Побічна Історія: «Що, якби Мотоясу був Героєм Щита, а Наофумі – Списа»

Король надав нам супутників.

Рен – 5 людей.

Мотоясу – 0 людей.

Іцукі – 4 людей.

Я – 3 людей.

— Га? Чому у мене немає товаришів?! – вигукнув Мотоясу, Герой Щита, в знак протесту.

Як дивно… Мені здавалось, що люди з його характером зберуть довкола себе більше товаришів.

Ну принаймні, він більш знайомий зі світом ніж я, тому набагато швидше стане сильнішим.

— Дідько! І як мені стати сильнішим без товаришів та ще й з таким жахливим класом?!

І тут одна із супутниць Іцукі підняла руку і приєдналась до Мотоясу.

Схоже, король видав Мотоясу більше коштів, тож можливо, це допоможе знайти йому більше товаришів.

Ранком наступного дня.

Навчившись воювати, я разом з супутниками відпочивав у таверні, коли мене викликали солдати.

І тоді мене привели до тронного залу, та заставили чекати.

Коли я придивився, то побачив супутницю Мотоясу, що стояла за спиною Іцукі та плакала.

І тоді… привели Мотоясу в одній лише спідній білизні.

— А? Що взагалі трапилося? Майн!

Га? Взагалі не розумію, що тут відбувається.

— Плак… плак… Герой Щита, раптом увірвався у мою кімнату, бувши п’яним, і силою завалив мене у ліжко.

— А? Я випив, коли Майн запропонувала мені випивку і сам не зрозумів коли перепив, але… Ем, що?

Ось як, напився і накинувся немов дикий звір? Звичайна ситуація.

— Я сильно налякалась… Рятуючи себе, я втекла з кімнати із криком, та попросила пана Іцукі про допомогу.

Почувши слова дівчини красуні, на ім’я Майн, Мотоясу став блідим.

— Спроба зґвалтування жителя нашої країни є недопустимим актом варварства. Якби ти не був Героєм, тебе б негайно стратили! – крикнув король на Мотоясу.

— Хоч я і був п’яним, але не пригадую подібного!

— Ще з першої зустрічі, я подумав що ти щось натвориш! І тепер ти показав своє нутро, демон!

— Д-демон?! З якого це дива?!

— Як і думав. Мені відразу здалося, що ти не схожий на нас. Чи не надто ти переоцінив свою зовнішність?

— Хах, хто б міг подумати, що ти спробуєш здійснити подібний злочин… Невже ти вважав себе особливим?

— Е-ем… Може ти цього не пам’ятаєш, бо забагато випив? – сказав я, стараючись акуратніше підібрати слова.

Сам я ніколи сильно не напивався, але інколи бачив знайомих, які напивались до втрати свідомості.

В цю мить, бліде лице Мотоясу налилось червоним.

Що трапилося? Наливаючись люттю, він дивився на дівчину позаду Іцукі по імені Майн…

— Ти! Невже ти організував весь цей театр, заради того, щоб забрати моє спорядження і гроші? – крикнув Мотоясу, вказуючи пальцем на Іцукі.

— Слова п’яного ґвалтівника нікого не цікавлять!

Слова після цього можна пропустити, щоб зберегти психіку. Але врешті-решт Мотоясу в люті покинув замок.

Дивлячись йому у спину, над моєю головою з’явився знак питання. А чи справді він пробував її зґвалтувати?

Через декілька днів, я окремо від своїх супутників гуляв торговим кварталом міста, коли мені в очі кинувся бездомний хлопець в подертому одязі. Це був Мотоясу, схоже він збирається викрасти товари із магазину.

І це всього лиш за декілька днів… Він вже виглядав диким, а вираз лиця говорив, що він кого завгодно прибити може.

Ще перед тим як він встиг щось зробити, я схопив його за комір.

— Не знаю, що ти там збирався зробити, але навіть не смій!

— Ти! Наофумі!

Ну і пронизливим поглядом він на мене дивиться. Якби подібним поглядом можна було б вбити людину, він би мене і вбив.

Гм… Нескладно уявити що з ним трапилося…

Я купив трохи їжі у палатці неподалік, та передав Мотоясу.

— Ц-це мені?

— Ага, поїж спокійно.

Мотоясу так різко схопив їжу, наче я ось-ось її заберу.

Я так розумію, в останні декілька днів їв він погано. В крайньому разі він збирався красти у магазинах.

Кепські у нього справи. На ньому й так вже висить один злочин…

— Фух… нарешті стало краще.

— Значить… Ти справді нічого не пам’ятаєш?

— Так, люди у цій країні з самого початку вирішили, що я злодій, і не хочуть зі мною навіть говорити.

— Точно… з тобою обійшлись надто суворо.

Наприклад до мене відносяться непогано. Вирішивши, що трьох супутників не вистачить, я без проблем знайшов собі ще одного.

Навіть якщо він і злочинець… Поводитись так з Героєм, який б’ється заради світу надто грубо.

— А?

І тут я помітив напівлюдину, яка здалека дивилась на Мотоясу. Я відійшов від Мотоясу, щоб з нею поговорити.

— Ти тільки що слідкувала за нами?

— Ах, так.

Це була цілком гарна дівчина. Не знаю з якої вона раси, але у неї були звірячі вуха та хвіст. В загальному, цілком схожа на звіродівчину з історій про фентезійний світ.

Ймовірно, вона сильно хвилюється про Мотоясу.

— Може тобі це не подобається? Якщо так, я можу і піти.

— Ні, не треба.

— Справді?

Дівчина напівлюдина з тривогою озирнулась довкола, і все тихо мені розказала.

— Не хвилюйся про це

Я наказав дівчині йти за мною і підійшов до Мотоясу.

— Що трапилося?

— Так ось, Мотоясу, схоже у цій країні ненавидять Героя Щита.

Почувши історію дівчини, я зрозумів що це все була змова, і передав це Мотоясу.

— Ось воно як…

Очі Мотоясу переповнились гнівом. Навіть не здивований після всього того, що з ним трапилося за ці три дні.

— Герою Щита, прошу вас, приїжджайте в нашу країну!

— Звісно. І тоді… я заставлю ту жінку заплатити за те, що вона скинула мене у пастку, і змусила мене жити таким чином! – з цими словами, Мотоясу різко піднявся.

Не схоже на те, що він спробував її зґвалтувати бувши п’яним. Може принцеса провокувала його, ховаючись за спиною Іцукі?

В той момент мені здалося, що щось не так. Без сумніву, ця країна повна різноманітних небезпек.

— Тоді… приємно познайомитись.

Дівчина напівлюдина передала Мотоясу одяг. Зараз вони обговорюють план покидання цієї країни.

— Тоді вирушаймо, пане Мотоясу!

З’явилися ще дві дівчини напівлюдини, і пожали Мотоясу руку.

— Дякуємо за допомогу, пане Герою Списа.

— Ні, я майже нічого і не зробив.

— Нічого скромничати.

— Дякую, Наофумі. Я тобі ще поверну за це борг. Ще побачимось.

Таким чином Мотоясу і вирушив у дорогу. Пощастило йому мандрувати з красивими дівчатами.

Поки він йшов, він постійно повторював слова про свою помсту.

Зі слів які я почув, можливо що у тій країні моляться на Героя Щита, і їх країна ніколи не простить Мелромарк за це. Але є і багато інших прихованих речей.

Ця країна стала небезпечною, тож треба швидше обговорити з Реном, щоб забратися звідси.

Ну а Іцукі… Він надто безнадійний, бо сильно прив’язався до принцеси.

Результат – Становище швидко покращується, але незабаром точно розпочнеться війна.