За кілька днів після повернення Рена та Іцукі.
Ми допомагаємо відновлювати руїни села Мелромарк — рідного села старшої сестри.
Батько сказав, що хоче відродити цю землю, тож ми вирішили цим зайнятися.
Рен та Іцукі теж прийшли.

Кажуть, у Фобрейлі хоч і розкішно, але неспокійно.
Дипломатія зі Свинним Королем та лідерами різних країн втомлює, і з нами, з ким вони разом боролися, спокійніше — щось таке.

Під час перерви у відновлювальних роботах.
Батько вправно готує їжу.

«Хвиля ж закінчилася... а ми що тут робимо?»
«Сасе, не нарікай. Ми ж наречені Наофумі!»

Ой-йой, старша сестра разом із пандами трохи осторонь базікають.

«Хе-хе-хе... Темний Священний Герою. Твоє серце прагне пробудження. Не ховайся в цьому безглуздому вбранні — вивільни свою душу».

Блек Сандер знову й знову вербує Рена, який у якомусь дивному безглуздому вбранні.

«Я з цим зав'язав. Не чіпляйся зі своїми дивними пропозиціями...»
«Якщо пробудишся — буде цікаво, тож я за цим спостерігаю»
«Ґаеріоне...»
«Це не така вже й погана пропозиція. Герой Меча з того циклу, судячи з усього, мав кращі показники зброї, ніж у світі дикого Офумі з першого світу»
«Чому?»
«Можливо, через вподобання духа меча чи сумісність? Коли "зсув" пробудився, усе зійшлося, і меч теж пробудився — щось таке»
«Тьху... Я ще жодного разу не шкодував, що став Героєм Меча, але зараз...»
«Ось саме. У такому дусі... Темний Священний Герою»

Блек Сандер наполегливо тисне на Рена.
Йому, певно, дуже подобаються такі розмови.

«Те, що доводиться використовувати заборонену силу, мабуть, і є тим стимулом»
«То що мені робити!»
«Можливо, це доля того, кого призвали як Героя Меча?»
«Іцукі, якщо не вгамуєшся — зніму з тебе ці навушники!»

Поки Рен погрожує, а Іцукі тягнеться до навушників і трохи їх зсуває, на обличчі Іцукі на мить з'являється блаженний вираз, і він швидко притискає навушники назад до вух.

«А... а-а... будь ласка, не треба!»

Філонька у чудовому настрої співає пісні у селі, що відновлюється.

«Філо, я б дуже просив перестати співати саме зараз. Твій голос відлунює в мозку, перетворюється на міражі, і я починаю божеволіти».

Виявляється, навушники Іцукі — це пристрій, який блокує всі частоти, окрім певного діапазону.
Кажуть, він попросив лікаря в лабораторії Фобрейля терміново їх виготовити.

«Ну що ж... раз уже так, розкажи нам свої історії. Багато чого я ще не чув».

Рен розпитує мене та суперника.

«Що саме хочеш знати? Історію першого світу для Героя Списа?»
«Ну... Можливо, варто послухати про те, що було після виходу з петлі, як орієнтир на майбутнє. Або... про мене з першого світу»
«Про Героя Меча? За словами Ґаеріона, коли Герой Списа одного разу загинув і стався відкат, він разом із диким Офумі отримав удар від справжнього винуватця Хвилі й одного разу повернувся в рідний світ»
«Овва...»
«А що зі мною?»
«Герой Лука був пощаджений як іграшка для розваги винуватця і тримався разом із Покидьком, поки не повернулися дикий Офумі та інші»
«Тобто Рен ганьблено програв, а я один... Щось мені від цього не погано»
«Тому й кажу, Іцукі...»

Рен кидає на Іцукі пронизливий погляд.
Невже зараз почнеться бійка?
Якщо вони почнуть серйозний розбрат — це справді буде Дестро... ні, я їх зупиню.

«Іцукі, ти як завжди влучаєш у точку»
«У той час Герой Меча... тут минуло мало часу, але у світі Героя Меча, виявляється, минуло два роки. Тож він став трохи вищим. Ґаеріон спершу навіть не впізнав його»
«Справді? Два роки... тоді він старший за Іцукі. Можливо, це й непогано — більше не бути наймолодшим»
«Але не таким, як нинішній Рен»

До речі, щодо нагород за зброю в цьому циклі — і Рен, і Іцукі, схоже, вирішили залишитися.

