Cover

Vol. 1 — Chapter 13: Бонусна Історія: «Що, якби Мотоясу був Героєм Щита, а Наофумі – Списа»

Перекладена назваThe Rising of the Shield Hero. Class Up
Оригінальна назва盾の勇者の成り上がりクラスアップ
АвторАнеко Юсаґі
ІлюстраторМінамі Сейра
ВидавецьMedia Factory
Перекладач(і)florentia

Синопсис

Набір особливих історія з 1-9 тому ранобе. Також включає у себе історії класу "Що, якби..."

Зміст

  1. Vol. 1 — Chapter 13: Бонусна Історія: «Що, якби Мотоясу був Героєм Щита, а Наофумі – Списа»

Vol. 1 — Chapter 13: Бонусна Історія: «Що, якби Мотоясу був Героєм Щита, а Наофумі – Списа»

TL: florentia  

Король надав нам супутників. Рен – 5 людей. Мотоясу – 0 людей. Іцукі – 4 людей. Я – 3 людей. — Га? Чому у мене немає товаришів?! – вигукнув Мотоясу, Герой Щита, в знак протесту. Як дивно… Мені здавалось, що люди з його характером зберуть довкола себе більше товаришів. Ну принаймні, він більш знайомий зі світом ніж я, тому набагато швидше стане сильнішим. — Дідько! І як мені стати сильнішим без товаришів та ще й з таким жахливим класом?! І тут одна із супутниць Іцукі підняла руку і приєдналась до Мотоясу. Схоже, король видав Мотоясу більше коштів, тож можливо, це допоможе знайти йому більше товаришів. Ранком наступного дня. Навчившись воювати, я разом з супутниками відпочивав у таверні, коли мене викликали солдати. І тоді мене привели до тронного залу, та заставили чекати. Коли я придивився, то побачив супутницю Мотоясу, що стояла за спиною Іцукі та плакала. І тоді… привели Мотоясу в одній лише спідній білизні. — А? Що взагалі трапилося? Майн! Га? Взагалі не розумію, що тут відбувається. — Плак… плак… Герой Щита, раптом увірвався у мою кімнату, бувши п’яним, і силою завалив мене у ліжко. — А? Я випив, коли Майн запропонувала мені випивку і сам не зрозумів коли перепив, але… Ем, що? Ось як, напився і накинувся немов дикий звір? Звичайна ситуація. — Я сильно налякалась… Рятуючи себе, я втекла з кімнати із криком, та попросила пана Іцукі про допомогу. Почувши слова дівчини красуні, на ім’я Майн, Мотоясу став блідим. — Спроба зґвалтування жителя нашої країни є недопустимим актом варварства. Якби ти не був Героєм, тебе б негайно стратили! – крикнув король на Мотоясу. — Хоч я і був п’яним, але не пригадую подібного! — Ще з першої зустрічі, я подумав що ти щось натвориш! І тепер ти показав своє нутро, демон! — Д-демон?! З якого це дива?! — Як і думав. Мені відразу здалося, що ти не схожий на нас. Чи не надто ти переоцінив свою зовнішність? — Хах, хто б міг подумати, що ти спробуєш здійснити подібний злочин… Невже ти вважав себе особливим? — Е-ем… Може ти цього не пам’ятаєш, бо забагато випив? – сказав я, стараючись акуратніше підібрати слова. Сам я ніколи сильно не напивався, але інколи бачив знайомих, які напивались до втрати свідомості. В цю мить, бліде лице Мотоясу налилось червоним. Що трапилося? Наливаючись люттю, він дивився на дівчину позаду Іцукі по імені Майн… — Ти! Невже ти організував весь цей театр, заради того, щоб забрати моє спорядження і гроші? – крикнув Мотоясу, вказуючи пальцем на Іцукі. — Слова п’яного ґвалтівника нікого не цікавлять! Слова після цього можна пропустити, щоб зберегти психіку. Але врешті-решт Мотоясу в люті покинув замок. Дивлячись йому у спину, над моєю головою з’явився знак питання. А чи справді він пробував її зґвалтувати? Через декілька днів, я окремо від своїх супутників гуляв торговим кварталом міста, коли мені в очі кинувся бездомний хлопець в подертому одязі. Це був Мотоясу, схоже