— Ти можеш просто присвятити себе комусь, хто може перемогти тебе у змаганні з пияцтва, і все буде добре.
Коли мені востаннє це казали?
— Ха-а-а-а…
Старша сестричка відома в колізеї під псевдонімом Надія, сьогодні за допомогою Дрейфах Тандербьорт, вбила свого суперника.
Моє справжнє ім’я – Садіна, я з раси звіролюдей, і не хочу щоб інші в Зельтобурі знали моє справжнє ім’я.
— Переможець: Надіяяяяяя!
— Ура!
Цікаво, скільки грошей я отримаю за сьогоднішній бій? Що ж, гадаю, пора святкувати свою перемогу, адже турнір майже закінчився.
Допомогти селянам чи навіть жителям Мелромарку… Тоді я не змогла нічого вдіяти.
Через хвилю, дворяни, разом з напівлюдьми довелося захищати себе. Не минуло багато часу, як старша сестричка опинилася у Зельтобурі з абсурдною ідеєю.
У сестрички є місія.
Щоб її досягти, у мене не було часу обирати метод. Працюючи найманцем, я домовилася з купцем і призначила винагороду за викуп дітей з села.
Покладатися на імена я не можу, тому давала лише грубий опис.
І хоча це призвело до підвищення цін на дітей, мені вдалося зібрати деяких з них.
Я повинна знайти Рафталійку, вона повинна бути ще жива.
Я чула, що хоч вона втратила батьків, але продовжувала посміхатися іншим.
Хочеться просто обняти її й сказати що немає потреби себе стримувати…
— Я теж це чув. Кажуть що мисливців за рабами, які полювали на напівлюдей з того села, зловили та продали.
Серед найманців ходять сумнівні, безпідставні чутки. Село давно покинуте. Щоправда, село було побудоване на основі дружби з Шілдвельтом, тож, можливо, вони б за це добре заплатили.
— Кажуть, що їх спіймав Герой Щита. Бог напівлюдей і справді наслав на них божественну кару.
— До речі, за чутками ціни на рабів з Рулорони високі тому що…
В цей момент, до сестрички підійшов найманець і сів навпроти.
— Гей, Надіє! Давай змагатися!
Найманець викликав сестру на змагання з пияцтва.
Мабуть, йому хочеться зробити з сестричкою щось збочене.
Серйозно…? За кого він приймає сестричку? Я не така вже й розпустна.
Тому сестричка завжди повторює одну і ту ж фразу.
— Он як… Тоді чому б тобі не перемогти сестричку у змаганні з пияцтва?
— Ха-ха, гаразд! Я виграю і візьму тебе повністю!
Так… Ідеал сестрички – той, хто п’є краще за неї. Тому сестричка завжди шукала чоловіка, який би їй підійшов. Проте ідеальна людина, яка може зробити сестру щасливою, має бути терплячою та здатною зробити всіх щасливими. Але сестричка не заслуговує бути щасливою, лише коханкою.
Принесли алкоголь і кружки, і сестричка розпочала сьогоднішнє змагання з пияцтва із найманцем.
— Уп-п… уп-п! Пха! Давай, пий швидше!
— У-у… Я ще…!
Сестричка знову випила кружку, і мій суперник також.
Зрештою…
— Щ-Що?! Ух…
Бам. Сьогоднішній суперник сестрички спився раніше за неї.
— Ха! Все ще слабкий, як завжди! Чи є хтось, хто може перемогти сестричку?
Він не впорався. Якщо б знайшовся хтось хто мене переможе, я б присвятила себе йому.
— Ніхто не зможе тебе перемогти, Надіє!
— Так, так!..
— Ого, це було весело!..
Отримавши гроші від невдахи, я піднялася. Усім сподобалося змагання, вони розійшлися задоволені.
Цікаво, якби була людина що послана мені долею, чи змогла б вона мене врятувати.
Той торговець зброєю, б’юся об заклад, теж причетний до того, чому підняли ціну для дітей з Рулорони. Більше того, він організував договірний матч на наступному матчі в Колізеї… Але якщо я піду проти нього, він, напевно, продасть дітей села силоміць.
Прошу, допоможіть мені хтось.
Розчарована, я взяла з прилавку Хмелеву Ягоду, роздавали її та легенько облизнула. У мене запаморочилося в голові.
— Н-Надія?
Власник бару, з яким я давно знайома, був здивований вчинку сестрички.
Поки я не впевнена, що знайдеться у цьому світі той, хто призначений мені долею. Пора перестати мріяти про чоловіка мрії, і повернутися в реальність.
— Не лякай мене так. У тебе завтра матч, і я поставив на тебе.
Серед тих, хто навіть не здивувався вчинку сестрички, був один чоловік, який спокійно спостерігав за грою… Наче нудьгуючи.
Йому зовсім не цікаво?
— Ну-ну? Ти дивився матч?
Я намагалася заговорити і запропонувала йому випити, але він пив алкоголь так, наче звичайну воду.
У мене виникло відчуття, яке я мала б давно відкинути. Може дати йому Хмелеву Ягоду?
Якщо він знепритомніє, доведеться за ним попіклуватися. Але, здається, я можу цим трохи насолоджуватися… так?