«Ймовірно, це проблеми, що відбуваються в різних куточках Мелромарка. Інформація надходить і з сусідніх міст і сіл».

Крокодил пояснив це.

«Тобто Рен не передбачав, що ці події стануться?»
«Хто зна».
«Ходімо на місце подій».
«Так, можливо, там з'явиться Рафмі, але давайте швидко придушимо це».

І ми поспішно вийшли з карети й попрямували до місця подій.
А там були якісь типи — то чи авантюристи з поганою репутацією, чи розбійники, чи грабіжники — схоже, вони влаштували напад.

«Хрю-у-у-у?!»
«Ха-ха-ха! Жінок і дітей хапайте, чоловіків убивайте! Сьогодні буде весело-о-о-о!»
«Які чудові часи настали! Ха-ха-а!»
«««О-о-о!»»»

Ого, країна справді в занепаді.

«Ого, прямо-таки відверті гірські розбійники. Але якщо подумати... чутки про Такто кажуть, що він скоїв схожі злочини».

Саме так. Такто був справжнісіньким гірським розбійником.
Перероджений убивця.
Ми продовжимо дарувати йому заслужену долю.

«Це людське село, і я тут бував».
«Це були дурні, що піддалися підбурюванню Церкви Трьох Героїв, але кидати їх напризволяще теж не годиться».

І коли Крокодил і Кролик зібралися втрутитися...

«Стійте!»
«А? Чого треба?»

Той, хто з'явився на голос... це Королева.
Вона ховає обличчя за віялом, але я її впізнаю.

«О, Королева прийшла. Тоді все буде гаразд? Солдати країни теж охороняють...»

Батько та інші зібралися було допомогти, але поруч... була Фреон-тян.
О? Новий костюм? На ній блейзер.

«Я добре бачила ваші злочини! Ви нападаєте на села, захоплюєте добрих людей і мучите їх — ці ваші лиходійства, я, Блейзер Фреон, бачила на власні очі! Я нізащо цього не допущу!»
«Га?»

Батько, нахмурившись, слухає представлення Фреон-тян.

«Навіть якщо Герої пробачать вас, духи не пробачать. Поки мої очі сяють у цій країні, я захищатиму народ від усякого зла. Це мій обов'язок як втілення волі народу!»

І слідом за Фреон-тян вийшла Королева.
Що вони роблять?

«Країна існує завдяки народу, і надія цього народу — зараз, тут!»

Вона різко підкинула віяло в небо, підняла компактне дзеркальце, яке тримала в руці, і вигукнула:

«Мелромарк, ГРОУ-У-У-У-А-А-А-АП!»

І з дзеркальця виблиснуло світло... Той самий ефект, що й у дзеркалець, які створив Райвал для зміни костюмів Філоньки, огорнув Королеву, і її вбрання змінилося.

«Ого!? Сліпить!?»

А коли світло згасло... перед ними постала жінка років двадцяти з зачіскою, як у нареченої, у костюмі, схожому на блейзер — якщо придивитися, це Королева, яка завмерла в ефектній позі.

«Блейзер Міллі, сюди зійшла. Замість Героя — час покарання!»

Блиск-блиск-блиск! — пролунали такі звукові ефекти.

«Останнє попередження. Якщо здастеся зараз, я пом'якшу вашу провину».
«Ха! Яке там покарання! Дивачка якась, але думаєш, що зможеш перемогти стільки народу?!»
«Якби це був легендарний Герой, то ще можливо, але такій незрозумілій діві ми точно не програємо! Гей!»
«Не розумію, що тут відбувається, але мордочка в неї ніби непогана. Хе-хе, сьогодні буде весело».

Розбійники юрбою посунули на Королеву, яка назвалася Блейзер Міллі, та Фреон-тян.

«Якщо не хочете болю — дайте себе зв'язати, ану!»

Коли розбійник кинувся на Королеву, вона вправно всадила йому копняка.

«Міллі! Кік! А тепер... Тіара Страйк!»

Вона закрутила тіару, що була в неї на голові, магією на шаленій швидкості й жбурнула її в живіт розбійнику, що стояв осторонь.

«Гх-ха-а?!»
«Дідько! Ця штука рухається краще, ніж я думав. Гей! Довго ти ще валятимешся?»
«Б-боляче... у ж-животі... що це таке! Воно впивається, а-а-а-а-а!»

