«Зоу, ти ж чудовий учитель, що навчаєш панів філоріялів, починаючи з Коу, різних речей. Як ти ставишся до Батька? Якщо ти вже зневірився, я теж готовий допомогти»

Зоу — хороший слон. Тож, можливо, у такий момент у нього теж проросло ніжне почуття?

«Ой? Справді? Елмеро-тян»

Уф, усміхаючись, старша пані питає в Зоу.

«Ти... відкладаєш власні справи на потім, але коли помічаєш можливість чужого роману, твоє обличчя стає таким самим, як у Героя Щита. Це як?»
«Ой-ой?»

Зоу зітхає, але на моє запитання не відповідає!
І ось уже старша пані з пандами збираються вирушити пити.

Ух... усі надто спокійні.
Часу немає. Суперник знає, як підібратися до Батька, тож щойно вони зустрінуться — миттю забере його цноту.

«Часу немає! Суперник може забрати цноту Батька!»
«Знову галасує. Чи варто доповісти пану Іватані?»

Кролячий чоловік проходив повз і пробурмотів, тож я глянув на нього — і він одразу відвернувся й пішов геть.
Травма з тих часів досі ниє!

«Хм... Тобі справді так не хочеться, щоб цноту Героя Щита забрав саме він?»

І тут пролунав голос, який я не хотів чути.
Обернувшись, я побачив, що там стоїть Рафмі.

«Я з тобою не розмовляю!»

Рафмі — поза обговоренням. Батько сам сказав, що його партнерка має бути здоровою жінкою.

«Ніби це не ти кричав так, щоб усі почули, Герою Спису. До того ж Герой Щита втомився від твоїх витівок, тож я теж вирішив втрутитися»
«Що ви маєте на увазі? Ви знаєте когось, хто добре ладнає з Батьком? Когось, хто міг би позбавити його цноти?»
«Хіба це так складно — позбавити Героя Щита цноти? Довкола нього самі люди, які ним переймаються. Достатньо трохи підштовхнути — і все легко»
«Якщо так думати, то через його цнотливість ви відстанете»

Це я кажу з власного досвіду.

«Ф... Тобто ти досі безуспішно б'єшся? Хм, із цнотливицями простіше — достатньо підпалити, і все владнається»
«Припиніть говорити, як мій суперник!»

Суперник спершу відмовився від цноти Батька й цілився на цнотливиць, але тепер повернувся до першого плану.
Суперник у моїй пам'яті каже: «Та не цілюся я в нього! Скільки можна повторювати!» — але я не вірю!

«Нещодавно ми з Батьком ходили до кварталу розваг у Зелтбулі та Шільтвельті, і коли я надто наполегливо про це говорив, він довго мене повчав»

«Слухай, Мотоясу, я не знаю, про що ти так переймаєшся, але це вже набридло, тож припини, гаразд?» — Батько стежив за мною, аж поки я не написав вибачення.
Мене аж тіпало від того погляду, але проблема не вирішилась.

«Тобто ти хочеш сказати, що скільки б Герой Спису не пояснював, він не розуміє серйозності ситуації?»
«Саме так»

Якщо суперник забере цноту Батька — це буде моя нищівна поразка.
Я мушу цього запобігти за будь-яку ціну.

«Ах... Батьку, що віддав себе супернику... Твоя самопожертва справді врятувала нас від найгіршого, але так не можна!»
«Он воно що. Тобі так не хочеться, щоб цноту Героя Щита забрала самиця ґаеріона, що ти готовий на все?»
«Я вже казав це!»
«Тоді дозволь мені, особисто мені, допомогти Герою Щита позбутися цноти»

Оце Рафмі й заявив.

«Що ви таке кажете!»

З усіх людей саме ти збираєшся забрати цноту Батька?!

«Ф... Герою Спису. Тобі так не хочеться, щоб її забрала самиця ґаеріона? Тоді я пропоную свою допомогу»
«Це поза обговоренням!»
«Не кажи так. Я теж маю власні рахунки з іменем ґаеріон. Той шоколад наробив із Героєм Щита чимало лиха»

Це про той випадок на День святого Валентина в першому світі.
Я досі пам'ятаю, як Батько кликав на допомогу.
Цей Рафмі — колишній шоколадний монстр.

«Герою Спису. Знаєш, чому в світі до того, як ми стали героями, інші жінки не чіпали Героя Щита? Тому що він не перетинає межу з жодною. Тож усі підсвідомо думають: "Якщо я покличу його в скруті — він прийде". Радше він змушує всіх боятися, що стосунки зміняться, і тому всі лишаються друзями»
«Дідько! Але старша пані та панди — інші! І Батько не такий!»

Залежно від циклу, старша пані та панди були з Батьком!
Тож це можливо.

«Годі базікати. Герою Спису, хіба не ти сам намагався відправити Героя Щита до кварталу розваг, щоб він набрався досвіду? Тобто тобі байдуже, хто це буде, аби не самиця ґаеріона»
«У...»

Це я заперечити не можу.

«То чим я гірший?»
«Не можна! Не можна завдавати Батькові шоку!»

У першому світі, коли Батько мало не зв'язався з тобою, він потім довго перебував у шоці.
Я пам'ятаю, як він тремтів!

«Якщо я тоді збожеволів — то так, але тепер я не робитиму таких ганебних речей. Ну ж бо, я покажу Герою Щита свою майстерність, і ти теж будеш задоволений»
«Я ж кажу — ти поза обговоренням!»
«Чому? Що тобі не так? А, ця форма? Герой Щита не зважає на зовнішність, він цінує внутрішній світ, хіба ні? Якщо така невимушена людина, як я, виявить доброзичливість, він же не відмовить»
«Ти не невимушений!»

Тим, хто сам себе називає невимушеним, довіряти не можна.

«Батькові потрібна старша жінка, яка його захищатиме!»
«Я ж захисник кохання»
«Це зовсім інше!»
«Який же ти вибагливий. Тоді піду в цій формі — і жодних проблем»

Бух! — і Рафмі раптом перетворився на дорослу старшу пані!
Ух... Що за постать!
Старша пані в цьому циклі має дитячу подобу, тож коли вона дивиться на мене в такому вигляді — це дуже неприємно.

«До того ж ця форма тобі знайома. Герой Щита з першого світу теж усміхався, бачачи цей оригінальний вигляд»
«Зі старшою пані Батькові знадобиться багато часу, щоб зблизитися!»

Здається, старша пані в моїй пам'яті має сумне обличчя.
Справді, старша пані була дуже сором'язливою з Батьком.
Вони зблизилися лише значно пізніше.

«Не кажи так. Якщо Герой Щита побачить цю форму й поведінку старшої пані — він одразу впаде. А якщо сказати, що це не я виріс із дитячої форми, а я прикидаюся, то й опору не буде»

Мотоясу, не можна відпускати Рафмі в такому вигляді. Якщо він піде — навіть якщо в майбутньому Батько знову зустріне старшу пані, вона його вб'є, а для мене це буде найгірший кінець: мене повернуть у рідний світ і змусять забути все.
Така криза промайнула в моїй голові.
Світ — байдуже, але це криза для мене! Я мушу зупинити це за будь-яку ціну!

«Не можна! Я бачу лише майбутнє, де мене знищать у всіх сенсах! І тебе теж зітруть! Подумай про комплаєнс!»

Я щосили повалився на землю й почав капризувати.
Хтось, почувши галас, зазирає подивитися, але, побачивши мене й Рафмі, одразу йде геть.