«Що ж сталося?»
«А, коли принцеса Мелті спробувала поговорити з Наофумі, супроводжуючий лицар розкрив своє справжнє обличчя й спробував напасти. Схоже, він планував зняти все на відео й сфабрикувати докази, але швидкий Іцукі...»

І Рен, розповідаючи все це своїм товаришам, кинув погляд на Іцукі.
Іцукі вдав, ніби нічого не чує, і відвернувся.

«Ви, схоже, весело проводите час у пригодах із Лафмі?»

Рен із докірливим поглядом шпигонув своїх товаришів.

«Ну... ми зрозуміли ситуацію»

Під колкими словами товариші Рена лише криво всміхалися.

«От халепа... Зараз не час для таких витівок»

Якийсь тип, схожий на заступника лідера, зітхнув.

«Як би це сказати... Схоже, королівство вважає, що зуміло прихилити до себе Рена й Кавасумі, тому й пішло на такий крок»
«Ага»
«При цьому вони виставляють напоказ свою дурість. Ха-ха-ха»

Іцукі весь час дивився з презирством.
Батько ж навпаки намагався його заспокоїти.

«Отже... Лафмі замінить Рена й візьметься за врегулювання цієї ситуації?»
«Цікаво подивитися, чи зможе він придушити все після такого розпалювання»
«Хм... Покладіться на мене. Моя самовпевнена справедливість <Арогант> принесе істинну кару <Рагнарок> на єретичний культ <Три Мечі>, що панує над цією країною, — я, чорний Король Азот!»
«О-о!»

Оченята Кро блищать від слів Короля Азота.
Вона явно отримує величезне задоволення.

«Лафмі, я думаю, не варто сипати незрозумілими словами, щоб сподобатися Кро. Рен зараз прорве межу сорому <Ліміт Брейк>»

Рен, утримуваний Луною, тремтить усім тілом.
Він уже зовсім знітився й закрив обличчя й вуха руками.
Луна дивиться на такого Рена з обличчям, на якому написано, що він для неї наймиліший.

«Кх... Галеріон і Віндія — марні!»
«З таким Галеріоном — так»

Я теж відчуваю, що прихід суперника — лише питання часу, і моя тривога зростає.
До речі, батьки суперника разом з асистентом зараз у цирку.
Вони тягнули воза під час цього інциденту, але Іцукі все владнав, перш ніж вони встигли вийти вперед.

«Е-ем... Герої, вибачте за клопоти»
«Ми проведе принцесу й доведемо, що все було непорозумінням»

Товариші Рена ввічливо говорили, відчуваючи атмосферу.

«Пане Рен, я приніс гостинець, тож, будь ласка, не гнівайтеся»
«Не приносьте мені якісь незрозумілі кістки як гостинець!»
«Тоді ось це...»
«Не приносьте печиво у формі кісток! Я ж не Кіл!»

Схоже, товариші Рена повністю змирилися з тим, що справжнього Рена вже остаточно сприймають як собаку.
І ось так наречений вирушив разом із Філонькою та загоном Лафмі.
Оскільки я трохи переживаю, то теж вирішив супроводжувати їх у прихованому стані.

«То ж, Мелті. Е-ем... оскільки Рен прийшов, він проведе тебе до замку. Як Герой Меча, Рен точно зможе безпечно дістатися до замку, тож я на деякий час довіряю тобі Філо»
«Так. Вибачте за клопоти. Я негайно доможуся зняття з Героїв звинувачень»
«Так, це добре... Але мені неспокійно від думки, що та принцеса в замку... Я теж відправлю з тобою досвідчених бійців, тож якщо буде небезпечно — тікай швидко»
«Ви про мою сестру? До речі, її немає в замку»
«Що? Немає?»
«Так»

Що це означає — червоної свині немає в замку?

«Тоді я трохи спокійніший, але куди вона поділася... Якщо вона викине щось дивне, це не жарти»
«Я не знаю деталей, але чула, що вона виїхала за кордон ще до мого повернення. Схоже... вона казала батькові, що збирається запропонувати допомогу близькому Герою»
«...Зрозуміло, ось що означає "блазень"»

Герой, якого знає червона свиня, — це безперечно Такт.

