«Ага, не думай, що яйця закінчаться!»

Щойно Покидьок це сказав, як свині, мовляв, у нас їх ще повно, почали викладати яйця панів філоріялів.

«Наче яйця по сто єн за упаковку в супермаркеті... так їх виставили»
«Схоже, саме вони — причина того, що яйця філоріялів по всьому світу на межі зникнення. Страшні люди, якщо здатні на таке»
«Моторошний план»
«І те, що саме Мотоясу-куна це стримує, означає, що план дієвий... це безсумнівно»

Свині й Покидьок!
Марно напружують свої мізки!
Що б не сталося, я цього ніколи не пробачу!

«Ну ж бо... Герою Списа! Убий Героя Щита! Інакше ми продовжимо нищити яйця, що тут лежать! Твої страждання — наша втіха!»

Тьху... Якщо я не битимуся з Батьком, вони знищать нові яйця панів філоріялів.
Але атакувати Батька — суперечить моїй вірності.
Тут немає ані вищого, ані нижчого, ані пріоритетів.

Надзавдання, від якого, здається, зараз піде дим із голови.
Але якщо я вагатимусь і стоятиму, вони знищать ще більше яєць панів філоріялів!

Поки я вагався, Батько тихо, пошепки заговорив.

«Не рухайся, продовжуй вдавати, що ти поранений, Мотоясу-кун»

Щ-що це означає?
Ні, якщо він так каже, то, певно, має план.
Я, як і було сказано, завмер, наче заморожений.

«Щось тут не так... Король Олткрей з самого початку не дивиться на нас. Його слова різкі, але він лише вдає, що дивиться, а насправді дивиться зовсім в інший бік»

Он воно як?
Справді, його рухи з самого початку якісь підкреслено повільні.
Я думав, він хоче довше насолоджуватися моїми стражданнями, але, виходить, ні?

«Можливо, він намагається щось нам передати... Але він відомий як Мудрий Король, тож це може бути пастка. Однак... нам теж потрібно виграти час. Вибач, Мотоясу-кун, підіграй мені»

Батько злегка всміхнувся мені.

«Усе гаразд. Я вже не настільки слабкий, щоб мене легко звалила твоя атака. Адже це ти мене виростив, Мотоясу-кун»

Аж серце стиснулося від цих слів, Батьку!
Сказавши це, Батько відійшов від мене й люто зиркнув.

«...Хм. Схоже, мені доведеться битися з Мотоясу-куном»

Батько сповнив погляд ворожістю й підняв щит.

«Мотоясу-кун... ні, Мотоясу! Я добре знаю, наскільки ти залежний від філоріялів, аж до нудоти. Я не дам себе вбити!»

Трохи по-дріб’язковому прозвучало, але Батько розгорнув Метеорний щит.
Тьху... То мені справді треба атакувати Батька?
Але... у-у-у...

Стримуючи біль у шлунку, від якого, здається, ось-ось виблюю кров, я, тремтячи, змушений замахнутися списом на Батька.

«Пане Мотоясу!»
«Що це!»
«Агов! Ви теж бийтеся! Філоріяле Героя Списа, якщо ти не битимешся... знаєш, що буде?»
«Тьху... Який підлий! Вдаватися до таких ницих і мерзенних методів — це жорстокість поплічників Мудрого Короля й Такта... Я цього ніколи не пробачу!»
«Кажи що завгодно! Це наш... реванш!»
«У-у-у... Пане Мотоясу...»

Юкі перетворилася на філоріяла й спробувала кинутися до мене, але Рен стала в неї на шляху.

«...Юкі! Не дозволю!»
«Не заважай! Це все... заради пана Мотоясу»
«Ґаеріон захищатиме Наофумі. Якогось Героя Списа я не знаю»
«Не розуміти болю в серці пана Мотоясу... Як і очікувалося... дракон»
«Лайся скільки завгодно. Те, що дракони й філоріяли — закляті вороги, це факт!»

Рен стала в бойову стійку, лишившись у людській подобі.
Юкі першою кинулася на Рен на шаленій швидкості, завдаючи серію ударів ногами, а Рен почала всі їх відбивати.

«Бу-бу-бу!»
«Ану швидше атакуй! Герою Списа!»

Покидьок, разом із вереском свині, наказав мені атакувати й із гучним стуком розбив об землю одне яйце.

