Подруга старшої сестри хитає головою у відповідь на вибачення раф-сестри.

«Не переймайся, Лафталіє. Якби я була на твоєму місці, то теж вагалася б... А що бажають зробити Герої?»

На слова подруги старшої сестри Рен, Іцукі та Батько відповідають по черзі.

«Так. Як і каже Ліфана, те, що цей світ надто вже ідеальний, — факт. Мабуть, десь доведеться заплатити за це. Я покладаюся на рішення пана Мотоясу».

«Кажуть, що саме тому й варто йти вперед, що майбутнє невідоме. Але мир, здобутий під чиєюсь опікою, не може бути добрим. І найголовніше — я не хочу лишати ворога тільки Наофумі та Лафталії».

«Доведеться обирати... Я не можу сказати, що правильніше. Мене ж теж урятували. Я такий самий, як Ліфана».

Батько та інші дивляться на мене. Тобто в моїх руках ключ, який може переписати цей світ. Світ, що розгалужується... Вага цього рішення величезна, але переді мною є щось важливіше.

«Чуєш, Лафталіє? Будь ласка, не вагайся... Не приймай рішення заради мене. Я хочу, щоб ти насамперед знищила ворога, який учинив цю трагедію. Обери той шлях, де ми точно переможемо».

Подруга старшої сестри пригорнула раф-сестру, торкнувшись лобом її лоба.

«Ліфано...»

Сестра з цього світу прошепотіла з обличчям, готовим заплакати.

«У світі Лафталії я ж мертва, правда? Ні, в тій ситуації я не могла врятуватися».

«...Так».

«Слухай. Тоді я хотіла повернутися в те село, куди вже не можна повернутися, але смерті я не боялася, знаєш? Бо поруч була Лафталія, яка весь час мене підбадьорювала...»

В очах раф-сестри зблиснули сльози. Схоже, сестра з цього світу теж ось-ось заплаче.

«Страшніше за смерть було те, що Лафталія може загинути... Навіть якщо я помру, я хотіла, щоб хоч Лафталія вижила... Я не могла сказати це вголос, але думала так. Тому я рада, що Лафталія жива, навіть якщо в тому майбутньому я загинула».

Подруга старшої сестри, дивлячись їй у вічі, відповіла повчально.

«Я знаю, що є рішення Героя Списа, але я хочу, щоб ви знищили того, хто здіймає Хвилі. Це той, кого я ніколи не пробачу».

Подруга старшої сестри повторила те саме ще раз. Справді, того, хто здіймає Хвилі, пробачити неможливо. Поки я так думав, сестра з цього світу озвалася:

«Ви — інша я, правда? Прошу вас. Здійсніть бажання Ліфани...»

«...Зрозуміло. Ліфано, хоч би що сталося, я покажу тобі, що знищила ворога».

Раф-сестра кивнула й повернулася до мене. Тож я сказав:

«Сестро! Як мені побачити Філоньку?!»

Саме так. Для мене важливіша за долю світу — Філонька. Якщо Філонька поруч, зі світом усе буде гаразд. Сестра, а за нею Рен, Іцукі й навіть Батько — усі мало не спіткнулися.

«...Спершу, мабуть, варто перепросити Ліфану, яка мужньо вирішила прийняти важкий вибір, га, Мотоясу?»

Батько гойднувся й направив на мене вбивчу ауру. Схоже на те, як він колись читав нотації Коу в попередньому світі. Ой-ой... Це не те, що ви думаєте! Я лише як Мисливець за коханням поцікавився важливим!

«Господи... Мотоясу навіть у такий момент не збивається з курсу».

«Якщо він може зустріти цю Філо, то з радістю вдариться в різанину — ось яке в нього божевілля! Чому в такого типа ключ від перезапису світу?!»

«Повний ідіот із ядерною боєголовкою!»

Це що ще означає?

«Аха-ха...»

Подруга старшої сестри криво всміхається.

«...Філо? До речі, так...»

Раф-сестра простягнула руку до мого списа й почала щось наспівувати.

«О... Це... Я цього не помітила».

«Щось не так?»

