«Ну ж бо, пані назвалася! Вдячний за милість пані до такого невігласа, як ти, покажи своє обличчя й назвися!»

І чиїм же це ім'ям ти тут розпускаєш язика?

«Досить зухвало з твого боку... То тут ще й такі є?.. Справді, скільки їх не знищуй — усе лізуть»

Іцукі вже випускає вбивчу ауру зсередини карети й лаштується взятися за лук.

«Іцукі, заспокойся. Поки що достатньо просто спостерігати. Хоча... він випромінює дивну ауру, тож варто бути напоготові»

Рен стримує Іцукі.

«Це ще хто тут не знає свого місця? Чи матінка наказувала тобі поводитися з такою зверхністю? Стеж за своїми словами»

Наречена тут-таки робить зауваження лицареві.

«Т-так... є!»

Дурні, що лише й чекають нагоди, аби звести клинки на наречену.
Чи не прикінчити їх і цього разу?
Краще знешкодити, щойно вона з'явиться.
Оскільки результат відомий, мені теж варто підготуватися.
Наречена повертає обличчя до Батька.

«Мої підлеглі повелися зухвало. Я чула, що вам доводиться тяжко в цій країні. Попри все, ви не здаєтеся й докладаєте зусиль, аби підняти нашу державу, тож я прибула особисто, аби вибачитися за неподобство мого батька та старшої сестри»

Хай наречена й перепрошує, але провини Червоного Кабана й Покидька цим не спокутувати.
Втім, Іцукі вже нишком націлив лука з карети на наречену та лицарів, вичікуючи нагоди... але в жодному разі не можна дати йому вцілити в наречену.

«Лафмі, якщо що — наречену треба захистити, так?»
«Так. Можу це зробити? Хоч і не думаю, що втручання й урізання твоєї ролі — це добре»

Принаймні не можна допустити, щоб наречена постраждала.

«Не можна, щоб наречена бачила, який Батько крутий»
«У це я втручатися не збираюся. Це теж по-своєму цікаво? Втім, сумніваюся, що це спрацює — надто вже вона не в смаку Герою Щита»
«Фу... Для Оборонця Кохання ти нічого не тямиш»

Ось такий рівень у Лафмі як Оборонця Кохання.
А я — Мисливець за коханням, тож я розумію.

«Ви взагалі про що говорите?»

Зауваження Рена ігноруємо.
Так чи інакше, схоже, наречена прибула, аби показати, що розуміє становище Батька, і вибачитися.
Але ж вона прийшла без жодної причини — це справді дивно.
Які ж у неї умови?
Принаймні в першому світі вона прийшла після другої Хвилі й поводилася вельми по-дитячому.
Здається, я чув, що... її добряче дістала сестра-свиня Такто, і в неї накопичився стрес... але де я це чув?

«Те, що ти прийшла вибачатися переді мною — це добре, але якщо король і принцеса, які все це спричинили, не розкаялися, то це не має сенсу, хіба ні?..»
«Саме тому я прибула як представниця. Я хочу, щоб ви помирилися з батьком — про старшу сестру годі й казати»

Помиритися з нинішнім Покидьком?
Спосіб... можливо, і є, але чи можна це зробити зараз?
Втім, у петлі, де я зустрів Фреон-тян, Покидько приготував кристал-відеозапис, де кланяється Батькові, тож шанс є, але чи вийде в цій петлі?
Чи можна провернути схему з отруєнням, яке видадуть за самогубство?
Червоного Кабана я мушу вбити безліччю різноманітних жорстоких способів.
Уже час би з нею покінчити.
Хочеться зробити це так, щоб вона страждала, як Такто.
А може, відправити її свинокоролю як товар? Такто вже оброблений, тож можна виконати наказ Батька з першого світу.
Проблема в тому, що королева навряд чи дозволить такий крок.
А чи не можна таємно доправити її як дарунок?