У-у-у-у-у-у-у... Спочатку я змушу Рен заплатити!
...Інакше я сам себе не стримаю.

«Здохни! Рен!»

Це трохи легше, ніж битися з Батьком!

«Не думай, що Герой Щита не зможе атакувати!»

З цими словами Батько змінив щит на той, що вкритий шипами, які накладають статусні розлади, і кинувся до мене, що саме збирався атакувати Рен.

Цю сцену я вже бачив колись.

Вперше... коли я був дурним, у битві, де на кону була старша сестричка.
Тоді я використав не щит, а балуни — зараз, озираючись назад, це було вражаюче.

Вдруге — в іншому циклі, коли Іцукі викликав мене на дуель, щоб урятувати Кіла.
Тоді Батько так само стримував мене статусними розладами.

«О-о-о-о-о-о-о-о-о-о-о-о-о!»

Батько замахнувся кулаком і кинувся на мене.
Це безсумнівно провокація.
Я... згадав той час і випустив той навик.

«Розсіяний удар!»

Вістря списа розділилося на безліч частин і полетіло в Батька.
Батько прийняв усі удари, і вони лишили лише іскри.

Ах... Батьку.
Як і личить Батькові.
Дуже міцний.

Тут Батько підняв щит і вдарив мене шипами відбиття.
У звичайній ситуації я б отримав статусний розлад, але я вивчив безліч навичок, тож опір спрацював.

Але... я вдаю, що отримав статусний розлад, приклав руку до обличчя, наче в мене запаморочення, й відштовхую Батька.

«Тьху...»
«Як воно! Оце! Тактика Героя Щита!»

Я розумію, що Батько не б’ється на повну, але серце ниє.

«Непогано, Батьку. Але якщо думаєте, що зможете перемогти мене таким чином, то помиляєтеся!»
«Бу-бу-бу! Бу-бу!»
«Чого ти граєшся! Бий сильніше! Герою Списа!»

Г-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а!
Свиня й Покидьок розбили ще яйця панів філоріялів!
Я вас обов’язково вб’ю найжорстокішим способом!

Батько перевів погляд з Покидька на свиню, що верещала.
Щойно він так глянув, як свиня запустила в нього величезний крилатий удар.

«Ха!»

Батько, наче нічого не сталося, відбив його щитом, але ця ситуація... ранить моє серце.
Той час, коли я, нічого не знаючи, був блазнем у лапах червоної свині... ситуація інша, але збігів багато.
У-у-у... Здається, у шлунку зараз утвориться дірка.

«Ану йди сюди!»

Батько знову почав провокувати мене.
Але я... я —!

«...Нічого не вдієш»

З цими словами Рен сформувала в одній руці магічний снаряд і запустила його в свиней, що були біля Покидька.

«Хрю!?»
«Хрю!»
«Хрю!»

Бах! Магія Рен влучила в одну свиню, інші пом’якшили удар, але її добряче потріпало.
Однак водночас розбилося безліч яєць панів філоріялів!

Рен, ти!
Що ти тут витворяєш?!

«Т-и-и-и-и-и-и-и-и-и-и-и!»

Я зосереджуюся на тому, щоб стерти Рен з лиця землі, перш ніж битися з Батьком!
Але якщо я випущу Бріонак на повну, рикошетом зачепить інших.
Тож — точковий удар! Невідхильний навик!

«Здохни! Ґунґнір X!»

Я випустив у Рен невідхильний навик — Ґунґнір.

«Ха!»

Ґунґнір, що летів просто в перенісся Рен, Батько перехопив, ставши між нами, і відбив щитом.
Що?! Батьку! Чому ви захищаєте Рен?!

«І це все?! З таким рівнем зі мною не змагатися!»
«Батьку! Рен... ні, цей дракон учинив непрощенний злочин»
«...Мені байдуже. Ґаеріон-тян просто поставила мене вище за Мотоясу-куна й філоріялів»

У-у-у... Холодні слова Батька, що відштовхує мене.
Невже Рен для вас така важлива?!
Вона дракон і мій ворог!
Через таку поведінку Філонька й Сакура-тян засмутяться!

...Ні, моє серце, що вірить у Батька, шепоче мені.
Що Батько навмисно захищає Рен.
Що він злить мене, щоб я не дав розбити яйця панів філоріялів, тримаючи втрати мінімальними.

Я вірю.
Але я й злюся.
Тож не буде пощади!

