«Перепрошую за те. Іцукі-доно, тоді я оголошую дуель між Іцукі-доно, Героєм Лука, та Героєм Щита!»

　Спочатку Покидьок вдавано вибачився, а тоді оголосив дуель між Батьком та Іцукі.
　Я мовчки спостерігаю за розвитком подій.
　Бо проводжу з кроляком виховну роботу.
　Набридло вже, тож передаю заціпенілого кроляка крокодилу.

«Ой, Тео... Я думав, ти просто мовчиш, а тут таке сталося?»
«—!»
«Але... так, схоже, нам лишається лише спостерігати за доблесним Героєм Щита. Герою Списа... прошу, трохи стримайся»

　Він зітхнув, мовляв «ох», але мені байдуже.
　Так ми перемістилися до замкового двору, і дуель почалася.
　Спочатку Батько злякано витріщився на кроляка, що сіпався в судомах, але потім перейшов до планування.

«Було галасливо, але, зрештою, нам вдалося довести до дуелі»
«Чи все гаразд? Я мовчав, але міг би втрутитися й побити їх»

　Можна було разом із крокодилом увірватися, помучити свиноматку, відлупцювати Покидька, забрати Еклер і звалити із замку.
　А замок — у вогняне море.
　ХА-ХА-ХА.

　Але ж Батько має власний план.
　Цей Мотоясу, зціпивши серце, спостерігатиме за дуеллю.

«Ні-ні, дякую, що мовчав. З Тео... ну, Тео завжди дивно чіпляється до Іцукі, тож, мабуть, інакше було не можна... Вибач»
«—»

　Кроляк, якому Батько вибачився, заспокоївся від паралічу.
　До речі, його досі тримають на руках, як принцесу.

«Чи є якийсь план на цю дуель? Якщо вони матимуть перевагу, то почнуть витворяти зайве»

　Спочатку послабити Іцукі отрутою, а коли спробуєш його схопити — втрутиться свиноматка, а якщо витримаєш і це — Покидьок атакує щосили, так?

«Так. Усе гаразд. Якщо знаєш, що вони робитимуть, то й протидіяти можна як завгодно. Тож, Мотоясу, просто стеж, щоб Сіон, Тео та Юкі не втручалися»
«Зрозумів! Якщо хтось спробує щось утнути — прикінчу будь-яким способом»
«Зараз... прикінчу. Я сказав. Цей, чоловік»

　О, схоже, параліч кроляка минув.
　Може, додати ще один мовчазний спис?
　Я змусив вістря списа заблищати.

«Я буду чемним, тільки не треба...»

　Крокодил так сказав, тож я зупинився.
　Але якщо смикнеться — замовкне.

«Д-добре... не перестарайся. Сіон, усе гаразд»
«...Ліберасьйон»
«Е?»
«Моє справжнє ім'я — Ліберасьйон. Батько та Сеаетт казали, що це означає "звільнення". Мене так назвали, бо вони хотіли звільнення від закону роду, який зобов'язує вірити Герою Щита та служити йому»

 І ось таке створіння, за якоюсь іронією долі, тепер служить Герою Щита — продовжив крокодил.

«Великий Герою Щита, я стану вашою зброєю та вашою силою. Благаю, дайте мені бій, який я зможу витримати»
«Так, усі тут надто переймаються. Усе буде добре. Дивись»

 І з тими словами Батько завершив розмову з крокодилом і попрямував до Іцукі.

«Ну й халепа ж тут розгорілася»

 Сказала Юкі, яка, як і я, мовчки спостерігала за подіями.
 Саме так.

«Бу-у... нецікаво-о, хочу додому, до Коу»
«Коу, якщо розкажеш про це сільським дітям, вони слухатимуть із захопленням»
«Та ну? Але Коу не впевнена, що зможе розповісти цікаво. Спитаю в Елмеро»

 Юкі та Коу ведуть милу розмову.

«Ну що ж... почнімо»

 Отже, дуель ось-ось почнеться.
 До речі, Батько встиг опанувати магію... принаймні дещо.
 Встиг.
 Він каже, що вивчив її разом із кроляком.
 Тож у нього більше козирів, ніж у того Батька з пам'яті, який застряг у Мелромарку.