«Герой Меча з першого світу був неймовірним фехтувальником. Видно було, що він два роки ганяв себе безжально»
«Це круто. Рен, який відкинув м'якість, чи щось таке — ніби став справжнім головним героєм»
«Ага, за нагороду за мир, яку запропонувала зброя, Герой Меча попросив право кілька разів переходити між світами. Здається... він зникав кілька разів, але повертався»
«Переходити між світами?»
«Так. Схоже, за ті два роки він ходив в інші світи, але результати були не надто втішними, тож він хотів ще можливостей»

Іцукі та Батько дивляться на Рена.

«Тобто пригоди Рена тривали. Мені б хотілося побачити це як історію»
«Хроніки Темного Священного Героя!»
«Не роби з людей матеріал для своїх вигадок. І не втручайся в розмову!»

Рен відштовхує Блек Сандера, який вліз у розмову.
Але Блек Сандер, схоже, отримує від цього задоволення.

«А хіба я не розповідав тобі чогось, Ґаеріоне?»
«Ти говорив менше, ніж Герой Списа»
«Чоловік, який говорить спиною... Це неймовірно дратує. Через те, що ти все приховуєш, інший ти зараз страждає»
«Іцукі...»

Рен та Іцукі люто дивляться одне на одного, наче грають у кабаді.

«Мотоясу, ти щось знаєш?»
«Я з Реном особливо не спілкувався... Хіба чув, що він намагався заспівати "Сінгл Белл" на Різдво»
«Навіть у мирний час — самотній. Тобі варто відмовитися від надій щодо Еклер і Віндії»
«Тому я й кажу — вгамуйся, Іцукі!»

Рен уже майже на межі.

«У мене теж є хтось! Мені достатньо її. Я відкладав це, але, можливо, варто повернутися! Хоча... не знаю, чи зможу»
«До речі, Рене... ти ж, здається, помер, рятуючи подругу дитинства, і так потрапив у цей світ?»
«А-а...»

Суперник невпевнено відвернув погляд.
Щось тут не так?

«Що?! Що сталося з нею?!»
«По-перше, твоя подруга дитинства дивна. Повертати в десять разів більше на День святого Валентина — це вже занадто»
«А що тут дивного?»
«Ну, це ж дивно»

Батько миттю вставив своє зауваження, бо Рен не бачив у цьому нічого дивного.

«Ага, це дивно. Зазвичай у жіночих метафорах максимум — у три рази більше, та й то в негативному сенсі. Десять разів? Це вже рівень "не беру, бо не хочу повертати"»
«Можливо, вона навмисно втовкмачувала йому неправильні уявлення, щоб утримати?»
«І ще, після повернення в рідний світ він, здається, пішов в інший світ разом із нею, і там вона знайшла собі хлопця й залишилася жити назавжди»
«Що-о-о?!»

Рен відвернувся від нас, закричав, упав на коліна й поник.
А як, до речі, звати твою подругу дитинства? Здається, я не чув.
Точно свиня!
І мати в неї, кажуть, така сама.
Чесно кажучи, мені шкода Рена.

«Ну, у світі дикого Офумі з першого циклу в Героя Меча були Еклер та старша сестра, тож він особливо не переймався»
«І тепер цей Рен розплачується за це. Розумію. Рене, можливо, тобі варто просто знайти собі когось? О, он там чорненький є»
«Це самець!»
«З коханкою — вибачте»
«Та він ще й відмовив! А як же Чорні Ікла?!»

Рен і Блек Сандер не можуть порозумітися. Як зробити, щоб вони стали друзями, як у тому циклі?
Подумаю про це наступного разу.
Але Рен у цьому циклі бадьорий.

«З любовними справами Рена зрозуміло. А є ще щось? Головним чином про пробудження. Є дещо незрозуміле»
«Ти ще не вгамувався?! Припини вже!»
«Хм-м... Ще був цикл, де Офумі закохався в Ґаеріон. Там Героя Меча Такто перетворив, вжививши в нього фактор філоріяла, тож у нього з'явилися елементи філоріяла в кінцівках і крила на спині»

Рен сіпнувся, почувши розповідь суперника, завмер і замислився.

«Темні крила — це круто»

Каже Блек Сандер.

«Перетворена людина — це круто!»

Філонька теж згодна.

«Ви обоє — замовкніть»

Рен робить зауваження, але голос його звучить слабко.

«Священну зброю вкрав Такто, і його взяли живим... Як жахливо. А що зі мною...?»
«Це продовження світу, де ти помер і стався відкат»
«Зрозуміло... Справді, схоже, я там легко вмирав. То, Рене, тобі цікаво мати крила на спині? Адже це як у філоріялів»
«Мовчи! Що було далі? Я помер?»
«На щастя, Такто перемогли, і його врятували. Потім мала бути операція з видалення елементів філоріяла, але Герой Меча все відкладав, а потім позував перед дзеркалом. Пам'ятаю, Офумі, побачивши це, подумав: "Який же він розслаблений"»
«Тобто йому це повністю сподобалося. Шлях перетвореної людини... Шкода, що зараз через меч це неможливо»
«...»

