«Заткніться! Ви... з'явилися пізніше, і що ви собі дозволяєте?!»
«Це я тут ставлю запитання. Я питаю, як ти отримав цю зброю і що сталося з її справжнім власником»

Батько відповідає з помітним роздратуванням.

«Наофумі, ти справді думаєш, що цей блазень зізнається, хто він такий?»
«Хочеться вірити, що він просто не отямився від раптовості. З його точки зору, ми з'явилися зненацька й побачили те, що він ретельно приховував»

Рен та Іцукі тримають їх на прицілі, готові будь-якої миті втрутитися.
Може, й мені вийти вперед?

«Питаю ще раз: ти ж не є офіційним Героєм Семи Зірок, правда? Якщо Семи-зіркова зброя відкинула тебе, то, можливо, її можна відібрати...»
«Пане Мотоясу, а хіба можна відібрати зброю за відмову від місії?»
«У минулому циклі на Покидька це не подіяло, тож, гадаю, не можна. Він фактично відмовився від місії»

Невідомо, наскільки палиця була віддана Покидьку, але, думаю, відібрати її було неможливо.
Здається... у першому світі Батько казав, що Чотири Священні Герої стоять вище, і що вони можуть позбавляти статусу навіть обраних. Але в мене не вийшло.
Мабуть, накази відрізняються.

«Якщо проаналізувати наказ пана Мотоясу: "Звільнити від пут нерозумної сили та пробудитись"... З цих ключових слів випливає, що хтось за допомогою якоїсь сили тримав Семи-зіркову зброю в кайданах»

Батько пильно дивиться на Кору та решту.
Тепер уже точно ясно, що вони одного поля ягоди з Тактом.

«Хіба наші здогади хибні? Ти використовував Семи-зіркову зброю, тримаючи її в кайданах якоюсь нечесною силою... як Герой Батога»
«Саме так. З огляду на прецедент з Тактом, можна вважати, що цей Юта володіє подібною силою»
«Хрю-хрю!»

Свині знову верещать.
Як завжди, годі зрозуміти, що вони кажуть.

«Ви думаєте, що вам, Чотирьом Священним Героям, дозволено робити все, що заманеться? Тому я й кажу: зброя, яку мав цей Юта, — це метальна зброя Героя Семи Зірок, і вона належить Герою. Але Юта не є її законним власником. Тому я й розпитую»
«У цьому світі ми щось на кшталт королівських солдатів. Ми просто з'ясовуємо, чи є ви злочинцями. Нічого свавільного тут немає»
«Радше це ви можете бути злочинцями. Невже ви цього не усвідомлюєте?»

Батько та решта відповідають майже з розчаруванням.
Хіба їх можна переконати?
Якщо хочемо витягти інформацію, найпростіше зв'язати їх мотузкою, а тоді провчити як слід.
Інакше кажучи — тортури.

«Хрю-хрю-хрю, хрю-хрю-хрю-хрю!»
«Хрю-хрю-хрю-хрю-хрю!»
«Тьху...»

На обличчі Кори помітне занепокоєння.
Свині, як і раніше, тримають оборону, готові захищати Кору.

«Хрю-хрю-хрю!»

А коли вони спробували кинутися на нас, Іцукі вистрелив і вибив зброю з їхніх рук.

«Більше безчинств я не дозволю»
«У вас немає жодних шансів. Здавайтеся мирно — і ми не заберемо ваші життя. То що? Що ви зробили з Героєм Метальної зброї?»

Батько та решта надто м'які.
Таких явних злочинців найпростіше було б просто повбивати.

«Хрю-хрю-хрю!»

Тут свиня щось пронизливо верескнула до Кори.

«А, зрозумів! Дію на повну!»
«Ви ще не вгамувалися?»
«Не розумію, чому ви так затято опираєтеся»
«...Гадаю, вони усвідомлюють, що скоїли злочин. Беремо їх без жодних церемоній»
«Зрозумів!»

Нарешті можна діяти на повну!
Дестрою!
Та щойно я зібрався вкласти силу в спис, Кора поцілував одну зі свиней, що тулилися до нього.

«Що...?»
«Щ-що...?»

Цей огидний, нудотний поцілунок між свинею й людиною змусив заклякнути не лише мене, а й Батька з рештою.
Кора міцно обіймає свиню й цілує її глибоко.