«Якщо заважатимете — пощади не буде!»

Я, відчуваючи біль у шлунку, завдав удару списом у Батька.

«Ха! Це —»

Батько, зрозумівши, що буде далі після мого удару, відбив вістря щитом.

«Вибуховий спис X!»

Бах! Вістря списа вибухнуло особливо гучно.

«Ого... Драйфа Хіл V!»

Батько, хоч і отримав поранення від мого Вибухового списа, одразу ж залікував його магією зцілення.

«А тепер... Велике колесо!»

Я випустив у Батька Велике колесо в режимі створення смерчу, а сам почав заряджати Бріонак, щоб розтягнути час.

«Не заважай!»
«Не дозволю!»

Рен і Юкі борються в переплетенні, але зараз я маю зосередитися на атаці на Батька.

«Бу-бу-бу-бу-бу!»

Я чув, як свиня позаду регоче з нашого з Батьком бою.
Ви, покидьки, я вас запам’ятав!
Сила атаки висока, але я не вкладатиму в неї душу.
Так виглядатиме переконливо!

«Згоріть дотла! Бріонак X!»

Я випустив Бріонак, спрямований на Батька — вперше в житті, з молитвою в серці.

«Повітряний щит V! Другий щит V! Щит-в’язниця V! Метеорний щит X!»

Бах! Бах! Батько приймає мої атаки в лоб.
У цьому світі Батько зазвичай відхиляє атаки за допомогою Односпрямованого повітряного щита тощо, але цього разу він приймає все в лоб, щоб Бріонак не змінив траєкторію.
Більше того, він регулює міцність захисту, щоб виглядало, ніби щити навиків розбиваються один за одним.
У-у-у... Навіть звідси я відчуваю його милосердя й те, що це гра.

«О-о-о-о-о-о-о-о-о-о-о!»

Кричучи, я атакую Батька, не вкладаючи жодної сили.
Розбиваю один за одним щити, які він створює... після руйнування бар’єра Метеорного щита, коли в’язниця зі щитів розвалюється й трохи пробиває, я вдаю, що вичерпався, і важко дихаю.

«Ха... ха... Який же ви міцний»
«Це... мої слова»

Тьху... Чи не перестарався я з виходом потужності? Схоже, Батько поранений.
Як мені тепер битися?

«Провокація! Ану, йди сюди!»

Батько випустив у мене навик, що привертає агресію.
Тьху... Я мимоволі не можу відірвати погляд від Батька.

«Бу-бу-бу!»

Тут свині знову почали атакувати нас — і бойовою магією, і навіть снайперськими пострілами з вогнепальної зброї!
Наскільки ж ретельно вони все продумали?

«Тьху...»
«Ви не просто спостерігаєте!»

Я відбиваю магію, що летить, плащем, а Батько також переходить в оборонну позицію.

«Наофумі?!»
«Пане Мотоясу!»

Немов для добивання, на землі з’явилося магічне коло, і ритуальна магія з визначеною зоною... вищий груповий комбінований магічний удар «Суд» обрушився на нас із Батьком.
Оскільки це магія, яку читали свині Такта, вона мала бути досить потужною, чи не так?

«Бу-бу-бу-бу-бу!»

Від реготу свині нудить, але навколо стоїть дим.
Що ж... Перевірю стан Батька.
Судячи з присутності — він живий.
Шкода теж невелика.

І тут — гуп! — десь удалині пролунав гучний звук!

Це —!
Схоже, поки ми тягнули час, Дзо й Ко щось знайшли.
Вони пробили шлях для втечі.

«Хрю?! Бу-бу-бу!»
«Тьху... Хто там! Як смієте заважати нашій виставі!»

Покидьок і свині з люттю загорлали в бік звуку.
Невдовзі двері в кімнату — трохи збоку від того, звідки чувся звук, — було вибито.

«Хрю?!»
«Хто там!»
«А-а? Герої Щита й Списа, як у вас справи?»

Тут до нас звернулася Панда.
Що таке? Хіба ти не пішов рятувати свою наречену разом із Сакурою-тян?

«Наофумі-і! Ти в порядку-у?»

Сакура-тян теж тут.
І тут пил розвіявся.
Я переводжу погляд у бік Панди й Сакури-тян.

А там — Панда, Еклер, Сакура-тян, а разом із ними королева з нареченим, а також тигри.