«Так. Схоже, Героя Списа просто так забрати неможливо».

«Що?! Що це означає?»

Батько скрикнув від подиву й запитав раф-сестру.

«Цей світ тримається на бажанні, з якого почався часовий відкат Хвилинної стрілки Драконового Годинника. Тобто цей світ народився з одержимості Героя Списа... І я маю виконати його останнє бажання, яке він загадав перед смертю — побачити усмішку Філо. Ні... зустріти Філо».

О-о... Отже, це крок, потрібний, щоб я вибрався з цього світу й повернувся в перший. Справді, досі я так і не зустрів Філоньку. Якщо можна зустріти — хочу зустріти!

«То, сестро, якщо ви здобули всемогутність, наче божество, то знайти Філоньку для вас — дрібниці, чи не так?»

«Це можливо? Хоча ворог може нас помітити...»

«Якщо просто пошукати — то, думаю, можна. Якщо не можна забрати вас, поки не виконаємо бажання Героя Списа... Що ж, нічого не вдієш».

Із цими словами раф-сестра почала заклинання. Перед нею з'явилася магічна куля.

«Проаналізую цей світ за хвилею душі та магією Філо...»

Раф-сестра пробурмотіла щось і різко підняла руку над магічною кулею. І тоді з неї вистрілила яскрава лінія світла. Філонька там, у тому напрямку? Я біжу! Та щойно я зірвався з місця, як побачив Сакуру-тян, яка стояла осторонь і дивилася на нас. А поруч уже зібралися Юкі-тян, Коу, Куро-тян і пан філоріял.

«Гм-м?»

Сакура-тян відійшла вбік, щоб не заважати, але світло пішло за нею. Що це означає?

«Це вона і є Філо, Герою Списа».

«Я так і думав».

«Якщо зібрати всі деталі — зовнішність, особливості — то виходить саме так».

«Коли збираєш непрямі докази, усе сходиться».

«Я не міг сказати впевнено, бо Мотоясу заперечував».

Батько та інші задоволено закивали. Щ-що ви таке кажете?!

«Це не так! Сакура-тян — це Сакура-тян, а не Філонька!»

Саме так! Сакура-тян — це Сакура-тян, справжній філоріял, і в жодному разі не Філонька! Господи... Усі, включно з нареченою, помиляються!

Філонька — це золотоволоса блакитноока красуня, скарб цього світу, а у формі філоріяла вона біла з рожево-сакуровими акцентами! Сакура-тян — рожевоока, іноді стає дорослою, іноді дитиною, залежно від ситуації, а у формі філоріяла вона суцільно сакурового кольору!

Де тут схожість? Так, запах схожий, але вони зовсім різні!

«Але це факт. Можливо, форма відрізняється через умови виховання чи щось таке?»

«Я теж так думаю. Точніше, іншого пояснення просто немає».

«Еге ж».

«Це не так, не так, зовсім не так!»

Я впираюся, як мала дитина. Що це таке? Ви хочете сказати, що наречена, яка з першої зустрічі стала мені найкращою подругою, — правильний варіант? Ні! Наречена зраджує Філоньці з Сакурою-тян!

«Який же ви клопіт. Тепер я трохи розумію почуття пана Наофумі».

Раф-сестра каже з роздратуванням. Це абсолютно, що б не сталося, неправда! Це магія сестри помиляється!

«Було видно, що Мотоясу в першому світі зневажали, але така реакція...»

«Виправдань немає».

«І до речі, він називає тебе "Героєм Списа" — якось надто відсторонено».

Батько та інші несправедливо занижують мою оцінку! Це не так! Я — Мисливець за коханням! Сакура-тян — це Сакура-тян!

«Я так і знала. Мабуть, є якась причина, чому Сакура стала коханою Героя Списа».

«До речі, той збожеволілий Гаеріон тоді кинувся на Сакуру-тян».

«У... Це неприємний спогад. Але тоді Гаеріону Сакура бачилася золотоволосою блакитноокою дівчинкою. Мабуть, оце і є Філо».

Суперниця прикрила рота рукою й виплюнула ці слова. Це не так! Філонька — вона і є Філонька!