«Заради власної наживи усувати неугодних і дозволяти їх наругу — це нелюдські вчинки, на які здатні лише ті, хто впав у зло. Навіть якщо можновладці це дозволяють, завжди знайдуться ті, хто не пробачить і покарає. Люди називають це справедливістю!»
«...Цікаво, чи це пан Наофумі навчив її таких дивних жартів. Певно, розповів якийсь анімешний сюжет»

　Фреон, змінивши костюм, злетіла з вежі годинника, де стояла, схрестивши руки, спиною до сонця, і стала між Лісою та нападниками, захищаючи їх.
　Вона наспівувала мелодію, яка в такт із «пум-пум» Рафемона звучала як ефектна вступна тема.

«Хрю!»
«Ти хто така?! Назви своє ім'я! Якщо приперлася сюди — готуйся до болю!»
«Посланець справедливості з небес! Магічна Фреон прибула! Я зафіксувала всі докази ваших намірів! Покірно прийміть покарання!»
«Заткнись! Вперед, хлопці!»
«О!»
«Хрю!»

　Фреон змахнула крилами, і в повітрі навколо студентів, які намагалися атакувати, з'явилося безліч вогняних заклинань.

«Магічна Фреон, Цвайт Фезарфаєр!»
«Г-г-грааа!?»
«Щ-що, занадто швидко!»
«Хрююю!?»

　Їхні заклинання були знищені магією Фреон, а натомість її чари влучили в свиней і студентів, і вони почали горіти.
　Свині качалися від болю, а студенти панічно намагалися збити полум'я.

«Ще хочете?!»

　Фреон аж сяяла від ентузіазму.

«Що тут сталося?»
«Ого! Он там Магічна Фреон!»

　На шум почали збігатися сторонні студенти.

«Розперезалася! Ану, всі разом!»

　Щойно студенти, погасивши вогонь, із лютими обличчями спробували щось зробити...

«Ні, досить»

　Шувавава! — Іцукі випустив стріли дощем, які впали впритул до хуліганів і свиней, а тоді з'явився з тіні.

«О! Пан Досконала Справедливість!»
«Це не моє ім'я в цьому циклі. Пане Фреон, ваша поява закінчилася, тож повертайтеся додому»
«Моя поява ще не закінчилася! Допоки в цьому світі існує зло, мої подвиги не припиняться»

　Фреон наспівувала, розмахувала кулаками в повітрі. Шу-шу!

«Так чи інакше, я на власні очі бачив, як ви намагалися вчинити ницість із пані Лісою. Я повідомлю про цей інцидент адміністрації академії, тож готуйтеся до відповідних наслідків. Інакше покарання буде суворішим»

　Сказавши це, Іцукі зробив зауваження свиням і нечемним студентам, а тоді пішов разом із Лісою та іншими.
　Після кількох таких акцій ті, хто намагався безпосередньо нашкодити Лісі, швидко зникли з радару.

　Поки Іцукі займався цим, тим часом...
　Я, доправивши свиней до викладача з дисципліни, прогулювався територією академії.

«Ого-го! Фреон приїжджає до академії — це просто неймовірно! Я хотів швиденько здати дослідницькі матеріали й поїхати на перегони філоріялів у Зелтбул, щоб уболівати за Юкі, але тепер я вирішив, що навідуватимуся сюди ще довго!»

　Овва?

«О, це той самий філоріял, якого виростив Герой, про якого всі говорять? Неймовірна красуня»
«Саме так! І не приховую — це Магічна Фреон, тобто Фреон. Це філоріял породи Арія, що вміє літати й уважався вимерлим, якого виростив Герой Списа! Вона така віддана, що хоче разом із Героєм Лука творити справи справедливості!»

　Овва-овва, який же палкий учень тут знайшовся.
　Може, й мені долучитися до розмови?

«Яка ж цікава розмова тут точиться»

　Звісно ж, у режимі панянки.
　Отже, я приєднуюся до розмови палкого учня й перевіряю, хто ж це говорить.
　Овва? Це ж... я його пам'ятаю.

«О, пане Мото. Доброго дня»

　Співрозмовника я не знаю, але от того, хто так палко розповідав про Фреон, я пам'ятаю.

«Овва, а ви ж член загону охорони філоріялів, номер нуль-нуль-дев'ять! Пане Хакасе, чи не так?!»

　Так, це людина з фан-клубу Філоньки номер 009 у першому світі — той, хто розробляв усілякі фанатські товари, відомий як Хакасе. Він стояв переді мною — у білому халаті, як лікар, в окулярах із легким завитком, дослідник до мозку кісток і палкий вірянин пані філоріял!
　Я пам'ятаю обличчя всіх членів фан-клубу. Особливо засновників — вони збираються в кожному світі, тож я обов'язково видаю їм закріплені номери.
　Звісно ж, Хакасе був і на підпільному концерті на зборах Батька, який зрадив нас і перейшов на бік суперника!

«Ц-це... гм, пане Мото?»

　Сторонній студент, здивований моїм тоном, звертається до мене, але не варто зважати на таке.

«Овва? Ви знаєте мій членський номер? А ви хто такі будете?»
«Членський номер 000! Кітамура Мотоясу!»

　Я вимкнув мікрофон і заговорив до Хакасе своїм звичайним голосом.

«О! Це голос голови! От тобі й на... Я чув, що прибуде Герой Лука, але щоб і голова завітав — неймовірно майстерне маскування! А цей мікрофон... а, це ж замовлення для дослідження Фоблея, я його пам'ятаю»

　До речі, його манера мовлення дуже схожа на мою.
　І цей мікрофон із зміною голосу створив Хакасе.
　Схоже, він справді талановитий. Не фальшивий геній, як Такуто, а справжній технічний фахівець, як лікар.
　І коли я вболівав, пані філоріял часто спілкувалася з Хакасе, тож сумнівів немає.

«То пані Юкі теж тут? Я вже сподіваюся!»
«На жаль, Юкі зайнята перегонами й не брала участі в цій місії»
«Яка прикрість»
«Раз уже ми тут зустрілися, то коли настане час перегонів, я вас підвезу»
«О! Це було б дуже доречно! Я хотів поїхати подивитися на перегони Юкі, але батьки наполягли, щоб я спершу привіз матеріали до академії, тож я вже збирався пропустити кілька забігів»

　До речі, Хакасе мав би бути фанатом Філоньки, але в цьому циклі Філонька — це Сакура, а Сакура хоч і розважається з нареченим, але не співає й не танцює, тож її популярність низька.

«Стривайте, Кітамура Мотоясу... пан Мото — Герой Списа?! Але ж Герой Списа — чоловік!»

　Сторонній студент здивовано вигукує.
　Нічого не вдієш, розширю плечі й змінюю костюм.

«Тепер вірите?»
«О-о-о... якось моторошно. Я тепер, мабуть, думатиму, що будь-яка красуня насправді хлопець»

　Сторонній студент, хитаючись, відвернувся від нас, але я продовжую розмову.

«То ви були студентом, Хакасе. Я не знав — я уникав надто глибоко втручатися»
«Я вже отримав усі кредити, як і Ліса, яка в центрі цього скандалу. Я дослідник із кафедри магічної алхімічної інженерії»

　Хм-хм... я цього не знав.
　Ми ж зазвичай спілкувалися лише з приводу замовлень на фанатські товари.

«Як дослідник, я дуже зацікавлений у тому големі Рафемоні, який прибув до академії. Якщо він так вільно спілкується, то його створив справжній майстер. Мої колеги з кафедри аж гудять»

---

Кю-у