Щодо перевірки стану теж дізнався багато чого.
　Мене провели до тренувальних стаєнь для філоріялів та стаєнь для відпочинку.
　Вивчаю знання про стан ніг філоріялів та подібне.

«Ну, у тебе там із ногами проблем нема, певно»
«Юкі здорова»
«Знаю»
«Але... як бачите, є люди, які докладають зусиль заради цього»

　Як же Юкі бачить філоріялів, які готуються до перегонів?
　Чомусь спадають на думку боксери.
　Згадав, як колись ходив на матч із свинею, яка була фанатом боксу.

　М'язи, зрізані до межі... хоч і виглядають як шкіра та кістки, але то був бій із запеклими сутичками.
　Пам'ятаю, що наживо я теж відчув, що там є справжній запал.
　Певно... саме так виглядатиме мистецьке протистояння.
　Усе це — лише кроки, щоб подолати ті перегони.
　Я зрозумів, що заперечувати це — не можна.

　Я не заперечую, що існує закон джунглів.
　Він існує і серед філоріялів.
　Зусилля, щоб зробити хоч крок уперед... Я захоплений.

　Юкі вийде на старт, аби вписати нову сторінку в цю історію.
　Цей Мотоясу з нетерпінням чекає на її виступ.

«Можливо, колись проведуть Кубок Королеви та Короля Філоріялів. Це буде справжнє свято філоріялів»
«О-о!»
«Герої досліджують ефективний раціон для філоріялів. Я теж вкладатиму всі свої статки у філоріялів!»

　Виробник — справжній фанатик, коли йдеться про філоріялів.
　До речі, пізніше я дізнався, що роль "програшних філоріялів" виконують бойові філоріялі.
　Кажуть, що для них пріоритет — витривалість.
　Тобто повільність не є великою перешкодою в бою.
　Якщо це стосується філоріялів — я не можу не прагнути досконалості... Я теж не можу відставати.

«Ну, за деякий час з'явиться такий вид змагань, як філоріял-батл. Тоді й попрошу допомогти»
«Зрозумів!»

　Батько пробурмотів щось про півнячі бої.
　Кажуть, філоріялі в мавасі будуть боротися в сумо.
　Звучить як веселе змагання.

«А перегони філоріялів — це просто біг по колу на арені?»
«Гм? Ну... є й великі перегони — з міста в місто, навіть через країни. Це філоріял-ралі. Там потрібна витривалість»
«О-о...»
«Схоже, ти хочеш спробувати все. Але спершу ж ти вчишся про філоріялів, так?»
«Саме так!»

　Ах, я хотів би побачити Філоньку, але бажання дізнатися про філоріялів ще більше заполонило моє серце!
　Так і минув мій день за вивченням філоріялів.
　Здавалося, щойно був ранок — аж раптом уже ніч.
　Хоча, якщо точніше, то вже вечір.

　Перервавши читання документів у приміщеннях, пов'язаних із філоріялами, я повернувся до місця проживання.
　Там уже зібралися Батько та Рен з Іцукі.

«А, Мотоясу й Юкі, з поверненням»
«Ми повернулися»

　О? Тут багато кротів.
　Кроти, які спочатку були підлеглими Батька, виглядають задоволеними.

«Знайшли родичів кротів?»
«Так! Пані Садіна відвела нас до відомого работорговця в Зелтбулі. Поки лікували всілякі хвороби, час і минув, але ми нарешті знайшли їх!»
«Д-дякую вам»

　Кріт дякує старшій сестричці.
　Ого, недарма старша сестричка.
　Знайти родичів кротів, яких було так важко розшукати... Це вам не абищо.

«Я рада, що змогла допомогти. То ти, Наофумі, виявляється, Герой Щита»

　Старша сестричка теж відповідає привітно.

«І що, Наофумі, тепер святкуватимете возз'єднання, так? Хочу й я приєднатися»
«Так. Імія нарешті возз'єдналася з родичами, і мені треба подякувати пані Садіні»
«Дякуємо, що піклуєтеся про Імію»

　О? Це ж кріт-коваль.
　Пам'ятаю, він зробив для нас безліч пазурів для філоріялів.
　До речі, він дядько крота.

«Справді... я переживав, що сталося з братом і невісткою... Але принаймні племінниця Імія врятувалася. І ще кажуть, що її врятував сам Герой»
«Ми натрапили на неї випадково. Хотілося б урятувати її раніше...»

　Батько з винуватим виглядом відповідає кротам.
　Але кроти похитують головами.

«Ні-ні, вже те, що ви звільнили нас із рабства, — понад усе. Просити більшого було б егоїзмом. Герою, не переймайтеся»
«Якщо ви так кажете... До речі, що ви плануєте робити далі? Якщо хочете, я можу домовитися з країною та різними місцями, щоб надати вам житло»

　На питання Батька кроти почали радитися між собою.
　Справді, важливо вирішити, що робити далі.
　Як і каже Батько, надати їм житло — непогана ідея.
　Можливо, як у першому світі, Батько міг би керувати якоюсь територією.

«Нас і так уже мало... Відбудувати село... чи, може, почати якусь справу деінде...»
«Перепрошую...»

　Кріт бере Батька за руку і щось пропонує ковалю-кроту.

«Я... хочу лишитися й бути супутницею Героя»
«Так, я пам'ятаю. Але я ж казав, Іміє: я хочу надати тобі місце, де ти зможеш почуватися в безпеці»

　Коваль-кріт переводить погляд із крота на Батька й назад, а тоді, ніби щось зрозумівши, кілька разів киває.

«Герою, я знаю, що це зухвале прохання, але прошу: ми теж хочемо стати вам у пригоді. Будь ласка, навчіть нас усього»

　На слова коваля-крота всі кроти разом кивнули.
　Досить шляхетний настрій.

«Хм-м... Може, варто знайти те село, про яке казав Мотоясу, чи якийсь заклад, де Герої виховують супутників...»

　Батько відповідає з дещо розгубленим виразом.
　Саме так. Довірити своє майбутнє Батькові — це істина світу.
　Усі покладаються на Батька.

«І, якщо можна, будь ласка, й надалі добре ставтеся до Імії»
«Звісно. Але є одне, що я прошу запам'ятати»
«Що саме?»

　Батько відповідає кротам із дещо суворим поглядом.

«Не думайте, що ви особливі, бо вас захищає Герой, чи що з Героєм усі проблеми вирішаться самі! Якщо ви так думатимете й діятимете — ми негайно припинимо вам допомагати»

　О? Здається, у першому світі Батько казав щось подібне.
　Іншими словами, але суть була та сама.

«Світ захищають не лише Герої з іншого світу. Я хочу співпрацювати з усіма, хто прагне врятувати його спільними зусиллями»

　Почувши слова Батька, кроти зааплодували.
　Так-так, цілком природна реакція.
　Хваліть Батька далі.

«Іміє, ти теж розумієш, так?»
«Ем... Так. Усі, хто думає, що Герой урятує їх, і поводиться егоїстично... так не можна. Бо це те саме, що роблять погані люди»

　Кроти, схоже, погодилися зі словами крота.

«Гадаю, вам усім варто спершу... повернутися додому, а тоді вже думати про майбутнє. Якщо хочете, варто відбудувати ті землі»
«Але ж Мелромарк...»
«Церква Трьох Героїв у Мелромарку визнана єрессю, і її замінено на Церкву Чотирьох Святих. Пані Еклер, що тут, — донька володаря земель Сеет, і втрачена влада вже відновлена. Можете спокійно повертатися до свого села»