«Агов, рухаймося швидше! Еміє, ви з іншими відпочивайте в готелі на острові. Я прийду пізніше»
«А, добре... Мене трохи цікавить той острів, але... краще покластися на Героїв, так?»

Іцукі намагається діяти спокійно й розмірено.

«Це як сторінка з якоїсь історії, правда? Наблизитися до таємниці світу»
«Буе!»

Ліска й кролехлопець не можуть приховати збудження, але водночас їх ніби охолоджує байдужість Іцукі.

«Сіон, не хочеш сісти в човен?»
«Ні, плавання краще тренує тіло»

Батько звертається до крокодила, що пливе поруч.
Той використовує не лише руки, як старша сестричка, а й хвіст — досить ефектно.
За словами Батька, виглядає це доволі круто.
До речі, ледаче порося й панда вирішили не йти з нами, а відпочити на березі біля ринкового острова.
І ось ми прибуваємо на острів.
Я вже був тут у попередньому циклі, тож нічого нового.
Попереду видніється знайомий замок.

«О, я чув про це — вражає! Червона енергія там і таке інше... Як це називається? Як у грі»
«Це вже не новина»
«Але нам цікаво!»

Кролехлопець і Ліска, хоч і не так сильно, як королева, захоплюються подібними речами.
Проходимо верифікацію Героя, як і минулого разу, і ворота замку відчиняються.

«Наша мета тут — особливі здібності фей-першопрохідців, а також різноманітна зброя та предмети»
«Саме так. Шукаємо зброю, яка буде вигідна Мотоясу»
«Рен, мета не та»
«Я Кельс, гав!»
«Не зациклюйся. До речі, Кіл теж зможе зайти?»
«Та скільки можна казати — я не він!»
«Е-е... А було б непогано, якби Кіл теж зайшов...»
«Ну, Галеріон і Герой Списа вже проходили це раніше, але для розваги можете вільно досліджувати»

Суперник виявляє загадкову турботу.

«До речі, Наофумі казав, що це жанр гри з дослідженням замку»
«А... Зрозуміло, ось воно що за підземелля»
«Тоді почнімо. Схоже, що для механізмів потрібно, щоб Герой відповідної зброї став на потрібне місце»

Коли Вольф спробував замінити Батька, Рен поставив Кіла.

«Кельсе, братику, що ти робиш?»
«...Хм, не реагує»
«А що б ти зробив, якби спрацювало?»
«Та нічого... Просто цікаво, чи Кіл — інулт. Луна переймається»
«Так. Цікаво, чи раса Кіла така сама, як в Ами»
«Та я ж кажу — я Кельс, гав!»

Рен теж затягнув цю тему.

«По тому, як тебе кличе Луна, не визначиш, тож не переймайся. Кельсе»
«Сідайте вже швидше, Рене»
«Я Кельс, гав!»

І Рен неохоче став на потрібне місце.
Тоді з клацанням відчинилися двері.
Отже, Вольф справді може бути заміною.
За тією ж логікою, Рафмі теж має підходити.

«Схоже, ключ тут — мати зброю, яка може перетворюватися на відповідну фею-першопрохідця»
«Схоже на те. Священна зброя на стіні та сім зірок навколо неї... Але там на одну більше. Он там»

Кролехлопець помічає й показує на фреску з луком.

«Хіба був восьмий?»
«А-а... Про це не переймайся. Його власник — не ворог»
«Це ж великий пан філоріял!»
«Чи нормально отак просто розкривати таємниці...»

Так чи інакше, вхід до підземелля відкрито, і можна взяти ліхтарі.

«Хто заходить?»
«Кіл»
«Та скільки можна намагатися впхнути мене туди! Я Кельс, братику!»
«Якщо так цікаво — на острові є підземелля, де бос завжди карма-дог. Воно призначене саме для інултів. Можеш спробувати туди. До речі, там є прапорець, що веде вглиб цього підземелля, тож усе одно доведеться сюди повернутися»
«Галеріоне, що ти таке кажеш!»

