, а Коу й свиня пройшли клас-ап.

І ось так до Хвилі лишилося чотири дні.

«Бу... Бу!»

У кареті Кір стогнав, стоячи на чотирьох кінцівках.

«Так, коли Сакура перетворюється, вона сильно стискає силу й думає, що хоче стати людиною»
«Хіба пояснення Сакури не надто заплутане?»
«Але Коу теж щось подібне відчуває!»
«А Юкі?»
«Так, саме так»

Юкі зараз тягне карету.

«Що ви тут робите?»
«Бу-бу! Бу-бу-бу-бу-бу!»

Я, малюючи Філоньку, приєднався до розмови й запитав.
І тут Кір щось заґелґотів.

«Що він каже?»
«Каже, що намагається перетворитися на звіра, щоб ти, Мотоясу, його впізнав...»

Он воно що. Схоже, не все так гладко, як хотілося б.
За строками вже час би, але перетворення не виходить.

«Бу-бу-бу-бу!»
«Хм... Але Мотоясу казав, що Кір перетворюється на пса. Тож, мабуть, зможе»
«Бу-бу...»

Свиня... Елена щось тихо прошепотіла Кіру.

«Бу-бу-бу-бу-бу!»
«Не сваріться. І ви, Елено, теж»
«Бу-бу...»
«Так, але ж він старається, щоб Мотоясу визнав його чоловіком, тож давай просто тепло спостерігати»

Батько почухав голову.

«Що ж зробити, щоб у Кіра вийшло перетворення?»
«Метод філоріялів, схоже, не підходить»

Наскільки я пам'ятаю, Кір уже вмів перетворюватися.
Я й сам не знаю, як саме він цього навчився.
Але... скільки ж у володінні Батька було напівлюдей із навичкою перетворення?

Найперший — Кір.
Пам'ятаю, він найчастіше змінював подобу.

На другому місці — Шачі, старша сестра старшої сестри.
Ще знаю Хакуко, яка, кажуть, спала з Батьком.

З усіх них найімовірніша — старша сестра старшої сестри.
Я знаю, що навіть Філонька покладалася на неї, вона була старшою сестрою для всіх.
Пам'ятаю, вона була добра до філоріялів і дуже надійна.

«Кожен майстер своєї справи. Хіба не найшвидше буде запитати в напівлюдей Сільтвельта?»
«Маєш рацію. Тоді сьогодні розпитаємо місцевих»
«Бу!»

Ми перелетіли порталом до Сільтвельта. Цього разу Юкі та свиня лишилися вдома.

«Хм... але ж...»

Батько вагався, чи варто розпитувати перехожих напівлюдей.
Якщо Герой Щита почне відкрито розпитувати напівлюдей, сільтвельтська знать може про це пронюхати.
Звісно, Батько, напевно, має способи цього уникнути.

Але є ризик зайвого галасу.
З іншого боку, йти на аудієнцію до замку теж проблематично.
Бо можуть перекрутити слова Батька й увірватися в Мелромарк.
Краще зачекати, поки все владнається.

Тоді найрозумніше — вдавати звичайного авантюриста й розпитати перехожих напівлюдей. Але скільки ж напівлюдей мають навичку перетворення?

«Що ж, лишається тільки підходити й питати. А ти, Мотоясу, тихо сиди»
«Зрозумів»
«Бу...»

Кір похмуро почвалав за Батьком.