«Найімовірніше, після дуелі після минулої Хвилі, коли Герой Лука, з яким вона була близька, показав себе жалюгідно, Герой Щита її зневажав, Герой Списа обзивав, а Герой Меча викрив... вона подалася до Героя Батога»

До речі, зараз інформацію про те, що Такта вже оголошено не Героєм, а ворогом світу, тримають у таємниці, щоб зайнятися рештками його прихильників.
Червона свиня, найімовірніше, зараз розкошує в дорозі й прямує до Фобрея.
Але це трохи відрізняється від її поведінки в попередніх циклах.
Що могло стати причиною?
Втім, Батько розпалював її дужче, ніж зазвичай, тож така поведінка не викликає особливого подиву.
Можливо, справа в тому, що Еклер відправили на переговори?
Або... Іцукі досить швидко зник із поля зору, тож вона з ним майже не зустрічалася.
Чи Рен, якого займав Лафмі, відганяв її, показуючи, що йому нецікаво.
Червона свиня дурна, але, можливо, вона час від часу перевіряла, чи зможе навести мости з Героями й маніпулювати ними.
Якщо всі спроби провалилися, вона, можливо, й попрямувала до Такта... Цілком імовірно.

«Вона врешті-решт потрапить у пастку оточення прихильників Такта. Можна не звертати уваги»
«От і спокійно»
«Я показав себе справді жалюгідно! Ха-ха!»
«Іцукі, годі самобичування»
«Ну ж бо, я до щита Наофумі-сана!»

Іцукі притулився до щита Батька й продовжує самобичування.
Він у крайньому ступені приниження.

«Чому Іцукі став таким...»
«Він просто вередує біля Наофумі»

Щойно Рен пробурмотів це, Іцукі, здається, заспокоївся й зайняв своє звичне місце на плечах Батька.

«Ну що ж, чи знімуть із Наофумі-сана ці безглузді звинувачення?»
«Сам наказ про розшук має бути скасований наказом королеви цієї країни. Тим більше, принцеса Мелті повертається, і є свідчення Короля Азота, тож проблем бути не має»
«Слава Королю Азоту»
«Іцукі... ти»

Рен спрямовує вбивчу ауру на Іцукі.

«Так чи інакше, вирушаємо. Подарунок для короля теж готовий. Тож ходімо. Цей Король Азот особисто доставить вас до короля! Фу-ха-ха-ха...»
«То ж, мій господарю, я пішла. Мелті, ходімо»

Сказавши це, Лафмі всівся на спину Кро й разом із Філонькою повіз нареченого назад до замку.
Оскільки я переживаю, то теж супроводжую їх у прихованому стані.

«Бу-у... Я відчуваю запах того типа зі списом...»
«Філо, все гаразд, ходімо»

І ось так, на чолі з Королем Азотом, ми рушили.
По дорозі... до нас приєднався ще один Лафмі, якого заздалегідь підготували.
Подарунок — це... він? Чи все буде гаразд?
Я теж трохи хвилювався, але ми продовжували шлях.

«О-о-о-о-о... Мелті! Ти повернулася цілою й неушкодженою! Мені доповіли, що солдати вирушили до Щита й зникли безвісти, я був сам не свій!»
«Батьку, як бачите, я повернулася без жодної подряпини. Будь ласка, зніміть звинувачення з Героя Щита»
«Але ж Щит знехтував твоєю добротою, Мелті!»
«Ні, Герой Щита захистив мене від лицаря, який плів змову й хотів мене вбити, і ось так... передав мене Герою Меча, який і доставив мене до замку»
«Хм... Саме так. Я, цей красень, Герой Меча Амакі Рен, прийняв принцесу Мелті від Наофумі й доставив її сюди»

Якби справжній Рен був тут, він би розлютився від таких слів.
По дорозі до замку Лафмі, перевтілений у Рена, підвищив рівень своєї вродливості, кидав зацікавлені погляди навсібіч і пройшов через призамкове місто, наче тріумфатор.
Товариші Рена, шикуючись у бойовий порядок, наче захищали нареченого на спині Філоньки, і для послідовників Трьох Героїв раптовий напад був повністю неможливий.