Кіл протестує.
А Рен, схоже, зацікавився.

«Рене. У будь-якому разі, спершу отримай особливу здібність тут»
«Так. Тоді починаємо. І, Іцукі... Я Кельс, гав!»

З цими словами Рен схопив ліхтар, узяв у руку кухонний ніж, яким користувалися Батько з компанією, і побіг усередину.
Почалося дослідження підземелля.

«О, рівень починається з першого»
«Піднімається, коли вбиваєш монстрів. Поза підземеллям теж легко качатися»
«Чудове місце для підготовки до Хвилі. Що такі місця приховані — світ сповнений загадок»
«Ну... Судячи зі знань із циклів, той, хто стояв за Хвилями й уже був переможений, знищував або ховав усе, що могло б бути вигідним Героям»
«Мотоясу теж багато про це розповідав»
«Дуже ретельно. І все одно програв — це вже навіть не смішно, а так... Ха-ха-ха»

Очі Іцукі зовсім не сміються.

«До речі, уже встановлено, хто міг бути причетний до заворушень у всьому світі. Герою Лука, є ймовірність, що саме він був непрямою причиною того, що сталося з тобою»
«Он воно що. Але якщо його вже переможено — мені байдуже. Зрештою, у цьому світі цього ніби й не було, хіба не так?»
«Ну, так»

Отак ми перемовляємося, спостерігаючи, як Рен біжить підземеллям.
Чесно кажучи, нудно.

«Коли знадоблюся — покличте, пій. Хочу побавитися в наздоганялки з Юкі та іншими на пляжі, пій»

Дуже весела пляжна забава.

«Ну, якщо просто дивитися — це марнування часу... Схоже, можна переміщатися між проміжними точками... Може, прийти, коли буде потрібно?»

Мапа доволі велика. Якщо Вольф залишиться тут, Батько вільний.
Я теж можу трохи відлучитися.

«Може, мені теж стати Пеклом і вивчити навички? Їх можна отримати повторно?»
«Має бути можна»
«Пен! Наофумі-сама, коли вивчиш усе — я поплаваю й покажу тобі околиці, воф-пен»
«Який же в тебе зайнятий кінець репліки...»
«...Хм, я теж піду потренуюся в плаванні»

Крокодил, схоже, йде плавати надворі.

«Рене, тримайся!»

Компаньйони Рена теж підбадьорюють.

«Качатися там важливо, але є й спорядження, яке випадає лише на певних островах — збирай і його»
«Я знаю»
«Іцукі, костюм Лісуки — вбрання Ліски — теж можна дістати на цьому острові»
«Бве!?»
«Здається, це костюм Лісії, хіба ні?»
«Ну, варто мати його, щоб порозмовляти з Героєм Списа. Характеристики теж непогані»
«Так-так. Пізніше швиденько підберу. А, Наофумі-сан. Візьміть із собою Імію. Останнім часом ви не приділяєте їй достатньо уваги, правда? Будьте з нею ближчі»
«Я теж підтримую, пій»

Кротиха, яка в моїй пам'яті стала духом, схожим характером на старшу сестричку, ніби протестує.
Не втягуйте мене в коло рабів разом із крокодилом! Я тоді була не настільки сильною, щоб приєднатися до них! — але, певно, мені здається.
Старша сестричка теж радісно звертається до Батька.
До речі, кротиха росте швидко, тож зараз, коли старшій сестричці та панді важко зав'язати стосунки раніше за суперника, можливо, вона виросте так, що виставлятиме напоказ свої радикальні риси, як старша сестричка, і потоваришує з Батьком.
У цій ситуації точно неможливо! — ніби каже старша сестричка з моєї пам'яті, але навіть якщо шанс один на мільйон — спробувати варто, пі-йон!