 Переді мною розгортається ситуація, дуже схожа на дуель Батька та Іцукі з моїх спогадів.
 Теперішній Батько, почувши мою розповідь, має додатковий план, але я все одно хвилююся.
 Яким же планом Батько розважить цей фарс, що скидається на публічну страту?
 Багато тривоги, але водночас я відчуваю хвилювання — мабуть, це дуже нечемно.
 Крокодил і кроляк спостерігають, не будучи схопленими.

«Тож оголошую початок дуелі між Героєм Лука та Героєм Щита! Перемога зараховується, коли супротивника загнано в кут до неможливості завдати фінального удару, або коли він визнає поразку»

 Як і тоді, Батько готується та приймає стійку.
 Невже план такий самий: зловити Іцукі на контратаці, отруїти його, і поки отрута розійдеться — він упаде?
 Мене знову й знову тягне втрутитися й допомогти.
 Можна було б, але це не той розвиток, якого прагне Батько... нічого не вдієш.
 Якщо сказати, що Батько б'ється тут заради порятунку Еклер, це буде дуже хибне твердження.
 Еклер — якби їй розповіли правду та випустили з клітки, вона б і сама вийшла.
 Вона ж хоче зустрітися з королевою, тож можна просто відправити її туди.

«Навіть якщо я битимуся з вами, слабким класом, пане Наофумі, результат буде швидким. Але це заради справедливості. Раджу визнати поразку швидше»
«Я тебе дечого навчу, Іцукі. У більшості онлайнових ігор танк — це досить сильний клас навіть у PvP. Я вб'ю тобі в голову, наскільки страшний щит, що не атакує»

 Це провокація Батька.
 Він втовкмачить реальність Іцукі, який сліпо вірить у свої ігрові знання.

«І ще, Іцукі, тобі вже час це зрозуміти»
«...Я не слухатиму того, хто творив що завгодно й уникнув покарання!»
«Перепрошую за те, що загнав тебе в глухий кут, з якого вже не відступити. Ну... тобі знову буде неприємно, але вважай це платою за те, що втопився у власному почутті справедливості»

 Іцукі відкинув милосердя Батька.
 Навіть Батько, схоже, вирішив, що термін уже минув.
 Цьому Іцукі точно потрібен добрий прочухан.
 Навіть Іцукі з пам'яті, який знає правду, одноголосно не заперечував би.
 Але чомусь він застерігає мене не робити зайвого.
 Зайве — це, бува, не зменшити спис до розміру зубочистки та не запустити Ейр-Джавелін?
 Можна було б у той самий момент, коли свиноматка випустить магію, всадити йому в голову.
 Миттєво знепритомніє.
 Але ж Батько має план, тож мовчки спостерігатимемо.
 Радше моя місія — стежити, щоб крокодил і кроляк, які не витримають, не накоїли дурниць.

«Тож — починаємо!»

 Щойно ведучий подав сигнал, Батько та Іцукі рушили.

«О-О-О-О-О-О-О-О-О-О!»
«Х-А-А-А-А-А-А-А-А-А-А!»

 І, як і минулого разу, Іцукі, відстрибуючи назад, натягнув лука й випустив стрілу в Батька, що біг на нього.
 Звісно, Батько спіймав стрілу рукою й зупинив її.

«Що?!»

 Якщо він думав, що зупинить Батька — то глибоко помилявся.
 Як і в пам'яті, Іцукі, тримаючи дистанцію, одразу випустив ще кілька стріл.

«Приціл точний, але це все, що в тебе є»

 Батько, не використовуючи Ейр-Шилд, відбивав стріли щитом і рухався прямо на Іцукі.
 Оце так! Він настільки підняв техніку, що може відбивати атаки Іцукі без скілів — це вражає.
 Але цей Батько тренувався разом зі своїми рабами, тож, можливо, це закономірно.
 Він же досить спритно рухався, коли грався з Вольфом.
 А ще частково брав участь у тренуваннях панди та бабусі.