«Щодо старшої сестри — мені доручено забезпечити належну відповідальність»
«Відповідальність, кажеш... А що конкретно ти збираєшся зробити?»
«Е-ем... Я маю вислухати, якого покарання ви зажадаєте, і вирішити. Щонайменше... позбавлення права на спадщину — це точно»
«Зрозуміло... А що з королем? Спочатку твоїй матері варто було б щось із цим зробити, хіба ні?»
«Це...»
«Ти! Як ти смієш відмовляти пані Мелті!»

Як і очікувалося, усе відбувається так, як я пам'ятаю.
Лицар утрутився в розмову між Батьком і нареченою.
Далі він, безсумнівно, спробує звалити провину на Батька.
Але... Рен та Іцукі тут, тож що задумали ті з Тригерського культу, діючи так?
Зовсім не розумію.

«Мене вже давно це непокоїть, але ми ще не закінчили розмову, тож не міг би ти помовчати?»

Батько, схоже, вже здогадується, що станеться, і роздратовано робить зауваження лицареві.
Він уже все передбачив, тож із нареченою все буде гаразд.
Бачу, що Лафмі теж готовий застосувати ілюзії.
А Філонька, пан філоріял та решта — усі в бойовій готовності.

«Он ті позаду щось старанно знімають. Я бачу апаратуру, якою користуються аристократи, коли записують катування»

Панди та слони в задніх каретах уже посилили пильність і, крадучись, оточують, ніби перекриваючи шляхи до відступу.
Людей тут значно більше, ніж коли ми лишалися в Мелромарку, тож якщо місцеві почнуть щось підозріле — їм одразу кінець.
Радше проблема в тому, як змусити наречену мовчати.
І взагалі, думати, що можна втекти після таких витівок із такою кількістю людей навколо — це ж треба мати квіти в голові замість мізків.

«Слухай-но, цей дядечко каже зовсім не те, що думає»

Філонька з підозрілим виглядом наближається до нареченої, ніби турбуючись за неї.

«Геть від пані, мерзенне чудовисько!»

Звісно, Еклер і крокодил теж поруч, на відстані, щоб у будь-яку мить стати між ними.

«Припиніть! Ми прибули, аби помиритися з Героєм Щита —»

Не знаючи свого місця, лицар із посмішкою спробував замахнутися на наречену, але Еклер уже вихопила меча, вибила лицарський клинок і приставила свій до його горла.

«Ти випромінював убивчу ауру. Що ти задумав проти принцеси Мелті?»
«Т-ти!?.. Ах ти ж! Щит і дикі звіролюди! Ви взяли принцесу в заручники!»
«Що?»
«Про що ти взагалі верзеш?»

Еклер, ошелешена, наставляє меча й допитується, але лицар лишається з посмішкою.
Філонька, а за нею й крокодил, стають між нареченою та лицаром, захищаючи її.

«Заручники... Це хто тут затівав щось лихе?»
«Мелромарку й дияволу-Щиту не потрібне примирення. Продажна принцеса стане жертвою заради цього! Тіштеся своєю швидкоплинною перемогою! Ти, повія, ганьба для військовиків Мелромарку!»

Із цими словами лицар плюнув в Еклер.

«Як ви смієте так говорити з пані Еклер!»
«Сіон! Не зважай! Зараз головне — щоб із пані Мелті нічого не сталося»

Втім... схоже, з Еклер і крокодилом поруч я й Батько навіть не встигнемо втрутитися, перш ніж її захистять.

«Щит — це зло! Так було вирішено з самого початку! Зникни разом зі зрадницею й продажною принцесою!»

І, схоже, він розраховував на підтримку лицарів позаду...

«Гей! Швидше! Чого ви там зволікаєте —»

Лицар озирнувся, але всі лицарі позаду вже лежали зі стрілами, встромленими межи очі.

«Гуф...»
«Га-а...»
«Як... це...»

Кристал-відеозапис теж був влучно прошитий стрілою.

«Не треба було лізти не в своє діло»

Іцукі, у якого спрацювала швидкість, уже встиг розстріляти тих, хто позаду готувався запустити магію.