Розбійник, у якого вп'ялася розкручена тіара Королеви, досі корчиться.

«Не забувайте про мене! Фреон, КІ-І-ІК!»

Фреон-тян, розкрутившись у повітрі, ніби відштовхнувшись від чогось у небі, полетіла вниз зі швидкістю падіння.

«Ого!»
«Ой, схибила».

БУ-У-У-У-М! Від удару Фреон-тян пішла ударна хвиля, яка змела дерева позаду.

«А-а?!»

Розбійник, який ледве ухилився, зблід.

«Ну, це вже надмірна сила, мабуть... Фреон-тян. Королева теж непогано впорається...»

А ми спостерігаємо здалеку.

«...Чи варто нам втручатися?»
«Судячи з атмосфери, так...»

Але щось заважає втрутитися.

«Гей! Чого ви злякалися?! У них точно є якийсь фокус! Швидко оточуйте їх і хапайте!»

Ватажок розбійників, схоже, не розуміє ситуації й наказує своїм підлеглим.
Деякі знепритомніли від страху, але їх багато, тож вони, певно, думають, що впораються.
Це банда чималенька.

«Ви, схоже, вправні, але в нас теж є козирі!»

І Королеву з Фреон-тян оточили.
Серед розбійників якийсь самовпевнений тип, схоже, покладається на свою силу, виступає вперед і стає навпроти Королеви та Фреон-тян.

«Бос! Покажіть їм!»
«Оце так! Ну, коли схопимо їх, я заберу собі найкращий шматок».
«Звісно!»

Вигляд був такий, ніби вони збираються задавити їх кількістю на чолі з силачем, який облизує губи...
СТАН!
Між тими, хто намагався напасти на Королеву та Фреон-тян ззаду, приземлилося перо Фреон-тян, зупинивши їх.

«Що? Тут ще хтось є! Ану виходь!»
«Фу»

З-за будівлі з'явилася постать у фраку, з маскою пана філоріяла на обличчі.
Хто це такий?

«Діяти спільно заради спільної мети — іноді це дуже приємна робота для лідера. Але коли так роблять зло, від якого люди плачуть і страждають, — це зовсім інша розмова. Можливо, це доля, що саме в час світової кризи паростки зла розквітають. Але хоч би якою привабливою була ця квітка, вона — лише бур'ян при дорозі, їй далеко до справжнього сяйва».

Що він каже?
Якась незрозуміла поетична промова.
Усі навколо теж схиляють голови.

«Пан Філоріял-маска!»

Королева всміхнулася до того, хто прийшов на допомогу.

«Скільки б людей не зібралося, якщо лідер нездатен, якщо в голові лише примітивні засідки й немає бачення загальної картини — таких називають юрбою. Коли поруч є інші спостерігачі, це легко».

«У-у...»

І той, хто намагався влаштувати засідку, впав. Схоже, його прошило магією з тіні під ногами.

«Зараз, Блейзер Міллі!»
«Так!»

Королева різко вихопила з-за пояса яскравий жезл, якого раніше не було, і підняла його... Кінчик жезла почав світитися.

«Гей! Не дайте їй застосувати магію! Ха-а-а-а!»
«Хм»

І Філоріял-маска... різко витягнув паличку, схожу на диригентську, і сповільнив усіх навколо... Ні, це магія сповільнення, яку використовує Іцукі!

«Аль Ліберейшн Даун!»

Усі розбійники навколо зазнали зниження здібностей.

«Щ-... вони... швидкі»

Це ви стали повільними.
А Королева, націливши яскравий жезл на охоронців і ватажка розбійників, вигукнула:

«РАЙЗ АП МЕЛРОМА-А-А-РК ІЛЮМІНЕЙШН!!!»

БА-БА-БА-БАХ! З'явилися брили льоду, що сяяли фіолетовим, і з розмаху розкидали розбійників.

«ГЬЯ-А-А-А-А?!»

А потім у ще яскравішій атаці промені, що відбивалися, — улюблена техніка Покидька — пройшли крізь крижані брили й прошили решту розбійників.

«Га-ха...»
«У-у...»
«Щ-що це за типи...»

Повністю згоден.