Рен стискає кулаки.
Він аж тремтить.

«Найжалюгіднішим із Героя Меча та Героя Лука був цикл, коли Герой Списа перетворився на овоч»

Суперник, не звертаючи уваги на стан Рена, схрестив руки й продовжує розповідь.

«Найжалюгіднішим...?»
«Цикл, який знають Герой Меча та Герой Лука з цієї петлі... попередній цикл»
«А... Це той цикл, де ми з Реном діяли егоїстично й наробили хаосу»
«Той, де всі чотири духи, включно з Духом Черепахи, відродилися. Ми ж і спустили той курок...»
«Герої, які мали рятувати людей, майже знищили світ — це справді жахливо...»
«Так»

А... Я це дуже смутно пригадую.
Це був цикл із дорослою Сакурою.
Тоді я страждав від страху перед Філонькою й був цілком під впливом суперника.
Батько дуже хвилювався.

«Колишні товариші Героя Лука постійно підбурювали й цькували його, змусивши тікати зі всього світу. Офумі та інші його захистили, і конфлікт начебто вщух, але його розчавило почуття провини, і за кілька років він помер від хвороби»
«...»

Іцукі мовчки, наче вшановуючи пам'ять власної смерті в іншому світі, заплющив очі й слухає.

«Герой Меча, відмахуючись від проблем, що сипалися на нього, поступово забруднив руки кров'ю, перетворився на короля злодіїв... на масового вбивцю. У підсумку Священний Меч відкинув його прямо перед Офумі та іншими, і меч зник із його рук»
«І... і що було далі? Це ж той я, що сказав жахливі слова Віндії, правда?»
«Його особистість уже зламалася під тягарем провини, і він не міг жити серед людей, тож старша сестра та Ґаеріон разом наклали на нього прокляття перетворення на дракона й дали йому нове життя. Для світу зробили вигляд, що Героя Меча перемогли»
«...Перетворення на дракона»
«Він втратив пам'ять і став драконом. Пам'ятаю, як старша сестра виростила його, і він став чудовим драконом. Звісно, Ґаеріон знала, що він поступово повертав спогади. Але на той час він уже заспокоївся»
«Віндія з того циклу була дуже милосердною. Адже він був убивцею її батька»
«Вона завжди прощає. У цьому й сила старшої сестри»
«Перетворення на дракона...»

Рен... має дивний вираз обличчя.
Що це за емоція?

«Рене, я бачу, що ти зараз думаєш: "Це ж круто"»
«Мовчи! Я знаю, що дракони в цьому світі — самі збоченці! З чого б мені хотіти стати таким!»

А, он воно що.
Тепер я розумію Рена.

«Чи не сказав ти щойно щось образливе про тата чи Ґаеріон?»

Підходить асистентка, яка розмовляла з кротом осторонь.

«Віндіє, невже ти не розумієш? У чому дивина твоєї сестри...»
«...Н-немає в ній нічого дивного»
«Можеш сказати це, дивлячись мені в очі, Віндіє! Не відводь погляд!»
«Я... я хіба колись брехала!?»
«Ну-у, головне, що вони в добрих стосунках»

Суперник пропускає образи повз вуха, наче камінь у воду.

«Просто цей цикл дуже важливий для Ґаеріон — тут вона вперше зустріла Офумі й отримала допомогу. Вибач перед Героєм Меча та Героєм Лука, але це дорогий для мене цикл»
«Зрозуміло... Урешті-решт настав мир. Тоді ще є порятунок»
«Так. На жаль, Героя Меча та Героя Лука стерли як героїв, але це був такий цикл»
«Рене, у тебе ж багато різних варіацій. Той Рен із першого світу, схоже, став старшим за мене»
«А, до речі, Герой Меча зі світу дикого Наофумі, коли тренувався з пандою, казав, що добре розуміється на ведмежих тілах. І ще він навчав сільських напівлюдей перетворенню на звірів, тож, за припущенням Ґаеріон, у нього був якийсь досвід»
«Мені тепер справді цікаво дізнатися про пригоди Рена. Якщо скласти все докупи, то, можливо, він умів перетворюватися на ведмедя ще в першому світі?»
«Не знаю! Але... якщо й вона була втягнута в це... то, можливо, й так»

---

Лук... 3% → 0%