Фу-у-у-у...
Аж нудить.
Щоб стримати нудоту, я згадую Філоньку.

«М-м... м-м... м-м-м-м»
«Хр-р... хрю»

«Щ-що вони роблять? Може, вирішили перед смертю зробити все, що завжди хотіли...?»
«Т-так, мабуть. Ми ж хотіли взяти їх живими, а вони, схоже, готові битися насмерть»
«Батьку, я співаю!»

Я співаю пісню, яка мені дорога, бо нею мене колись підбадьорювала Філонька.
Інакше я не витримаю цієї огидної сцени, від якої нудить.
Свинячий король із свинею — це ще зрозуміло, тварини. Але поцілунок людини зі свинею — це просто гидота!
А Кора тим часом цілує по черзі всіх свиней, що були поруч.

«Пан Мотоясу раптом заспівав!»
«Не звертаймо уваги! Краще...»

Іцукі трохи зблід.
Що сталося?

«Пане Наофумі, вам нічого не спадає на думку? Ви ж серед нас дорослий і найвідкритіший отаку»
«Е? Ну...»

Батько глянув на Іцукі, а тоді перевів погляд на Кору.

«Поцілунок... дорослий... гра... Невже!?»

Батько, схоже, щось зрозумів.
Таки справді багато знає.

«М-м...»

Кора нарешті відірвався від свині.

«Хрю-хрю-хрю!»
«Так, тепер ми переможемо!»
«Хрю-хрю!»

Кора та свині дістали запасну зброю, а свині позаду почали читати магічне заклинання.

«Рене, пане Мотоясу, обережно! Вони —»

Та перш ніж Батько встиг пояснити, Кора та свині рушили.

«Хрю-хрю-хрю!»
«Отримайте нашу силу! Навіть Герої не зможуть відбити цей удар!»

З цими словами свиня й Кора кинулися на нас удвічі швидше, ніж раніше.

«Хрю-хрю-хрю-хрю!»
«Щ-що, швидші, ніж були!?»

Рен, заскочений зненацька, прийняв оборонну стійку.
Справді, вони швидші, ніж раніше.
Але їм далеко до швидкості Філоньки.

«Як я й думав... поцілунок-буст!»
«У світі пана Наофумі це так називається?»

Іцукі відповідає Батькові.
Але...

«Це не та швидкість, яку неможливо відбити»

Я встромляю спис просто в груди свині.
Хоч би які вони були швидкі, якщо я їх спіймаю — вони безсилі.

«Хр-р-рю!?»
«Л-Лінель!»

Свиня пронизана моїм списом, а Кора дивиться з невірою.
З такою швидкістю вони не зможуть ухилитися від моїх атак.

«Іцукі, Батьку, що це таке?»
«Мотоясу знову щось утнув!»
«Пане Мотоясу!»

О? Батько мене застерігає.
Зрозумів!

«Спис-вибух X!»

Бум! — і свиня вибухнула!

«Л-Лінель!»

Кора щось заволав.

«А-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а!»
«Хрю-ю-ю-ю-ю-ю-ю-ю-ю-ю-ю-ю!»

А тоді, ніби отямившись від шоку, вони разом зі свинею, що була поруч, синхронно кинулися на мене.
Справді, вони стали швидшими.
На око — приблизно як Батько, коли він уперше застосував Цвайт Ауру?
Навіть із посиленням їм далеко до тодішньої Філоньки.

«Метеоритний спис!»
«Г'я-а-а-а-а-а-а-а-а-а!»

Мій Метеоритний спис відкинув Кору та свиню.
Звісно, я стримав силу, бо Батько казав, що має до Кори запитання.

«А-а-а-а... Пан Мотоясу знову влаштував різанину...»
«Кажуть, убивця Героя карається тяжче за смерть. Якщо подумати про його товаришів... можливо, це навіть на краще»
«Хр-р... хрю!»
«Слава Богу, він іще живий...»

Батько та решта полегшено зітхнули.
Хм, свиня, в яку я влучив Метеоритним списом, усе ще жива.
Живуча свиня.
Але...

«Хрю-хрю-хрю-хрю-хрю-хрю-хрю-хрю»
«Хрю-хрю-хрю-хрю-хрю-хрю-хрю!»

Свиня, що підтримувала з тилу, добила поранену свиню магією.