Наофумі із сім’єю був у Японії. Але не у тій мирній Японії, де народився й виріс Наофумі, але у Японії наповненій війнами. Очевидно, що такий світ найпростіше керувати ворогам Наофумі. Але оскільки ці люди, вже були здолані божественною частиною Наофумі, світ поступово рухається до закінчення війни, і починає процвітати мир.
З цієї точки зору світ знаходиться на етапі періоду Шьови яким його знав Наофумі, але враховуючи довгу війну та технології розвинуті внаслідок неї, він ближчий до періоду Хейсей.
— Хоккайдо… Наофумі, здається я вперше у цьому місці.
— Раніше я жив у мегаполісі. Сюди приїжджав лише під час відпусток. Здається ми майже ніколи не виїжджали на північ від регіону Канто.
Ми говорили, дивлячись на карту у туристично-інформаційному центрі аеропорту.
Цю країну не зовсім вірно називати Японією. Імена дещо відрізняються. Тому це не Хоккайдо, але Рафталія, яка має спогади зі світу, в якому народився і виріс Наофумі, розпізнає схожу на неї територію на півночі, як Хоккайдо.
Звісно у мегаполісі можна займатися легким відпочинком на повітрі, але якщо забути про пору року, можна замерзнути від снігу. Наофумі виріс у місті і не знав, наскільки люті північні зими. Звісно ж він не хотів приймати такі виклики.
Це було місце, якого він щосили уникав. Але зрештою він сюди прибув.
Ця Японія трохи відрізняється від світу, в якому він народився і виріс, але форма, розташування та атмосфера схожі. І як винагороду за здолані хвилі, Наофумі отримав тут своє альтер его.
Гаразд… Вирушаємо в Хоккайдо…
— Мені здається це Кіото…
— Наофумі?
Існує причина, чому ми обрали Хоккайдо. Не те щоб я хотів поїхати у Хоккайдо, просто у мене було кілька варіантів, і я вирішив поїхати туди.
У цьому світі відчутний вплив війни. Іншими словами, це світ, де відбувалися війни по всьому світу, і вони тривали довго. Японія в цьому світі також проявила велику стійкість, як і в історії світу, в якому виріс Наофумі.
Якою б не була ця стійкість, великою чи малою, тривала боротьба призводить до виснаження країни та народу, і чим це довше триває, тим більше збільшується шкода через розвиток технологій. Наофумі теж так вважав.
Довга і важка війна залишила країну в руїнах. Успішні операції привели до окупацій, а вдосконалені технології зробили повітряні бомбардування ще більшою загрозою. З цієї причини Кюшу зараз окупований іншою країною, а за відчуттям Наофумі на острові Хоншю[1] від Осаки та Кіото, аж до Токіо, на так званому тихоокеанському поясі[2], зберігалося тяжке становище.
Моментом, коли альтер его Наофумі прибув в цей світ, було через певний час після закінчення війни, окуповані регіони відновили свої автономії, і почалося стрімка відбудова як у період стрімкого економічного зростання.
Хоч Хоккайдо й зазнав руйнувань, вони не були такими великими. І тут збереглася довоєнна архітектура міста, але атмосфера та вигляд міста відрізняється від тієї, якою її пам’ятав Наофумі.
Причиною появи тут Наофумі, є його відпустка від божественних справ. Саме тому він вирішив уникати районів, які перебували в процесі реконструкції та з місцями скупчень людей.
— Рафталіє, ти про щось хвилюєшся?
— Я дуже хочу оглянути місто. Можемо десь пообідати.
— Тоді підемо оглянемо визначні пам’ятки і пошукаємо гарне місце, де можна поїсти.
Літо – важка пора року. Зазвичай літо в Японії асоціюється з вологістю та палючою спекою, але ми в Хоккайдо. Сонце тут не таке палюче, і тут доволі комфортно і приємно проводити час.
Мало того, цей район, який уникнув великих руйнувань, є найбільш процвітаючим серед інших префектур, і оскільки вони перебувають у часовому проміжку, коли просувається реконструкція, кількість туристів зростає повільно, а гірська станція відчувається особливою через її віддаленість.
Цей світ мав сильно розвинуті технології. Щодо засобів пересування, таких як літаки, електричний транспорт чи автобуси, то можна сказати, що вони вже більше розвинуті у цьому світі. Але ось ядерні технології тут відстають. Ймовірно саме тому війна так затягнулася.
Подивившись на карту, я перевірив розташування головної вулиці, яка є туристичним об’єктом. Якщо пройтися нею, то залишиться трохи часу до обіду.
— Давай пообідаємо, і вирушимо до нашої орендованого будинку. Здається, там теж можна щось купити, якщо це не дуже великі покупки.
— Чудово. Я з нетерпінням чекаю на це.
Оскільки це гірська станція, тут є багато варіантів тимчасової оренди житла. Спочатку я хотів залишитися в рьокані[3], але Рафталія захотіла спробувати їжу Наофумі, тому вони орендували будинок, де б їх ніхто не потурбував.
Наразі Наофумі з сім’єю є лише частками душ, а не повноцінними жителями цього світу. Вони лише тимчасово відвідують цей світ, і їхній час тут обмежений терміном оренди їхнього житла.
Для справжнього його тіла, звичайне життя є легким відпочинком, тому спогади Наофумі про цей момент є не більше ніж швидкоплинною насолодою.
Проте зараз Наофумі тут із сім’єю, і ці спогади, безперечно, будуть хорошими. І хочеться, щоб ці спогади стали хоча б невеликою тишею для божеств, які продовжують воювати, і дати їм надію, що боротьба має сенс.
— Тоді ходімо.
— Так, ходімо.
Коли Наофумі простягнув руку, Рафталія з посмішкою взялася за неї.