він збирається викрасти товари із магазину. І це всього лиш за декілька днів… Він вже виглядав диким, а вираз лиця говорив, що він кого завгодно прибити може. Ще перед тим як він встиг щось зробити, я схопив його за комір. — Не знаю, що ти там збирався зробити, але навіть не смій! — Ти! Наофумі! Ну і пронизливим поглядом він на мене дивиться. Якби подібним поглядом можна було б вбити людину, він би мене і вбив. Гм… Нескладно уявити що з ним трапилося… Я купив трохи їжі у палатці неподалік, та передав Мотоясу. — Ц-це мені? — Ага, поїж спокійно. Мотоясу так різко схопив їжу, наче я ось-ось її заберу. Я так розумію, в останні декілька днів їв він погано. В крайньому разі він збирався красти у магазинах. Кепські у нього справи. На ньому й так вже висить один злочин… — Фух… нарешті стало краще. — Значить… Ти справді нічого не пам’ятаєш? — Так, люди у цій країні з самого початку вирішили, що я злодій, і не хочуть зі мною навіть говорити. — Точно… з тобою обійшлись надто суворо. Наприклад до мене відносяться непогано. Вирішивши, що трьох супутників не вистачить, я без проблем знайшов собі ще одного. Навіть якщо він і злочинець… Поводитись так з Героєм, який б’ється заради світу надто грубо. — А? І тут я помітив напівлюдину, яка здалека дивилась на Мотоясу. Я відійшов від Мотоясу, щоб з нею поговорити. — Ти тільки що слідкувала за нами? — Ах, так. Це була цілком гарна дівчина. Не знаю з якої вона раси, але у неї були звірячі вуха та хвіст. В загальному, цілком схожа на звіродівчину з історій про фентезійний світ. Ймовірно, вона сильно хвилюється про Мотоясу. — Може тобі це не подобається? Якщо так, я можу і піти. — Ні, не треба. — Справді? Дівчина напівлюдина з тривогою озирнулась довкола, і все тихо мені розказала. — Не хвилюйся про це Я наказав дівчині йти за мною і підійшов до Мотоясу. — Що трапилося? — Так ось, Мотоясу, схоже у цій країні ненавидять Героя Щита. Почувши історію дівчини, я зрозумів що це все була змова, і передав це Мотоясу. — Ось воно як… Очі Мотоясу переповнились гнівом. Навіть не здивований після всього того, що з ним трапилося за ці три дні. — Герою Щита, прошу вас, приїжджайте в нашу країну! — Звісно. І тоді… я заставлю ту жінку заплатити за те, що вона скинула мене у пастку, і змусила мене жити таким чином! – з цими словами, Мотоясу різко піднявся. Не схоже на те, що він спробував її зґвалтувати бувши п’яним. Може принцеса провокувала його, ховаючись за спиною Іцукі? В той момент мені здалося, що щось не так. Без сумніву, ця країна повна різноманітних небезпек. — Тоді… приємно познайомитись. Дівчина напівлюдина передала Мотоясу одяг. Зараз вони обговорюють план покидання цієї країни. — Тоді вирушаймо, пане Мотоясу! З’явилися ще дві дівчини напівлюдини, і пожали Мотоясу руку. — Дякуємо за допомогу, пане Герою Списа. — Ні, я майже нічого і не зробив. — Нічого скромничати. — Дякую, Наофумі. Я тобі ще поверну за це борг. Ще побачимось. Таким чином Мотоясу і вирушив у дорогу. Пощастило йому мандрувати з красивими дівчатами. Поки він йшов, він постійно повторював слова про свою помсту. Зі слів які я почув, можливо що у тій країні моляться на Героя Щита, і їх країна ніколи не простить Мелромарк за це. Але є і багато інших прихованих речей. Ця країна стала небезпечною, тож треба швидше обговорити з Реном, щоб забратися звідси. Ну а Іцукі… Він надто безнадійний, бо сильно прив’язався до принцеси. Результат – Становище швидко покращується, але незабаром точно розпочнеться війна.